Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3340/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків
до Фізичної особи-підприємця Швець Владислава Ігоровича, м.Харків
про стягнення 162965,89 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Швець Владислава Ігоровича про стягнення за договором оренди нежитлового приміщення №7516 від 31.01.2020 року 147104,94 грн. боргу, 6448,86 грн. пені, 2247,33 грн. 3% річних, 7164,76 грн. інфляційних за користування нежитловою будівлею літ.«Б-1» площею 134,0 кв.м. та нежитловою будівлею літ.«Вп» площею 134,6кв.м., загальною площею 268,6 кв.м., які належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова та розташовані за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, 62-А та знаходяться на балансі позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2021 року відкрито провадження у справі №922/3340/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, залучивши до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та ком.майна ХМР як орендодавця спірного майна.
Судом встановлено, що ухвала суду направлялась на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у ЄДРЮО та ФОП, але 30.09.2021 року повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".
Враховуючи направлення ухвали на юридичну офіційну адресу відповідача, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її копії до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та (або) повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Водночас діючі норми Господарського процесуального кодексу України не покладають на господарський суд обов'язок повторного направлення ухвали суду у разі її повернення без вручення адресату. При направленні відповідачеві ухвали від про відкриття провадження у справі судом дотримано відповідних вимог ГПК України. В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження відповідача.
Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.
Таким чином, відповідач мав можливість ознайомитись зі змістом ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі №922/3340/21.
Однак, відповідач не скористався своїми правами та відзив на позов не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 статті 13 ГПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд вирішує спір за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між орендодавцем - Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (3-я особа) та орендарем - ФОП Швець В.І. (відповідач) за погодженням Балансоутримувача - ХТМ (позивач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №7516 від 31.01.2020 року (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю літ.«Б-1» площею 134,0 кв.м. та нежитлову будівлю літ.«Вп» площею 134,6 кв.м., загальною площею 268,6 кв.м., яка належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова та розташована за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, 62-А та знаходиться на балансі комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (балансоутримувач, позивач).
Фактичне передання приміщення в користування Відповідачу підтверджує акт приймання-передачі від 31.01.2020 року, який підписано сторонами Договору та погоджено з Позивачем.
Відповідно до п.3.3. Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі та сплачується орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця (п. 3.5. Договору).
Згідно з п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м.Харкова та пропозиції її розподілу/Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м.Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії ХМР 7 скликання №755/17 від 20.09.2017 року (Методика: http://kharkiv.rocks/reestr/672946). Базова орендна плата становить 8506,25 грн. без ПДВ за грудень 2019. Ставка орендної плати становить 15%.
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Також позивачем були складені відповідні акти на виконання орендних послуг та відшкодування витрат підприємства, які були підписані відповідачем.
Відповідно до п.3.7. Договору орендна плата перераховується в такому порядку: 30 % - на поточний рахунок позивача; 70 % - до бюджету м.Харкова.
Однак, відповідач своє грошове зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати за користування майном не виконав, у зв'язку з чим станом на подання позовної заяви утворилась заборгованість за період з травня 2020 року по липень 2021 року в розмірі 147104,94 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1,6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 286 ГК України визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Отже, судом з'ясовані обставини щодо здійснення позивачем розрахунків, з урахуванням умов договору та наявних в матеріалах справи доказів, та здійснено перерахунки, враховуючи визначені позивачем періоди.
Щодо основного боргу судом встановлено наступне.
Позивачем заявлена заборгованість за невиконання договірних зобов'язань в сумі 147104,94 грн. за період з травня 2020 року по липень 2021 року (розрахунок заборгованості - а.с.31).
