Справа № 219/10291/21
Провадження № 2/219/3464/2021
22 листопада 2021року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Медінцевої Н.М.,за участю секретаря Посунько К.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження увідкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з загибеллю на виробництві фізичної особи,
І. Обставини справи:
1. ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з цивільним позовом, в якому просив стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (надалі - Відповідач) 500 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок загибелі його батька ОСОБА_2 .
2.Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.09.2004 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, в результаті якого загинув ОСОБА_2 , який на час нещасного випадку був працівником ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», чим йому було заподіяно моральних страждань, а саме втрата самої рідної людини - батька, який загинув у молодому віці, відсутність підтримки та турботи близької людини, на час смерті йому - сину загиблого, виповнилося лише 9 років. Як додаткове обґрунтування звернення до суду позивач зазначив, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.03.2021 року, яке набрало законної сили, за аналогічним позовом його мами ОСОБА_3 судом встановлено, що на час нещасного випадку загиблий перебував у шлюбі з позивачкою, з якою спільно виховував та мав на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час він вважає за необхідне звернутися до суду з вимогою до відповідача про відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю його батька.
2.1.Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався за наступних обставин: 15.09.2004 року о 7 годині 00 хвилин в приміщенні АКБ механіком кар'єру ОСОБА_5 відповідальному виконавцю майстру з ремонту обладнання ОСОБА_6 та бригаді, до складу якої входив ОСОБА_2 , після проведення інструктажу був виданий наряд на виконання робіт, до виконання яких ОСОБА_2 приступив у складі бригади. О 10 годині 30 хвилин під час виконання обтяжки болтів крепежу приводу лебідки, майстер з обладнання, який керував виконанням робіт почув запах гарі й диму, та обходячи екскаватор побачив ОСОБА_2 лежачим під екскаватором, та, вимкнувши напругу витягнув його з-під екскаватору. Про нещасний випадок роботодавцем було складено акт №5 від 03.11.2004 року, де в п.6.1. (вид події) зазначено враження електричним струмом. В підтвердження вказаного позивачем надано копію акту Н-1 № 5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затвердженого начальником територіального управління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області 04.11.2004, а також свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , видане 16.10.2004 Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області.
2.2. На час нещасного випадку позивачу виповнилося тільки дев'ять років, в підтвердження вказаного позивачем надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.02.1995 року Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області.
3. Відповідач АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» надав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить задовольнити їх частково, в сумі 10 000,00 грн. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає наступні обставини.
3.1. Причинами нещасного випадку, який стався 15.10.2004 з помічником машиніста екскаватора ОСОБА_2 , які суд має врахувати при винесенні рішення, є висновки, викладені в Акті по формі Н-5 від 08.11.2004 року, Акті по формі Н-1 від 08.11.2004 року, Експертному висновку від 21.10.2004 року, а саме:
- самовільне залишення робочого місця та проникнення у відсік обслуговування вхідних ізоляторів нижньої рами екскаватора ЕКГ-4.6Б №4. Порушення п. 3.2. Інструкції з охорони праці № 24 слюсаря чергового з ремонту обладнання;
- порушення потерпілим ОСОБА_2 наряду на виконання ремонтних робіт, порушення вимог п. 3.2. Інструкції з охорони праці № 24 слюсаря чергового з ремонту обладнання («забороняється виконувати роботу, що не входить до завдання та без дозволу керівника роботами залишати робоче місце») проникнення у відсік з струмопровідними частинами під напругою. Згідно показань робочих бригади, виконуючих ремонтні роботи на екскаваторі ЕКГ-4.6Б №4 (протоколи опитування, пояснювальні записки) можливою причиною проникнення потерпілого ОСОБА_2 у відсік з струмопровідними частинами під напругою стало бажання знайти деталі з чорного або кольорового металу для здачі на пункт приймання металобрухту.
3.2. Про відсутність вини відповідача свідчать висновки з Експертного висновку від 21.10.2004, а саме:
- організація безпеки робіт на АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» з технічного обслуговування та ремонту гірничого обладнання відповідає нормативно-правовим актам з охорони праці. На підприємстві діє «Положення про технічне обслуговування та ремонт» розроблене на підставі інструкції з експлуатації обладнання та містить вимоги про забезпечення безпечних робіт.
