79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.11.2021 справа № 914/2728/21
За позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства “Бориславтеплоенерго”, м. Борислав, Львівська область
про стягнення 69 606, 37 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Дзюби М.Р.
Представники:
від позивача: Орел С.С. - представник;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Бориславтеплоенерго” про стягнення 69 606, 37 грн.
Ухвалою суду від 13.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.10.2021.
Хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 01.11.2021 розгляд справи відкладено на 15.11.2021.
В судове засідання, яке відбулося 15.11.2021 в режимі відеоконференції, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, в поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 15.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позиція позивача.
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Бориславтеплоенерго” (надалі відповідач) про стягнення 69 606, 37 грн
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 09.10.2018 між сторонами у справі було укладено договір № 6567/18-ТЕ-21 постачання природного газу (надалі договір).
Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4), постачальник передає в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3 967, 918 тис. куб.м.
Відповідно до п. 3.13.1 договору (в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4), якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період.
Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019, обсяг спожитого відповідачем природного газу у березні 2019 року становить 458,215 тис. куб.м., що на 191,785 тис. куб.м. менше, ніж замовлено у позивача. У зв'язку з цим, позивач на підставі п. 3.13. договору нарахував за вказаний період збитки в розмірі 43 877, 21 грн.
Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 обсяг спожитого відповідачем природного газу у квітні 2019 року становить 83, 250 тис. куб.м., що на 116, 750 тис. куб.м. менше, ніж замовлено у позивача. У зв'язку з цим, позивач на підставі п. 3.13. договору нарахував за вказаний період збитки в розмірі 25 729, 16 грн.
Таким чином, розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем п. 2.1 договору, що розрахований на підставі п. 3.13 договору, підлягає сплаті відповідачем в розмірі 69 606, 37 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом до господарського суду.
Позиція відповідачів.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача зазначає, що така різниця в обсязі замовленого та спожитого газу виникла з незалежних від підприємства причин, а саме через різке потепління, що неможливо було передбачити, спрогнозувати та вкластися в трьохденний термін до закінчення місяця для оформлення додаткової угоди на зменшення обсягу газу. Крім того, неможливо відслідкувати обсяг газу, який поставлений на підставі окремих договорів і залежить від категорії споживача тепла та гарячої води. Неможливо відслідкувати також і фактичний обсяг газу, спожитий для виробництва тепла та гарячої води для певної категорії споживачів по окремому договору, оскільки для забезпечення теплом та гарячою водою певної категорії споживачів окремі газопроводи, котельні, теплові магістралі відсутні, облік використання газу у котельні для певної категорії споживачів відсутній і технічно неможливий.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що 09.10.2018 між сторонами у справі був укладений договір № 6567/18-ТЕ-21 постачання природного газу. Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції Додаткової угоди від 18.03.2019 № 6), позивач передає відповідачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 замовлений відповідачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3 098, 741 тис. куб.м., в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об'єму) наведено в п. 2.1 договору.
На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 20 772 605, 76 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4).
Згідно пункту 3.8 договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4, приймання передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3.8.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.11.2018 № 4, споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору.
Пунктом 4.2 договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4 передбачено, що ціна за 1 000 куб метрів природного газу за цим договором становить 6 235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 7 482, 61 грн.
Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами, шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 3.13 договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4 передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- 3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
- 3.13.2 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vn - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 договору, в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4 передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до пункту 6.2 договору, споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 договору.
Згідно пункту 6.3 договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5 % (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Вказані пункти договору, що почали діяти з 01.03.2019, узгоджується з положеннями п. 1 Розділу VIІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (із змінами), такі умови були узгоджені сторонами при підписанні додаткової угоди до договору, а тому є обов'язковими для сторін.
Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 сторони погодили, що обсяг спожитого відповідачем природного газу у березні 2019 року становить 458, 215 тис. куб.м., що свідчить про те, що в березні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ в обсязі меншому на 191,785 тис. куб.м., ніж замовлено у позивача.
Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 сторони погодили, що обсяг спожитого відповідачем природного газу у квітні 2019 року становить 83, 250 тис. куб.м., що свідчить про те, що в квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ в обсязі на 116, 750 тис. куб.м. менше, ніж замовлено у позивача.