З наявних в матеріалах справи актів на виконання орендних послуг та відшкодування витрат підприємства, які підписані ХТМ та ФОП Швець В.І., вбачається наступне:
- акт №272 за травень 2020 року (а.с.17):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.,
2) загальна орендна плата - 8642,80 грн., з яких: 6049,96 грн. (70%) орендодавцю- Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та коммайна ХМР, та 2592,84 грн. - (30%) - ХТМ (балансоутримувачу),
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2643,82грн.;
- акт №328 за червень 2020 року (а.с.18):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4893,44 грн.,
2) загальна орендна плата - 8660,09 грн., з яких: 6062,06 грн. (70%) орендодавцю та 2598,03 грн. - (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2710,71грн.;
- акт №384 за липень 2020 року (а.с.19):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.
2) загальна орендна плата - 8608,13 грн., з яких: 6025,69 грн. (70%) орендодавцю та 2582,44 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2636,88грн.;
- акт №430 за серпень 2020 року (а.с.20):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.,
2) загальна орендна плата - 8590,91 грн., з яких: 6013,64 грн. (70%) орендодавцю та 2577,27 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2633,44грн.;
- акт №476 за вересень 2020 року (а.с.21):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4893,44 грн.,
2) загальна орендна плата - 8633,86 грн., з яких: 6043,70 грн. (70%) орендодавцю та 2590,16 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2705,46грн.;
- акт №522 за жовтень 2020 року (а.с.22):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.,
2) загальна орендна плата - 8720,20 грн., з яких: 6104,14 грн. (70%) орендодавцю та 2616,06 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2659,30грн.;
- акт №568 за листопад 2020 року (а.с.23):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.,
2) загальна орендна плата - 8833,56 грн., з яких: 6183,49 грн. (70%) орендодавцю та 2650,07 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2681,97грн.;
- акт №614 за грудень 2020 року (а.с.24):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4893,44 грн.,
2) загальна орендна плата - 8913,06 грн., з яких: 6239,14 грн. (70%) орендодавцю та 2673,92 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2761,30грн.;
- акт №35 за січень 2021 року (а.с.25):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.,
2) загальна орендна плата - 9028,93 грн., з яких: 6320,25 грн. (70%) орендодавцю та 2708,68 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2721,04грн.
- акт №82 за лютий 2021 року (а.с.26):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.,
2) загальна орендна плата - 9119,22 грн., з яких: 6383,45 грн. (70%) орендодавцю та 2735,77 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2739,10грн.;
- акт №129 за березень 2021 року (а.с.27):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4979,19 грн.,
2) загальна орендна плата - 9274,25 грн., з яких: 6491,97 грн. (70%) орендодавцю та 2782,28 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2850,69грн.;
- акт №176 за квітень 2021 року (а.с.28):
1) відшкодування експлуатаційних витрат в сумі 4576,29 грн.,
2) загальна орендна плата 9339,17 грн., з яких: 6537,42 грн. (70%) орендодавцю та 2801,75 грн. (30%) ХТМ,
3) ПДВ на експлуатаційні витрати та на 100% орендної плати в сумі 2783,09грн.
Також у всіх перелічених актах зазначено до сплати пеню за несвоєчасну сплату.
Всі перелічені акти наявні в матеріалах справи та підписані з боку позивача та відповідача.
Дослідивши розрахунок позивача щодо заборгованості за Договором (а.с.31) та перелічені вище акти, суд встановив, що до загальної суми боргу в розмірі 147104,94грн. за період з травня 2020 року по липень 2021 року позивачем за кожен місяць, крім травня 2020 року, включено борг з орендної плати у розмірі 30%, ПДВ на 100% орендної плати, експлуатаційні витрати з ПДВ.
За травень 2020 року позивачем визначено суму в розмірі 5039,35 грн., яка згідно з відповідним актом, не зрозуміло з чого складається.
Дослідивши наявні в матеріалах справи акти (а.с.17-28) з травня 2020 року по березень 2021 року, суд встановив, що загальна сума боргу з орендної плати в розмірі 30% за наданими до суду актами складає 31909,27 грн.
