ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 листопада 2021 року Справа № 918/1154/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Першко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом заяви Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року за нововиявленими обставинами по справі №918/1154/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року в справі №918/1154/20
за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Радивилівський райавтодор"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."
про стягнення в сумі 598 735 грн 13 коп.
за участю представників сторін:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - Дяденчук А.І.;
від Третьої особи - не з'явився.
Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Радивилівський райавтодор" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" (надалі - Відповідач) про стягнення боргу в сумі 588 861 грн 30 коп., пені в розмірі 7937 грн 53 коп. та 3% річних в розмірі 1936 грн..
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року позов було задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 588 861 грн 60 коп. основної заборгованості, 7 937 грн 53 коп. пені, 1 936 грн.00 коп. річних.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20, з підстав вказаних у даній постанові, апеляційну скаргу Відповідача задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року в справі №918/1145/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. Покладено на Позивача 13473 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 26 серпня 2021 року від представника Позивача надійшла заява (вх.№3609/21 від 26 серпня 2021 року) про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 липня 2021 року в справі №918/1154/20 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні заяви Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі № 918/1154/20 за нововиявленими обставинами. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі № 918/1154/20 залишено в силі.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 10 листопада 2021 року від представника Відповідача (Дяденчука А.І.) надійшла заява із додатками (про яку представник Відповідача безпосередньо зазначав у відзиві на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; том 4, а.с. 48) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Позивача на користь Відповідача 20000 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, згідно Договору про надання правової допомоги від 11 жовтня 2021 року.
На підставі службової записки головуючого судді по справі №918/1154/20 (у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії суддів) розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 листопада 2021 року за №01-04/936 було призначено заміну судді-члена колегії у даній справі.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи було призначено склад колегії суддів для розгляду справи №918/1154/20: Василишин А.Р. - головуючий суддя; суддя - Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 листопада 2021 року призначено до розгляду заяву представника Відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу на 19 листопада 2021 року на 11:00 год..
На підставі службової записки головуючого судді по справі №918/1154/20 (у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді-члена колегії суддів) розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2021 року за №01-04/985 було призначено заміну судді-члена колегії у даній справі.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи було призначено склад колегії суддів для розгляду справи №918/1154/20: Василишин А.Р. - головуючий суддя; суддя - Грязнов В.В., суддя Олексюк Г.Є..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2021 року прийнято справу №918/1154/20 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Василишин А.Р. - головуючий суддя; суддя - Грязнов В.В., суддя Олексюк Г.Є..
В судове засідання від 19 листопада 2021 року представники Позивача та Третьої особи не з'явилися.
В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.
Зі змісту ухвали від 11 листопада 2021року вбачається, що суд в пункті 3 повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Вказана ухвала була направлена судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на почтові адреси учасників справи.
Водночас, в силу дії частини 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд констатує, що десятиденний строк розгляду даної заяви закінчується 22 листопада 2021 року (з урахуванням вихідних днів), з огляду на що суд вважає можливим розглянути питання щодо винесення додаткової постанови без участі представника Позивача та Третьої особи.
В судовому засіданні від 19 листопада 2021 року представник Відповідача підтримав доводи заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначивши, що стадія розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є однією із стадій розгляду справи, на якій адвокат надає правничу допомогу та має право на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню щодо витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд констатує, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За положеннями частини 1 статті 123 ГПК України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні на користь якої ухвалене рішення.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ГПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року зі справи №922/445/19 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Це означає, що Позивач, як особа, яка заперечує зазначений Відповідачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 5 серпня 2020 року в справі №640/15803/19.
10 листопада 2021 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Відповідача надійшла заява щодо ухвалення додаткового судового рішення по даній справі про розподіл витрат на професійну правничу допомогу (том 4, а.с. 82-84). До даної заяви представником Відповідача долучено: договір про надання правової допомоги від 11 жовтня 2021 року; Акт №1 передачі-прийняття надання правової допомоги; рахунок №1 від 3 листопада 2021 року (том 4, а.с 85-89).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розглянувши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених Відповідачем в суді апеляційної інстанції в сумі 20000 грн в контексті вищеописаних письмових доказів, колегія суддів зауважує наступне.
Згідно Акту №1 передачі-прийняття наданої правової допомоги від 11 жовтня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 11 жовтня 2021 року вартість послуг представника Відповідача під час розгляду справи апеляційним господарським судом складає 20000 грн (том 4, а.с. 87), а саме:
· вивчення та юридична оцінка наданих клієнтом документів, що мають значення для вирішення спору, а саме: рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року в справі №918/1154 (918/1145/20); постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20; заява Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20 за нововиявленими обставинами;
· формування та узгодження з Клієнтом правової позиції по захисту його прав та охоронюваних законом інтересів в суді апеляційної інстанції, визначення підстав та аргументів заперечення заяви Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20 за нововиявленими обставинами;
· детальний аналіз норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини сторін, пошук практики Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та використання її висновків при написанні відзиву;
· написання та подання до суду відзиву на заяву Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20 за нововиявленими обставинами.
