вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" листопада 2021 р. Справа№ 927/558/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Коротун О.М.
при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,
за участю представників:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Козлової Анни Олександрівни на ухвалу Господарського суду Чернігівської області про розподіл судових витрат від 31.08.2021 у справі №927/558/21 (суддя Демидова М.О., повний текст ухвали 02.09.2021) за позовом фізичної особи-підприємця Козлової Анни Олександрівни до Приватного підприємства "Будівель" про стягнення 118928,00 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Фізичною особою - підприємцем Козловою Анною Олександрівною подано позов до Приватного підприємства "Будівель" про стягнення 118928 грн. 00 коп., з яких 48928,00 грн. прямих збитків, пов'язаних з неналежною якістю виконання та невиконанням робіт за договором, 20000 грн. 00 коп. прямих збитків, пов'язаних з необхідністю позивачем винаймати житло, 50000 грн. 00 коп. збитків (штрафу відповідно до п. 10.4 договору).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.08.2021 провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця Козлової Анни Олександрівни до Приватного підприємства "Будівель" про стягнення 118928 грн. 00 коп. закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки позовні вимоги позивача не відносяться до юрисдикції господарських судів.
Відповідачем було подано до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат, в якій він просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 19610,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2021 у справі №927/558/21 заяву Приватного підприємства "Будівель" про розподіл судових витрат від 21.08.2021 задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця Козлової Анни Олександрівни на користь Приватного підприємства "Будівель" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5300,00 грн.
Так, суд дійшов висновку, що обгрунтованими є викладені у заяві вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, що полягають в оплаті участі адвоката (представника відповідача) у судових засіданнях у справі №927/558/21 (2 підготовчих засідання: 2650 грн. *2= 5300 грн.)
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2021 у справі №927/558/21 та відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Будівель" про розподіл судових витрат.
Апелянт зазначає, що відповідно до приписів частини п?ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Всупереч вказаного, як зазначає апелянт, судом першої інстанції не було встановлено необґрунтованих дій позивача.
Також, скаржник вказує про його неналежне повідомлення про розгляд заяви про розподіл судових витрат.
Сторони не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Так, підтвердженням отримання відповідачем ухвали суду про відкладення розгляду даної справи на 15.11.2021 є повідомлення про вручення поштового відправлення.
В свою чергу, від позивача (апелянта) до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Отже, враховуючи належне повідомлення сторін, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).
В силу приписів частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з аналізу наведених вище норм, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Відповідно до частин п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Разом з тим, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.
Відповідно до положень частини п'ятої та шостої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Отже, відповідно до приписів частини п'ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та статті 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини п'ятої статті 130 ГПК України.
У цьому висновку Суд звертається до сталої позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 25.07.2019 у справі №910/11310/18, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17.
У разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому - із закриттям провадження у справі.
Отже, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20).
Відповідачем, в свою чергу, у заяві про розподіл витрат правничої допомоги, жодних доводів щодо наявності необґрунтованих дій позивача, наведено не було.
Суд першої інстанції зазначеного вище не врахував, а, зосередившись на питанні обґрунтованості розрахунку суми судових витрат, помилково розглянув заяву відповідача за правилами, встановленими для розподілу судових витрат між сторонами справи у разі вирішення спору по суті та не надав при цьому оцінку діям позивача, які призвели до закриття провадження у справі, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п'ятій та шостій статті 130 ГПК України.
Так, усуваючи наведений недолік суду першої інстанції апеляційним судом встановлено відсутність неправомірних дій позивача, оскільки провадження у даній справі закрито у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам.
Закриття провадження у даній справі на наведеній підставі за висновком колегії суддів не може свідчити про те, що неправомірні дії позивача призвели до цього.
Також, апеляційним судом не встановлено обставин протидії позивача правильному та швидкому вирішенню спору, та/або його недобросовісності чи порушенню прав та інтересів відповідача.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю обставин протиправності дій позивача підстави для покладення на нього витрат відповідача з правничої допомоги відсутні, а тому оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, з відмовою при цьому у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.
Стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з неповідомленням його про дату та час розгляду вказаної заяви, слід зазначити наступне.
Ухвалою суду першої інстанції від 26.08.2021 розгляд заяви Приватного підприємства "Будівель" про розподіл судових витрат призначено на 31.08.2021.
Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400052460753 (Фізична особа-підприємець Козлова А.О.) станом на час прийняття судом оскаржуваної ухвали знаходилося у точці видачі/доставки, що свідчить про можливість його отримання адресатом у відділенні поштового зв'язку.
Представник апелянта вказує, що він повідомляв суд про перебування позивачки за кордоном, та зазначає про можливість повідомлення його по СМС.
Колегія суддів зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання шляхом направлення текстових повідомлень на мобільний телефон не передбачено вимогами чинного процесуального закону.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині повідомлення позивача про дату та час розгляду вказаної заяви відповідача.
Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки дії останнього щодо подання заяви про розподіл судових витрат до суду першої інстанції стали підставою подання апеляційної скарги позивачем.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Козлової Анни Олександрівни на ухвалу Господарського суду Чернігівської області про розподіл судових витрат від 31.08.2021 у справі №927/558/21 задовольнити повністю.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області про розподіл судових витрат від 31.08.2021 у справі №927/558/21 скасувати.
3. Відмовити приватному підприємству "Будівель" у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Будівель" (вул. Попова, 2/3А, м. Чернігів, 14010, код 39743814) на користь фізичної особи-підприємця Козлової Анни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2 270 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 22.11.2021 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
О.М. Коротун