Справа № 308/14502/21
15 листопада 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 , -
Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою до боржника - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Згідно з ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як зазначено у п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Частина 3 статті 163 ЦПК України передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи заявником - ТОВ «Наш - Добробут» не додано до заяви про видачу судового наказу копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості із ОСОБА_1 , або інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги та дають підстави для стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 та підтверджують користування нею житлово - комунальними послугами, а саме послугами споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.05.2012 року № 6-27/0/9-12 питання застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулює наказне провадження, значною мірою висвітлено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова), якою роз'яснено питання застосування розділу II Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до пункту 13 Постанови, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.
Згідно з пунктом 9 Постанови відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.
Відтак, нормами ЦПК України, які регулюють наказне провадження, регулюються підстави та порядок видачі судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, якщо буде надано документи про наявність суб'єктивного права у заявника; документи, які підтверджують порушення суб'єктивного права; документи, які підтверджують виникнення права вимоги; договори про надання таких послуг; інші письмові докази, які підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг відповідачами. При цьому важливо, щоб із поданої заяви, чи з наданих розрахунків тощо не вбачалося наявності спору про право.
Крім того відповідно до статті 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В порушення вимог вищенаведеної норми Закону заявником не додано копії заяви про видачу судового наказу з додатками для надсилання боржнику у випадку видачі судового наказу.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку вбачається спір про право нарахування заборгованості заявником з оплати за житлово - комунальні послуги, а саме за оплату спожитого природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки заявником всупереч вимогам частини 3 статті 163 ЦПК України заявником не надано копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості із ОСОБА_1 , а також не додано доказу виникнення такої заборгованості (розрахунку заборгованості).
Крім того порушено вимоги статті 169 ЦПК України, не додано копію заяви про видачу судового наказу з додатками (для боржника).
Всі вищенаведені обставини підставою для відмови у видачі судового наказу у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Як зазначено у ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 353-355 ЦПК України, суд,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Дергачова