16.05.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено Акт-претензію за вих. № 26-951-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі пунктів 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VIІ Правил в розмірі 43 877, 21 грн за різницю між замовленим у березні 2019 обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем у березні 2019 природного газу за договором.
12.06.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено Акт-претензію за вих. № 26-2064-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі пунктів 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VIІ Правил в розмірі 25 729, 16 грн за різницю між замовленим у квітні 2019 обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем у квітні 2019 природного газу за договором.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільчої системи/газотранспортної системи регулюють Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827.
Відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу 1 Правил постачання, підтверджений обсяг природного газу - плановий об'єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 5 розділу II Правил постачання, договір постачання природного газу повинен містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду договору, у тому числі:
річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;
відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період, а також механізми компенсації і повернення, які застосовуються, якщо рівні якості послуг постачальника за договором не виконуються, зокрема за неточності в рахунку чи його затримці (норма вноситься в договір за згодою сторін).
З метою недопущення постачальником небалансу між обсягами природного газу, поданими ним у газотранспортну систему для потреб своїх споживачів, та обсягами природного газу, відібраними/спожитими його споживачами, у договорі постачання природного газу за домовленістю сторін (споживача та постачальника) може бути визначена процедура передачі споживачем даних про фактичне споживання природного газу за попередню газову добу.
Усі умови поставки природного газу за договором мають бути справедливими та добре відомими заздалегідь. У будь-якому випадку вся відповідна інформація має бути надана споживачеві до укладення договору.
Споживачу має бути надане належне повідомлення постачальника про намір змінити умови договору постачання природного газу, при цьому споживач має бути повідомлений про його право відмовитись від запропонованих змін. Таке повідомлення має бути надане споживачеві не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами (крім ціни на природний газ, якщо вона встановлюється для постачальника відповідними державними органами). Споживачі мають право відмовитися від договору, якщо вони не приймають нові умови, повідомлені постачальником.
Разом з тим, згідно з положеннями підпункту 1 пункту 1 розділу VIІ Правил постачання, відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках, зокрема якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Отже, постачальник має право на відшкодування збитків споживачем у разі меншого споживання підтверджених обсягів природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем).
Розмір збитків, що може бути сплачений споживачем, що не є побутовим, на користь постачальника за недовикористаний природний газ визначається виходячи з вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, розміру подвійної облікової ставки НБУ від його вартості та кількості днів у звітному періоді (у зазначеному випадку березень 2019 року - 31 календарний день, квітень 2019 року - 30 календарних днів), про що зазначено в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.07.2019 № 7853/16.3.2/7-19.
Відповідно до ч .1 ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є встановлене договором або законом відшкодування збитків.
Право позивача на нарахування збитків, а також порядок розрахунку таких збитків передбачено пунктами 3.13, 5.7, 6.2, 6.3 договору.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. (ст.623 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач протягом березня та квітня 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1 договору.
Таким чином, предметом спору у цій справі є стягнення збитків внаслідок споживання відповідачем природного газу в обсязі меншому, ніж встановлено пунктом 2.1 договору за період березень-квітень 2019 року, за відсутності доказів вчинення відповідачем дій щодо перегляду та корегування замовлених обсягів природного газу шляхом підписання додаткової угоди протягом відповідного розрахункового періоду, як це передбачено пунктом 2.4. договору, в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіркою розрахунку збитків судом встановлено, що він відповідає умовам пунктів 3.13. та 5.7. договору та п. 1 Розділу VIІ Правил постачання природного газу, у зв'язку з чим, вимога щодо стягнення збитків у розмірі 69 606, 37 грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат позивача зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Бориславтеплоенерго” (82300, м. Брислав, Львівської області, вул. Коваліва, 52-А, код ЄДРПОУ 13809128) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, місто Київ, вулиця Б. Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) суму в розмірі 71 876, 37 грн, з яких:
- 69 606, 37 грн - збитків;
- 2 270, 00 грн - судового збору.
3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 22 листопада 2021 року.
Суддя Манюк П.Т.