У розрахунку позивача (а.с.31) також зазначено про надані відповідачу послуги з оренди у травні, червні та липні 2021 року, та вказані номера актів виконаних послуг:
- травень 2021 - №218 від 31.05.21 на суму 10221,83 грн.;
- червень 2021 - №218 від 30.06.21 на суму 10714,78 грн.;
- липень 2021 - №300 від 31.07.21 на суму 10236,03 грн.
Однак, вказаних актів наданих послуг за цей період до суду не надано.
За таких обставин надані послуги та їх вартість за період травень-липень 2021 року не підтверджуються матеріалами справи.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати (30%) за травень, червень, липень 2021 року в розмірі 31172,64 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Таким чином, умовами договору та матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача зі сплати 30% орендної плати в розмірі 31909,27 грн. за період з травня 2020 року по квітень 2021 року.
Відповідачем до суду не надано доказів оплати заборгованості за спірний період, отже, позовні вимоги в частині стягнення 31909,27 грн. орендної плати є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо експлуатаційних витрат.
Відповідно до п.4.10. Договору (а.с.11) орендар зобов'язаний укласти в термін не більше 6 місяців із дати підписання акта приймання-передачі з Балансоутримувачем договір на відшкодування витрат ХТМ на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.
В Договорі оренди відсутні умови та порядок відшкодування експлуатаційних витрат (перелік витрат, їх вартість, строк оплати, тощо).
Іншого договору щодо відшкодування витрат ХТМ на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг до суду не надано, проте ці витраті та їх вартість зазначені в актах (а.с.17-28), які підписані сторонами.
Відповідно до вищезазначених підписаних сторонами актів загальна сума боргу з відшкодування експлуатаційних витрат з ПДВ складає 67523,80 грн. ((4576,29х8) + (4893,44 х3) + 4979,19 = 56269,83 грн. + 20% ПДВ = 67523,80 грн.).
Проте, сторонами не встановлений строк оплати зазначених експлуатаційних витрат.
В актах строк оплати зазначено "до 15 числа" (без місяця та року), тобто дата сплати визначена некоректно.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензії щодо сплати експлуатаційних витрат до суду не надано.
Враховуючи, що в Договорі оренди відсутній строк оплати експлуатаційних витрат, в актах некоректно зазначена дата їх оплати, та відсутня претензія, суд приходить до висновку, що строк оплати експлуатаційних витрат з матеріалів справи не вбачається, отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Крім того, як вже було зазначено, до суду не надано актів за травень-липень 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з відшкодування експлуатаційних витрат з ПДВ в сумі 67523,80 грн.
Щодо ПДВ на орендну плату.
Згідно з п.п.«б» п.185.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом обкладення ПДВ.
Не є об'єктом обкладення ПДВ (згідно з п.п.196.1.15 ПК України) операції з оплати орендних або концесійних платежів за договорами оренди або концесії держмайна, якщо:
- в оренду надається цілісний майновий комплекс (ЦМК) державного або комунального підприємства (його структурного підрозділу);
- орендодавцями або концесієдавцями за договором виступають органи державної влади або органи місцевого самоврядування;
- платежі згідно із законом перераховуються до державного бюджету України або місцевого бюджету.
У разі недотримання хоча б однієї з перелічених умов операція зі сплати орендної плати за надане в оренду державне чи комунальне майно підлягає обкладенню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20% (лист ДФСУ від 03.02.2016 року № 2216/6/99-99-19-03-02-15).
Водночас, платежі за оренду державного чи комунального майна підлягають розподілу між бюджетом та балансоутримувачем такого майна.
Проте, послуги з надання орендодавцем державного та комунального майна в оренду є об'єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати між бюджетом та балансоутримувачем, чи перераховує її в бюджет або на рахунок балансоутримувача в повному обсязі. Тому, ПДВ нараховується на повну суму, незалежно від того, як саме врегульовано питання розподілу орендної плати у договорі. Податкову накладну на повну суму завжди виписуватиме балансоутримувач.
