П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2381/21
Категорія: 106030000 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Поварчук В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 01.03.21 р. № 139 о/с в частині, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 березня 2021 року № 139 о/с в частині звільнення зі служби в Національній поліції за пунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору дізнання Очаківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області;
поновити на роботі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору дізнання відділення поліції № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області або наявній рівнозначній посаді з 01.03.2021 року;
стягнути з Національної поліції України на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 699,75 грн. в день з 01.03.2021 року по день ухвалення рішення по цій справі без врахування усіх необхідних за законом відрахувань;
допустити негайне виконання рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору дізнання або наявній рівнозначній посаді відділення поліції № 7 Миколаївського РУП ГУ НГІ в Миколаївській області та в частині стягнення з Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13 645.10 грн. без врахування усіх необхідних за законом відрахувань.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.12.2020 року його було попереджено про наступне звільнення зі служби у зв'язку з скороченням штату або проведення організаційних заходів. Наказом відповідача № 139 о/с від 01.03.2021р. ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, яке на його думку є протиправним, оскільки перед звільненням позивачу жодного разу відповідачем не надавався належний некомплект посад у відділенні поліції в м.Очакові, за яким позивач міг би вибрати собі належну посаду в новострореному відділі №7, штат якого передбачав 68 посад. Відповідач на неодноразові рапорти позивача надавав лише вакантні посади поза межами м.Очакова, хоча ОСОБА_2 просив робоче місце саме в межах міста, оскільки має на те вагомі сімейні підстави, про які начальнику Очаківського РВ було достеменно відомо. Позивач вважає наказ про звільнення від 01.03.2021р. № 139 о/с протиправним та таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просив його задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що відповідачем йому не пропонувалися всі вакантні посади, зокрема в ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, а судом першої інстанції в свою чергу не надано обґрунтованих пояснень з приводу наданих позивачем пояснень та доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу у відділення Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області з 14.12.2016.
Так, наказом Голови Національної поліції України від 21.12.2020 року № 999 "Про організаційно штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області" затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції та штат територіальних (відокремлених) підрозділів Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, який вводиться в дію з 01.01.2021р. Відповідно до затверджених штатних змін, всі 214 посад в Очаківському ВП ГУНП в Миколаївській області було скорочено.
У зв'язку з цим, 25.12.2020 року позивача було попереджено про можливе наступне звільнення зі служби.
01.03.2021 року відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Миколаївській області від 01.03.2021 року № 139 о/с "По особовому складу", ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за пунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Вважаючи спірний наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки посади в структурних (відокремлених) підрозділах ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 пропонувались, однак від них він відмовився, а отже прийшов до висновку, що відповідач виносячи наказ від 01.03.2021р. № 139 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції діяв згідно вимог чинного законодавства України, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог.
Переглянувши рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про національну поліцію» призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Пунктом 4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації визначається ст.68 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до ч.ч.1-3 якої у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
Положеннями ч.1 ст.65 наведеного Закону передбачено, що переміщення поліцейських здійснюється на вищу посаду - у порядку просування по службі, а на рівнозначні посади, у зв'язку, зокрема, зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.
З аналізу наведених норм законодавства України, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що у випадку скорочення штатів або проведення організаційних заходів внаслідок яких на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення. При цьому, під час скорочення штатів або проведенням реорганізації, поліцейський, за його згодою, може бути переміщений на рівнозначну посаду (за якою передбачено аналогічне спеціальне звання поліції), при цьому переважне право на залишення на службі в поліції надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності, а за їх рівності відповідне право визначається за нормами загального законодавства.
Колегія суддів з даного приводу враховує правову позицію Верховного Суду, викладену постанові від 05.12.2018р. по справі № 814/805/17, яким зауважено, що гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються на поліцейських та полягають у тому, що в разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, звільняються не всі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені. Крім того, у разі скорочення штатів, поліцейському, посада якого скорочується, повинно бути запропоновано іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків. Лише відмова особи від запропонованої посади дає підстави для звільнення поліцейського у зв'язку зі скороченням штатів.
Зазначений висновок обумовлюється тим, що формою волевиявлення поліцейського на призначення на іншу посаду є надання згоди. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків, тобто ініціатива керівництва.
Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом надання згоди на ініціативу керівництва щодо іншої посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад виникають підстави для застосування пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" щодо звільнення поліцейського зі служби в поліції у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 05.12.2018 року у справі №814/805/17, від 15.04.2020 року у справі №824/185/17-а, від 09.12.2020 року у справі №808/539/17, від 24 червня 2021 року у справі № 805/359/16-а.
В свою чергу, законодавство України передбачає певну процедуру звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Зокрема, звільнення у зв'язку із скороченням штату можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переводу працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №824/185/17-а.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів на території Миколаївської області ліквідовано 19 районів та утворено 4 райони (Баштанський, Вознесенський, Миколаївський та Первомайський).
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Голови Національної поліції України від 21.12.2020 року № 999 "Про організаційно штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області" затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції та штат територіальних (відокремлених) підрозділів Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, який вводиться в дію з 01.01.2021р. Відповідно до затверджених штатних змін, всі 214 посад в Очаківському ВП ГУНП в Миколаївській області було скорочено.
Згідно з наказу Національної поліції України №955 від 08.12.2020 "Про затвердження змін до Структури територіальних органів" утворено чотири районні територіальні (відокремлені) підрозділи ГУНП в Миколаївській області: Миколаївське районне управління поліції, Вознесенське районне управління поліції, Баштанський районний відділ поліції, Первомайський районний відділ поліції.
В свою чергу до структури Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області входять 8 відділень один з яких в минулому - Очаківський відділ поліції, а на теперішній час - Відділення поліції №7 (м.Очаків). ( а.с. 89)
Отже, матеріалами справи підтверджено, що у відповідача відбулися зміни у структурі територіальних органів поліції у зв'язку з скороченням штату.
Так, в матеріалах справи міститься некомплекти Головного управління Національної поліції в Миколаївській області станом на 09.02.2021 року (а. с.99), на 19.02.2021 року (а. с.108), на 25.02.2021 року (а. с. 112) та на 01.03.2021 року (а.с.140).
З вищезазначених некомплектів вбачається, що вони включають в себе наявні вакантні посади у Вознесенському районному управління поліції, Баштанському районному відділі поліції, Первомайському районному відділі поліції. З даними не комплектами позивача було ознайомлено, що підтверджується матеріалами справи.
Водночас, в матеріалах справи наявні також інші некомплекти Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, а саме від 09.02.2021 року (а. с.98), на 19.02.2021 року (а. с.106), які включають в себе наявні вакантні посади не тільки у Вознесенському районному управління поліції, Баштанському районному відділі поліції, Первомайському районному відділі поліції, а й у Миколаївському районному управлінні поліції, зокрема й чотири посади (слідчий слідчого відділення, спеціаліст-криміналіст слідчого відділення,інспектор сектору реагування патрульної поліції, поліцейський сектору реагування патрульної поліції) у відділенні поліції №7 (Очаківський ВП). Так, матеріалами справи не підтверджено, що позивача було ознайомлено з цими не комплектами.
Таким чином, позивача ознайомлювали лише з некомплектами, які не місять будь-яких даних про вакантні посади саме в м. Очаків, про що на кожному з ознайомлених позивачем некомплектів ним власноручно робився запис та надавалися пояснення щодо ознайомлення з штатним розписом не в повному обсязі, а також зазначалося, що відповідачем не надано інформації щодо вакантних посад у відділі поліції №7 в м. Очаків.
Крім того, згідно відомості щодо ознайомлення з некомплектом також міститься запис про ненадання позивачу для ознайомлення некомплекту в повному обсязі, приховано дані щодо наявності вакантних посад в м. Очаків.
Доводи відповідача, з посиланням на пропозиції посад (а. с. 111), про запропонування позивачу всіх наявних вакантних посад, зокрема посад дізнавачів структурних підрозділів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, а саме дізнавач СД відділення поліції №1, дізнавач СД відділення поліції№ 2, дізнавач СД відділення поліції №8, колегія суддів вважає безпідставними, та такими що не спростовують факту не запропонування всіх наявних вакантних посад, оскільки при наявності вакантних посад в Очаківському ВП (ВП №7) жодної посади цього відділу з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків позивача, останньому не запропоновано.
Разом з цим, відповідачем не зазначено, а матеріали справи не місять відповідних доказів, щодо неможливості ознайомлення позивача по місцю проходження ним служби, з усіма наявними некомлектами, зокрема тими, які містять наявні вакантні посади у структурних підрозділах Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (посад в Очаківському ВП (ВП №7)), при ознайомленні з некомлектами наявних вакантних посад у Вознесенському районному управління поліції, Баштанському районному відділі поліції, Первомайському районному відділі поліції, а тому твердження відповідача про необхідність прибути до ВК УКЗ ГУНП в Миколаївській області, де позивачу було б запропоновано всі наявні вакантні посади є необґрунтованими.
При цьому, Закон України «Про Національну поліцію» в частині пропонування вакантних посад, не передбачає що саме керівництво новоствореного управління (Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, до якого адміністративно-територіально входить м.Очаків) повинно ознайомлювати та пропонувати посади в новоствореному відділенні, натомість покладає такий обов'язок на роботодавця стосовно запропонування усіх наявних вакантних посад. .
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 29.04.2020р. у справі №812/1303/17, згідно з якою визначена КЗпП України процедура звільнення у випадку реорганізації, яка супроводжується скороченням чисельності працівників або штату, спрямована не на те, щоб витримати строк тривалістю два місяці і після того звільнити працівника, а насамперед на те, щоб протягом цього строку вживати заходів для того, щоб працевлаштувати осіб в межах можливостей, в цьому випадку, суб'єкта призначення. При скороченні чисельності штату звільнень не оминути, однак дії роботодавця мають засвідчити, що він справді вживав заходів для працевлаштування осіб з урахуванням, зокрема, переважного права на залишення на роботі, а також кваліфікаційних вимог до посади, позаяк в цій справі йдеться про державну службу.
Отже, відповідачем не запропоновано позивачу всі наявні в нього вакантні посади, а суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що в переліку посад некомплекту, з якими було ознайомлено позивача також є посади у відділенні №7 (Очаківський ВП) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, з жодною з яких позивач не погодився .
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що приписами частини другої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» гарантована можливість працевлаштування поліцейського в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків, у разі скорочення його посади. Необхідним елементом щодо призначення поліцейського на іншу посаду є його згода.
Відтак, надання згоди поліцейського щодо призначення на посаду неможливе без його обізнаності із переліком усіх наявних вакантних посад, які пропонуються йому, з врахуванням критеріїв, визначених приписами даної статті, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, оскільки відповідачем при звільненні позивача не дотримано порядку такого звільнення, а саме не запропоновано позивачу всі вакантні посади, колегія суддів приходить до висновку, що спірний наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 березня 2021 року № 139 о/с в частині звільнення зі служби в Національній поліції за пунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору дізнання Очаківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області підлягає скасуванню,
Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.02.2019р. у справі № 817/860/16, від 03.10.2019р. у справі № 826/10460/16 та від 29.01.2020р. у справі №825/1017/17.
Таким чином, скасування наказу про звільнення позивача передбачає поновлення його на посаді, з якої останній був незаконно звільнений, у даному випадку на посаді інспектора сектору дізнання Очаківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Згідно довідки №199/28/1-2021 від 14.05.2021 року про доходи ОСОБА_1 грошове забезпечення позивача у січні 2021 року складало 13995,02 грн., у лютому 2021 року - 13994,98 грн.
Середньоденна заробітна плата згідно довідки про доходи №199/28/1-2021 від 14.05.2021 року складає 467,29 грн., середньомісячна заробітна плата складає 13785,08 грн.
Період вимушеного прогулу позивача з 01.03.2021 року по 16.11.2021 року складає 261 календарних дні.
Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 01.03.2021 року по 16.11.2021 складає 121962,69 грн. (261 календарних дня х 467,29 грн.).
При цьому, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача щодо негайного виконання рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць задоволенню не підлягають оскільки рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення. Та відповідно до ст. 371 КАС України підлягає негайному виконанню
Законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися у подальшому.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що згідно п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового судового рішення - про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 01.03.21 р. № 139 о/с в частині, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку в сумі 699,75 грн., зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 березня 2021 року № 139 о/с в частині звільнення зі служби в Національній поліції за пунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору дізнання Очаківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області;
Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору дізнання Очаківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області з 01.03.2021 року.
Стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2021 року по 16.11.2021 у розмірі 121962,69 грн. (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві гривні) 69 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 22 листопада 2021 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова