Справа № 308/9084/21
18 листопада 2021 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Дегтяренко К.С.,
за участю секретаря судового засідання - Чейпеш В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород у порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказала, що 02.08.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області було зроблено відповідний актовий запис № 346 від 02.08.2014 року, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 .
Позивач також зазначив, що причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу стали обставини, при яких стосунки між подружжям суттєво погіршилися, кожен має різні характери та погляди на сімейне життя, не можуть знайти взаємного порозуміння, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На даний час, подружні стосунки між ними припинено, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Подальше спільне проживання та забезпечення шлюбу неможливі. Зазначає про відсутність спору щодо поділу майна та місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю. Просить не надавати строк для примирення, оскільки вважає такий недоцільним.
На підставі викладеного, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 ..
Відзиву на позовну заяву у встановлений строк відповідач не подав.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2021 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.
У судове засідання 18.11.2021 року:
- позивач не з'явилася, однак, представник позивача адвокат Ємчук Л.В. подала заяву про розгляд справи за їх відсутності за наявними в справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
- відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце слухання справи, був повідомлений належним чином, шляхом надіслання судових повісток та розміщення оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, про що подав відповідну заяву, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Судом встановлено:
відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 02.08.2014 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області було зроблено відповідний актовий запис № 346.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконкомом Тарновецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області зроблений відповідний актовий запис №1 від 02.01.2015 року. Дитина повністю знаходяться на утриманні та проживає з позивачем, спір щодо місця проживання та утримання дитини у сторін відсутній.
Як вбачається з матеріалів справи, подружнє життя між сторонами не склалося через відсутність між ними взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, шлюбних стосунків сторони між собою не підтримують.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, виходячи з їх належності та допустимості прийшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин, і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.
Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити позивачу її дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачкою судовий збір у сумі 908,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст.ст. 4, 13, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 02.08.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, та було зроблено відповідний актовий запис № 346 від 02.08.2014 року - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Копію рішення після набрання законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому запису про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2
Суддя К.С. Дегтяренко