Постанова від 18.11.2021 по справі 906/730/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Справа № 906/730/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Мельник О.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: Черниш М.М. адвокат. Данильченко І.А.керівник

відповідача: Спасібухова О.Л. адвокат

третьої особи: не з"явився

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 (суддя Вельмакіна Т.М., м. Житомир, повний текст рішення складено 21.11.2020 р.)

за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Радомишльська районна спілка споживчих товариств (далі за текстом - Спілка) звернулась 28.08.2018 до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ" ФРАЙ" (далі за текстом - ТОВ "ТЦ "ФРАЙ") про витребування приміщення універмагу загальною площею 6128,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності Спілці належав Універмаг, який Спілка в 1981 році побудувала за власні кошти. 10.10.2008 між Спілкою та споживчим товариством "Жиско" (далі за текстом - СТ "Жиско", орендар) був укладений договір оренди, за яким орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщення Універмагу та зобов'язувався виконати будівельно-ремонтні роботи на орендованій частині приміщення Універмагу. У квітні 2009 року СТ "Жиско" звернулося до суду із позовом до Спілки про визнання за ним права власності на частину (76,24%) будівлі Універмагу (справа № 8/84-НМ). Під час розгляду справи № 8/84-НМ будівля Універмагу продавалася чотири рази. Остаточне рішення у справі № 8/84-НМ щодо права власності на будівлю Універмагу ухвалене 18.07.2018. Позивач зазначав, що він визнаний законним власником Універмагу, а тому всі дії щодо продажу Універмагу були незаконними. Проте, 10.08.2018 було здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю Універмагу за ТОВ "ТЦ "ФРАЙ". На думку позивача, позбавлення права власності на будівлю Універмагу відбулося поза його волею як власника, а тому відповідно до положень статей 316, 387 Цивільного кодексу України він має право витребувати майно у відповідача.

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20 жовтня 2020 року у справі №906/730/18 у задоволенні позову Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" - відмовлено. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції зазначив, що факт вибуття спірного майна від позивача поза його волею не заперечується сторонами, проте дійшов висновку, що вимога про витребування приміщення не може бути задоволена відповідно до положень частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України, оскільки Універмаг був придбаний відповідачем у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

4. Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Радомишльська районна спілка споживчих товариств звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. по справі №906/730/18 та винести нове рішення, яким позовні вимоги Радомишльської районної спілки споживчих товариств задовольнити в повному обсязі.

5. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Радомишльська районна спілка споживчих товариств наголошує на тому, що суд першої інстанції, в порушення ст.13, ч.2 202 ГПК України не забезпечив принципу змагальності сторін судового процесу, здійснив розгляд справи без участі відповідача, не зупинив провадження по справі за заявами позивача, представники якого через хвороби та дію карантину введеного в зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) не мали можливості з'явитись в судові засідання та заявляли клопотання про відкладення розгляду справи.

6. Крім того, апелянт звертав увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги та не надав оцінку рішенню Господарського суду Київської області від 05.03.2019 р. по справі №18/030-11 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до 1)Споживчого товариства "Жиско" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" про визнання договору недійсним, яке залишене в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.20 р. у цій же справі. Зазначеним рішенням визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - приміщення Універмагу розташованого в АДРЕСА_1, від 30.12.2009 р., укладений між СТ "Жиско" та ТОВ ЮК "Пріорітас". Зазначене рішення суду від 05.03.2020 р. має важливе значення для розгляду справи, оскільки ним визнано недійсним перший (з чотирьох укладених) договір про вчинення рейдерами незаконної купівлі-продажу приміщення Універмагу, розташованого в АДРЕСА_1, відносно права власності якого проходили судові спори.

7. Також, суд першої інстанції у своєму рішенні від 20.10.2020 р. по справі №906/730/18 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про витребування майна, безпідставно послався на те, що обставини, встановлені рішенням Господарського суду м.Києва від 05.11.2019 р. та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року у справі №910/11305/18, не підлягають доказуванню, оскільки Північно-західний апеляційний господарський суд не розглядав справи №910/11305/18 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Державного підприємства "Сетам" та Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ "Фрай" про визнання недійсними електронних торгів. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що рейдерами для незаконного проведення електронних торгів було вчинено кримінальний злочин, а саме 07.08.2018 р. було здійснено сторонніми особами несанкціонований доступ до державного реєстру обтяжень та незаконно було видалено інформацію про накладання арешту на приміщення Універмагу.

8. Апелянт також, звертає увагу на те, що остаточне рішення по справі №910/11305/18 Верховним Судом не прийнято. У зв'язку зі складністю даної справи ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2020 р. справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, і остаточного рішення ще не прийнято.

9. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 у даній справі скасоване; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; витребувано у ТОВ "ТЦ ФРАЙ" приміщення Універмагу на користь Спілки; стягнуто з ТОВ "ТЦ ФРАЙ" на користь Спілки витрати зі сплати судового збору 94 725, 00 грн за подання позовної заяви і 142 087,50 грн за подання апеляційної скарги.

10. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач був власником Універмагу, проте Універмаг вибув з його власності поза його волею. Спір про право власності на приміщення Універмагу між Спілкою та СТ "Жиско", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮК "Пріорітас"(далі - ТОВ "ЮК "Пріорітас"), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тривав більше восьми років у межах справи № 8/84-НМ та остаточно був вирішений лише у липні 2018 року. Відповідач набув приміщення Універмагу у власність з прилюдних торгів у порядку, встановленому для виконання судових рішень, які відбулися з порушеннями закону, що встановлено рішенням суду у справі № 910/11305/18. Оскільки електронні торги було визнано недійсними, та встановлено обставини щодо права власності позивача, суд дійшов висновку, що Універмаг може бути витребувано у відповідача за правилами частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач припустився помилки щодо обрахування початку перебігу позовної давності. При цьому суд послався на постанову Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 910/11305/18, в якій зазначено про порушене право Спілки як власника, тому встановив, що обраний нею спосіб захисту є ефективним та відновить порушені права Спілки на володіння майном, власником якого внаслідок проведення незаконних торгів став ТОВ "ТЦ "ФРАЙ".

11. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі №906/730/18, ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану постанову, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

12. Постановою Верховного Суду від 07.09.2021 року у справі №906/73018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 906/730/18 скасовано, справу № 906/730/18 передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

13. Верховний Суд, скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі №906/730/18, дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не з'ясував моменту початку перебігу строку позовної давності, не установив його переривання/зупинення у спірних правовідносинах. Зокрема, при визначенні початкового моменту перебігу позовної давності суд не надав належної оцінки усім доказам у справі, зокрема, відповіді позивача на додаткові пояснення ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" та його доповнення до відповіді на додаткові пояснення. Таким чином, доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 09.04.2020 у справі №10/Б-743, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 та ненадання правової оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам, наслідком чого стало невстановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, знайшли підтвердження.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

14. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №906/730/18 прийнято справу №906/730/18 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є. та розгляд апеляційної скарги призначено на 10 листопада 2021 року.