- на ремонтні роботи 15.10.2004 на екскаваторі ЕКГ-4.6 Б. №4 механіком кар'єра виписаний наряд, в якому зазначена послідовність ремонтних робіт та під підпис проведено інструктаж з охорони праці;
- нарядом не передбачались роботи, які потребували повного зняття напруги з електрообладнання екскаватора, про що члени бригади були повідомлені під підпис.
3.3. Потерпілий ОСОБА_2 пройшов всі необхідні інструктажі та навчання з охорони праці, а саме 02.04.1992 (навчання за професією), 10.06.2004 (вступний та первинний інструктажі), 30.06.2004 (інструктаж на групу по електробезпеці), 04.06.2004 (медичний огляд).
3.4. На підтвердження та обґрунтування своєї позиції відповідачем надано копії наступних документів: Акт по формі Н-5 від 08.11.2004; Акт по формі Н-1 від 08.11.2004; Експертний висновок від 21.10.2004; наказ по ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» № 479 від 19.10.2004 «Про створення експертної комісії», експертний висновок комісії по встановленню причин нещасного випадку із смертельним результатом, який стався 15 жовтня 2004 року о 10 год. 45 хв. з помічником машиніста екскаватора ОСОБА_2 ; пояснювальні записки та протоколи опитування працівників АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»; журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Рудник «ЮГО - ВОСТОЧНЫЙ».
3.5. Позивач ОСОБА_1 надав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого вважає обставини, вказані відповідачем у відзиві на позовну заяву такими, що не заслуговують на увагу, та просить їх відхилити, а його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає наступні обставини.
3.6. Щодо посилання відповідача на те, що його батько, який загинув на виробництві, порушив техніку безпеки та не дбав про особисту безпеку, то вважає цей довід безпідставним з огляду на наступне: предметом спору в цій справі є відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи на виробництві. Як встановлено в п. 6 Акту розслідування нещасного випадку від 08.11.2004 року (вид події) - враження електричним струмом. В п. 2 Акту вказано назву підприємства, де стався нещасний випадок: ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»; екскаватор ЕКГ 4, 6 Б «Уралмашзавод» ім. Орджонікідзе. Тобто з акту розслідування нещасного випадку вбачається, що смерть його батька настала від дії електричного струму, що є у відповідності до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки.
3.7. Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непоборної сили або умислу потерпілого. Обов'язок доведення вини, власника або володільця джерела підвищеної безпеки покладено саме на власника або володільця джерела підвищеної небезпеки. Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року № 14-463цс18 (справа № 210/5258/16-ц) та постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року № 61-44173св18 (справа № 336/3665/16-ц). Відповідачем на підтвердження факту, що нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом, стався внаслідок непереборної сили або умислу чи грубої необережності потерпілого (його батька), не надано ніяких документів чи інших доказів. Тому шкода, спричинена не з вини відповідача, а з необережності самого потерпілого - не є підставою для відмови у захисті порушного права, оскільки за змістом зазначених норм матеріального права власник (володілець джерела підвищеної небезпеки) відповідає за шкоду без врахування вини, та може бути звільнений від такої відповідальності лише за спричинення шкоди за наслідками непоборної сили або умислу потерпілого на завдання самому собі цієї шкоди.
3.8. Щодо обґрунтування розміру моральної шкоди, то позивачем були наведені доводи з цього приводу в позовній заяві, крім того, зазначені обставини істотно змінили його життя, потягнули за собою додаткові зусилля з його боку на організацію життя та матеріального забезпечення. Відновити становище, яке існувало до смерті його батька неможливо. За наслідками смерті батька він був позбавлений моральної та матеріальної підтримки із сторони померлого батька в майбутньому.
ІІ. Встановлені судом фактичні обставини справи
4.15.10.2004 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, в результаті якого загинув ОСОБА_2 , який на час нещасного випадку був працівником ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», та обіймав посаду помічника машиніста екскаватору.
4.1. Відповідно до розділу 4 акту Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку який відбувся 15.10.2004 о 10 год.45 хв. на ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Міністерства промислової політики, причинами нещасного випадку є:
- самовільне залишення постраждалим робочого місця та проникнення у відсік обслуговування ввідних ізоляторів нижньої рами екскаватору ЕКГ -4.6 Б №4;
- перед виконанням робіт не призначено відповідальну особу за їх виконання;
- незабезпечення надійного огородження оголенних токопровідних частин екскаватору;
- незабезпечення трудової та виробничої дисципліни в ремонтній бригаді з боку ІТР та посадових осіб при виконанні ремонтних робіт на екскаваторі ЕКГ 4.6 Б № 4.
