11 листопада 2021 року № 320/7700/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Воробйова Є.Л., представника відповідача - Линка І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Київській області №20-д від 19.05.2021 про накладення дисциплінарного стягнення на заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 позовну заяву залишено без руху.
До суду 08.07.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що оскаржуваний наказ є протиправним та порушує її права та законні інтереси. Вказала, що у поданні дисциплінарної комісії про накладення дисциплінарного провадження відповідач посилається як на підставу перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності на лист ДПС України від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07, в якому зазначено, що ГУ ДПС у Київській області повідомлено про випадки одночасного входу в ІТС «Податковий блок», через ІР - адреси, які закріплені за іншими користувачами. Також у поданні посилаються на акт про результати тематичної перевірки ГУ ДПС у Київській області від 15.03.2021 №6/10-36-14-01, де згадується що за наслідками згаданого вище листа ДПС України, позивач порушила вимоги «Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС України затвердженого наказом від 15.05.2020 № 216 та аналогічні вимоги затверджені наказом ГУ ДПС у Київській області від 12.06.2020 №848. Як було встановлено згаданим вище актом тематичної перевірки позивачу відмовлено у доступі до ІТС «Податковий блок» на початку 2020 року.
Позивачка зазначила, що до 21.12.2020 працювала в ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377). Наказом №19-о від 21.12.2020 її переведено до іншого державного органу ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797), як відокремленого підрозділу ДПС на підставі ч.2 ст. 41 Закону України «Про державну службу».
Зазначила, що дисциплінарне правопорушення, яке інкримінують їй, вчинене у жовтні-листопаді, тобто при проходженні нею служби у ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).
Стверджує, що таким чином можливий дисциплінарний проступок, був ще у ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377). Відповідно до відомостей ЄДР - ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797), як відокремлений підрозділ ДПС України, створено 30.09.2020, а отже інкриміновані у акті тематичної перевірки порушення позивачем наказу ГУ ДПС у Київській області від 12.06.2020 №848 підписано ще органом ГУ ДПС у Київській області з кодом ЄДРПОУ 43141377, який наразі в стадії ліквідації.
На думку позивачки, ініціювати дисциплінарне провадження повинно було ГУ ДПС у Київській області з кодом ЄДРПОУ 43141377. Разом з тим дисциплінарне провадження ініційовано вже новим органом ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Зауважила, що в жодному документі на підставі чого винесено наказ №20-д від 19.05.2021, яким накладено дисциплінарне стягнення не зазначається що дисциплінарний проступок відбувся після переведення позивача, тобто після 21.12.2020.
Вказала, що в наказі відсутні посилання на конкретні посадові обов'язки, які порушені позивачем, та є самостійною підставою визнання протиправним та скасування наказу, з таких підстав.
Зазначила, що в оскаржуваному наказі зазначається, що догану позивачу оголошено за неналежне виконання посадових обов'язків, що призвело до порушення вимоги ст. 43 Закону України від 14.10.2014 №1700-VІІ «Про запобігання корупції», натомість у поданні Дисциплінарної комісії від 13.05.2021 взагалі відсутні зазначені обґрунтування дисциплінарного проступку позивача.
Стверджує, що вказане вище дає підстави вважати, що оскаржуваний наказ від 19.05.2021 №20-д прийнятий не у спосіб, не у порядок, оскільки відповідач вийшов за межі наданих повноважень та без належного обґрунтування зазначив додаткові відомості, які відсутні у поданні Дисциплінарної комісії від 13.05.2021 в частині неналежного виконання посадових обов'язків, що призвело до порушення вимоги ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Зазначив, що Головним управлінням ДПС у Київській області отримано лист Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07 щодо випадків одночасних входів до ITC ДПС обліковими записами співробітників ГУ ДПС у Київській області, які можуть свідчити про компрометацію паролів користувача.
Вказав, що відповідно до наданої інформації встановлено, що зокрема під логіном та паролем головного державного ревізора-інспектора Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_1 здійснювались неодноразові підключення до ITC «Податковий блок» через ІР адреси, які закріплені за різними користувачами. На підставі отриманої інформації, наказом ГУ ДПС у Київській області від 27.01.2021 №304 прийнято рішення про проведення тематичної перевірки Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.
Зазначив, що за результатами проведеної перевірки, ініційовано порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 , оформлене наказом ГУ ДПС у Київській області від 05.05.2021 №16-д (зі змінами, внесеними наказом № 17-д від 07.05.2021).
У зв'язку із зазначеним, працівниками управління з питань запобігання та виявлення корупції встановлено що під логіном та паролем заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 здійснювались неодноразові підключення до ITC «Податковий блок» через ІР-адреси, які закріплені за іншими користувачами, зокрема працівниками Державної фіскальної служби України. Крім того, з пояснень, наданих особисто ОСОБА_1 стало відомо що остання надавала посилання для входження до аналітичної системи ITC «Податковий блок» своїм співробітницям, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для виконання ними поставлених їм завдань. Разом з тим, вищезазначене посилання розміщене позивачем на мережевому диску.
Таким чином, заступник начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» допустивши неналежне зберігання інформації, доступ до якої отримала для виконання службових обов'язків, внаслідок чого доступ до інформації з обмеженим доступом отримано сторонніми особами.
Наказом ГУ ДПС у Київській області від 19.05.2021 №20-д «Про накладення дисциплінарного стягнення» оголошено догану заступнику начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов'язків.
Відповідач вважає, що вказаний наказ є правомірним та винесений відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якому проти доводів відповідача заперечувала. Зауважила, що ні з оскаржуваного наказу, ні з матеріалів дисциплінарної справи неможливо встановити, який службовий обов'язок позивачем не виконано належним чином. Вважає, що під час розгляду дисциплінарної справи належало б встановити, оцінити та аналізувати фактичні обставини, що слугували передумовою дисциплінарного провадження відносно позивача.
Вказала, що ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника. Тобто застосування такого виду дисциплінарного заходу, можливий лише за наявності всіх перелічених обставин.
Зазначила, що логін і пароль вона не передавала. Окрім того, зауважила, що отримано відповідь від 06.09.2021 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якій зокрема міститься інформація, що інформаційно-телекомунікаційна система «Податковий блок» не проходила державну експертизу у сфері захисту інформації, декларації, атестати відповідності комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі «Податковий блок» відсутні. Вважає, що на сьогодні ITC «Податковий блок» взагалі жодним чином не відповідає умовам безпеки захисту інформації. Тому, ніхто не може передбачити яким чином може відбуватися виток інформації із згаданої системи та як забезпечити відповідний захист.
На думку позивачки, вказане свідчить, що ні позивач, ні відповідач не може гарантувати належний захист інформації від витоку при використанні ITC «Податковий блок», окрім того відповідачем не забезпечено проведення належної експертизи за для виявлення недоліків захисту інформації. Тому у порушення ст. 153 КЗпП відповідачем не створено належних та безпечних умов праці своїм працівникам.
Зауважила, що згідно роз'яснення №801/10-21 від 09.02.2021 Національного агентства України з питань державної служби», притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця новоутвореного територіального органу ДПС за дисциплінарний проступок, вчинений під час перебування на посаді державної служби в територіальному органі ДПС, який ліквідовано, з дотриманням вимог Закону можливо лише стосовно державних службовців, у яких після переведення на посаду в новоутвореному територіальному органі, суб'єкт призначення залишився той же самий.
Представник позивачки, у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд даний адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС від 21.12.2020 №19-о ОСОБА_1 призначено в порядку переведення з 22.12.2020 на посаду головного державного ревізора-інспектора Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС.
Наказом Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС від 30.04.2021 №287-о «Про переведення ОСОБА_1 » переведено з 05.05.2021 на посаду заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області, як таку, що успішно пройшла конкурсний відбір.
В подальшому, Головним управлінням ДПС у Київській області отримано лист Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07 щодо випадків одночасних входів до ITC ДПС обліковими записами співробітників ГУ ДПС у Київській області, які можуть свідчити про компрометацію паролів користувача.
З наданої інформації вбачається, що зокрема під логіном та паролем головного державного ревізора-інспектора Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_1 здійснювались неодноразові підключення до ІГС «Податковий блок» через ІР адреси, які закріплені за різними користувачами.
На підставі отриманої інформації, наказом Головного управлінням ДПС у Київській області від 27.01.2021 №304 прийнято рішення про проведення тематичної перевірки Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.
За результатами проведеної перевірки, ініційовано порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 , оформлене наказом Головного управлінням ДПС у Київській області від 05.05.2021 №16-д (зі змінами, внесеними наказом № 17-д від 07.05.2021).
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що працівниками управління з питань запобігання та виявлення корупції встановлено що під логіном та паролем заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 здійснювались неодноразові підключення до ITC «Податковий блок» через ІР-адреси, які закріплені за іншими користувачами, зокрема працівниками Державної фіскальної служби України. Крім того, з пояснень, наданих особисто ОСОБА_1 стало відомо що остання надавала посилання для входження до аналітичної системи ITC «Податковий блок» своїм співробітницям, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для виконання ними поставлених їм завдань. Разом з тим, вищезазначене посилання розміщене позивачем на мережевому диску.
У зв'язку із зазначеним, відповідач дійшов висновку, що заступник начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» допустивши неналежне зберігання інформації, доступ до якої отримала для виконання службових обов'язків, внаслідок чого доступ до інформації з обмеженим доступом отримано сторонніми особами.
Надалі, наказом Головного управлінням ДПС у Київській області від 19.05.2021 №20-д «Про накладення дисциплінарного стягнення» оголошено догану заступнику начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов'язків.
Позивач не погоджуючись із оскаржуваним наказом, яки виніс відповідач, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та таким, що прийнятий з порушеннями норм чинного законодавства, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначають правовий статус державного службовця, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №889-VІІІ, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №889-VIII, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Згідно ч. 1, 3 ст. 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійна виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 65 Закону №889-VІІІ передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
На підставі пункту 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VІІІ, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Положеннями ч. 1 ст. 66 Закону №889-VІІІ визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану
За правилами ст. 68 Закону №889-VІІІ, дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Згідно із ч. 1, 9-11, ст. 69 Закону №889-VІІІ, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Частиною 1 ст. 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч. 1 і 2 ст. 77 Закону № 889-VІІІ).
Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (21.1.1); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій (21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (21.1.3).
Відповідно до п. 21.2 цієї ж статті за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 36 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039, за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення (керівника державної служби).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 77 Закону №889-VІІІ, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Крім того у відповідності до положення ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд ознайомившись з оскаржуваним наказом та матеріалами, які стали підставою для його прийняття, вважає, що суб'єктом владних повноважень порушено норми ч. 1 ст. 65, ч. 1 ст. 74 Закону №889-VIII.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Судом встановлено, що у своїх поясненнях позивач пояснила, що на початку листопада 2020 року їй відмовлено в доступі до аналітичної системи АІС "Податковий блок". В подальшому, коли позивач звернулась до відділу супроводження інформаційних систем, адміністраторів безпеки та адміністрування служби каталогів управління електронних сервісів ГУ ДПС у Київській області за роз'ясненнями з даного приводу, їй пояснили що доступ було обмежено, але причину не пояснили. Припускає, що хтось сторонній міг зайти в папку на комп'ютері і скопіювати посилання, і в подальшого використати його для роботи в аналітичній системі АІС "Податковий блок". Хто міг скористатися ссилкою для роботи в аналітичній системі АІС "Податковий блок" позивач не знала, так як інформацію про місцезнаходження посилання нікому не розголошувала. Також, позивачем в поясненнях зазначено та доведено до відома начальника ГУ ДПС у Київській області про те, що 24.03.2021 о 11 год. 52 хв. в ході роботи під час чергового входження в АІС "Податковий блок" було зафіксовано факт самовільної зміни адміністративного району на 2654 з невідомих позивачу причин та без особистого втручання, та враховуючи, що в АІС "Податковий блок" наявна технічна можливість роботи лише по коду регіону області - 10 (Київська). Про даний факт позивачем повідомлено управління електронних сервісів ГУ ДПС у Київській області, управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області та управління запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Київській області службовою запискою від 24.03.2021 №4375/10-36-18-10.
В подальшому, відповідно до наказу №16-д від 05.05.2021 (з урахуванням змін, внесених наказом відповідача від 07.05.2021 №17-д), виданого начальником ГУ ДПС у Київській області за підписом О. Виноградової, щодо позивача порушено дисциплінарну справу.
Відповідно до п.1 наказу ГУ ДПС у Київській області від 22.02.2021 №320 «Про дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Київській області» утворено Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Київській області, та затверджено її наступний склад згідно з додатком: В. Григоренко - начальник організаційно-розпорядчого управління; О. Воловін - начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції; В. Литвин - начальник відділу розвитку персоналу управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу; В. Куценко - начальник управління електронних сервісів; Н. Мала - начальник управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головний бухгалтер; Д. Немшилов - начальник управління податкового аудиту; Є. Огнарьов - заступник начальника управління - начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи управління супроводження судових справ; А. Рижиков - начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків;О. Скляр - головний державний ревізор - інспектор відділу організації та планування роботи організаційно-розпорядчого управління.
Зазначений склад комісії підписано Начальником організаційно-розпорядчого управління Григоренком В.
Водночас з цим, відповідно до пп. 2.1, 2.2 наказу ГУ ДПС у Київській області від 22.02.2021 №320 «Про дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Київській області» затверджено: 2.1. Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Київській області; 2.2. Порядок здійснення дисциплінарного провадження у ГУ ДПС у Київській області;
Відповідно до п. 2.1. зазначеного Порядку визначено, що для ініціювання дисциплінарного провадження керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС начальнику ГУ ДПС надається доповідна записка про обставини, які стали підставою для ініціювання дисциплінарного провадження, з дотриманням вимог п. 3 ст.65 Закону.
Пунктом 2.2. Порядку передбачено, що для відкриття дисциплінарного провадження керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС (ініціаторами) секретарю Дисциплінарної комісії надаються:
- доповідна записка із відповідною резолюцією начальника ГУ ДПС про обставини, які стали підставою для ініціювання дисциплінарного провадження;
- матеріали, передбачені статтею 73 Закону;
- характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
- пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
- пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження:
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
- належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
- проект наказу ГУ ДПС про відкриття дисциплінарного провадження.
Судом встановлено, що у матеріалах дисциплінарного провадження щодо позивача наявні наступні документи:
- Доповідна записка головного державного інспектора першого відділу управління з питань запобіганні та виявлення корупції Демуренко В., погоджена з Начальником управління з питань запобігання та виявлення корупції Воловіним О. від №170/10-36-14-01 від 07.04.2021 адресована Начальнику ГУ ДПС у Київській області Виноградовій О. щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача;
- Доповідна записка головного державного інспектора першого відділу управління з питань запобіганні та виявлення корупції Демуренко В., погоджена з Начальником управління з питань запобігання та виявлення корупції Воловіним О. від №122/10-36-14-01 від 15.03.2021 адресована Начальнику ГУ ДПС у Київській області Виноградовій О. щодо підготовки доповідної записки для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача;
Як вбачається із змістом доповідної записки від №170/10-36-14-01 від 07.04.2021 встановлено, що до неї додано: доповідна записка від 15.03.2021 №122/10-36-14-01 на 3 арк.; акт про результати тематичної перевірки від 15.03.2021 №6/10-36-14-01 на 5 арк.; характеристика позивача на 1 арк.
Згідно із змістом доповідної записки від № 122/10-36-14-01 від 15.03.2021 встановлено, що у розділі «Пропозиції» зазначено: 1. Управлінню з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків (Андрій Рижкова): 1.1. Підготувати доповідну записку (у т.ч. проект наказу) щодо ініціювання дисциплінарних проваджень стосовно позивача.
До зазначеної доповідної записки додано акт про результати перевірки 15.03.2021 №6/10-36-14-01 на 5 арк.;
Судом встановлено, що з урахуванням вищевикладеного та враховуючи зазначені обставини відповідачем допущені наступні порушення Порядку здійснення дисциплінарного провадження у ГУ ДПС у Київській області (далі - Порядок):
- в порушення п.2.2 Порядку доповідна записка від № 170/10-36-14-01 від 07.04.2021 та №122/10-36-14-01 від 15.03.2021 для відкриття дисциплінарного провадження були надані не секретарю Дисциплінарної комісії, а начальнику ГУ ДПС у Київській області;
- в порушення п.2.2 секретарю Дисциплінарної комісії не надано: 1) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; проект наказу ГУ ДПС про відкриття дисциплінарного провадження;
- з урахуванням складу дисциплінарної комісії, затвердженого наказом ГУ ДПС у Київській області від 22.02.2021 №320 - у даній дисциплінарній комісії взагалі відсутній секретар.
