Вирок від 19.11.2021 по справі 308/1242/19

Справа № 308/1242/19

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2019 близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходячись в під'їзді будинку АДРЕСА_2 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій з корисливих спонукань, з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, діючи таємно, підійшов до ОСОБА_5 та таємно викрав від останнього з задньої правої кишені штанів грошові кошти в сумі 1350 гривень, однак був помічений потерпілим та в подальшому продовжив свої умисні, а саме заволодівши грошовими коштами вибіг з будинку АДРЕСА_2 та побіг у невідомому напрямку, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1350 грн. 00 коп.

За таких обставин, ОСОБА_4 обвинуваться у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та щиро розкаявся. При призначенні покарання просив суворо не карати.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинуваченого та дослідивши докази, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який є раніше не судимим, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, всі пом'якшуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст. 186 КК України у вигляді штрафу, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.349, 369-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
101263316
Наступний документ
101263318
Інформація про рішення:
№ рішення: 101263317
№ справи: 308/1242/19
Дата рішення: 19.11.2021
Дата публікації: 03.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.12.2021)
Дата надходження: 01.02.2019
Розклад засідань:
15.01.2020 11:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.03.2020 11:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.05.2020 11:20 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
16.06.2020 09:45 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
09.07.2020 14:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.10.2020 11:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.10.2020 10:15 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.12.2020 11:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.02.2021 09:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
24.03.2021 16:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.11.2021 14:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
19.11.2021 11:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області