Дата документу 19.11.2021
Справа № 334/8820/21
Провадження № 2-н/334/1230/21
про відмову у видачі судового наказу
19 листопада 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
встановив:
заявниця ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з боржника на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх доходів батька щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17.11.2021 до досягнення дочкою повноліття.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Положеннями ст. 183 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Так, звертаючись з відповідною заявою до суду ОСОБА_3 зазначила, що дитина ОСОБА_4 проживає разом з нею, що підтверджується рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2016 у справі № 335/990/16-ц.
Проте, вказана обставина була встановлена рішенням суду саме на час його ухвалення - тобто на 11.10.2016, а не на час звернення заявниці до суду з цією заявою.
Таким чином доказів, які б підтвердили факт проживання заявниці разом з донькою за однією адресою: АДРЕСА_1 (довідка про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) дитини, тощо), суду не надані.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог ст. 163 цього кодексу.
Таким чином, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 163, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя
постановив:
відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: