79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.11.2021 справа № 914/2912/21
За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів,
до відповідача: Громадської організації «Львівська шахова академія», м.Львів,
про стягнення 7'354,34 грн заборгованості,
Суддя Яворський Б.І.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Громадської організації «Львівська шахова академія» про стягнення 7'354,34 грн заборгованості за договором № 6400/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.12.2019, з яких 6'964,04 грн основний борг, 241,77 грн пені, 49,12 грн 3% річних, 99,41 грн інфляційних втрат та 2'270,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати наданих послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22 вересня 2021 року справу № 914/2912/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно інформації АТ «Укрпошта» відправлення за номером 7901414147545 вручене особисто 29.09.2021.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
03 грудня 2019 року Львівським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація, позивач) та Громадською організацією «Львівська шахова академія» (споживач, відповідач) укладено договір № 6400/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді з додатками №1-3, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону та гаряче водопостачання протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.
Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії, зокрема, загальне максимальне теплове навантаження об'єкта визначено в обсязі 0,0034000 Гкал/год. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача за адресою: Львів, вул. Пасічна, 64.
Відповідно до п.5.1 договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при відсутності - розрахунковим способом. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає теплопостачальній організації звіт про фактичне споживання гарячої води та теплової енергії для опалення. Дата зняття споживачем показів приладів обліку - останнє число кожного місяця, подання звіту теплопостачальній організації - не пізніше 1-го числа кожного місяця (п.5.3 договору).
Згідно розділу 6 договору розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.7.2.3 договору).
Сторонами у пунктах 10.1, 10.3 та 10.4 договору погоджено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2020. сторони дійшли згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2019. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати вартості спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
16.10.2020 сорони підписали акт про включення системи теплопостачання.
На виконання умов укладеного договору позивач упродовж лютого-червня 2021 року надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 6'964,04 грн, що підтверджується рахунками №6400Л-2 за лютий 2021 на суму 2'252,61 грн, №6400Л-3 за березень 2021 на суму 2'253,93 грн, №6400Л-4 за квітень 2021 1'756,92 грн, №6400Л-5 за травень 2021 на суму 350,29 грн, №6400Л-6 за червень 2021 на суму 350,29 грн та розрахунком заборгованості станом на 16.07.2021. Відповідач оплати не здійснив.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача основної суми боргу 6'964,04 грн, 241,77 грн пені, 49,12 грн 3% річних, 99,41 грн інфляційних втрат.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору №6400/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.12.2019.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Згідно зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Сторонами погоджено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження (п. 6.3 договору).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у повному обсязі виконано зобов'язання за укладеним договором на суму 6'964,04 грн, про що свідчать акт включення системи теплопостачання від 16.10.2020 та відповідні рахунки ї докази їх надіслання відповідачу. Доказів погашення заборгованості суду не надано. За таких обставин, суд дійшов висновку про невиконання академією зобов'язань за договором, що в свою чергу, є підставою для стягнення заявленої позивачем суми боргу у розмірі 6'964,04 грн.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Щодо стягнення 241,77 грн пені, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.7.2.3 договору).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 256 ЦК України). Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Враховуючи п.6.3 договору, датою порушення відповідачем зобов'язання за надані послуги у квітні місяці 2021 року є 18.05.2021.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 240,32 грн, а не заявлена позивачем сума 241,77 грн.
Щодо стягнення 49,12 грн 3% річних, 99,41 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 48,83 грн 3% річних та 86,89 грн інфляційних втрат.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, відтак суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними дорученнями № 19859 від 17.09.2021 на суму 2'270,00 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, оскільки судом встановлено порушення відповідачем умов договору, суд вбачає за можливе застосувати ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України при розподілі судових витрат, тому судовий збір у розмірі 2'270,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Громадської організації «Львівська шахова академія» (79057, м. Львів, вул.Антоновича, 102В; код ЄДРПОУ 39218092) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул. Д.Апостола, 1; код ЄДРПОУ 05506460) 6'964,04 грн основного боргу, 240,32 грн пені, 48,83 грн 3% річних, 86,89 грн інфляційних втрат та 2'270,00 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.