Справа №: 307/3882/21
Провадження № 3/307/1623/21
22 листопада 2021 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
встановила:
ОСОБА_1 28 жовтня 2021 року о 14 год. 30 хв. на вул. Прикордонній у с. Бедевля Тячівського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимоги пунктів 2.10 та 10.2 Правил дорожнього руху, а саме, не вибрала безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виїзді з двору будинку № 32 не надала перевагу у русі автомобілю марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася по вул. Прикордонній, у результаті чого скоїла з ним зіткнення, через що автомобілі отримали механічні пошкодження та, будучи причетною до скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце пригоди, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватою себе визнала частково.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2021 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та іншими документами, які є у справі.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, яка до адміністративної відповідальності притягається вперше, до неї не слід застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а є підстави накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.
Що стосується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, то слід зазначити наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 122-4 цього Кодексу адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Із пояснень ОСОБА_1 видно, що на місці ДТП вони із ОСОБА_2 домовилися не викликати поліцію, оскільки вони мали намір скласти європротокол, однак, через декілька днів між ними виникли суперечності ремонту транспортних засобів.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 видно, що після зіткнення автомобілів вона домовилася з ОСОБА_1 про те, що вони складуть европротокол, тому відсутні підстави для виклику поліції. Однак, через деякий час між ними виникли суперечності щодо питання вини у ДТП і ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) повідомила поліцію.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 не вчиняла дій, спрямованих на приховання факту ДТП або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу до протоколу не додано.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно п. 1) ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454,00 грн.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Р.Сас