22 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/847/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 р.. по справі № 420/847/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр" до Виконавчого комітету Одеської міської ради , Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправними дій,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 р. позовні вимоги задоволено повністю.
На зазначене рішення суду Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради подали апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просять поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 27.08.2021 р. та отримано Управлінням 23.09.2021 року, що підтверджується вхідним штампом Управління № 1135/0116 від 23.09.2021 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме необхідно надати: документ про сплату судового збору, докази наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші поважні підстави для його поновлення.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вищезазначеної ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради отримали 05.11.2021 р. (т. 4 а.с. 104).
Суд зазначає, відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження 18 серпня 2021 року. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний суддею 27.08.2021 року.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради отримали 20.09.2021 р. (т. 3 а.с. 114).
Апеляційну скаргу разом з додатками подано до суду апеляційної інстанції 23.10.2021 р., тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме з дня вручення йому повного рішення суду.
Що стосується доводів апелянта, як підстава для поновлення строку, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 27.08.2021 р. та отримано Управлінням 23.09.2021 року, що підтверджується вхідним штампом Управління № 1135/0116 від 23.09.2021 року.
Суд зазначає, що копія супровідного листа, яким направлялась копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції з вхідним штампом Управління не є доказом дати отримання оскаржуваного рішення, таким доказом є копія конверту, в якому надійшло оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 522/13231/17.
Суд звертає увагу, що в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року було зазначено дві підстави для залишення апеляційної скарги без руху, доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або інших поважних підстав; документу про сплату судового збору, апелянтом до суду не надано.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що клопотання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 15.11.2021 р.
Станом на 22 листопада 2021 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не виконали вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 р., доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або інших поважних підстав для його поновлення апелянтом до суду не надано, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.