79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.11.2021 справа № 914/2188/21
За позовом: Вишгородської міської ради, м. Вишгород Київської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів,
про: стягнення 47 458,32 грн.
Суддя І. Б. Козак
При секретарі Г.Гелеш
Представники сторін не з'явилися.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення 47 458,32 грн.
Ухвалою суду від 20.07.2021 залишено позов без руху. 05.08.2021 відкрито провадження у справі, підготоче судове засідання призначено на 21.09.2021. 02.11.2021 закрито провадження у справі, розгляд по суті призначено на 16.11.2021.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 16.11.2021 позивач не з'явився. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №29 від 02.03.2020 в частині поставки оплаченого товару (палива) на суму 47458,32 грн.
Попередній розрахунок судових витрат:
2270,00 грн -сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 16.11.2021 не з'явився. 03.11.2021 надіслав на адресу суду відзив на позов (вх.№25849/21) та клопотання (вх.25846/21) про поновлення строку на подання відзиву.
Оскільки Ухвалу Суду від 05.08.2021 про відкриття провадження у справі, якою встановлено Відповідачу строк до 20.09.2021 на подання відзиву, Товариством «КОНДОР ЛОГІСТИК» отримано 12.08.2021 (за даними сайту Товариства «Укрпошта»), тому строк на подання Відзиву сплив 20.09.2021 (о 24:00).
Оскільки, згідно з нормою ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням призначеного Судом строку, тому подання Відповідачем Відзиву з пропущенням встановленого строку зумовлює наявність підстави, передбаченої нормою ч.2 ст.118 ГПК України, для залишення Відзиву без розгляду.
Позивач надіслав заперечення на відзив (вх.№27078/21 від 16.11.2021).
Обставини справи.
02 березня 2020 року між Вишгородською міською радою (Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (Відповідач у справі) був підписаний договір №29 Про закупівлю від 02.03.2020 року.
Згідно Договору та специфікації, яка є додатком № 1 до Договору № 29 Відповідач зобов'язується передати у власність позивача Бензин А-95 (з використанням паливних карток) в кількості 7850 літрів (далі за текстом-Товар) на загальну вартість 174 741,00 грн.(з ПДВ), постачання Товару здійснюється Відповідачем цілодобово на точці обслуговування.
Строк дії Договору починається з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.
Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов'язань, які виникли за Договором протягом строку його дії та залишилися невиконаними.
Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язується вчасно здійснити оплату протягом 90 банківських днів з моменту прийняття Товару, про що свідчить відмітка в накладній про приймання Товару, а Відповідач зобов'язується поставляти Товар Позивачу своєчасно та у повному обсязі.
Так згідно п. 2.1 Договору, постачання Товару Позивачу здійснюється Відповідачем цілодобово (за винятком технічних перерв) на точці обслуговування, шляхом використання встановленого на ТО обладнання, при умові пред'явлення паливної картки Позивачем (Довіреною особою), правильного введення РІІМ-коду паливної картки та її авторизації.
За змістом пункту 2.5 Договору продаж Товару за цим Договором має безперервний та ритмічний характер.
02.02.2021 року Позивач звернувся до Відповідача, надіславши претензію з вимогою врегулювання спору шляхом передачі паливних карток, що вже оплачені Позивачем, а у разі неможливості, повернення сплачених коштів на рахунок Позивача в сумі 47 458 грн. 32 коп., на що було отримано відповідь зі змісту якого вбачається, що Відповідач визнає свої зобов'язання за Договором.
25.02.2021 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з тих самих підстав та тією ж вимогою, на що було отримано відповідь (лист вих.№1451 від 11.03.2021), якою фактично було гарантовано виконання умов Договору в повному обсязі, однак позитивного результату не було досягнуто.
Станом на день подачі позовної заяви на рахунку Відповідача міститься залишок грошових коштів в рахунок оплати Товару у кількості 2132 літри на суму 47 458 грн. 32 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Станом на дату винесення рішення позивач заборгованість відповідачем не погашена.
Оцінка суду.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору про закупівлю №29 від 02.02.2020 року, який за своєю правовою природою є договором поставки товару.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
П.1.1. Договору визначено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється шляхом заправки транспортних засобів покупця в кількості та асортименті, обраних покупцем самостійно в межах ліміту, встановленого на паливній картці та залишків ресурсів на індивідуальній картці або особовому рахунку.
У додатку №1 до Договору №29 «Специфікація» сторони погодили найменування та вид пального, одиниці виміру, кількість у літрах та ціну з/без ПДВ, на загальну суму 174741,00 грн з ПДВ.
Картка являє собою емітований Покупцем документ встановленого зразку та форми, одноразового використання, що посвідчує право Покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС Постачальника.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, відповідачем не передано позивачу 2132 літри на суму 47 458,32 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за Договором щодо поставки товару не подав.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів в сумі 47 458,32 грн.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Підсумовуючи наведене, матеріалами справи підтверджується недопоставлення відповідачем позивачу товару на загальну суму 47 458,32 грн, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі в цій частині.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” (адреса: вул.Єфремова, 84, офіс 1Б, м.Львів, 79044, код ЄДРПОУ 39046990) на користь Вишгородської міської ради (адреса: пл.Шевченка, буд.1, м.Вишгород, Київська обл, 07301, код ЄДРПОУ 04054866)47458,32 грн основного боргу та 2270,00 грн судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2021.
Суддя Козак І.Б.