Справа № 640/15642/20
про залишення апеляційної скарги без руху
19 листопада 2021 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ Укрпрофздоровниця» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Первинну апеляційну скаргу відповідача зареєстровано судом першої інстанції 04 березня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу повернено особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.
Повторно подану апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві зареєстровано судом апеляційної інстанції 01 листопада 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року.
Перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, у силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Так, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2020 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року становить 31 530 грн. 00 коп. (21020*150%).
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у якому апелянт посилається на недостатнє фінансування.
Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 31 530 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року - залишити без руху.
Встановити апелянту 7 (сім) днів строк для усунення недоліків з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова