22 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 904/3566/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ніколенко М.О.)
від 18.06.2021,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Іванов О.Г., судді - Дармін М.О., Кощеєв І.М.)
від 01.10.2021,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
про стягнення 21 811,45 грн
ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 21811,45 грн. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" договору купівлі - продажу №349 від 27.02.2020 та специфікації № 1, згідно якої продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити брухт сталевий у кількості 3 951,366 т. на загальну суму 16 983 958,91 грн. Вантажовідправник (регіональна філія «Львівська залізниця»), відповідно до Технічних умов, завантажив металобрухт у вагон № 68482132 в кількості 49 200 кг по накладній № 38598256 та передав вказаний вантаж для перевезення АТ "Українська залізниця", проте, вантаж отриманий зі складанням комерційного акту № 467201/5 від 03.04.2020 про нестачу вантажу. З урахуванням того, що залізницею доставлено вантаж без його збереження, позивач вважає відповідача винним у спричиненні збитків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2021 у справі №904/3566/21 позов задоволено. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" вартість нестачі вантажу у розмірі 21 811,45 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
01.11.2021 АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2021 у справі №904/3566/21 і просило вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є стягнення 21 811,45 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 904/3566/21 є малозначною. При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи, отже наведені у касаційній скарзі мотиви не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне зауважити, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального прави-ла і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційно-му оскарженню.
Враховуючи викладене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав передбачених пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2021 у справі №904/3566/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господар-ського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/3566/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2021.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2021 у справі №904/3566/21 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
І. Кондратова