Справа № 308/12070/21
19 листопада 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою-
Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2021 року вказана позовна заява залишена без руху, із зазначенням недоліків які слід усунути. Так в ухвалі було вказано на те, що: зареєстроване місце проживання відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та місцем його поживання та реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 . Однак згідно відомостей зазначених у довідці Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 29.09.2021 №1980/18-06, відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим по м. Ужгород не значиться.
Тоді як у позовній заяві вказано адресу відповідача ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 . При цьому, як вказано у позовній заяві, позивач просить суд визнати відповідача таким що позбавлений права користування саме квартирою АДРЕСА_2 . Вказану вимогу, як вбачається зі змісту позовної заяви мотивує саме реєстрацією відповідача у спірній квартирі, на підтвердження чого позивачами було надано до позовної заяви додано довідку про зареєстроване місце проживання відповідача по справі за вказаною адресою станом на 15.06.2021, разом із тим позов подано до суду 05.09.2021 року.
Позивачам було вказано на розбіжності щодо факту реєстрації, запропоновано привести позовні вимоги у відповідність до норм чинного законодавства, конкретизувати вимоги щодо відповідача.
Для усунення, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, недоліків позивачам було надано час, а саме протягом трьох днів з дня отримання зави про залишення позовної заяв без руху.
Згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачі отримали листи із ухвалами про залишення позовної заяви без руху 03.11.2021.
Разом із тим, станом на 19.11.2021, недолік позовної заяви не усунуто, позивачами до суду не надано жодних заяв, позовної заяви в новій редакції.
Конституцією України гарантується право на судовий захист, водночас, виходячи зі змісту ч.2 ст. 68 Конституції України, необізнанність із законами не звільняє від юридичної відповідальності.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в України визнається і діє принцип верховенства права, а статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
При цьому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналіз судової практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (справа «Мушта проти України», заява №8863/06, рішення від 18.11.2010, пункти 37-38; Справа "Golder v. The United Kingdom", заява №4451/70, рішення від 21.02.1975, пункт 38).
Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Справа «Надточій проти України», заява № 7460/03, рішення від 15.05.2008, пункт 26; див. серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], no.39594/98, п.72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), рішення від 28.08.1991, Серія A no. 208-B, п.33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy), рішення від 12.10.1992, Серія A no.245-C, п.26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), no.54698/00, п.28, від 08.06.2006).
В даному випадку позивачі отримавши ухвалу про залишення позовної заяви без руху, будучи обізнаними із встановленим судом строком для усунення недоліків позовної заяви відповідно могли, усунути виявлені недоліки, або скористатися своїм правом на подання клопотання про продовження вказаного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Окрім того, право позивачів на судовий захист не порушено, оскільки повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, про що вказав місцевий суд в ухвалі у даній справі, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою-визнати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош