Справа № 315/995/21
Номер провадження № 3/315/379/21
18 листопада 2021 року м. Гуляйполе
Суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №160933, складеного 25.06.2021 року поліцейським СРПП ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Чичило О.В. в тому, що 25.06.2021 року о 10.05 годині в м. Гуляйполе, по вул. Велика, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210994, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810» та в медичному закладі відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи викладене справа розглянута за відсутності правопорушника.
Представник порушника адвокат Троян В.М. вказав на те, що вина його довірителем не визнається та ним заперечуються ті обставини, які викладені в протоколі.
18.11.2021 року від захисника порушника адвоката Трояна В.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що перебувала в автомобілі з ОСОБА_1 , коли його зупинили працівники поліції. Останні після зупинки спитали, чому він був не пристебнутий ременем безпеки, склали протокол, який ОСОБА_1 підписав, так як вважав, що його оформлено з приводу того, що він був не пристебнутий. Щодо відеофіксації поліцейські не попереджали. Спереду на пасажирському сидінні сиділа бабуся 90 років. Вони нічого не підписували. Серед двох працівників поліції впізнала ОСОБА_3 , але не він складав протокол, а перебував увесь час за кермом поліцейського автомобіля. Про медичний огляд працівники поліції нічого не казали, штраф за ремінь безпеки ОСОБА_1 оплатив. Надали копію протоколу, але вона не знає, чи відповідає він оригіналу. Лише вдома ОСОБА_1 в окулярах прочитав і побачив, що написано в протоколі. Ніхто з поліцейських не просив його дути в «Драгер», проходити огляд, ніхто не відсторонював його від керування, вони поїхали далі, повезли бабусю в с. Марфопіль Гуляйпільського району Запорізької області.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, виходячи з таких підстав.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 КУпАП.
Згідно Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої 17.04.1997 року Верховною Радою України (надалі - Конвенція), вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (заява №7460/03) правопорушення, яке має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення (поліцейський), відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.
Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди вповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» (остаточне
рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів. Виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Аналіз змісту положень КУпАП в поєднанні із вказаною позицією КСУ та ЄСПЛ свідчить, що у такого роду провадженнях належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі і передбачені статтею 280 КУпАП, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, в їх основу, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейським зазначено відомості (факт керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду), які не підтверджені належними і допустимими доказами.
Як зазначено у рішенні Європейський суду з прав людини від 20.09.2016 року (справа
«Karelin v.Russia» заява № 926/08): «За умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи».
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Згідно з фабулою ч. 1 ст. 130 КУпАП винною дією, яка посягає на громадський порядок (об'єктивною стороною адміністративного правопорушення) є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Відповідно, відмова особи, яке не здійснювала керування транспортним засобом від
проходження огляду на стан сп'яніння, не утворює склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю об'єктивної сторони правопорушення як його обов'язкової складової.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та в разі відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказаний факт підлягає доведенню. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Доказування правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень.
При цьому поліцейським було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Так, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного , наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться в місці зупинки в присутності двох свідків.
В автомобілі під керуванням ОСОБА_1 , знаходились дві особи, однак ні цих осіб, ні будь-кого іншого в якості свідків для огляду поліцейський не залучив. В протоколі інспектор також не вказав про наявність свідків, не опитав їх щодо стану водія, чим обмежив себе у встановлені всіх обставин справи.
Копія протоколу, що вручена водієві та яка повинна відповідати оригіналу не заповнена належним чином, в ній відсутні посилання на порушення статті закону. Після складення протоколу йому видали тимчасове посвідчення водія і він поїхав додому на своєму автомобілі, таким чином від керування транспортним засобом його відсторонено не було.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до матеріалів справи документи і відеофайл, надані захисником порушника клопотання, протокол опитування адвокатом особи за її згодою, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Встановити будь-які інші обставини не виявилося за можливе, оскільки інспектор, який склав протокол про адміністративне правопорушення в судові засідання не з'явився. Свідків події, відомості про яких би мав містити протокол, відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов, зокрема про закриття справи.
Керуючись ст. ст. 8, 9, п. 1 ч. 1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О. О. Романько