Як наслідок, з урахуванням вищевказаних порушень відповідачем безпідставно видано наказ №16-д від 05.05.2021 (з урахуванням змін, внесених наказом відповідача від 07.05.2021 №17-д) про відкриття дисциплінарного провадження щодо позивача.
Крім того, судом встановлено, що під час дисциплінарного провадження, комісія не встановила вини позивача (протиправної винної дії або бездіяльності), обставин справи, не врахувала пом'якшуючи обставини, та не надано належних та допустимих доказів, що витік інформації з АІС «Податковий блок» відбувся з вини позивача.
З інформації яка наявна в акті про результати тематичної перевірки ГУ ДПС у Київській області, що надійшов лист від Департаменту електронних сервісів ДПС України, де вказано, що через ІР адреси, які належать іншим користувачам, що обліковуються за працівниками ГУ ДПС у Київській області відбувалось підключення до АІС «Податковий блок».
Разом з тим дисциплінарна комісія не перевірила наступні факти, які мали суттєве значення, а саме:
- хто був фактичним користувачем з ІР адресами, яким на думку Відповідача відбувся витік інформації, оскільки відповідно до п. 8 ч.2 ст. 73 Закону № 889-VІІІ дисциплінарна справа повинна містити пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, проте комісія не встановила та не отримала від них пояснень, яким чином вони здобули пароль та логін та взагалі не встановила таких осіб;
- який причинний зв'язок у позивача з користувачами у яких був його логін та пароль;
- чи проводилась службова перевірка відповідального відділу, який здійснює облік та видачу паролю та логіну ДПС у Київській області на предмет витоку такої інформації стороннім особам;
- посилаючись на порушенні норми ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції» ст. 21 Закону України про «Інформацію» не наводять, яка саме інформація була, розголошена внаслідок незаконного користування логіном та паролем позивача та який правовий статус визначено для такої інформації у АІС «Податковий блок»;
- не наведено жодних аргументів про шкоду, завдану внаслідок такого підключення не встановленими користувачами ДПС у Київській області.
Крім того, як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, комісією не взято до уваги Довідку до службової записки №953/10-36-12-06-10 від 15.03.2021, яку складено начальником відділу супроводження інформаційних систем, адміністраторів безпеки та адміністрування служби каталогів Ніцевича А.
У п. 4 даної довідки зазначається, що «станом на 15.03.2021 для територіального рівня не є реалізована повнофункціональна система моніторингу дій користувачів ITC органів ДПС, внаслідок чого на рівні ГУ ДПС у Київській області не є можливим провести детальний аналіз дій ОСОБА_1 в ITC». Згадана довідка свідчить про те, що система моніторингу дій користувачів перебуває у тестовому режимі, а тому не може відображати достовірність інформації та підтверджувати несанкціонований доступ.
Комісія не наводить жодного доказу та не встановлювала обставини чи було місце передачі позивачем логіна та паролю АІС «Податковий блок» іншим особам.
Враховуючи вищевикладені обставини, встановлено, що члени комісії під час викладення своїх висновків про зроблених позивачем вищенаведених порушень діючого законодавства, посилаються на єдиний службовий лист - інформацію від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07 Департаменту електронних сервісів ДПС України, в якому міститься інформація, що за логіном та паролем позивача, здійснювалось підключення до ITC «Податковий блок», через ІР адреси, які належать іншим користувачам, що обліковуються за працівниками ГУ ДПС у Київській області.
Отже, об'єктивна сторона дисциплінарного проступку повинна складатися з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу», правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
В підсумку, за закінченням дисциплінарного провадження комісією належного висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності не сформовано.
Також, матеріали дисциплінарного провадження не містять інформації та доказів, неналежне виконання яких саме посадових обов'язків з боку позивача призвели до порушення ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки у матеріалах взагалі відсутня посадова інструкції позивача та жодний документ не містить посилань та обґрунтування, які саме посадові обов'язки порушив позивач.
Проте, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Такими обставинами можуть бути, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника (частина 2 статті 67 Закону).
При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника. Тобто застосування такого виду дисциплінарного заходу, можливий лише за наявності всіх перелічених обставин.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.06.2019 у справі №814/934/18 (провадження №К/9901/3830/19).
Також, у постанові Верховного Суду від 12.08.19 №1340/4847/18, суд наголосив, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
В свою чергу, в оскаржуваному наказі відповідача, в якості мотивування зазначено: неналежне виконання посадових обов'язків, що призвело до порушення ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», та вимоги ст. 21 Закону України «Про інформацію». При цьому наказ не містить посилання на конкретні посадові обов'язки, які порушені Позивачем. Отже в спірному наказі є лише посилання на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення.
В наказі відсутній стислий виклад обставин дисциплінарної справи, в чому полягає саме винна протиправна дія державного службовця, відсутня також кваліфікація проступку, за допомогою якої можливо встановити тотожність між ознаками дисциплінарного проступку, закріпленого в правовій нормі, і ознаками вчиненого діяння.
Враховуючи те, що рішення, яке приймається за наслідками дисциплінарного провадження, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мають значення для його прийняття, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не врахував детально та повно всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, причин та передумов, які призвели до його вчинення, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Щодо тверджень відповідача про факт здійснення підключення до ITC «Податковий блок», через ІР адреси, які належать іншим користувачам, що обліковуються за працівниками ГУ ДПС у Київській області суд зазанчає те, що комісія жодним чином не довела, що проводила перевірку щодо встановлення користувачів ІР-адрес та жодний документ не містить інформації про це. Крім того, комісія жодним чином не встановила принцип дії ІР-адрес, які за твердженнями відповідача належать іншим особам та жодний документ у дисциплінарній справі не містить інформацію з цього приводу.
Зокрема, відповідно до позиції ЄСПЛ у справі "Бенедік проти Словенії" (Заява №.62357/14 від 24.04.2018) п.96. Європейській суд висловив наступну позицію: «ІР-адреса - це унікальний номер, присвоєний кожному пристрою в мережі, який дозволяє пристроям спілкуватися один з одним. На відміну від статичної ІР-адреси, яка постійно виділена певному мережевому інтерфейсу певного пристрою, динамічна ІР-адреса призначається ISP тимчасово, як правило, кожного разу, коли пристрій підключається до Інтернету (дивіться пункти 61, 87 і 90 вище). ІР-адреса надає певні подробиці, такі як Інтернет-провайдер, до якого підключений користувач, і більш широке фізичне місце розташування, найімовірніше, місце розташування ISP. Таким чином більшість динамічних ІР-адрес можливо простежити до Інтернет-провайдера, а не до певного комп'ютера. Для того, щоб отримати ім'я та адресу абонента використовуючи динамічну ІР - адресу ISP, як правило, повинен шукати цю інформацію і з цією метою вивчити відповідні дані про підключення своїх абонентів».
В листі від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07 Департаменту електронних сервісів ДПС України взагалі відсутня інформація про допущення дисциплінарних порушень з боку позивача, а у додатку зазначено, що до листа додаються електронні файли, але безпосередньо самі додатки відсутні в матеріалах дисциплінарної справи.
Водночас з цим в матеріалах дисциплінарного провадження відсутня будь-яка інформація з приводу принципу функціонування таких ІР адрес. Тобто, департамент та інші відділи/управління не зазначають інформацію стосовно того, чи вказано статичну чи динамічну ІР-адресу у даному випадку. Таким чином, відповідач міг видати динамічну ІР-адресу, яка з урахуванням технічних особливостей її функціонування кожен раз змінюється під час підключення персонального комп'ютера до мережі за факт доступу до АІС «Податковий блок» іншими особами.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 2 Закону №889-VIII суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
Керівник державної служби - посадова особа, яка займає вишу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.
Відповідно до роз'яснень №801/10-21 від 09.02.2021 Національного агентства України з питань державної служби», в результаті реорганізації Державної податкової служби України, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», територіальні органи ДПС припинено як юридичні особи публічного права. Наказом ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено територіальні органи як її відокремлені підрозділи. При цьому в ДПС відбулась зміна структури та штатного розпису що спричинило прийняття відповідних кадрових рішень щодо переведення працівників територіальних (ліквідованих) органів ДПС до новоутворених територіальних органів - відокремлених структурних підрозділів ДПС.
При цьому в результаті переведення керівників територіальних (ліквідованих) органів (державними службовцями категорії «Б» з повноваженнями керівників державної служби в цих територіальних органах) на відповідні посади у відокремлених структурних підрозділах (новоутворених територіальних органах) фактично не змінюється суб'єкт призначення - особа, уповноважена приймати рішення щодо порушення дисциплінарного провадження, утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ та притягнення до дисциплінарної відповідальності стосовно таких керівників територіальних органів. Такою особою є Голова ДПС.
Водночас, в результаті переведення інших державних службовців територіальних ліквідованих органів на посади державної служби у відокремлених структурних підрозділах новоутворених територіальних органах, суб'єкт призначення та керівник державної служби у таких державних службовців змінився та наразі це Голова ДПС, який може делегувати свої повноваження керівнику відокремленого підрозділу.
Отже, у цьому випадку відсутня особа, уповноважена приймати відповідні рішення щодо порушення дисциплінарного провадження, утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ та застосування дисциплінарного стягнення стосовно державних службовців щодо діяльності та обставин, що мали місце під час перебування їх на посаді у територіальному органі, який ліквідовано.
Таким чином, притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця новоутвореного територіального органу ДПС за дисциплінарний проступок, вчинений під час перебування на посаді державної служби в територіальному органі ДПС, який ліквідовано, з дотриманням вимог чинного законодавства можливо лише стосовно державних службовців, у яких після переведення на посаду в новоутвореному територіальному органі, суб'єкт призначення залишився той же самий.
З урахуванням вищевказаного, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом щодо Головного управління Державної податкової служби у Київській області ЄДРПОУ 44096797 наявна наступна інформація:
- Дата та номер запису про створення відокремленого підрозділу: 30.09.2020.
- Номер запису: 1000741030008085321.
- Ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44096797.
- Повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, до якої належить відокремлений підрозділ: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ Код ЄДРПОУ 43005393.
Відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата призначення, наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: ВИНОГРАДОВА ОЛЕНА ПЕТРІВНА , начальник.
Відповідно до положення ст. 147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Тобто з урахуванням вищевикладеного, наказ №11-д від 23.04.2021 підписано взагалі не уповноваженою на те особою (В.о. начальника), повноваження якого щодо прийняття рішення на підставі пропозицій (подання) Дисциплінарної комісії про накладання дисциплінарного стягнення - не визначені та не встановлені.
Також суд зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є подання дисциплінарної комісії, яке адресовано саме начальнику ГУ ДПС у Київській області Виноградовій О., тобто керівнику новоствореного відокремленого підрозділу, який і ініціював дисциплінарне провадження.
Судом встановлено, що склад дисциплінарної комісії був затверджений вже керівником новоствореного відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Київській області начальником Виноградовою О. наказом №320 від 22.02.2021.
Крім того, як зазначалось вже вище, то дисциплінарний проступок був вчинений ще в ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), де був в.о. начальника ОСОБА_5 Отже в новоствореному органі, яке очолює Виноградова О. , позивачка не вчиняла дисциплінарний проступок.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, ще й за дії які за інформацією дисциплінарної комісії були вчиненні в іншій юридичній особі, яка наразі в стані ліквідації.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що однією з підстав накладення дисциплінарного стягнення на позивача є висновки акту про результати тематичної ГУ ДПС у Київській області від 15.03.2021 №6/10-36-14-01 який враховано під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача.
Судом встановлено, що зазначена тематична перевірка проведена на виконання наказу ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797) від 27.01.2021 №304 «Про проведення тематичної перевірки» з 17.02.2021 по 17.03.2021.