15. 10 листопада 2021 року від Радомишльської районної спілки споживчих товариств надійшли пояснення, в яких позивач спростовує доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності та просить суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. по справі №906/730/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити та повернути їй з чужого незаконного володіння її майно - приміщення Універмагу загальною площею 6 128,70 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

16. 10 листопада 2021 року від ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" надійшли пояснення в яких відповідач наводить суду доводи пропуску відповідачем строку позовної давності та просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 20 жовтня 2020 року по справі №906/730/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Радомишльській районній спілці споживчих товариств у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строків позовної давності.

17. Представники позивача в судовому засіданні 10.11.2021 року підтримали доводи апеляційної скарги та надали суду відповідні пояснення.

18. В судовому засіданні 10.11.2021 року представник відповідача заперечила щодо доводів апеляційної скарги позивача та надала суду пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

19. ОСОБА_1 в судове засідання 10.11.2021 року не з'явилася, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

20. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №906/730/18 до 14:30 год. 18 листопада 2021 р.

21. 17 листопада 2021 року від ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" надійшли заперечення проти пояснень подані позивачем 10.11.2021 року

22. 18 листопада 2021 року від Радомишльської районної спілки споживчих товариств надійшла заява в якій просить суд визнати поважними причини пропущення Радомишльською райспоживспілкою позовної давності для звернення з позовом про витребування майна та захистити порушене право позивача.

23. В судовому засіданні 18.11.2021 року представники Радомишльської районної спілки споживчих товариств просили суд визнати поважними причини пропущення Радомишльською райспоживспілкою позовної давності для звернення з позовом про витребування майна та скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. по справі №906/730/18 та винести нове рішення, яким позовні вимоги Радомишльської районної спілки споживчих товариств задовольнити в повному обсязі.

24. Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2021 року заперечила щодо задоволення заяви позивача про визнання поважними причини пропущення Радомишльською райспоживспілкою позовної давності для звернення з позовом про витребування майна та надала відповідні пояснення. Просила суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 20 жовтня 2020 року по справі №906/730/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Радомишльській районній спілці споживчих товариств у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строків позовної давності.

25. В судове засідання 18.11.2021 ОСОБА_1 не з'явилася, свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомила.

26. Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

27. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

28. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

29. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .

30. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

31. Заслухавши пояснення представників Радомишльської районної спілки споживчих товариств та ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" в судових засіданнях 10.11.2021, 18.11.2021, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 слід задовольнити частково, а мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 змінити, виходячи з наступного.

32. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право власності від 27.12.2004, серія САА № 510775 Радомишльській районній спілці споживчих товариств (далі за текстом - Райспоживспілка) належала будівля "Універмаг", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 6128,7 кв.м, будівництво якої здійснено районною спілкою споживчих товариств за власні кошти. (а.с. 19 т.1).

33. 10 жовтня 2008 року між Радомишльською райспоживспілкою (орендодавець) та споживчим товариством "Жиско" (орендар) було укладено договір оренди (найму) нежитлового приміщення № 10/10-08, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування частину приміщення Універмагу загальною площею 3170 кв. м., що знаходиться за вказаною вище адресою: м. Радомишль, вул. Велика Житомирська, будинок 1/2 (а.с. 20-23 т.1).

34. У квітні 2009 року споживче товариство "Жиско" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просило визнати за ним право спільної власності на частину (у розмірі 76,24 %) будівлі Універмагу за адресою: Житомирська область, м.Радомишль, вул.Велика Житомирська, будинок 1/2, та визнати за ним право власності на Універмаг в цілому.

35. Господарський суд Житомирської області 04.12.2009 у справі №8/84-НМ за позовом Споживчого товариства "Жиско" (далі за текстом - СТ "Жиско") до Радомишльської райспоживспілки та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії, ухвалив рішення, яким визнав право власності СТ "Жиско" на приміщення Універмагу.

36. 30 грудня 2009 року між Споживчим товариством "Жиско" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Пріорітас" було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна.

37. Відповідно до умов Договору Споживчим товариством "Жиско" було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Пріорітас" об'єкт нерухомого майна - Універмаг, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Універмаг).

38. 20 січня 2010 року Житомирський апеляційний господарський суд ухвалою у справі №8/84-НМ про прийняття апеляційної скарги до провадження встановив, що скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції, та ухвалив відновити Радомишльській районній спілці споживчих товариств пропущений строк для апеляційного оскарження.

39. За наслідками апеляційного перегляду постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 року рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у страві № 8/84-НМ залишено без змін, тобто воно набрало законної сили лише 27.07.2010 року, однак за наслідками касаційного оскарження постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 року судові рішення у страві № 8/84-НМ скасовані, справу №8/84-НМ передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

40. Радомишльська райспоживспілка, зазначаючи про незаконність договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2009, з підстав того, що продане майно Універмаг не належало продавцю - Споживчому товариству "Жиско", звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства "Жиско", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2009 року, укладеного між Споживчим товариством "Жиско" та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія "Пріорітас" та просила застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.

41. Провадження у справі №18/030-11 за вказаним позовом Радомишльської райспоживспілки Господарським судом Київської області порушено відповідно до ухвали суду від 23.03.2011 року (а.с.145-146 т.4).

42. Радомишльська райспоживспілка, обґрунтовуючи свої позовні вимоги у справі №18/030-11 зазначила, що з огляду на скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у справі №8/84-НМ, підстави для набуття Споживчому товариству "Жиско" права власності на майно, продане за спірним Договором купівлі-продажу, були відсутні. Фактично, належне Радомишльській райспоживспілці майно протиправно продано Споживчем товариством "Жиско" іншій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас", що порушує вимоги закону.

43. Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2011 року провадження у справі № 18/030-11 зупинено до остаточного вирішення спору в пов'язаній з нею справі Господарського суду Житомирської області № 8/84-НМ (а.с. 99-109 т.2).

44. Поряд з цим, 19 квітня 2010 року рішенням Солом'янського районного суду м.Києва у справі №2-1694 за позовом ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" про спонукання вчинити дії, зобов'язано ТзОВ "Юридична компанія "Пріорітас", код 31514997, здійснити продаж ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , об'єкту нерухомості, а саме: нежитлових приміщень - універмагу, загальною площею 6 128,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом нотаріального укладення Основного договору на умовах, визначених в Попередньому договорі від 12.12.2009 р. (а.с. 131-135 т.4)

45. На виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2010 у справі №2-1694, 27 травня 2010 року між ТОВ "Юридична Компанія "Пріорітас" та громадянином ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу.

46. 04 квітня 2012 року рішенням Апеляційного суду м.Києва у справі №22-1154/2012 апеляційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2010 року, задоволено . Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ "Юридична компанія "Пріорітас" до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТзОВ "Юридична компанія "Пріорітас" про спону кання вчинити дії, відмовлено (а.с.226 т.2, 109-113 т.4).

47. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 05.07.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас" до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас" про зобов'язання вичинити дії, касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , відхилено та рішення апеляційного суду м. Києва від 4 квітня 2012 року залишено без змін (а.с. 227 т.2).

48. Поряд з цим, 14 квітня 2011 року Господарським судом Житомирської області у справі №8/84-НМ прийнято відмову Споживчого товариства "Жиско" від позову до Радомишльської районної спілки споживчих товариств та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м. Житомир) про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою від 14.04.2011 року, провадження у справі №8/84-НМ припинено(а.с. 137-139 т.4).

49. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 у справі №8/84-НМ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас" - задоволено. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2011, скасовано. Справу направлено для розгляду по суті до господарського суду Житомирської області (а.с.140-145 т.4).

50. 28 липня 2011 року рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області у справі №2-358/2011 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та витребування майна від добросовісного набувача, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТзОВ "Юридична компанія "Пріорітас" та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Радомишльської районної спілки споживчих товариств про визнання права власності, з участю третьої особи без самостійних вимог - ТзОВ "Юридична компанія "Пріорітас", відмовлено Радомишльській районній спілці споживчих товариств в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та витребування майна від добросовісного набувача. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_2 , прож. АДРЕСА_2 право власності на об'єкт нерухомості загальною площею 6128,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 125-135, 221-225 т.2).

51. 13 листопада 2012 року рішенням Апеляційного суду Житомирської області у справі №0620/2-358/11 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_2 , третя особа ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на нежитлове приміщення, зобов'язання повернути майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Радомишльської районної спілки споживчих товариств, третя особа ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" про визнання права власності на нежитлове приміщення, апеляційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств задоволено частково. Скасовано рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 липня 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення на його користь судових витрат з Радомишльської районної спілки споживчих товариств. Ухвалено в цій частині нове рішення: Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Радомишльської районної спілки споживчих товариств про визнання права власності на об'єкт нерухомості площею 6128,70 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та стягнення на його користь судових витрат. В решті рішення залишити без змін (а.с.117-121 т.4).

52. 31 січня 2012 року рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №8/84-НМ в задоволенні позову Споживчого товариства "Жиско" до 1.Радомишльської районної спілки споживчих товариств, 2. Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас"; 2)громадянина ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.

53. 28 березня 2012 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №8/84-НМ рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2012р. у справі №8/84-НМ скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Визнано право власності - споживчого товариства "Жиско" на об'єкт нерухомого майна в цілому універмаг за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з споживчого товариства "Жиско" на користь Радомишльської районної спілки споживчих товариств 1243347,00 грн. компенсації вартості частини в об'єкті оренди нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позову відмовлено.

54. Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 року у справі №8/84-НМ касаційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. та рішення господарського Житомирської області від 31.01.2012 р. у справі № 8/84-НМ скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

55. 21 листопада 2012 року ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі №620/2679/12 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_2 , ТОВ "Юридична компанія " Пріорітас" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.05.2010 року, про визнання права власності на приміщення універмагу, витребування приміщення Універмагу з незаконного володіння (а.с. 143-144 т.4).

56. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.03.2013 року у справі №620/2679/12 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_2 , ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача- Житомирська обласна спілка споживчих товариств Облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-Споживче товариство "Жиско" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.05.2010 року, про визнання права власності на приміщення універмагу, витребування приміщення Універмагу з незаконного володіння, позовні вимоги Радомишльської районної спілки споживчих товариств Житомирської області задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.05.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас" та ОСОБА_2 , про купівлю-продаж приміщення універмагу загальною площею 6128,7 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_1 . Визнано право власності Радомишльської районної спілки споживчих товариств Житомирської області на приміщення універмагу загальною площею 6128,7 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_2 приміщення універмагу загальною площею 6128,7 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_1 ,та зобов'язати його повернути дане приміщення власнику - Радомишльській районній спілці споживчих товариств (а.с. 164-165 т.2).

57. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 04.06.2013 у справі №0620/2679/12 апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилено, а рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.03.2013 року залишено без змін (а.с. 166-167 т.2).

58. Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.07.2013 року у справі №6-25166св13 рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 04 червня 2013 року скасовано. У задоволенні позовних вимог Радомишльської районної спілки споживчих товариств Житомирської області до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас", треті особи: Житомирська обласна спілка споживчих товариств, споживче товариство "Жиско", про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на приміщення, витребування майна із незаконного володіння відмовлено. Суд касаційної інстанції в даному рішення дійшов висновку, що відсутні були підстави для визнання договору купівлі-продажу від 27 травня 2010 року, укладеного між ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" та ОСОБА_2 , з підстав, передбачених ст. ст. 203, 212?215 ЦК України, недійсним. Поряд з цим, суд касаційної інстанції відзначив, що первісний договір, а саме договір купівлі-продажу від 30 грудня 2009 року, укладений між СТ "Жиско" та ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас", вказаного приміщення універмагу не було визнано недійсним, він є чиним, і його законність не оспорюється, як не оспорюються наявність у СТ "Жиско" правових підстав на укладання цього договору, то й підстави для витребування спірного приміщення в ОСОБА_2 як добросовісного набувача відсутні. (а.с.168-170 т.2).

59. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2015 у справі №8/84-НМ за результатами розгляду клопотання Радомишльської районної спілки споживчих товариств про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (Житомирська обл., Радомишльський район, с. Мала Рача)., оскільки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 20.04.2015 р. вищевказана особа є власником приміщення Універмагу, розташованого у АДРЕСА_1 з 10.03.2015 р. та враховуючи, що в силу ст. 388 ЦК України власник має право на витребування свого майна від добросовісного набувача, залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. (а.с. 129-130 т.4).

60. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.11.2015 щодо спірного приміщення Універмагу було застосовано заходи забезпечення позову у вигляді накладання арешту на приміщення Універмагу, яку постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 було змінено, а саме доповнено новим абзацом 2 наступного змісту: "Заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору: приміщення Універмагу загальною площею 6128,7 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням у справі №8/84-НМ, а саме продавати, передавати у заставу, іпотеку, дарувати тощо" (а.с. 24-30 т.1).

61. Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі №8/84-НМ скасовано в частині накладання арешту на приміщення Універмагу загальною площею 6128,7 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 88159218250, який розташований на земельній ділянці площею 0,31 га з цільовим призначенням - землі комерційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 182501010100:06:002:0465. В решті (в частині заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору) ухвалу та постанову залишено без змін.(а.с. 31-33 т.1)

62. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.01.2017 року у справі №8/84-НМ визнано недійсним п. 2.9 Договору оренди (найму) нежитлового приміщення №10/10-08 від 10.10.2008 року, укладеного між Радомишльською районною спілкою споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01749361) та Споживчим товариством "Жиско" (код ЄДРПОУ 36105817) в такій частині: "і визнаються Сторонами як створення нової речі. Виконані опоряджувальні внутрішні роботи у будь - якому випадку дають Орендарю право частки орендаря в праві власності на приміщення, з чим Орендодавець погоджується, підписуючи цей Договір". У позові відмовлено.

63. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року рішення господарського суду Житомирської області від 27.01.2017 р. у справі №8/84-НМ залишено без змін.

64. Постановою Вищого господарського суду у справі №8/84-НМ від 11.10.2017 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 та рішення господарського суду Житомирської області від 27.01.2017 у справі №8/84-НМ скасовано. Справу №8/84-НМ направлено до господарського суду Житомирської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

65. 16 квітня 2018 року Господарський суд Житомирської області по справі №8/84-НМ ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову СТ "Жиско" про визнання за ним права власності на приміщення Універмагу, яке залишено в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 (а.с. 34-40 т.1).

66. 22 жовтня 2018 року ухвалою Верховного суду України у справі № 8/84-НМ касаційну скаргу СТ "Жиско" повернуто скаржникові.

67. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2018 року поновлено провадження у справі № 18/030-11.

68. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2019 року у справі №18/030-11 позовні вимоги Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Споживчого товариства "Жиско", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" про визнання договору недійсним задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30 грудня 2009 року, укладений між Споживчим товариством "Жиско" та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія "Пріорітас" (а.с. 99-109, 171-174 т.2).

69. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року у справі №18/030-11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2019 у справі №18/030-11 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2019 у справі №18/030-11 залишено без змін (а.с. 110-124, 175-181 т.2).

70. На підставі вищевказаного позивач стверджує, що єдиним законним власником будівлі Універмагу залишилась Радомишльська районна спілка споживчих товариств, а всі наступні переходи прав на будівлю Універмагу є нікчемними.

71. Поряд з цим, позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.07.2018 у справі №906/631/18 було накладено арешт на будівлю Універмагу. Незважаючи на вищезазначені діючі заходи забезпечення позову, відомості про які містяться у державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, 08.08.2018 державним підприємством "Сетам" були проведені електронні торги з продажу приміщення Універмагу загальною площею 6128,7 кв.м, що знаходиться за адресові: АДРЕСА_1 , яке, начебто, належало на праві власності громадянці ОСОБА_1 . Повідомив, що 10.08.2018 здійснено державну реєстрацію виникнення права власності на вказане нерухоме майно у ТОВ "ТЦ ФРАЙ" (а.с. 41-43 т.1).

72. З урахуванням зазначених обставин, позивач вважає, що на час звернення до суду саме він є власником універмагу, однак, це право власності не визнане ТОВ "ТЦ ФРАЙ", що позбавляє Райспоживспілку здійснювати право володіння, користування та розпорядження даним майном на свій розсуд.

73. Отже, посилаючись на приписи статей 316, 317, 387 ЦК України, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про витребування у відповідача приміщення Універмагу загальною площею 6128,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

74. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20 жовтня 2020 року у справі №906/730/18 у задоволенні позову Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ", відмовлено (а.с.254-258 т.1).

75. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 скасоване; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; витребувано у ТОВ "ТЦ ФРАЙ" приміщення Універмагу на користь Спілки; стягнуто з ТОВ "ТЦ ФРАЙ" на користь Спілки витрати зі сплати судового збору 94 725, 00 грн за подання позовної заяви і 142 087,50 грн за подання апеляційної скарги (а.с.248-254 т.2).

77. Постановою Верховного Суду від 07.09.2021 року у справі №906/730/18 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі №906/730/18 скасовано, справу №906/730/18 передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду (а.с.239-251 т.3).

78. Отже, за результатами нового розгляду суд апеляційної інстанції, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, дійшов наступних висновків.

79. Згідно з ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

80. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

81. Стаття 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності, відповідно до частини першої статті 317 ЦК України полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

82. Стаття 41 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

83. У розвиток цього конституційного положення стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

84. За приписами ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

85. Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

86. Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

87. Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

88. Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

89. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

90. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

91. Колегією суддів встановлено, що згідно із Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2 від 27.12.2004, Радомишльська районна спілка споживчих товариств була власником нерухомого майна - Універмагу за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Універмаг), що також підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.05.2006.

92. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 у справі №8/84-НМ за позовом Споживчого товариства "Жиско" до Радомишльської районної спілки споживчих товариств та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010, визнано право власності Споживчого товариства "Жиско" на об'єкт нерухомого майна в цілому - Універмаг за адресою: АДРЕСА_1.

93. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2009 будівля Універмагу була відчужена СТ "Жиско" на користь ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас".

94. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2010 зобов'язано ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" здійснити продаж ОСОБА_2 об'єкта нерухомості, а саме: нежитлових приміщень - Універмагу, загальною площею 6 128,7 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом нотаріального укладення основного договору на умовах визначених у Попередньому договорі від 12.12.2009.

95. У справі №8/84-НМ встановлено, що ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" 27.05.2010 здійснила відчуження приміщень Універмагу ОСОБА_2 .

96. Постановою Вищого господарського суду від 09.02.2011 у справі №8/84-НМ постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 та рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

97. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04.04.2012 у справі №22-1154/2012 за позовом ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Юри дична компанія "Пріорітас" про спонукання вчинити дії, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.07.2012, скасовано рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 19.04.2010 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас" про спонукання вчинити дії - відмовлено (а.с. 110-113 т.4).

98. 10 березня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парусовою Г.М., ОСОБА_2 відчужив спірне приміщення ОСОБА_1 .

99. Враховуючи неодноразове відчуження спірного майна, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.11.2015 у справі №8/84-НМ накладено арешт на приміщення Універмагу загальною площею 6128,70 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 88159218250, який розташований на земельній ділянці площею 0,31 га з цільовим призначенням - землі комерційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 182501010100:06:002:0465 до вирішення господарським судом спору у даній справі.

100. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі №8/84-НМ ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.11.2015 змінено та доповнено резолютивну частину новим абзацом 2 наступного змісту:

"Заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору: приміщення Універмагу загальною площею 6128,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 88159218250, який розташований на земельній ділянці площею 0,31га з цільовим призначенням - землі комерційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 182501010100:06:002:0465 до набрання законної сили рішенням у справі №8/84-НМ, а саме продавати, передавати в заставу, іпотеку, дарувати, тощо"

101. Обтяження нерухомого майна, зокрема на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016, було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою від 01.08.2018 щодо приміщення Універмагу (реєстраційний номер 88159218250).

102. Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 у справі №8/84-НМ ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 скасовано в частині накладення арешту на приміщення Універмагу.

103. Остаточним рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.04.2018 у справі №8/84-НМ, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018, залишено без розгляду позовну вимогу СТ "Жиско" щодо зобов'язання КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на будівлю універмагу у АДРЕСА_1 , загальною площею 6 128,7 кв.м. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України. В решті позову (в частині визнання права власності) відмовлено (а.с. 34-40 т.1).

104. Ухвалою Верховного суду від 22.10.2018 року у справі №8/84-НМ касаційну скаргу Споживчого товариства "Жиско" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 і рішення Господарського суду Житомирської області від 16.04.2018 повернуто скаржникові.

105. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2019 року у справі №18/030-11 позовні вимоги Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Споживчого товариства "Жиско", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" про визнання договору недійсним задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30 грудня 2009 року, укладений між Споживчим товариством "Жиско" та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія "Пріорітас" (а.с.99-109 т.2).

106. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року у справі №18/030-11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ ФРАЙ" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2019 у справі №18/030-11 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2019 у справі №18/030-11 залишено без змін (а.с. 110-124 т.2).

107. Разом з тим встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2017 року у справі №760/12230/17 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором у сумі 500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором у сумі 4 922 626,30 грн.(а.с. 123-127 т.4).

108. З постанови Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №910/11305/18 вбачається, що постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 17.05.2018 відкрито виконавче провадження ВП №56422016 з примусового виконання виконавчого листа №760/12230/17, виданого 22.01.2018 Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором у сумі 4 922 626,30 грн.

109. Постановою державного виконавця від 17.05.2018 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, а постановою начальника Радомишльського районного відділу державної виконавчої служби від 31.05.2018 про опис та арешт майна (коштів) боржника, накладено арешт на спірне приміщення Універмагу.

110. Постановою державного виконавця від 19.06.2018, з метою визначення ринкової вартості майна для реалізації, призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ "Приватна експертна служба".

111. 04 липня 2018 року державним виконавцем направлено Державному підприємству "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні № 56422016, а саме нежитлового приміщення універмагу, загальною площею 6 128,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

112. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.07.2018 у справі №906/631/18 накладено арешт на приміщення Універмагу загальною площею 6 128,70 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

113. 03 серпня 2018 року обтяження вищевказаного нерухомого майна на підставі ухвали суду у справі №906/631/18 від 30.07.2018 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 03.08.2018.

114. 01 серпня 2018 року та 06 серпня 2018 року Радомишльська районна спілка споживчих товариств звернулася до в.о. начальника Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ із заявою, якою повідомила про наявність заборон та накладених арештів на Універмаг.

115. 08 серпня 2018 року відбулися електронні торги з продажу нежитлового приміщення Універмагу, результати яких оформлені протоколом №350419. За результатами торгів переможцем торгів визнано ТОВ "ТЦ Фрай".

116. 10 серпня 2018 року державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги по реалізації арештованого нерухомого майна та винесено постанову про зняття арешту з майна. Також 10.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "ТЦ Фрай" на приміщення Універмагу.

117. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що ТОВ "ТЦ Фрай" придбало спірне приміщення Універмагу у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме - на публічних електронних торгах по реалізації арештованого нерухомого майна в процедурі примусового виконання судового рішення, тому при вирішенні спору слід враховувати приписи ч. 2 ст. 388 ЦК України.

118. Поряд з цим, з матеріалів справи вбчається, що в серпні 2018 року Радомишльська районна спілка споживчих звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Державне підприємство "СЕТАМ", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними дії посадових осіб Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо передачі на примусову реалізацію приміщення Універмагу загальною площею 6128,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

119. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 року у справі №826/134405/18 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи Державне підприємство "СЕТАМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ Фрай" про визнання протиправними дій, у задоволенні адміністративного позову Радомишльської районної спілки споживчих товариств відмовлено (а.с. 163-176 т.1).

120. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі №826/13405/18 апеляційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи - Державне підприємство "СЕТАМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ Фрай" про визнання протиправним дій - задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року скасовано. Провадження у справі за адміністративним позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи - Державне підприємство "СЕТАМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ Фрай" про визнання протиправним дій, закрито (а.с. 177-184 т.1).

121. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №826/13405/18 касаційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду у даній постанові зазначила, що хоч у цьому спорі Радомишльська районна спілка споживчих товариств оскаржує дії державного виконавця і не порушує питання про витребування зазначеного нерухомого майна або визнання його відчуження третій особі недійсним, однак при вирішенні спору перед судом постане питання про визнання чи скасування права третьої особи як нового власника і добросовісного набувача спірного майна. Натомість оскарження позивачем до адміністративного суду дій державного виконавця з передачі на примусову реалізацію нерухомого майна, вчинених на виконання судового рішення в цивільній справі, не є ефективним засобом юридичного захисту, оскільки жодним чином не відновить майнових прав позивача. Для належного захисту цього права в суді позивач має звернутися з окремим позовом в порядку господарського (цивільного) судочинства. За наведених обставин спір у цій справі не має ознак публічно-правового, оскільки стосується порушеного майнового права позивача і майнових прав третьої особи, а обраний позивачем засіб юридичного захисту є неефективним і жодним чином не поновить його прав (а.с.185-192 т.1).

122. Частина 2 ст.388 ЦК України в імперативному порядку вказує на дві обставини, які у своїй сукупності визначають умови, за яких витребування майна є неможливим, а саме: 1)добросовісність набувача; 2) продаж майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

123. Колегія суддів враховує, що при обґрунтуванні позову та апеляційної скарги позивач не піддає сумніву, що ТОВ "ТЦ Фрай" є добросовісним набувачем спірного майна, що і не заперечується відповідачем та доказів на спростування добросовісності набувача до матеріалів справи також не надано.

124. Щодо обставин відчуження майна на користь ТОВ "ТЦ Фрай" в процедурі електронних торгів, проведених 08.08.2018 Державним підприємством "Сетам" та Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, судом апеляційної інстанцією враховується наступне.

125. На час розгляду даної справи судом першої інстанції результати електронних торгів, проведених 08.08.2018, з продажу спірної будівлі, залишались дійсними, оскільки за наслідками судового розгляду рішенням Господарського суду м. Києва від 05.11.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі №910/11305/18 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до ДП "Сетам" та Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "ТЦ Фрай", у задоволенні позову про визнання недійсними електронних торгів, проведених 08.08.2018 щодо продажу приміщення Універмагу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , скасуванні свідоцтва переможця електронних торгів від 10.08.2018, виданого приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Мельниченко Н.М. та скасуванні запису про державну реєстрацію виникнення права власності від 10.08.2018 за №27437023 було відмовлено (а.с. 193-207).

126. Проте, під час перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення в даній справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 10 лютого 2021 року у справі №910/11305/18 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 та рішення Господарського суду міста Києва 05.11.2019 у справі №910/11305/18 та задовольнив позов Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Державного підприємства "Сетам" та Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Фрай". Колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову, якою визнано недійсними електронні торги, проведені 08.08.2018 Державним підприємством "Сетам", щодо продажу приміщення універмагу загальною площею 6128,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та оформлені протоколом електронних торгів (а.с. 59-66 т.2).

127. У постанові касаційним судом зазначено, що враховуючи хронологію зазначених обставин та наявність порушень, які полягають у тому, що продаж приміщення універмагу, власником якого є Радомишльська райспоживспілка, здійснено в межах процедури примусової реалізації заставленого майна у процесі виконання рішення суду за наявності арешту на нього та заборони його продавати (відповідні обтяження були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про наявність яких було повідомлено виконавчу службу), колегія суддів вважає, що ці обставини спричинили порушення прав і законних інтересів позивача.

128. Також, задовольняючи позов, Верховний Суд зокрема зазначив, що застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України, про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої цієї ж статті власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №639/7253/18, які враховуються в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, згідно з якою суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

129. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що у позовах про витребування майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України, до предмета доказування належать: встановлення дійсного власника спірного майна та встановлення підстав для його витребування в особи, яка володіє спірним майном, зокрема факту вибуття майна з володіння позивача поза його волею, наявності саме спірного майна у незаконному володінні відповідача.

130. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач Радомишльська спілка споживчих товариств є власником об'єкта нерухомого майна приміщення універмагу загальною площею 6128,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27.12.2004 року, серія САА № 510775, яке вибуло з його власності поза його волею.

131. В свою чергу, відповідач ТЦ "Фрай", набув право на спірний об'єкт нерухомого майна шляхом його купівлі з прилюдних торгів в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

132. Обставини придбання об'єкта нерухомого майна відповідачем ТЦ "Фрай" в ході прилюдних торгів, проведених з порушенням закону, встановлені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі №910/11305/18, за правилами частини 4 чт.75 ЦК України, доказування не потребують, оскільки встановлені щодо особи, яка бере участь у цій справі.

133. Разом з тим, в судовому порядку встановлено, що прилюдні торги відбулись з порушенням закону та встановленої процедури, що зумовило визнання їх недійсними в межах розгляду судової справи №910/11305/18.

134. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17 (провадження №12-104гс19) власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

135. Таким чином, за результатами дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено, що Радомишльська спілка споживчих товариств позбулася права на майно поза власною волею і звернення позивача із позовом про витребування цього майна на свою користь є належним і ефективним способом судового захисту, що випливає з положень ст. 387, 388 ЦК України, а також підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі №910/11305/18.

136. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Радомишльської спілки споживчих товариств про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ" ФРАЙ" приміщення універмагу загальною площею 6128,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими.

137. З приводу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ" ФРАЙ" від 26.09.2018 про застосування наслідків спливу позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

138. Так, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було подану заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки на його думку позивачем пропущено визначений ст. 257 ЦК України загальний трирічний строк позовної давності (а.с.69-70 т.1).

139. На переконання відповідача, позивачу стало відомо про порушення своїх прав з 28.03.2012 року, оскільки постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 року у справі №8/84-НМ було скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2012 року та визнано право власності - Споживчого товариства "ЖИСКО" на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно, трирічний строк позовної давності на звернення із даним позовом до суду сплив 28.03.2015.

140. З огляду на викладене, відповідач просив суд застосувати до спірних правовідносин приписи ст. 267 ЦК України та відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

141. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, заначив, що в ході розгляду справи суд з'ясував, що про можливість звернення з даним позовом до ТОВ "ТЦ Фрай" позивач дізнався лише у 2018 році, після набрання рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №8/84-НМ (рішення від 16.04.2018, залишене в силі Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018), яким відмовлено у задоволенні позову СТ "Жиско" про визнання за ним права власності на приміщення Універмагу (а.с. 34-40), оскільки до цього часу існував спір щодо права власності на спірне приміщення. Лише після встановлення обставин вибуття приміщення Універмагу від позивача, у останнього виникло право звернутися до суду на підставі ст. 387 ЦК України з позовом до ТОВ "ТЦ Фрай". Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановив, що доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, є безпідставними. Водночас суд першої інстанції врахував, що у даній справі, судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача.

142. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції при першому розгляді апеляційної скарги Радомишльської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 за результатами оцінки позиції відповідача щодо спливу строків позовної давності у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у даній справі дійшов наступних висновків.

143. Позиція відповідача щодо спливу строку позовної давності за вимогою про витребування майна є помилковою з огляду також і на те, що постановою касаційного суду від 10.02.2021 у справі №910/11305/18 суд встановив порушене право позивача, зазначивши, що з огляду на характер спірних правовідносин обраний позивачем у цій справі спосіб захисту ґрунтується на нормах закону, є належним, ефективним та за встановлених судами попередніх інстанцій обставин відновить порушені права Радомишльської райспоживспілки на володіння майном, власником якого внаслідок незаконного проведення 08.08.2018 електронних торгів є вже інша особа. Таким чином, саме визнання недійсними електронних торгів є передумовою відновлення порушеного права позивача - Радомишльської райспоживспілки.

144. За таких обставин колегія суддів критично оцінила позицію відповідача, який вважає, що початок перебігу строків позовної давності слід пов'язувати з прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 09.02.2011 у справі №8/84-НМ.

145. Однак, Верховний Суд у постановою від 07.09.2021 року у справі №906/730/18 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі №906/730/18 скасував, справу № 906/730/18 передав на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

146. Касаційний господарський суд в обгрунтування скасування вказаної постанови апеляційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції не з'ясував моменту початку перебігу строку позовної давності, не установив його переривання/зупинення у спірних правовідносинах. Зокрема, при визначенні початкового моменту перебігу позовної давності суд не надав належної оцінки усім доказам у справі, зокрема, відповіді позивача на додаткові пояснення ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" та його доповнення до відповіді на додаткові пояснення. А також, судом апеляційної інстанції невраховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 09.04.2020 у справі №10/Б-743, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 та ненадано правової оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам, наслідком чого стало невстановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

147. Таким чином, враховуючи вказівки Верховного Суду у постанові від 07.09.2021 року у справі №906/730/18, які в силу приписів ч.1 ст.316 ГПК України є обов'язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

148. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

149. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

150. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

151. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

152. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17.

153. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

154. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта та п'ята статті 267 Цивільного кодексу України).

