08.11.2021м. СумиСправа № 920/1077/20
Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Резніченко О.Ю., суддя Котельницька В.Л., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши матеріали по справі № 920/1077/20
за позовом: Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, м. Суми, вул.. Івана Сірка, 7, код ЄДРПОУ 23293513) в особі філії "Охтирський район електричних мереж" Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул.. Снайпера, 84, код ЄДРПОУ 37785014),
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Мірошниченко Григорія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 567974 грн 18 коп.
за участю представників сторін:
позивача - Лебедь О.Ф., Андрієнко Н.О.,
відповідача - Язєва М.О.,
присутні - Кіях І.А., Лавриненко І.М., Мірошніченко, С.В.
Суть спору: 27.10.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 567974 грн 18 коп. вартість не облікованої електричної енергії, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою суду від 28.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.11.2020, 11:00.
24.11.2020 від позивача надійшло клопотання б/н (вх.№3562к) від 24.11.2020, відповідно до якого просить суд надати строк для подання відповіді на відзив по справі № 920/1077/20 та відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 24.11.2020 відкладено підготовче засідання на 10.12.2020, 11:00.
24.11.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 1 від 20.11.2020, відповідно до якого просить суд визнати причину пропуску встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву поважною; відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.12.2020 виправлено описку в п. 2 резолютивної частини ухвали від 24.11.2020 та викладено її в наступній редакції: "Відкласти підготовче засідання у даній справі на 17.12.2020, 11:20. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 5.".
17.12.2020 позивача подав відповідь на відзив б/н (вх.№11164/20) від 17.12.2020, відповідно до якої просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
17.12.2020 представник відповідача подав заяву б/н, б/д (вх.№ 3868к від 17.12.2020), відповідно до якої просить суд продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та надати час для ознайомитися з відповіддю на відзив позивача та подати відповідні заперечення.
В судовому засіданні 17.12.2020 судом оголошено перерву до 21.01.2021, 11:00.
Ухвалою суду від 17.12.2020 судом заяву представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - задоволено. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з 26.12.2020 по 23.01.2021.
31.12.2020 відповідачем надано до суду заперечення.
21.01.2021 позивачем надано пояснення на заперечення.
Протокольною ухвалою суду від 21.01.2021 задоволено усне клопотання представника відповідача та долучено до матеріалів справи пояснення на заперечення.
Ухвалою суду від 21.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.02.2021, 11:00.
Ухвалою суду від 09.02.2021 виправлено описку в п. 2 резолютивної частини ухвали від 21.01.2021 та викладено її в наступній редакції: "Призначити розгляд справи по суті на 18.02.2021, 11:40. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 5.".
В судовому засіданні 18.02.2021 відкрито розгляд справи по суті та представниками сторін оголошено свої вступні слова.
Протокольною ухвалою від 18.02.2021 оголошено перерву по справі до 09.03.2021, 11:00. Постановлено викликати в наступне судове засідання в якості спеціалістів - техніків АТ "Сумиобленерго" в особі Філії "Охтирський район електричних мереж" АТ "Сумиобленерго" Лавриненко І.М. та Литвиненко О.В. та відповідача - ФОП Мірошниченко Г.В. для дачі пояснень щодо предмету спору.
09.03.2021 відповідачем надано до суду заяву про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання 09.03.2021 через перебування у відрядженні.
Протокольною ухвалою від 09.03.2021 заяву залишено без розгляду.
09.03.2021 господарським судом Сумської області (суддя Заєць С.В.) постановлено ухвалу про призначення справи № 920/1077/20 до колегіального розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.03.2021 для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Заєць С.В, суддя Резніченко О.Ю. та Котельницька В.Л.
Ухвалою суду від 11.03.2021 прийнято справу № 920/1077/20 до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Резніченко О.Ю. та Котельницька В.Л. Розгляд справи розпочато спочатку з повторним проведенням підготовчого провадження.
Призначено підготовче засідання на 05.04.2021, 12:00.
Розгляд справи 05.04.2021 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Резніченко О.Ю. у відпустці.
З 08.04.2021 по 23.04.2021 суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці та на лікарняному.
Ухвалою суду від 26.04.2021 призначено підготовче засідання на 24.05.2021.
В судовому засіданні 24.05.2021 оголошено перерву до 14.06.2021, 12:30.
В судовому засіданні 14.06.2021 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 26.07.2021, 11:00.
Ухвалою суду від 14.06.2021 задоволено клопотання представника позивача б/н від 11.06.2021 (вх.№5561/21) про залучення спеціаліста по справі №920/1077/20; залучено спеціаліста Багу Романа Миколайовича до участі у справі.
26.07.2021 розгляд справи № 920/1077/20 не відбувся, в зв'язку з перебуванням судді колегії Котельницької В.Л. у відпустці та головуючого судді Заєць С.В. на лікарняному (з 24.07.2021 по 04.08.2021).
Ухвалою суду від 05.08.2021 призначено підготовче засідання на 09.08.2021, 14:10.
В судовому засіданні 08.09.2021 судом відкрито розгляд справи по суті та оголошено перерву до 11.10.2021, 14:30.
11.10.2021 розгляд справи № 920/1077/20 не відбувся в зв'язку з перебуванням головуючого судді Заєць С.В. на лікарняному (в період з 04.10.2021 по 29.10.2021).
Ухвалою суду від 01.11.2021 призначено розгляд справи на 08.11.2021 на 14:30.
В судовому засіданні 08.11.2021 протокольною ухвалою задоволено усне клопотання позивача про залучення Мірошниченко С.В. як спеціаліста для надання усних пояснень.
В судовому засіданні 08.11.2021 залучені спеціалисти: Кіях І.А., Лавриненко І.М., Мірошниченко С.В. надали усні пояснення щодо процедури проведення перевірки відповідача та складання акту перевірки.
В судовому засіданні 08.11.2021 представники позивача надали усні пояснення в обґрунтування своєї позиці по справі та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання 08.11.2021 проти задоволення позову заперечував.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами та у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлені наступні обставини.
Матеріали справи свідчать, що з 01.01.2019 взаємовідносини між Акціонерним товариством «Сумиобленерго» (позивач) та фізичною особою - підприємцем Мірошніченко Г.В. (відповідач) щодо надання послуг з розподілу електроенергії, згідно п.п. 4, 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, врегульовані договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного шляхом приєднання відповідача до публічного договору на умовах чинного договору про постачання електричної енергії № 3074 від 17.05.2003 шляхом підписання заяви-приєднання.
Як зазначає позивач у позовній заяві, 10.06.2020 під час проведення перевірки дотримання споживачем умов Договору, вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, працівниками філії «Охтирський РЕМ» AT «Сумиобленерго» на об'єкті споживача - «складське приміщення» за адресою: вул. Сумська, 8, м. Охтирка, Сумська область було виявлене порушення споживачем пп. 7 п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, а саме: самовільне підключення електропроводки (кабелю) поза розрахунковим засобом комерційного обліку до ввідного кабелю що є власністю споживача.
За результатами перевірки, представниками філії «Охтирський РЕМ» AT «Сумиобленерго» за участю Жукової І.О. (представник споживача) було складено у двох примірниках акт про порушення № 001688 від 10.06.2020, який підписано нею із наступними зауваженнями: «Про існування кабелю самовільного підключення не знали і не підключали. Після демонтажу цього кабелю все обладнання працювало. Ніякого відношення до цього не маємо».
У вказаному акті схематично зазначено схему електроживлення споживача, в якій п.6 зазначено «точка на схемі, де було вилучено зразок кабелю АВВГ25мм2. Також, акт містить інформацію, що при проведенні вимірів параметрів схеми електропостачання було використано засіб вимірювальної техніки - штангенциркуль (інвентаризаційний номер 31099) та ChenMeter (інвентарний номер 82218).
На підставі зазначеного акту 06.08.2020 енергопостачальною організацією (філією «Охтирський РЕМ» АТ «Сумиобленерго») проведено засідання комісії, на якому прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 11/1 від 06.08.2020 про нарахування споживачу згідно глави 8.4 ПРРЕЕ, підп.3 п. 8.4. ПРРЕЕ: обсягу спожитої необлікованої електричної енергії, який становить 187108 кВт*год; вартості необлікованої електричної енергії, яка складає 567974 грн 18 коп. у тому числі ПДВ 94662,36 грн.
Станом на день подання позову відповідачем не проведено оплату вартості не облікованої електричної енергії, що і стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що ним не здійснювалося самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача суми недоврахованої електричної енергії.
Отже, зважаючи на предмет позову, визначальним у ньому є доведеність факту прихованого самовільного підключення споживачем до електричної мережі з метою безоблікового споживання та наявність підстав для стягнення з відповідача вартості не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії електричної енергії в заявленому позивачем розмірі.
В межах даного предмета спору доказуванню підлягають обставини пов'язані з конкретним порушенням ПРРЕЕ, дослідженню і оцінці підлягають такі докази, як акт про порушення та порядок його складання.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ) та укладеними договорами.
За частиною другою статті 77 ЗаконуУкраїни «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 2); крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 4).
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Підпунктом 20 п. 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до ч.1 п. 8.2.5 ППРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
За визначеннями наведеними у пункті 1.1.2 ПРРЕЕ: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Положеннями пункту 8.2.5 ПРРЕЕ № 312 (в редакції, чинній на час виявленого порушення) вимоги до складання Акту про порушення встановлені наступні:
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:
- меж балансової належності;
- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача з актом під підпис ознайомилася та зазначила в додаткових відомостях: «Про існування кабелю самовільного підключення не знали і не підключали. Після демонтажу цього кабелю все обладнання працювало. Ніякого відношення до цього не маємо».
Зі змісту акту про порушення № 001688 від 10.06.2020 вбачається, що позивачем було виявлено на об'єкті відповідача «Порушення ПРРЕЕ, обумовлені підпунктом 7 п 8.4.2. самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводок до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку».
Проте, при детальному ознайомленні з актом судом установлено, що в графі «перевіркою встановлено, що» значаться прочерки (-).
Разом з тим, слід зазначити, що згідно з положеннями пункту 8.4.2 глави І розділу VIII ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушення, зокрема зазначеного у підпункті 7 цього пункту, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
При цьому, відповідно до положень пункту 8.4.6 глави 8.4 розділ VIII ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушення, зокрема, зазначеного у підпункті пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті порушення та позначається на схемі.
Однак в акті не зазначено, яким саме чином було здійснено підключення (в якій точці підключення і до якої мережі). Зазначена лише схема електроживлення споживача з зазначенням точки на схемі, де було вилучено зразок кабелю АВВГ 25мм2.
В акті про порушення окрім іншого не зазначено відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів із зазначенням їх типу та способу застосування, здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу тощо) оскільки, кабель з пояснень спеціалістів в судових засіданнях, був замурований у стіну.
Також, в акті 10.06.2020 судом встановлено, що у пункті 6 Акта про порушення зазначено, що самовільне підключення виконано прихованим способом, натомість у наступному рядку «заходи, вжиті для виявлення порушення» зазначено «демонтаж правої сторони дверки розподільного щити без порушення пломби оператора системи»
З пояснень спеціалістів, наданих у судовому засіданні 08.11.2021 вбачається, що 10.06.2020 зайшовши в складське приміщення за адресою: вул. Сумська, 8 м. Охтирка, Сумської області спеціалістами позивача було оглянуто розподільний щит, і було з'ясовано, що права сторона дверки розподільного щита знімається з петель, при цьому пломби оператора системи лишалась на місці їх встановлення з лівої сторони, а розподільний щити таким чином повністю відкривався. Також вони зазначають, що під час огляду ними було виявлено кабель, який не входить до схеми електроживлення споживача. Після цього, все було повернуто на місце, зокрема дверка розподільного щита, і потім спеціалісти позивача, звернулися до представників відповідача для проведення перевірки та складання акту про порушення, яким було зафіксовано самовільне підключення електропроводки (кабелю) поза розрахунковим засобом комерційного обліку до ввідного кабелю, що є власністю споживача.
Про попереднє зняття спеціалістами позивача передньої панелі розподільного щита в акті не зазначено, що є порушенням як і самовільний, без присутності представників відповідача, огляд та демонтаж належного відповідачу майна.
В акті зазначається, що пломби, якими були опломбовані дверцята розподільного щита не зняті і не пошкоджені.
Таким чином, складений позивачем Акт про порушення №001688 від 10.06.2020 не відповідає вимогам п.8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки він був складений вже після того як спеціалістами позивача без присутності представників відповідача було оглянуто розподільний щит та демонтовано їх, а також текст акту містить неоднозначні дані.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 3 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Підпунктом 7 п.8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Пунктом 8.4.6. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом). В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 (провадження № 12-137гс19), виявити факт прихованого підключення (прихованою проводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту 10.06.2020 та пояснень представників як позивача так відповідача після демонтажу частини кабелю у приміщенні відповідача електропостачання було наявним, все обладнання в приміщенні споживача залишилося ввімкненим.
Прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник оператора системи без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.
Аналізуючи зміст Акту про порушення від 10.06.2020 № 001688 на наявність всіх складових для застосування п.8.4.13 ПРРЕЕ суд дійшов висновку, що в акті не зазначено відомостей про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення, здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів та їх захисних панелей тощо.
У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п.х кВт·год), розраховується за формулою (8), де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази Wдоб.с.п.= Pс.п.· tвик.с.п.
Слід зазначити, що відповідно до положень пункту 8.4.8 глави 8 розділу VІІІ ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПРРЕЕ, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача:
- якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (підп.2 п.8.4.8. ПРРЕЕ);
- якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (підп.3 п.8.4.8. ПРРЕЕ).
Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.
Контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.
Зі змісту протоколу №11/1 від 06.08.2020 засідання комісії по розгляду Акта про порушення вбачається, що нарахування здійснено відповідно до пункту 8.4.12. глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ з розрахунку загальної кількості робочих днів у двадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, тобто з 11.06.2019 і до дня виявлення порушення до 10.06.2020. При цьому зазначається, що остання технічна перевірка проводилась 26.05.2017 (акт перевірки № 5625 від 26.05.2017).
Оскільки, як встановлено судом, Акт про порушення №001688 від 10.06.2020 не містить однозначної та чіткої інформації, що для виявлення вказаного в ньому порушення представники оператора системи розподілу здійснювали частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів, а прилади: штангельциркуль (інвентарний номер 31099) та ChekMeter (інвентарний номер 82218), яким здійснювалось вимірювання при перевірці не вказує на спосіб здійснення порушення (відкрито/приховано), слід дійти висновку, що використання позивачем вказаних приладів не підтверджує факту, що зазначені в Акті самовільні підключення виконано прихованим способом і саме відповідачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснений на підставі Акта про порушення розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, оформлений протоколом №11/1 від 06.08.2020, не відповідає вимогам глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ. Відповідно, визначений розмір необлікованої електричної енергії на суму 567974,18 грн є необґрунтованим.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 зазначеного Кодексу).
Належність доказів по суті це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шабельник проти України» (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1998 та у справі «Тейшейра ді Кастру проти Португалії» від 09.06.1998).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Водночас у статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Разом з тим, статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи зазначені вище вимоги процесуального законодавства, суд вважає, що у даному спорі належним та допустимим доказом, який би підтверджував факт порушення відповідачем ПРРЕЕ шляхом прихованого самовільного поза облікового підключення до електричної мережі мав бути Акт про порушення, складений представниками позивача в рамках технічної перевірки, а не контрольного огляду об'єкту споживача електричної енергії.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, на підтвердження виявлених під час технічної перевірки на об'єкті споживача порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, які б підлягали оцінці судом в їх сукупності.
Враховуючи зазначені вище вимоги процесуального законодавства, суд вважає, складений позивачем акт про порушення є неналежним доказом фіксації виявленого порушення, не може вважатися дійсним та бути підставою для донарахування вартості електричної енергії за порушення, зафіксоване таким актом.
З огляду на вищевикладені обставини, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 567974,18 грн вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі п.8.4.12 ПРРЕЕ за період з 11.06.2019 по 10.06.2020 відсутні, оскільки позивачем не доведено, що самовільне поза облікове підключення було здійснено відповідачем в прихований спосіб і саме відповідачем.
Відповідно до приписів ч.7 п.8.2.7 ПРРЕЕ, якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили, оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» необґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказам та не підлягають задоволенню.
Враховуючи приписи ст.129 ГПК України судовий збір у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладається на позивача.
Керуючись статями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» до Фізичної особи - підприємця Мірошниченко Григорія Володимировича про стягнення 567974 грн 18 коп. відмовити повністю.
Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено на підписано колегією суддів 23.11.2021 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Заєць С.В. у відпустці з 15.11.2021 по 22.11.2021.
Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2021
Головуючий суддя С.В. Заєць
Суддя О.Ю. Резніченко
Суддя В.Л. Котельницька