вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" листопада 2021 р. Справа№ 910/5524/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Пашкіної С.А.
без повідомлення учасників справи
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
на рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р.
у справі № 910/5524/21 (суддя - Андреїшина І.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ"
про стягнення 49000,00 грн
У квітні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 49000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" йому перейшло право вимоги до відповідача у зв'язку з відшкодуванням своєму страхувальнику матеріальної шкоди, завданої страхувальником відповідача. Внаслідок вказаної ДТП застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений та позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р. у справі № 910/5524/21 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що дані, які зафіксовані в европротоколі, свідчать про наявність вини водія автомобіля марки "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , який порушив п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5524/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5524/21 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3228/21 від 02.08.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5524/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5524/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5524/21, зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р., вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
З 16.08.2021 р. по 17.09.2021 р. головуючий суддя перебував у щорічній черговій відпустці.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
16.07.2019 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 198106а9кє, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, зокрема, щодо автомобіля марки "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванні матеріальної шкоди, заподіяної вищенаведеному транспортному засобу.
13.03.2020 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_2 та автомобіля марки "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 .
Вбачається, що цивільно-правова відповідальність щодо експлуатації автомобіля марки "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" згідно з полісом ЕР №123392783.
13.03.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
09.11.2020 р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 50000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 720517.
В подальшому Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" із заявою про регресні вимоги № 3522 АРКС від 13.01.2021 р. про сплату останнім страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн.
Вказане відшкодування відповідач не оплатив, відмови у здійсненні страхового відшкодування не надав.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, безпідставно не здійснив виплату страхового відшкодування, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, з урахування франшизи, у розмірі 49000,00 грн.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Як передбачено ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим виникло нове правовідношення, пов'язане саме з регресною вимогою.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування". Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.
Як вбачається з витягу із електронного європротоколу № 28692ВС42142, 13.03.2020 р. сталася дорожньо-транспортна пригода на участю автомобілів "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля марки "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Автомобіль "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 198106а9кє від 16.07.2019 р.
Відповідно до рахунку № 1065033 від 20.10.2020 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження ДТП становить 61319,34 грн.
За страховим актом № ARX2654145 від 06.11.2020 р., позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 50000,00 грн.
Зазначені кошти в розмірі 50000,00 грн позивачем були виплачені страхувальнику, що підтверджується платіжними дорученнями № 720517 від 09.11.2020 р.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Порядок заповнення європротоколу визначений Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка погоджена Начальником управління державної автомобільної інспекції МВС України 31.08.2011 р. та затверджена протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 р. № 274/2011.
Відповідно до п. 2 вказаної Інструкції повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.
За змістом п. 7.11 зазначеної Інструкції у європротоколі відображаються розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг.
Разом з цим, відповідно до витягу із електронного європротоколу № 28692ВС42142 від 13.03.2020 р., наданого позивачем, неможливо встановити хто є винною в ДТП особою, а також у вказаному витягу відсутні підписи учасників ДТП.
Крім цього, в матеріалах позовної заяви міститься копія заяви про настання події ОСОБА_1 від 13.03.2020 р., в якій містяться пояснення його як водія, однак заява не містить копій фотографій з місця дорожньо-транспортної пригоди та копії схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 13.03.2020 р.
Відповідно до наявних пояснень водія ОСОБА_1 вбачається, що 13.03.2020 р. він зупинився на перехресті на червоне світло та відчув удар від ТЗ "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода.
Проте, у європротоколі відсутні відомості про місто та вулицю, де саме сталася дорожньо-транспортна пригода, а лише зазначено GPS координати місця події, а також зазначено час події - 09:40.
Також, як зазначено вище, у матеріалах справи відсутня схема дорожньо-транспортної пригоди, що не надає можливість переконатись у тому, що зіткнення вказаних вище автомобілів відбулось саме через порушення водієм транспортного засобу "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , Правил дорожнього руху України.
Так, позивачем не було доведено наявності вини в діях водія транспортного засобу "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , та обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача вартість сплаченого ним страхового відшкодування в сумі 49000,00 грн за відновлювальний ремонт автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 49000,00 грн страхового відшкодування є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р. у справі № 910/5524/21 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р. у справі № 910/5524/21.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС".
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
С.А. Пашкіна