Відповідно до зазначеного наказу ГУ ДПС у Київській області від 27.01.2021 №304 «Про проведення тематичної перевірки» з 17.02.2021 по 17.03.2021, пунктом 1 визначено: Провести з 17.02.2021 по 17.03.2021 тематичну перевірку Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків з питань дотримання вимог статті Закону України №1700-VII, статті 21 Закону України №2657-ХІІ та наказу ДПС від 05.2020 №216 «Про затвердження порядку доступу до інформації, інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України».
Відповідно до змісту висновків акту тематичної перевірки (перший аркуш), зазначену перевірку проведено в іншому підрозділі - управлінні податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області з питань дотримання вимог Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції», Закону України від 02.10.1992 №2657-ХІІ «Про інформацію» та наказу ДПС від 15.05.2020 №216 «Про затвердження порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України».
Отже, з вищезазначеного вбачається, що позивач не є співробітником податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області, а працює на посаді заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області, тобто взагалі в іншому структурному підрозділі.
Також, в даному акті стверджується про те, що «листом ДПС України від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07 повідомлено ГУ ДПС у Київській області про випадки здійснення під обліковим записом користувача інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, що належить заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_1, дій, які можуть свідчити про порушення ним вимог Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216.»
Отже, у листі ДПС України від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07 відсутня будь-яка інформація про вчинення безпосередньо позивачем будь-яких порушень законодавства або вчинення ним дисциплінарних проступків.
Враховуючи вказане, інформація про наявність вищевказаних порушень з боку позивача, яке вказано в листі ДПС України від 30.12.2020 №24135/7/99-00-12-05-03-07 та акті тематичної перевірки - не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи.
Водночас з цим, у зазначеному акті тематичної перевірки відповідачем стверджується про те, що позивачем порушено наступні пункти Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216, а саме: «Згідно п. 7.3, користувачу інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі забороняється зокрема:
- передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи;
- використання для роботи чужого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля;
- передача конфіденційної інформації стороннім особам.
Згідно п. 7.2, користувач інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі зобов'язаний:
- дотримуватися вимог Порядку;
- використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС;
- використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам;
- не передавати інформацію стороннім особам.
Одночасно з цим, зазначеним працівником було порушено аналогічні вимоги Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Головного управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Київській області від 12.06.2020 № 843».
Судом встановлено, що в резолютивній частині акту тематичної перевірки відповідачем зазначається, зокрема що, за результатами перевірки встановлено що заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_1 порушила вимоги пп. 7.2 і 7.3 Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Головного управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Київській області від 12.06.2020 № 843 щодо передачі конфіденційної інформації, свого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля доступу до системи стороннім особам.
Тобто, у зазначеному акті тематичної перевірки 15.03.2021 №6/10-36-14-01 відповідачем стверджується про порушення нормативного документу, який видано взагалі іншою юридичною особою до моменту створення юридичної особи відповідача та за результатами перевірки взагалі іншого підрозділу, відмінного від того де працює позивач та який визначено у наказі про проведення такої тематичної перевірки, тобто за результатами перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області.
В подальшому, вказані висновки та твердження акту тематичної перевірки 15.03.2021 №6/10-36-14-01 стали підставою для початку дисциплінарного провадження щодо позивача відповідно до наказу №16-д від 05.05.2021 (з урахуванням змін, внесених наказом відповідача від 07.05.2021 №17-д), та як наслідок - накладення дисциплінарного стягнення відповідно до наказу №20-д від 19.05.2021.
Отже, наведені в наказі порушення позивачем службових обов'язків, що полягає в недотриманні ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції» що стосується осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом., а також вимог ст. 21 Закону України «Про інформації» не гуртуються на фактичних обставинах справи та не доведено комісією про наявність обставин, що свідчать про вчинення позивачем порушень визначених ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 21 Закону України «Про інформацію», а тому наказ №20-д від 19.05.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам закону в ході розгляду справи суду не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які би свідчили про законність і обґрунтованість оскаржуваного наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (квитанція від 27.06.2021 №83158), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Київській області №20-д від 19.05.2021 про накладення дисциплінарного стягнення на заступника начальника Вишгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління Державної податкової служби у Київській області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )
4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київської області (ЄДРПОУ 44096797, юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 листопада 2021 р.