Перерахування орендних платежів здійснюється наступним чином:
- орендар перераховує балансоутримувачу частку орендного платежу + ПДВ на цю частку;
- до бюджету орендар перераховує частку орендного платежу без урахування ПДВ;
- ПДВ, що припадає на такий «бюджетний» платіж, орендар окремим платежем перераховує балансоутримувачу.
Позивачем на загальну орендну плату (100%) та експлуатаційні витрати в актах нараховані 20% ПДВ, які зазначені до сплати балансоутримувачу.
Позивачем надано розрахунок загальної заборгованості (а.с.31), в якому ПДВ на 100% орендної плати позивач включає до суми основного боргу.
Судом встановлено, що стягнення орендної плати з ПДВ Договором оренди не передбачено, пунктом 3.2. договору базова орендна плата визначена без ПДВ.
Відповідно до п.3.5 Договору (а.с.10) орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця.
Отже, відповідно до умов договору ПДВ не є складовою частиною орендної плати, а нараховується на інших підставах (ПК України), у зв'язку з чим до строку оплати ПДВ не можливо застосувати п.3.5 Договору.
Проте, про сплату в т.ч. ПДВ зазначено в підписаних сторонами актах, а саме, в п.2 зазначено: "30% орендної плати, пеню, та інші відшкодування витрат перерахувати до КП "Харківські теплові мережі" до 15 числа".
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензії про стягнення ПДВ, що нарахований на 100% орендної плати до суду не надано.
Враховуючи, що в актах некоректно зазначена дата оплати та відсутня претензія, суд приходить до висновку, що строк оплати ПДВ не встановлений, отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення ПДВ, що нарахований на 100% орендної плати за спірний період.
Також, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення ПДВ, що нарахований за орендну плату за травень, червень та липень 2021 року, з підстав необґрунтованості самого боргу за цей період.
Крім суми боргу, позивачем заявлені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В частині 2 статті 343 ГК України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п.3.10. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Балансоутримувача та бюджету м.Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день оплати).
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем платежів з орендної плати за актами з травня 2020 року по квітень 2021 року (а.с.17-28).
Позивачем надано розрахунок пені (а.с.32-33) на суми боргу, визначені ним у розрахунку (а.с.31), відповідно до якого нарахована пеня в розмірі 6448,86 грн.
Судом встановлено, що позивачем нарахована пеня на суму боргу, яка складається з заборгованості за орендну палату (30%), ПДВ на суму 100% орендної плати, заборгованості з експлуатаційних витрат з ПДВ.
Судом встановлено відсутність строку оплати відповідачем експлуатаційних витрат, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо їх стягнення, в т.ч. ПДВ, не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що вимога про стягнення пені є похідною від стягнення боргу за експлуатаційні витрати, строк оплати яких не встановлений, суд відмовляє й в стягненні пені за несвоєчасну оплату експлуатаційних витрат.
Крім того, нарахування пені, 3% річних та інфляційних на податки (ПДВ) не передбачено діючим законодавством України. Інфляційні витрати, річні відсотки, пеня за рішенням суду не є компенсацією вартості товару/послуги, а отже - не входять до бази обкладення ПДВ.
Відповідно до п.188.1 ПК України, який установлює правила визначення бази ПДВ: «До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань".
Договором оренди (п.3.6) ПДВ не включено до розміру орендної плати за кожний місяць.
Крім того, в актах (а.с.17-28), в яких зазначені до сплати зокрема суми ПДВ, не встановлений строк їх оплати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування пені, інфляційних та 3% річних лише на заборгованість з 30% орендної плати без ПДВ.
За наявними в матеріалах справи актами (а.с.17-28) судом встановлено суму заборгованості з орендної плати в розмірі 31909,27 грн. за період з травня 2020 по квітень 2021.
Орендна плата сплачується щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця (п.3.5 Договору).
Отже, прострочення платежу починається з 21 числа наступного за звітним місяця.
Позивачем проведено розрахунок пені, починаючи з 21.08.2020 року на борг за липень 2020 року (а.с.32), враховуючи позовну давність (1 рік).
Суд здійснив перерахунок пені, з урахуванням вірно визначених позивачем періодів початку нарахування, з визначеним позивачем кінцевим періодом нарахування (18.08.21), з урахуванням обмеження, встановленого ч.6 ст.232 ГК України (6 місяців), на суми заборгованості з 30% орендної плати, без ПДВ, та без врахування боргу з травня по липень 2021 року:
- на 2582,44 грн. боргу з оренди (30%) за липень 2020 року за період з 21.08.20 по 21.02.21 пеня склала 156,76 грн.;
- на 2577,27 грн. боргу з оренди (30%) за серпень 2020 року за період з 21.09.20 по 21.03.21 пеня склала 155,18 грн.;
- на 2590,16 грн. боргу з оренди (30%) за вересень 2020 року за період з 21.10.20 по 21.04.21 пеня склала 159,93 грн.;
- на 2616,06 грн. боргу з оренди (30%) за жовтень 2020 року за період з 21.11.20 по 21.05.21 пеня склала 167,19 грн.;
- на 2650,07 грн. боргу з оренди (30%) за листопад 2020 року за період з 21.12.20 по 21.06.21 пеня склала 177,06 грн.;
- на 2673,92 грн. боргу з оренди (30%) за грудень 2020 року за період з 21.01.21 по 21.07.21 пеня склала 184,39 грн.;
- на 2708,68 грн. боргу з оренди (30%) за січень 2021 року за період з 21.02.21 по 18.08.21 пеня склала 192,35 грн.;
- на 2735,77 грн. боргу з оренди (30%) за лютий 2021 року за період з 21.03.21 по 18.08.21 пеня склала 167,89 грн.;
- на 2782,28 грн. боргу з оренди (30%) за березень 2021 року за період з 21.04.21 по 18.08.21 пеня склала 139,27 грн.;
- на 2801,75 грн. боргу з оренди (30%) за квітень 2021 року за період з 21.05.21 по 18.08.21 пеня склала 105,70 грн.
Отже, здійснивши перерахунок пені, на суми боргу за прострочення платежів з орендної плати (30%) за актами з травня 2020 року по квітень 2021 року, враховуючи визначені позивачем періоди, зазначені у розрахунку (а.с.32-33), суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 1605,72 грн.
В частині стягнення 4843,14 грн. пені суд відмовляє через необґрунтованість нарахування на визначені позивачем суми боргу.
Щодо інфляційних та 3% річних.
Згідно з ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунки 3% річних (а.с.35) та інфляційних (а.с.34) на суми боргу, визначені ним у розрахунку (а.с.31), відповідно до яких нараховані інфляційні втрати в сумі 7164,76 грн. та 3% річних в сумі 2247,33 грн.
Судом встановлено, що позивач розраховує 3% річних, починаючи з 21 дня наступного за звітним місяця, тобто з 1-го дня прострочення, що є вірним відповідно до п.3.5 Договору. Кінцевим періодом нарахування зазначено 01.08.2021. Періоди нарахування інфляційних вірно визначені позивачем.
