Справа № 320/4263/20 Головуючий у І інстанції - Кушнова А.О.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
17 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Кондраток А.В.,
представника позивача Столяренко Т.П.,
представника відповідачів Поліщука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області, що полягає у незабезпеченні внесення запису до реєстру платників єдиного податку відомостей про неї як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 03.09.2018 включно та зобов'язати ГУ ДПС у Київській області здійснити реєстрацію щодо неї як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, з 03.09.2018 включно та внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.09.2018 нею було подано до державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області заяву для реєстрації її як фізичної особи-підприємцем. Одночасно до реєстраційної справи нею було подано заяву про обрання спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку третьої групи за ставкою 5% від доходу фізичної особи-підприємця. Позивач стверджує, що заява про застосування спрощеної системи оподаткування була передана державним реєстратором того ж самого дня до контролюючого органу. З огляду на це вона вважала себе належним чином зареєстрованим платником податку, при цьому, вела господарську діяльність та подавала податкові декларації з єдиного податку, як це вимагає законодавство для платника єдиного податку на третій групі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи повністю підтверджуються доводи позивачки, а тому наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Апелянт наголошує, що позивачем не було подано заяву про застосування до неї спрощеної системи оподаткування, а тому підстави для реєстрації її платником єдиного податку були відсутні. Крім того апелянт звертає увагу, що загальнодоступна частина Електронного кабінету платника надає можливість фізичній особі-підприємцю переглянути інформацію про себе, в тому числі щодо реєстрації платником єдиного податку в реєстрі платників єдиного податку. Також наголошує, що позивачем не додержано процедури переходу на спрощену систему оподаткування згідно вимог чинного законодавства України, а тому перекладання обов'язку щодо реєстрації позивача на податковий орган через суд є втручанням в дії податкового органу.
В судовому засіданні представник відповідачів вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, в той час, як представник позивачки проти цього заперечувала, просила рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 03.09.2018 ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області з метою реєстрації її як фізичної особи-підприємця та взяття на облік як платника податку, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.
До заяви позивач додала наступні документи: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, копію довідки про включення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом документів, які надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстрації дії «Державна реєстрація фізичної особи-підприємця».
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2018 запис про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 внесено 03.09.20018, номер запису: 28840000000009679.
03.09.2018 ФОП ОСОБА_1 була взята на облік у ГУ ДПС у Київській області, Обухівське управління, Обухівська ДПІ (м. Обухів), номер взяття на облік 103718207479.
Позивач зазначає, що вона вважала себе належним чином зареєстрованим платником єдиного податку з 03.09.2018 і подавала відповідну податкову звітність, а саме: податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за ІІІ квартали 2018 року від 12.11.2018, податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік від 24.01.2019, податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за І квартал 2019 року від 25.04.2019, податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за півріччя 2019 року від 05.07.2019, податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за ІІІ квартали 2019 року від 11.10.2019, податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2019 рік від 29.01.2020.
Також 04.12.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області було зареєстровано Книгу обліку доходів ФОП ОСОБА_1 .
Водночас на початку 2020 року співробітники ЦОП Обухівського управління ГУ ДПС у Київській області в усній формі повідомили її про відсутність в реєстрі єдиного податку будь-яких записів щодо неї.
З цього приводу позивачка звернулась до ГУ ДПС у Київській області зі скаргою від 10.02.2020 вих. №1/20, у відповідь на яку отримала лист від 10.03.2020 №9384/ФОП/10-36-33-01, в якому зазначено, що 03.09.2018 Обухівським відділенням Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано електронні відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 та при опрацюванні даних відомостей були відсутні скановані копії документів, а саме заява про застосування спрощеної системи оподаткування. З огляду на відсутність заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, підстави для реєстрації платником єдиного податку відсутні. Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку вищевказаним суб'єктом господарювання не подавався. Крім того, повідомлено, що загальнодоступна частина електронного кабінету платника надає можливість фізичної особі-підприємцю переглянути інформацію про себе, в тому числі щодо реєстрації платником єдиного податку в реєстрі платників єдиного податку.
Наведене стало підставою для звернення позивачка до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV).
Частиною1 статті 9 цього Закону встановлено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:
1) відповідних заяв про державну реєстрацію;
2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;
3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Відповідно до абз.6 ч.2 ст. 13 Закону №755-IV до центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі та державну реєстрацію фізичної особи - підприємця технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій в електронній формі, якщо такі заяви були подані як додаток до заяви про державну реєстрацію.
Визначений перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації фізичної особи підприємцем зазначений у ч.1 ст. 18Закону №755-IV, а саме:
1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
2) заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, - за бажанням заявника;
3) нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
4) договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім'ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України «Про фермерське господарство».
Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 №759/5/371 затверджено Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції від 25.03.2016 за №446/28576 (далі - Порядок).
Так, відповідно до п. 7 цього Порядку, технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу до реєстрів Державної фіскальної служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», документів в електронній формі у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі, формуванням запиту суб'єктом державної реєстрації.
Пунктом 8 Порядку визначено, що Державна фіскальна служба України забезпечує доступ своїх територіальних органів до відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі, отриманих з Реєстру.
Підтвердження щодо отримання відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі з Реєстру формується Державною фіскальною службою України автоматично програмними засобами ведення реєстрів Державної фіскальної служби України та передається до Реєстру одночасно із завантаженням таких відомостей, документів до реєстрів Державної фіскальної служби України (пункт 9 Порядку).
Статтею 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.
Так, згідно з підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПК України зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Пунктом 299.5 статті 299 ПК України визначено, що у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Згідно з п. 299.6 ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим ст. 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу.
Як було установлено судом, позивачкою разом із заявою про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця було подано до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області також заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. У зазначеній заяві позивач просила зареєструвати її платником єдиного податку третьої групи.
Факт подання вказаної заяви підтверджується відповіддю Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 22.05.2020 вих. №54 на адвокатський запит представника позивача від 19.05.2020.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Київській області, що полягає у незабезпеченні внесення запису до реєстру платників єдиного податку відомостей ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, з 03.09.2018 включно.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, з 03.09.2018 включно та внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку, колегія суддів вважає, що судом правильно зазначено, що внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку належить до повноважень ДПС України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і з огляду на те, що, позивач виконала всі умови для обрання спрощеної системи оподаткування платника єдиного податку, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права є зобов'язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, з 03.09.2018 включно та внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 234, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена року 22.11.2021.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова