Номер справи 220/1433/21
Номер провадження № 2/220/457/21
17 листопада 2021 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Черняєвої С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням,
20.08.2021 р. позивач звернулася до суду з позовом про визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . Крім неї, в будинку зареєстрована її дочка ОСОБА_2 , яка не проживає в зазначеному будинку. Відповідач добровільно не знімається з реєстраційного обліку. На теперішній час ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та постійно мешкає у Російській Федерації та не може приїхати до с.Комар Великоновосілківського району Донецької області. Реєстрація відповідача перешкоджає їй у реалізації її прав, як власника майна, в тому числі на отримання субсидії, тому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою суду від 25.08.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
07.09.2021 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява разом з додатками.
Ухвалою від 17.09.2021 р. провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судом витребувано у Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, інформацію про підстави видачі довідки № 1622 від 30.08.2021 р. (яка була надана ОСОБА_1 ) та інформації згідно відомостей реєстру територіальної громади Комарської сільської ради № 79 від 02.09.2021 р. (надана на запит суду) стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою про день та час розгляду справи. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, будучи оповіщеною про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку за місцем реєстрації. Будь-яких заяв від неї до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.06.2006 року є власником домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Зазначене підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10999304 від 21.06.2006 р. (а.с.15).
Згідно копії паспорту громадяни України серії НОМЕР_1 виданого Великоновосілківським РВ ГУМВС України в Донецькій області 28.04.2012 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-6).
Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Великоновосілківським РВ ГУМВС України в Донецькій області 26.08.2015 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 27.03.1996 року. Згідно штампу на аркуші 8 паспорту, ОСОБА_2 з 03.08.2017 року по 21.07.2020 р. зареєстрована у АДРЕСА_2 , на підставі дозволу на тимчасове проживання № 930/2017 від 21.07.2017 року, строком дії до 21.07.2020 року, виданого УФМС Росії Республіка Бурятія (а.с. 16-17).
Згідно копії паспорту громадянина російської Федерації № НОМЕР_3 , виданого УФМС Росії Республіки Бурятія у Заіграєвському районі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Небіт-Даг Красноводської області, ТССР, зареєстрована з 30.01.2018 року в АДРЕСА_3 (а.с. 18-19).
Згідно довідки Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області від 01.09.2021 р. № 79, відомості стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні (а.с. 29).
Відповідно до довідки Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області № 1622 від 30.08.2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не мешкає за місцем реєстрації з 2010 року. На даний час мешкає постійно в Російській Федерації (а.с. 33).
З інформації Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, наданої 27.09.2021 року на виконання ухвали суду від 17.08.2021 року стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , вбачається, що за відомостями реєстру територіальної громади Комарської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що було вказано у довідці від 30.08.2021 року під № 1622, але відомості в реєстрі територіальної громади відсутні, про що надана інформація в листі від 02.09.2021 року за № 79. Це пов'язано з тим, що дані були внесені з реєстру виборців України до електронного реєстру Територіальної Громади, який був сформований у 2016 році. Інформація, яка міститься у домових книгах та картотеці реєстрації особи про громадянку ОСОБА_3 відсутня (а.с. 43).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу N 1 від 1952 року, передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Усунення перешкод у користуванні майном, шляхом позбавлення права користування житлом у цьому спорі особи є рівноцінним виселенню, без надання іншого житла чи іншим способом припинення фактичного володіння і користування житлом - у випадку задоволення позову відповідач не буде мати можливості продовжити користування. Тому це є втручанням у житлові та приватні права відповідача.
Положення ст. 391 ЦК України, на норми якої посилається позивач, не визначають конкретних правових засобів захисту права власника, а лише вказують на таку можливість у межах способів захисту цивільного права відповідно до положень ст. 16 ЦК України та ст. 5 ЦПК України.
Одним із способів захисту цивільного права є припинення дії, яка порушує право (п. 3. ч. 2 ст. 16 ЦК України). Фактичне користування без правових підстав чужою власністю всупереч волі власника є дією, яка порушує право. Позбавлення права користування припинить це порушення. Тому суд вважає, що в цій справі позивач обрав захист свого права відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Аналізуючи зазначене, при вирішенні судом спорів аналогічного характеру, суд, у відповідності до ст. 81 ЦПК України, має беззаперечно встановити наявність факту відсутності члена сім'ї за місцем реєстрації (проживання) без поважних причин понад один рік.
Проте наданими позивачем матеріалами, які долучені до позовної заяви та матеріалами які отримані в процесі розгляду даної справи, факт відсутності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 «поза розумним сумнівом» не доведено.
Відповідач викликалась в судове засідання шляхом направлення судових повісток рекомендованим повідомленням за місцем її реєстрації за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 . З поштових повідомлень, які повернулись на адресу суду, вбачається, що відповідач особисто отримала судові повістки, що в свою чергу свідчить про перебування відповідачки за адресою реєстрації на момент розгляду справи.
Враховуючи викладене, оскільки інших належних та допустимих доказів, крім довідки сільської ради, позивачем суду не надано, суд доходить висновку, що факт відсутності відповідачки у спірному будинку понад 1 рік без поважних причин не доведений, а отже, відсутні підстави для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 12,13,81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19.11.2021 р.
Суддя О.М. Якішина