308/12282/21
10.11.2021 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, адміністративні матеріали головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 41 ч. 3 КУпАП, -
В ході проведення інспекційного відвідування о 10:00 год., 18 серпня 2021 року за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у магазині, автомийці, з допомогою засобів відеофіксації отримано усні пояснення від 3 (трьох) осіб, які там перебували і виконували роботи, а саме:
- ОСОБА_2 , яка повідомила, що працює в цьому закладі з 2019 року, трудовий договір та цивільно-правовий не укладала.
- ОСОБА_3 , яка повідомила, що працює в цьому закладі один місяць, з нею укладено трудовий договір.
- ОСОБА_4 , яка повідомила, що практикується в цьому закладі один тиждень, трудовий договір та цивільно-правовий не укладала.
Разом з тим, 19.08.2021 року ФОП ОСОБА_1 надав письмові пояснення у яких зазначив, що здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , (автомийка, магазин). На даному об'єкті у нього працює три наймані працівники, з якими укладено трудові договори, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 .
З приводу перебування в приміщенні ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_1 пояснив, що остання є ФОП і орендує в нього частину кафе-магазину для надання послуг перукаря. Щодо перебування в приміщенні ОСОБА_4 вказав, що остання стажується з 16.08.2021 року на посаді манікюрниці.
ФОП ОСОБА_1 не надав жодного трудового або цивільно-правового договору укладеного з ОСОБА_4 .
В рамках інспекційного відвідування також встановлено, що відповідно до положень п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов'язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Згідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустив до виконання робіт ОСОБА_4 без укладання з нею трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, та вчинив правопорушення передбачене ст. 41 ч.3 КУпАП.
Зазначені дії гр. ОСОБА_1 посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області кваліфіковані за ч.3 ст.41 КУпАП.
ФОП ОСОБА_1 у призначене судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлений шляхом надіслання судового виклику, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №8800027990776.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього, щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов'язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Згідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Диспозицією частини третьої статті 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- даними, викладеними в протоколі № ЗК 380/283/АВ/П/ПТ від 19 серпня 2021 року щодо обставин вчинення правопорушення;
- даними акту складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 19.08.2021 року за № ЗК 380/283/АВ, а саме інспекційного відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у магазині, автомийці, де з допомогою засобів відеофіксації отримано усні пояснення від 3 (трьох) осіб, які там перебували і виконували роботи, а саме:
- ОСОБА_2 , яка повідомила, що працює в цьому закладі з 2019 року, трудовий договір та цивільно-правовий не укладала.
- ОСОБА_3 , яка повідомила, що працює в цьому закладі один місяць, з нею укладено трудовий договір.
- ОСОБА_4 , яка повідомила, що практикується в цьому закладі один тиждень, трудовий договір та цивільно-правовий не укладала.
Суд звертає увагу на те, що акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 19.08.2021 року за № ЗК 380/283/АВ підписаний ОСОБА_1 без зауважень, заперечень.
- даними відеофіксації, які відтворені в ході судового розгляду на якій зафіксовано факт використання найманого працівника ОСОБА_4 без укладання з нею трудового договору.
Разом з тим, 19 серпня 2021 року ФОП ОСОБА_1 надав письмові пояснення у яких зазначив, що здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , (автомийка, магазин). На даному об'єкті у нього працює три наймані працівники, з якими укладено трудові договори, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 .
З приводу перебування в приміщенні ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_1 пояснив, що остання є ФОП і орендує в нього частину кафе-магазину для надання послуг перукаря. Щодо перебування в приміщенні ОСОБА_4 вказав, що остання стажується з 16.08.2021 року на посаді манікюрниці.
ФОП ОСОБА_1 не надав жодного трудового або цивільно-правового договору укладеного з ОСОБА_4 .
Разом з тим, робота яку виконувала ОСОБА_4 - манікюрниці, за професіями (посадою), визначені Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327, що є ознакою трудових відносин.
Виконувана нею робота носить тривалий, регулярний, систематичний, однотипний характер, що притаманно саме трудовим відносинам.
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України (Постанова від 08.05.2018 року, справа № 127/21595/16-ц), основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що предметом трудового договору є процес праці (робота), а предметом цивільно-правового договору є конкретний кінцевий результат.
Крім того інспекційним відвідуванням встановлено, що відповідно до положень ст.3 Господарського Кодексу України (далі - ГКУ) господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 44 цього ж Кодексу визначено, що господарська діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку здійснюється, у тому числі, на основі принципу вільного найму підприємцем працівників.
У зв'язку з цим, ст.64 ГКУ суб'єктам господарювання надане право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, що необхідні для досягнення поставлених цілей господарської діяльності.
З метою реалізації зазначеного права ст.46 ГКУ передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.
Згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Порядок оформлення трудового договору визначений ст.24 КЗпП України. Таким чином, враховуючи викладене, суб'єкт господарювання має залучати фізичних осіб до діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, на умовах трудового договору.
Щодо цивільного договору про надання послуг, необхідно зазначити, що згідно зі ст.901 ЦКУ договором про надання послуг є договір, відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.
Тобто ключовою умовою, що зумовлює укладання договору про надання послуг є те, що надавана послуга споживається в процесі її надання. Чинне законодавство не містить визначення споживання послуги. Разом з тим, згідно з Державним класифікатором продукції і послуг затвердженим наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року №822, послуга - це наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником і споживачем та внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.
Таким чином, з урахуванням вимог ГКУ договір про надання послуг може укладатись для задоволення потреб суб'єкта господарювання, не пов'язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Крім того, ст. 54 ГКУ передбачено, що на суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами. У зв'язку з цим, договір про надання послуг може укладатись для задоволення потреб суб'єкта господарювання, який здійснює некомерційну господарську діяльність, для задоволення його потреб не пов'язаних зі своєю діяльністю спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Таким чином, у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустив до виконання робіт ОСОБА_4 без укладання з нею трудового договору, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3ст. 41 КУпАП, як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накласти на нього адміністративне стягнення в межах мінімальної санкції ч.3 ст.41КУпАП.
Відповідно дост. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
На підставі викладеного ч.3 ст.41 КУпАП та керуючись ст. 283,284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 41 ч.3 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца