П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 521/10315/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Шляхтицького О.І.,
суддів Домусчі С.Д. , Семенюка Г.В. ,,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2021 р. по справі № 521/10315/21 за позовом ОСОБА_1 до Малиновського районного відділу в місті Одесі ГУДМС України в Одеській області про здійснення заміни паспортної ID-картки на паспорт громадянина України у вигляді книги,
Малиновський районний суд м.Одеси ухвалою від 26 липня 2021 р. позов ОСОБА_1 до Малиновського районного відділу в місті Одесі ГУДМС України в Одеській області про здійснення заміни паспортної ID-картки на паспорт громадянина України у вигляді книги - повернув.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2021 року по справі № 521/10315/21 залишив без руху, у зв'язку із викладенням апеляційної скарги не державною мовою (російською) та не сплатою судового збору.
Надав строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно поштового повідомлення 18.09.2021 ОСОБА_1 отримала копію ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 (а.с.46).
27.09.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків. До заяви додана позовна заява на українській мові та квитанція про сплату судового збору.
Тобто, ОСОБА_1 частково усунула недоліки апеляційної скарги, тому колегія суддів вирішила ухвалою від 29.09.2021 продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Згідно поштового повідомлення 12.10.2021 ОСОБА_1 отримала копію ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, на виконання якої був наданий строк - десять днів з моменту отримання (а.с.65).
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_1 частково виконала вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року, а саме сплатила судовий збір за подачу апеляційної скарги, проте вимоги щодо викладення апеляційної скарги державною мовою не виконала.
Відповідно до положень частини першої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99 висловив позицію, згідно з якою, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 15 КАС України, суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Така позиція щодо питання застосування державної мови у адміністративному судочинстві відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16), а також висновкам Верховного Суду, викладених в ухвалах від 17 травня 2019 року у справі №826/19129/16, від 28 травня 2019 року у справі №9901/287/19, від 07 червня 2019 року у справі № 826/10114/17 та від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6286/17.
Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру (позовної заяви, касаційної скарги) державною мовою висловлені також, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року та від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/98/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20, ухвалі Верховного Суду від 21.12.2020 по справі № 826/503/18.
Крім того, у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам'яті. Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.
Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України (частини перша та друга статті 10 Конституції України). Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (абзаци третій та четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99).
Колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для відступу від вищевказаних правових висновків.
Так, апеляційний суд зауважує, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання процесуальних документів (у тому числі апеляційних скарг) державною мовою не є звуженням прав позивача чи дискримінацією останнього за мовною ознакою, оскільки крім послуг перекладача, на законодавчому рівні закріплені серед іншого державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається зі статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Нормами статті 8 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” передбачено, що право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Колегія суддів також зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” від 15 травня 2003 року N 802-IV.
Разом з тим апеляційний суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до ст. 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
Такий підхід також повною мірою гарантує дотримання в Україні пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, а також статті 8 КАС України, згідно з якими до основних засад судочинства відноситься, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Варто зазначити, що зазначеним обставинам вже була надана правова оцінка в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021.
Відповідно до частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що недоліки визначені ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року усунуто частково, а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.
Сплата ОСОБА_1 судового збору не є безумовною підставою для відкриття апеляційного провадження по справі.
Додатково колегія суддів наголошує, що за приписами п. 5, ч. 1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись частиною 4 статті 169 та частиною 2 статті 298 КАС України-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2021 р. повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя-доповідач Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.