Справа № Справа № 314/2407/17
Провадження № 2/314/874/2021
іменем України
30.09.21 м. Вільнянськ
Справа № 314/2407/17;
провадження № 2/314/874/2021;
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кіяшко В.О.,
секретар судового засідання Румянцева А.М.,
учасники справи:
-позивач Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба;
-відповідач ОСОБА_1 ;
розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедубадо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участю: представника відповідача адвоката Ведмедовської Г.О.,
встановив:
Харківський національний університет Повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Так, з документів, поданих позивачем, вбачається, що 16.11.2012 року відповідач, ОСОБА_1 , уклав з позивачем Контракт про проходження військової служби (навчання). 31.05.2016 року зазначений Контракт був достроково розірваний, та відповідач був виключений зі списків особового складу Університету згідно наказу № 132 від 31.05.2018 року через службову невідповідність.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 1 (абзац 6) Контракту, відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання) в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Просили стягнути з відповідача суму витрат, пов'язаних з утримання під час навчання у розмірі 77256 гривень 52 копійки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без участі представника, позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Вислухавши думку представника відповідача, яка просила провадження у справі закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
За вимогами частини 1 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Види військової служби, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Зазначені висновки зроблені у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16(провадження № 11-669апп18),у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31жовтня 2018року у справі № 820/5761/15(провадження № 11-750апп18) та у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 705/1664/17 (провадження № 14-31цс19), що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до виниклих правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому провадження у цій цивільній справі, яке було відкрито, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 258, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
постановив:
провадження у цивільній справі за позовною заявою Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Кіяшко
30.09.2021