155. Скаржник у відповіді на додаткові пояснення ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" та його доповнення до відповіді на додаткові пояснення зазначив, що враховуючи те, позивачем неодноразово подавались позови на захист свого права власності на Універмаг (справи №2-358/11, №620/2679/12) та те, що остаточне рішення по справі №8/84-НМ про визнання права власності на приміщення Універмагу Господарським судом Житомирської області було ухвалене 16.04.2018 р., яке залишене в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 року та рішення по справі №18/030-11 про визнання недійним договору купівлі продажу Універмагу від 30.12.2009 р. укладеного між СТ "Жиско" та ТОВ "ЮК Пріорітас" Господарським судом Київської області було ухвалене 05.03.2019 року, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року, немає ніяких пропущених строків позовної давності зі сторони Радомишльської райспоживспілки щодо витребування свого майна з чужого незаконного володіння, адже як доведено матеріалами справи Спілка своєчасно зверталась з позовом про витребування свого майна, але по незалежним від її волі причинам, позов не міг бути розглянутий до остаточного вирішення спору щодо визнання права власності на приміщення Універмагу по справі №8/84-НМ (а.с. 159-163, 215-220 т.2).

156. У справі № 914/3224/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, висловлених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 711/802/17 та від 06.06.2018 у справі №520/14722/16-ц, згідно з якими початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 Цивільного кодексу України відліковується з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу. Колегія суддів зазначила, що за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна. Суд зазначив, що порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов'язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

157. Отже, початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 Цивільного кодексу України відліковується з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

Саме ця остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 має враховуватись судами під час вирішення тотожних спорів.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №10/Б-743.

158. Отже, оскільки право власності Радомишльської райспоживспілки на спірне майно - Універмаг було порушено в момент його вибуття з власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для подання позову про захист порушеного права пов'язується з моментом, коли Радомишльської райспоживспілки довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з власності оспорюваного майна у володіння іншої особи.

159. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Житомирської області 04.12.2009 у справі №8/84-НМ за позовом Споживчого товариства "Жиско" до Радомишльської райспоживспілки та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, визнано право власності СТ "Жиско" на приміщення Універмагу.

160. 30 грудня 2009 року між Споживчим товариством "Жиско" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Пріорітас" було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до умов договору Споживчим товариством "Жиско" було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Пріорітас" об'єкт нерухомого майна - Універмаг, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

161. 20 січня 2010 року Житомирський апеляційний господарський суд ухвалою у справі №8/84-НМ про прийняття апеляційної скарги до провадження встановив, що скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції, та ухвалив відновити Радомишльській районній спілці споживчих товариств пропущений строк для апеляційного оскарження.

162. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки право власності Радомишльської райспоживспілки на Універмаг було порушено в момент його вибуття з її власності у володіння іншої особи, то початок перебігу строку позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов'язується з моментом, коли Радомишльської райспоживспілки довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з її власності у володіння іншої особи, а отже, початком перебігу строку позовної давності слід вважати грудень 2009 року, оскільки саме в цей період Радомишльська райспоживспілка довідалася про порушення її права, а саме про факт вибуття з власності оспорюваного майна у володіння іншої особи.

163. Щодо переривання позовної давності у даному випадку, колегія суддів зазначає наступне.

164. Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пп.62, 66 рішення ЄСПЛ від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

165. Відповідно до частин другої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

166. Позовна давність переривається шляхом пред'явлення позову саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред'явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов'язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред'явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної і суб'єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц).

167. Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 року у справі №904/3405/19 задля забезпечення правової визначеності та єдності судової практики щодо однакового застосування норми частини другої статті 264 ЦК України відступила від висновку, сформульованого у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №523/10225/15-ц (провадження № 14-159цс19) та від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17 (провадження № 12-119гс19, пункт 6.37) "Позовна давність шляхом пред'явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред'явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається"..

168. За змістом частини другої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до особи, яка є боржником, тобто до особи, яка є належним відповідачем за позовом. У разі пред'явлення віндикаційного позову належним відповідачем є володілець майна. Водночас якщо під час розгляду справи майно перейшло у володіння іншої особи, у зв'язку з чим суд здійснив заміну відповідача, то пред'явлення позову до попереднього володільця перериває позовну давність і за вимогою до цієї іншої особи.

169. З матеріалів справи вбачається, що позивач в межах позовної давності, початок перебіг якої почався з грудня 2009 року, звертався до Господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства "Жиско", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2009 року, укладеного між Споживчим товариством "Жиско" та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія "Пріорітас" та застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.

170. Провадження у справі №18/030-11 за вказаним позовом Радомишльської райспоживспілки Господарським судом Київської області порушено відповідно до ухвали суду від 23.03.2011 року.

171. Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2011 року провадження у справі № 18/030-11 зупинено до остаточного вирішення спору в пов'язаній з нею справі Господарського суду Житомирської області № 8/84-НМ.

172. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що у квітні 2011 року Радомишльська райспоживспілка звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та витребування майна від добросовісного набувача, з участю третьої особи - ТОВ "Юридична компанія "Пріорітас". Вказана обставина підтверджується ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області у справі №2-358/11 (а.с.121-122 т.4).

173. Таким чином, з поданням вказаного позову відбулось переривання позовної давності щодо позовної вимоги про витребування майна від добросовісного набувача.

174. Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №663/2070/15-ц, новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред'явлення позову.

175. Отже, новий строк позовної давності (після його переривання) щодо позовної вимоги про витребування майна від добросовісного набувача почав свій перебіг з квітня 2011 року.

176. 21 листопада 2012 року ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі №620/2679/12 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_2 , ТОВ "Юридична компанія " Пріорітас" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.05.2010 року, про визнання права власності на приміщення універмагу, витребування приміщення Універмагу з незаконного володіння (https://reyestr.court.gov.ua/Review/27551748) (а.с.113-115 т.4).

177. Таким чином, також відбулось переривання строку позовної давності та новий строк позовної давності (після його переривання) щодо позовної вимоги про витребування майна від добросовісного набувача почав свій перебіг з 21 листопада 2012 року.

178. Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2015 у справі №8/84-НМ за результатами розгляду клопотання Радомишльської районної спілки споживчих товариств про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (Житомирська обл., Радомишльський район, с. Мала Рача)., оскільки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 20.04.2015 р. вищевказана особа є власником приміщення Універмагу, розташованого у АДРЕСА_1 з 10.03.2015 р. та враховуючи, що в силу ст.388 ЦК України власник має право на витребування свого майна від добросовісного набувача, залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

179. Проте, з матеріалів справи не вбачається, що Радомишльська районна спілка споживчих товариств зверталась з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна від добросовісного набувача, будучи обізнаною 23.04.2015 з фактом реєстрації за ОСОБА_1 прав на нерухоме майно - Універмагу, розташованого у АДРЕСА_3 .

180. Таким чином, встановлено, що строк позовної давності щодо позовної вимоги про витребування майна від добросовісного набувача сплив 21.11.2015 року.

181. Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з вимогою про витребування майна лише 28.08.2018 року, що також звернуто увагу Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 07.09.2021 у справі №906/730/18, тобто з пропуском строку позовної давності щодо порушеного права та звернення з позовом до суду.

182. Крім того, колегія суддів відзначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 року у справі №914/3224/16 зазначила, що порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов'язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

183. Тому, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами позивача, що немає ніяких пропущених строків початку перебігу позовної давності зі сторони Радомишльської райспоживспілки щодо витребування свого майна від добросовісного набувача, адже як доведено матеріалами справи Спілка своєчасно зверталась з позовом про витребування свого майна, але по незалежним від її волі причинам, позов не міг бути розглянутий до остаточного вирішення спору щодо визнання права власності на приміщення Універмагу по справі №8/84-НМ.

184. Поряд з цим, колегія суддів з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 року у справі №914/3224/16 вважає неправомірним висновок суду першої інстанції, що про можливість звернення з даним позовом до ТОВ "ТЦ Фрай" позивач дізнався лише у 2018 році, після набрання рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №8/84-НМ (рішення від 16.04.2018, залишене в силі Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018), яким відмовлено у задоволенні позову СТ "Жиско" про визнання за ним права власності на приміщення Універмагу, оскільки до цього часу існував спір щодо права власності на спірне приміщення.

185. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 червня 2021 року справа №904/3405/19 провадження №12-50гс20 зазначено, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19, пункти 61, 62), від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17 (провадження №12-104гс19, пункти 5.43, 5.44) та у справі №911/3677/17 (провадження №12-119гс19, пункти 6.43, 6.44).

186. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц (провадження №14-396цс-19, пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17-ц (провадження №14-448цс19, пункт 28).

187. Як вбачається з матеріалів справи Радомишльською райспоживспілкою не було подано заяву про поновлення строку позовної давності на подання позову про витребування майна у добросовісного набувача з наведенням поважних причин її пропуску. Більше того, позивачем, як у відповіді на додаткові пояснення ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" та його доповнення до відповіді на додаткові пояснення (а.с. 159-163, 215-220 т.2) так і у поданому поясненні 11.11.2021 під час нового розгляду судом апеляційною інстанцією було чітко зазначено, що немає ніяких пропущених строків позовної давності зі сторони Радомишльської райспоживспілки, щодо витребування свого майна з чужого незаконного володіння.

188. Разом з тим, Радомишльської районної спілки споживчих товариств 18.11.2021 подано заяву, в якій просить суд визнати поважними причини пропущення строку позовної давності для звернення з позовом про витребування майна.

189. В обгрунтування доводів вказаної заяви позивач посилається на його думку об'єктивні причини, а саме: на те, що спір про право власності на приміщення універмагу тривав більше восьми років, в межах судової справи №8/84-НМ, тобто право власності на приміщення Універмагу визначене не було і райспоживспілка, не будучи власником приміщення Універмагу, об'єктивно не мала змоги звертатись до суду з позовом про витребування майна з чужого володіння; відбувалися неодноразові перепродажі Універмагу, та на неодноразове звернення позивача за захистом свого права в суди різних юрисдикцій та судових інстанцій.

190. Розглянувши вказану заяву позивача про визнання поважними причини пропущення позовної давності для звернення з позовом про витребування майна, колегія суддів дійшла наступних висновків.

191. Згідно із частиною п'ятою статті 256 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

192. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

193. Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 752/4422/17).

194. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (правові позиції викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 7106/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).

195. Натомість, позивачем під час первісного розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не заявлялось про поважність причин пропуску позовної давності шляхом звернення з заявою, що є предметом цього розгляду, а навпаки послідовно висловлювалась позиція про відсутність факту пропущення позовної давності, зокрема у відповіді на додаткові пояснення ТОВ "ТЦ "ФРАЙ" та його доповнення до відповіді на додаткові пояснення (а.с. 159-163, 215-220 т.2) так і у поданому поясненні 11.11.2021 під час нового розгляду суду апеляційної інстанції.

196. Водночас про обставини поважності пропущення строку позовної давності позивачем, зазначено лише 18.11.2021 року шляхом подання відповідної заяви до судового засідання - 18.11.2021 року, з урахуванням чого колегія суддів зазначає наступне.

197. Згідно із приписами частини другої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

198. Відповідно до частини другої, третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

199. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012).

200. Питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (правову позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування приписів частини п'ятої статті 267 ЦК України, викладеної у постанові від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09).

201. Колегія суддів зазначає, що закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

202. Враховуючи матеріали справи та встановлені судом апеляційної інстанції вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що посилання позивача на неможливість звернення до суду в межах строку позовної давності з причини того, що спір про право власності на приміщення універмагу тривав більше восьми років, в межах судової справи №8/84-НМ та неодноразово здійснювались перепродажі Універмагу і позивач неодноразово звернення за захистом свого права на майно в суди різних юрисдикцій та судових інстанцій, є необґрунтованими, оскільки згідно правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі №10/Б-743 (п.136-п.142) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3234/16, відповідно до яких закон не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом з ухваленням судового рішення про порушення права особи, ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

203. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2015 у справі №8/84-НМ за результатами розгляду клопотання Радомишльської районної спілки споживчих товариств про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (Житомирська обл., Радомишльський район, с. Мала Рача)., оскільки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 20.04.2015 р. вищевказана особа є власником приміщення Універмагу, розташованого у АДРЕСА_1 з 10.03.2015 р. та враховуючи, що в силу ст. 388 ЦК України власник має право на витребування свого майна від добросовісного набувача, залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

204. Отже, Радомишльська районна спілка споживчих товариств до спливу строку позовної давності - 21.11.2015 року мала всі об'єктивні можливості у квітні 2015 року звернутися в межах строку позовної давності з позовом про витребування свого майна від добросовісного набувача ОСОБА_1 , та зупинити його розгляд до вирішення справи №8/84-НМ, однак вказаною можливістю не скористалась.

205. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не наведено поважних причин та обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову про витребування свого майна.

206. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що в задоволенні позовних вимог Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ" ФРАЙ" про витребування приміщення універмагу загальною площею 6128,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , слід відмовити з огляду на сплив строку позовної давності.

207. Відповідно до частини 4 статті 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

208. За таких обставин, апеляційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариств слід задовольнити частково, а мотивувальну частину рішення Господарського суду НОМЕР_3ської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 змінити в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову, виклавши її в редакції мотивувальної частини цієї постанови. В решті рішення слід залишити без змін.

209. Судові витрати понесені Радомишльською районною спілкою споживчих товариств, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Радомишльської районної спілки споживчих товариства задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 змінити.

Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 в редакції цієї постанови.

В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 р. у справі №906/730/18 залишити без змін.

3. Справу №906/730/18 повернути Господарському суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "23" листопада 2021 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.