Суд за допомогою програми "Законодавство" здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних на борг з орендної плати (30%) за травень 2020 - квітень 2021, без ПДВ, та без врахування боргу з травня по липень 2021 року:
- на 2592,84 грн. боргу з 30% орендної плати за травень 2020 року: 3% річних за період з 21.06.20 по 01.08.21 - 86,62 грн., інфляційні втрати з липня 2020 по липень 2021 - 248,17 грн.;
- на 2598,03 грн. боргу з 30% орендної плати за червень 2020 року: 3% річних за період з 21.07.20 по 01.08.21 - 80,41 грн., інфляційні втрати за серпень 2020 - липень 2021 - 265,85 грн.;
- на 2582,44 грн. боргу з 30% орендної плати за липень 2020 року: 3% річних за період з 21.08.20 по 01.08.21 - 73,36 грн., інфляційні втрати за вересень 2020 - липень 2021 - 269,96 грн.;
- на 2577,27 грн. боргу з 30% орендної плати за серпень 2020 року: 3% річних за період з 21.09.20 по 01.08.21 - 66,67 грн., інфляційні втрати за жовтень 2020 - липень 2021 - 255,26 грн.;
- на 2590,16 грн. боргу з 30% орендної плати за вересень 2020 року: 3% річних за період з 21.10.20 по 01.08.21 - 60,63 грн., інфляційні втрати за листопад 2020- липень 2021- 228,35 грн.;
- на 2616,06 грн. боргу з 30% орендної плати за жовтень 2020 року: 3% річних за період з 21.11.20 по 01.08.21 - 54,59 грн., інфляційні втрати за грудень 2020 - липень 2021 - 194,10 грн.;
- на 2650,07 грн. боргу з 30% орендної плати за листопад 2020 року: 3% річних за період з 21.12.20 по 01.08.21 - 48,78 грн., інфляційні втрати за січень - липень 2021- 171,23 грн.;
- на 2673,92 грн. боргу з 30% орендної плати за грудень 2020 року: 3% річних за період з 21.01.21 по 01.08.21 - 42,42 грн., інфляційні втрати за лютий-липень 2021 - 136,24 грн.;
- на 2708,68 грн. боргу з 30% орендної плати за січень 2021 року: 3% річних за період з 21.02.21 по 01.08.21 - 36,07 грн., інфляційні втрати за березень - липень 2021- 109,83 грн.;
- на 2735,77 грн. боргу з 30% орендної плати за лютий 2021 року: 3% річних за період з 21.03.21 по 01.08.21 - 30,13 грн., інфляційні втрати за квітень - липень 2021- 63,34 грн.;
- на 2782,28 грн. боргу з 30% орендної плати за березень 2021 року: 3% річних за період з 21.04.21 по 01.08.21 - 23,55 грн., інфляційні втрати за травень - липень 2021 - 44,63 грн.;
- на 2801,75 грн. боргу з 30% орендної плати за квітень 2021 року: 3% річних за період з 21.05.21 по 01.08.21 - 16,81 грн., інфляційні втрати за період червень-липень 2021 - 8,41 грн.
Таким чином, судом встановлено, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 620,04 грн. 3% річних та 1995,37 грн. інфляційних.
В частині стягнення 1627,29 грн. 3% річних та 5169,39 грн. інфляційних суд відмовляє через необґрунтованість їх нарахування на визначені позивачем суми боргу.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
В частині стягнення 115195,67 грн. основної заборгованості (в т.ч. 30% орендної плати за травень-липень 2021 року, ПДВ на 100% орендної плати, експлуатаційні витрати з ПДВ), 4843,14 грн. пені, 1627,29 грн. 3% та 5169,39 грн. інфляційних суд відмовляє, у зв'язку з недоведеністю боргу та відповідно невірними розрахунками пені, 3% річних, інфляційних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на відповідача, з вини якого виник спір, покладається 541,96 грн. судового збору, решта покладається на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в позові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 236, 238, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Швець Владислава Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРГІОУ 31557119; адреса: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська,11; р/р НОМЕР_2 в ФХОУ AT «Державний ощадний банк України», МВФ 351823):
- заборгованість за невиконання договірних зобов'язань в сумі 31909,27 грн.;
- пеню в сумі 1605,72 грн.;
- 3% річних в сумі 620,04 грн.;
- інфляційні в сумі 1995,37 грн.;
- судовий збір в сумі 541,96 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "22" листопада 2021 р. (з урахуванням знаходження судді на лікарняному з 25.10.21 по 16.11.21).
Суддя К.В. Аріт