Сторони в Акті №1 підтвердили, що Адвокатом при наданні правової допомоги було витрачено наступну кількість часу: вивчення, аналіз та юридична оцінка документів наданих Відповідачем - 5 год.; аналіз законодавства та судової практики - 5 год.; формування та узгодження з Відповідачем правової позиції по веденню справи - 5 год.; написання та подання до суду апеляційної інстанції відзиву на заяву Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20 за нововиявленими обставинами - 10 год.; підготовка адвоката до розгляду поданої заяви, вивчення матеріалів справи, прибуття Адвоката до суду апеляційної інстанції (м. Рівне) - 5 год.; надання правової допомоги Відповідачу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції - 2 год..
Загальна вартість витраченого часу пов'язаного з наданням правової допомоги Відповідачу по розгляду апеляційної скарги (як зазначає представник Відповідача) в суді апеляційної інстанції - 32 год..
Гонорар за надану допомогу становить 20000 грн, який підлягає сплаті згідно договору про надання правової допомоги від 11 жовтня 2021 року, Акту №1 передачі-прийняття від 3 листопада 2021 року.
З долучених до матеріалів справи доказів (в розрізі зазначення у відзиві на заяву Позивача про перегляд постанови за нововиявленими обставинами та в суді апеляційної інстанції під час виступу в судових дебатах, щодо стягнення судових витрат (том 4, а.с. 48)) вбачається дотримання представником Відповідача вимог частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: щодо подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції протягом п'яти днів, після заявлення представником Відповідача про такі судові витрати.
При цьому, колегія суду апеляційної інстанції констатує, що апеляційним господарським судом за результатами розгляду заяви, поданої Позивачем, відмовлено в задоволенні заяви Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі № 918/1154/20 за нововиявленими обставинами. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі № 918/1154/20 залишено в силі.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, 11 жовтня 2021 року між Адвокатським об'єднанням "Скорпіон" в особі голови об'єднання Давидюка М.М. (адвокат) та Відповідачем укладено договір б/н про надання правової допомоги (том 4, а.с. 85-86).
Сторонами погоджено вид та обсяги правової допомоги, а саме: Відповідач замовляє а Адвокат зобов'язався йому надати допомогу при розгляді Північно-західним апеляційним господарським судом заяви Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі № 918/1154/20 за нововиявленими обставинами.
Для належного виконання договору Відповідачем замовляється наступний вид правової допомоги: повний правовий супровід господарського спору у справі №918/1154/20 під час його вирішення судом апеляційної інстанції; ознайомлення з матеріалами справи в господарському суді; формування та узгодження правової позиції з Відповідачем; складання та подання до суду заяв по суті справи та інших документів правового характеру; здійснення представництва, що полягає у забезпеченні реалізації прав і обов'язків Відповідача під час здійснення господарського судочинства в суді апеляційної інстанції; надання правових консультацій Відповідачу з приводу замовленого ним виду правової допомоги. Перелік наданої Адвокатом правової допомоги визначається актом передачі-прийняття.
У відповідності до пункту 3 Договору про надання правової допомоги: вартість наданої правової допомоги сторонами узгоджено у розмірі 20 000 грн.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з наведеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг, відзиву та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (дана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16).
Окрім того, зазначення стороною у відзиві на апеляційну скаргу про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених на складання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв, є витратами на правничу допомогу.
Дана позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 1 квітня 2020 року в справі №644/5503/17.
Колегія суддів також враховує, що адвокат Дяденчук А.І. готував та подавав відзив на заяву Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі № 918/1154/20 за нововиявленими обставинами (том 4, а.с. 44-48); брав участь у судовому засіданні від 3 листопада 2021 року; надавав пояснення, заперечення з-приводу доводів заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.
Отже колегія суддів приходить до висновку, що із досліджених та поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в рамках даної справи адвокат Дяденчук А.І. надавав правову допомогу Відповідачу.
Окрім того у постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, разом із тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат; розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять (Позивачем не подано) до суду апеляційної інстанції будь-яких обгрунтувань щодо неспівмірності судових витрат або про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.
Згідно із частиною 5 статтею 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу дії частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд виносячи рішення щодо розподілу судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції під час розгляду заяви Позивача про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, враховує саме факт того, що судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні заяви Позивача про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20 за нововиявленими обставинами. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі № 918/1154/20 залишено в силі.
Також апеляційний господарський суд бере до уваги факт того, що адвокатом Дяденчуком А.І. завчасно було повідомлено апеляційний господарський суд про орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові, беручи до уваги доведення адвокатом Дяденчуком А.І. обставин надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції під час розгляду заяви Позивача про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, погодження суми гонорару (оскільки сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи) та відсутністю заперечень Позивача щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, зважаючи на факт відмови в задоволенні заяви Позивача про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність покладення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 20000 грн на Позивача.
Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом заяви Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року за нововиявленими обставинами по справі №918/1154/20 - задоволити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Радивилівський райавтодор" (33028, м. Рівне, вул. Пластова, 7, код. 31994540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" (35312, Рівненська область смт. Клевань, вул. Центральна, 38, код. 38986599) - 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Справу № 918/1154/20 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2021 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Грязнов В.В.