вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" листопада 2021 р. Справа№ 910/18159/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Гарматін К.В. (витяг від 05.11.2021), Синьоока Г.І. (витяг від 05.11.2021)
від відповідача: Левченко Д.Ю. (довіреність №55-Д від 31.12.2020), Прокопів Н.М. (довіреність №64-Д від 27.07.2021)
від третіх осіб 1, 2: не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.08.2021 про призначення економічної експертизи
у справі №910/18159/20 (суддя Демидов В.О.)
за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до державного підприємства "Гарантований покупець"
за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України,
третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення стягнення 1 990 759 674, 47 грн.,
У листопаді 2020 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") про стягнення 1 990 759 674,47 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2021 задоволено клопотання відповідача про призначення у справі №910/18159/20 судової економічної експертизи.
Призначено у справі №910/18159/20 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання:
1) Чи підтверджується первинними документами заявлений у позовних вимогах ДП "НАЕК "Енергоатом" розмір заборгованості за реалізовану ДП "Гарантований покупець" електричну енергію за договором №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додатковими угодами до нього №2/1515/01/20 від 19.06.2020, №3/1697/02/20 від 27.07.2020 у період з липня по серпень 2020 року?
2) Чи підтверджується даними бухгалтерського обліку сторін заявлений у позовних вимогах ДП "НАЕК "Енергоатом" розмір заборгованості за реалізовану ДП "Гарантований покупець" електричну енергію за договором №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додатковими угодами до нього №2/1515/01/20 від 19.06.2020, №3/1697/02/20 від 27.07.2020 у період з липня по серпень 2020 року?
3) Чи підтверджується даними бухгалтерського обліку ДП НАЕК "Енергоатом" розподіл коштів, що відображений останнім у позовній заяві та доданих до неї повідомлень про черговість зарахування грошових коштів, що здійснювалися останнім згідно з п. 6.4 договору №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додаткових угод №2/1515/01/20 від 19.06.2020, №3/1697/02/20 від 27.07.2020?
Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Мотивуючи оскаржену ухвалу, суд дійшов висновку, що для з'ясування обставин справи щодо наявності заборгованості за спірний період, з урахуванням первинних документів та даних бухгалтерського обліку, необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку. Без проведення експертизи неможливо встановити в належний спосіб, чи дійсно наявна заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державное підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.08.2021 про призначення у справі №910/18159/20 судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі, що перешкоджає подальшому продовженню у справі. Направити справу №910/18159/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що для розрахунку розміру заборгованості спеціальні знання не потрібні. Призначаючи у справі судову економічну експертизу, господарський суд першої інстанції виходив з доводів відповідача, який стверджує, що, незважаючи на призначення платежів ДП «Гарантований покупець», грошові кошти, які надходили на рахунки позивача як погашення основної заборгованості, останній зараховував в одноособовому порядку в рахунок погашення неустойки (пені, штрафу) та за електричну енергію інших періодів постачання. Проте незгода відповідача із проведеними розподілами коштів у порядку ст. 534 ЦК України та відповідно до узгоджених сторонами умов договору купівлі-продажу електричної енергії не може бути підставою для призначення експертизи.
У ході розгляду справи по суті суд має змогу надати оцінку відповідним розподілам та вирішити питання щодо їхнього врахування або ж неврахування при ухваленні рішення.
Відповідач, заперечуючи проти розподілів коштів, зазначає, що вони суперечать законодавству. Однак оцінку цим доводам відповідача має надати суд під час вирішення справи по суті позовних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 було прийнято до провадження апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та призначено розгляд справи на 09.11.2021.
08.11.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на відзив.
У судовому засіданні 09.11.2021 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати до суду першої інстанції для розгляду.
Представник відповідача вказав, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування відсутні.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 125-128).
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників третіх осіб за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи, 03.02.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення економічної експертизи (а.с.2-13 т.3), яке мотивоване тим, що з позовної заяви вбачається, що платежі, які здійснювались в оплату електричної енергії спірного періоду Гарантованого покупця були зараховані позивачем в рахунок сплати неустойки (пені, штрафу) на загальну суму 374 187 735,3 грн., проте відповідно до доданих до позовної заяви повідомлень, сума таких зарахувань складає лише 257 315 499,2 грн. Крім того, здійснювався розподіл коштів, сплачених Гарантованим покупцем в оплату спірного періоду також в рахунок електричної енергії червня 2020 року згідно Додаткової угоди №1/1453/01/20 від 25.05.2020. Разом з тим, позивач не підтвердив наявність заборгованості вказаного періоду постачання (червня 2020 року) у даній справі. З урахуванням повідомлень позивача зазначена заборгованість є погашеною. Гарантований покупець зазначав, що здійснив повну оплату електричної енергії спірного періоду.
В свою чергу позивач заперечуючи проти клопотання про призначення експертизи, зазначив, що факт здійснення купівлі електроенергії за договором не заперечується відповідачем, розрахунок загальної вартості проданої електроенергії, пені та 3% річних не потребує спеціальних знань. Таким чином вважає, що суд може самостійно здійснити перевірку арифметичної обґрунтованості наданих позивачем розрахунків. При вирішенні питання про призначення судової економічної експертизи просить не враховувати та вважати відкликаними письмові пояснення від 05.07.2021 №01-9910/50 вих.
Задовольняючи клопотання відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин справи щодо наявності заборгованості за спірний період, з урахуванням первинних документів та даних бухгалтерського обліку, необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку. Без проведення експертизи неможливо встановити в належний спосіб, чи дійсно наявна заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період. Так, доводи сторін щодо розміру заборгованості є взаємно суперечливими та з урахуванням того, що для їх з'ясування існує дійсна необхідність в застосуванні спеціальних знань, суд прийшов до висновку, що необхідність призначення експертизи у даній справі є обґрунтованою.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
В ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За змістом ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.
Отже, у розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмету доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Зупиняючи провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів ст. 234 названого Кодексу повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з'ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з'ясування цих обставин самим судом.
Однак в порушення вищенаведених правових норм, в ухвалі суду відсутнє обґрунтування щодо того, в чому полягає необхідність призначення судової експертизи та вирішення яких саме питань, що виникли в ході розгляду даної справи, потребують спеціальних знань.
Так позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу електричної енергії №65-150SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додаткових угод до нього в частині здійснення своєчасної оплати купленої електричної енергії.
Отже, предметом розгляду цієї справи не є дослідження ведення сторонами їхнього бухгалтерського обліку та/або будь-якої іншої звітності. Зазначена звітність не має значення для встановлення факту наявності чи відсутності заборгованості.
Заборгованість має встановлюватись на основі документів первинного бухгалтерського обліку, які є у матеріалах справи: договір, додаткові угоди, акти купівлі-продовжу електричної енергії, платіжні доручення, повідомлення про розподіли коштів.
На основі цих документів суд може самостійно встановити розмір заборгованості без необхідності проведення експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків, які не відповідають обставинам даної справи, та неправомірно призначив у справі судову економічну експертизу за відсутності відповідних підстав.
Отже, враховуючи приписи чинного процесуального законодавства та докази, наявні в матеріалах цієї справи, з'ясування питань, на які посилаються сторони, можливо під час розгляду справи по суті, оскільки вони мають правовий характер та не потребують спеціальних економічних знань. При вирішенні спору господарський суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунків, та здійснити оцінку доказів, на яких ґрунтуються ці розрахунки.
Натомість судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, без яких неможливо встановити обставини справи, тобто у тому разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок загальної вартості проданої електроенергії, пені та 3% річних не потребує спеціальних знань, та здійснюється безпосередньо судом шляхом дослідження доказів, поданих сторонами як то (умов укладеного договору купівлі - продажу, додатків до нього, акти купівлі-продажу електричної енергії, повідомлень про розподіл грошових коштів, які є документами первинного бухгалтерського обліку та фіксують зміст господарських операцій між сторонами). Слід зазначити, що відповідач не позбавлений права надати суду контррозрахунок.
Аналіз норм ст. 228 ГПК України дає можливість дійти до висновку, що правомірність зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України залежить від призначення судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності в її призначенні.
Однак за результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про необґрунтоване призначення у справі №910/18159/20 судової експертизи, що в свою чергу призвело до прийняття неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
Можливість зупинення провадження у справі не повинна призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 6-1957цс16).
Призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому, призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до ч.1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
В п.п.2, 10 ч.3 ст. 2 ГПК України визначено як основні засади (принципи) господарського судочинства, в числі інших, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом.
Наведеного місцевим господарським судом враховано не було, тому, необґрунтовано призначивши у розгляді даної конкретної справи судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у цій же справі, суд порушив право позивача на розгляд справи упродовж розумного строку (аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 08.11.2018 у справі №910/14822/17, від 19.04.2018 у справі №910/25520/13, від 12.12.2018 у справі №910/10572/17).
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтвердилися під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, невірне застосування норм процесуального права та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду відповідно до ст. 280 ГПК України.
В ч.3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладених обставин справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/18159/20 - скасуванню, а матеріали справи - передачі на розгляд до господарського суду міста Києва.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 ГПК України, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 277, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/18159/20 скасувати.
3. Справу №910/18159/20 передати на розгляд господарському суду мста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено та підписано 23.11.2021.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко