61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
23.11.2021 Справа № 905/1873/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка
про стягнення штрафу в сумі 40555,00грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка про стягнення штрафу у розмірі 40555,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в накладній №48712822 від 29.05.2021 відповідачем невірно зазначено масу вантажу в вагоні №63162911.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1873/21; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 02.11.2021 о 10:40 год.
До Господарського суду Донецької області надійшли наступні документи:
18.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що позивач не надав доказів, що у даному випадку неправильне зазначення маси вантажу призвело до заподіяння збитків або інших негативних наслідків залізниці або іншим учасникам господарських відносин. Відповідальність наступає за наявністю вини згідно статті 614 ЦК України. ПрАТ «АКХЗ» вжив усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання та правильного заповнення провізних документів. Крім того, у графі 20 вантажовідправником зроблений запис про те, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.1-3 глави 14 Додатка 3 до СМГС розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, з вказівкою про відповідального за правильність навантаження і кріплення вантажу у вагоні. Просить звернути увагу, що Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" здійснює свою господарську діяльність в м.Авдіївка Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015р. №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термів її проведення» входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції. Відповідач зазначає, що на теперішній час підприємство знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищі. Просить зменшити розмір штрафу за неправильне зазначення маси вантажу до однієї провізної плати, оскільки це буде відповідати інтересам позивача у застосуванні фінансових санкцій та не завдасть відповідачу значної шкоди, що суттєво може відобразитись на його фінансовому становищі.
23.10.2021 від позивача надійшла заява, в якій останній просить провести судове засідання без участі представника останнього. Суд задовольняє вказану заяву.
28.10.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві, не згоден в повному обсязі. Зазначає, що матеріали справи містять докази порушення вимог статті 122 Статуту залізниць України підприємством відповідача, а саме комерційний акт №463003/98 від 04.06.2021. З накладної вбачається, що вантаж завантажено у вагон №63162911 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах. Враховуючи те, що графа 26 накладної, відповідно до додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, заповнюється саме відповідачем у разі завантаження ним вантажу у вагон, а згідно з п.2.3 Правил оформлення перевізних документів у графі 55 залізничної накладної №48712822 правильність внесених відомостей вантажовідправника підтверджено його представником за допомогою електронно-цифрового підпису, що не заперечується відповідачем. Посилання відповідача про застосування ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, як підставу для зменшення розміру штрафу є безпідставними. Позивач заперечує проти зменшення розміру штрафу.
Ухвалою суду від 02.11.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.11.2021 о 10:20 год.
17.11.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява, в якій останній просить провести судове засідання без участі представника останнього. Суд задовольняє вказану заяву.
В судове засідання 23.11.2021 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:
29.05.2021 зі станції Авдіївка Донецької залізниці Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка (надалі - вантажовідправник, відповідач) згідно залізничної накладної №48712822 у вагоні №63162911 відправило вантаж - кокс доменний (вологий) на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці.
При оформленні залізничної накладної №48712822 у вагоні №63162911 відповідачем вказано масу вантажу - 37180кг.
Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (100т), заводський №2.
Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.
Як встановлено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
З огляду на положення статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
На станції Чаплине Придніпровської залізниці та станції Пологи Придніпровської залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №63162911 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акти загальної форми №2234 від 30.05.2021, №10409 від 31.05.2021.
На станції Пологи Придніпровської залізниці складено комерційний акт №463003/86 від 31.05.2021, в розділі Д “Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку” якого зазначено, що на підставі актів загальної форми №2234 від 30.05.2021 Чаплино, №10409, №30220 від 31.05.2021 станції Пологи проведено контрольне зважування вагона №63162911 за груповою накладною вказаною на лицьовій стороні цього акту в присутності зас.начальника станції Кліш А.І., агента з розшуку ОСОБА_1 , агент комерційний Чубарь С.В., приймальник поїздів ОСОБА_2 була проведена перевірка маси вантажу на справних 150т. електронних вагах №89 ст.Пологи (повірка 03.03.2021). У вагоні №63162911 фактична маса брутто вагона склала 63740кг, тара вагона з перевізного документа 23520кг. Маса вантажу нетто за перевізним документом 37180кг. Фактична маса вантажу нетто 40220кг, що більше документу на 3040кг. При комерційному огляді вагона було виявлено вантаж завантажений згідно документа п.1-3 гл.14 Додатка 3 СМГС. Маркування поздовжньою смугою вапном шириною 400-600мм. Виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень. Перекоса кузова немає. Вагон у технічному стані справний. Дано оперативне повідомлення.
Станцією призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці у розділі “Є” комерційного акту №463003/86 від 31.05.2021 зроблено відмітку: “Під час перевірки вантажу різниці проти даного акту не виявлено”.
Судом встановлено, що комерційний акт складено з дотриманням чинного законодавства.
Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) заводський №89 станції Пологи Придніпровської залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.10.2007, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 03.03.2021.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Відповідно до частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Таким чином, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Комерційний акт №463003/86 від 31.05.2021 підписаний зокрема заст. начальника станції Куліш І.А., агентом з розшуку ОСОБА_1 та агентом комерційним ОСОБА_3 .
Право підпису комерційних актів зазначених осіб підтверджується наступними документами.
Згідно з наказом начальника станції Пологи Придніпровської залізниці №38 від 14.04.2021 “Щодо призначення відповідальних працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів” при складанні комерційних актів відповідальними працівниками станції Пологи, згідно ст.129 Статуту залізниць України мають право ставити свій підпис, зокрема агент комерційний ОСОБА_3 , агент з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 (у зв'язку з відсутністю по штатному розкладу посади начальника вантажного району).
Також до матеріалів справи додані посадова інструкція ОСОБА_1 , посадова інструкція ОСОБА_3 .
Отже, суд встановив, що комерційний акт №463003/86 від 31.05.2021 підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за №567/6855.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом №463003/86 від 31.05.2021, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.
Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №63162911 складає 8111,00грн.
Згідно приписів ст.ст.118,122 Статуту залізниць, до стягнення заявлений штраф у розмірі 40555,00грн (8111,00грн х5) у п'ятикратному розмірі вказаної плати по кожному вагону.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.
З огляду на вищевикладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 40555,00грн є правомірними.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафу за невірно вказану масу в залізничній накладній, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, знаходження підприємства у зоні АТО, відсутність понесених збитків залізницею.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.
В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.
Згідно з ч. 2 Вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі - Правила), виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху. Відповідно до п.15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.
Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.
Підстав вважати такий штраф надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду немає. Тому штраф має стягуватися з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для зменшення суми штрафу за невірно вказану масу в залізничній накладній.
На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро до Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка, про стягнення штрафу в сумі 40555,00грн задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька обл., м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд.1, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул.Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49038, м.Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 40555,00грн, судовий збір у розмірі 2270,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2021.
Суддя Г.Є. Курило