4.2. Відповідно до розділу 10 акту Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ОСОБА_2 , особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є:
- ОСОБА_2 , помічник машиніста екскаватора, ВАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат»;
- ОСОБА_7 , в.о. начальника кар'єру «Юго-Восточний», ВАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат»;
- ОСОБА_8 , в.о. енергетика кар'єру «Юго-Восточний», ВАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат».
4.3. На час нещасного випадку загиблий ОСОБА_2 перебував у шлюбі, спільно виховував та мав на утриманні малолітніх дітей, одним з яких є позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 01.02.1995року Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області.
4.4. Відповідно до «Експертного висновку комісії по встановленню причин нещасного випадку зі смертельним наслідком, який відбувся 15.10.2004 о 10год. 45 хв. з помічником машиніста екскаватора ОСОБА_2 », від 21.10.2004, комісія дійшла висновку, що причиною нещасного випадку стало порушення постраждалим ОСОБА_2 наряду на виконання ремонтних робіт, порушення вимог п.3.2. інструкції по охороні праці для слюсаря чергового та по ремонту обладнання, що виразилося в самовільному (без вказівки майстра) проникнення у відсік з токоведучими частинами, що знаходилися під напругою.
МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
4.5. Статтею 23 ЦК України передбачено,що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
4.5.1. Зазначеною статтею ЦК України також передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4.5.2. Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
4.5.3. Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Аналогічна вимога передбачена ст. 26 ЗУ «Про охорону праці».
4.5.4. Відповідно до ст.9 ЗУ «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
4.5.5. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року при розгляді цивільної справи № 210/2272/19 (провадження № 61-18268св19) дійшов висновку про те, саме на Фонд було покладено зобов'язання у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. При цьому, суд зазначив, що не застосувавши положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про стягнення грошових коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди із роботодавця, оскільки обов'язок з відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону № 1105-XIV був покладений саме на Фонд.
Однак в постанові від 14.12.2020 у справі №210/2271/19 (провадження № 61-19033сво19) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права уподібних правовідносинах, викладених у постановах колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року № 210/2272/19 (провадження № 61-18268св19) та колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня2020 року у справі № 210/57/19 (провадження № 61-16622св19), та визначив, що виплату Фондом соціального страхування від нещасних випадків грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілого у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, членам його сім'ї зазначеним Законом не передбачено і така, за наявності для цього підстав, повинна виплачуватись роботодавцем, з яким загиблий перебував у трудових відносинах.
4.5.6. Пунктом 9 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
4.5.7. Наданими поясненнями та доказами позивачем у справі доведено, що в зв'язку з загибеллю батька внаслідок нещасного випадку йому було завдано моральних страждань, які полягають незворотній втраті близької людини, позбавлення турботи та любові зі сторони батька, втрати людини, на яку він намагався рівнятися в усьому, яка по суті була єдиним годувальником в їх родині, та на допомогу якої він міг розраховувати, зміні звичного способу життя.
4.5.8. Доводи відповідача про відсутність його вини, як на підставу звільнення від відповідальності за моральну шкоду, заподіяну внаслідок нещасного випадку, спростовуються актом по формі Н-5 від 08.11.2004 року та актом по формі Н-1 від 08.11.2004 року, в яких при встановленні вини загиблого ОСОБА_2 у вказаному нещасному випадку, також встановлено вину працівників відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а серед причин, що призвели до нещасного випадку ряд порушень збоку працівників відповідача (перед виконанням робіт не призначено відповідальну особу за їх виконання; незабезпечення надійного огородження оголенних токопровідних частин екскаватору; незабезпечення трудової та виробничої дисципліни в ремонтній бригаді з боку ІТР та посадових осіб при виконанні ремонтних робіт на екскаваторі ЕКГ 4.6 Б № 4).
4.5.9. За таких обставин, оцінивши у сукупності надані сторонами доводи, враховуючи часткову вину у нещасному випадку загиблого ОСОБА_2 , суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст.ст.16,23,268,1167 ЦК України, ст. ст.10,11,209,212-215,218ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з загибеллю на виробництві фізичної особи задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в рахунок відшкодування моральноїшкоди у зв'язку з загибеллю на виробництві фізичної особи в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене сторонами до Донецького апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Медінцева 22.11.2021