19 листопада 2021 року м. Київ № 320/2391/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі як передбачено частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як ветерану війни- учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на момент проведення виплати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником бойових дій, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня, проте відповідач, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, не виплатив у 2020 році вказану допомогу у розмірі, який визначений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що в жодному із списків, поданих до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради у 2020 році установами визначеними у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», інформація про гр. ОСОБА_1 не зазначена.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Особисто гр. ОСОБА_1 із заявою щодо отримання разової грошової допомоги до 5 травня в термін, визначений законодавством, до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не зверталась. Таким чином, через відсутність персональних даних, необхідних для здійснення виплати разової грошової допомоги до 5 травня в управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради гр. ОСОБА_1 , виплата у 2020 році учаснику бойових дій гр. ОСОБА_1 в управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не проводилася.
Разом з тим, відповідач зазначив, що гр. ОСОБА_1 на обліку в базі єдиного державного реєстру пільговиків управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не перебуває.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.02.2005, у зв'язку з чим має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня відповідно до статті 12 Закону № 3551.
02.03.2021 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному Законом №3551. У вказаній заяві позивач зазначив, що щорічна разова грошова допомога до 5-го травня була виплачена їй в розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Лисом від 05.03.2021 № 2237 Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на заяву позивача, відповідач повідомив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що виплата разової грошової допомоги проводиться на підставі списків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, наданих до управління соціального захисту населення Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради зазначило, що оскільки в жодному із списків, поданих до управління у 2020 році, інформація про позивача відсутня, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році не нараховувалась і не виплачувалась.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною 2 статті 4 Закону № 3551 встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 12 Закону №3551 доповнено частиною четвертою такого змісту:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону №3551 викладено в такій редакції:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, яким внесено зміни до статті 12 Закону №3551, визнані неконституційними.
Виплата разової грошової допомоги врегульована статтею 17-1 Закону № 3551.
Згідно із частиною першою вказаної статті Закону № 3551, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Згідно із частиною 6 статті 17-1 Закону № 3551, разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 112).
Положеннями підпункту 1 пункту 1 Постанови № 112 установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
У пункті 2 Постанови № 112 визначено - забезпечити подання до 23 березня 2020 р. районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Судом встановлено, що позивачу статусу учасника бойових дій встановлено у 2005 році та Управлінням особового складу Головного штабу військової частини НОМЕР_2 02.02.2005 видано позивачу відповідне посвідчення, а тому він набув право на отримання у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня.
Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначив, що не зважаючи на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, щорічна разова грошова допомога до 5-го травня не була їй виплачена.
Із матеріалів справи вбачається, що листом від 05.03.2021 № 2237 Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради повідомило позивача про те, що оскільки в жодному із списків, поданих до управління у 2020 році, інформація про позивача відсутня, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році не нараховувалась і не виплачувалась.
Крім того, у відзиві на позов Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради зазначило: в жодному із списків, поданих до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради у 2020 році вищезазначеними установами (визначених п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»), інформація про гр. ОСОБА_1 не зазначена.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Особисто гр. ОСОБА_1 із заявою щодо отримання разової грошової допомоги до 5 травня в термін, визначений законодавством, до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не зверталась.
Таким чином, через відсутність персональних даних, необхідних для здійснення виплати разової грошової допомоги до 5 травня в управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради гр. ОСОБА_1 , виплата у 2020 році учаснику бойових дій гр. ОСОБА_1 в управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не проводилася.
Також відповідач зазначив, що гр. ОСОБА_1 на обліку в базі єдиного державного реєстру пільговиків управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не перебуває.
При цьому, слід зазначити, що позивачем не надано до суду доказів на спростування доводів відповідача стосовно того, що відомості про позивача не були включені у списки, подані до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради у 2020 році.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивача у списки на виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік включено не було та, відповідно, Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради виплата разової грошової допомоги не проведено.
Водночас приписами статті 17-1 Закону № 3551 особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача із заявою щодо отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік до 30 вересня 2020 року.
За таких обставин, суд вважає, що у відповідача був відсутній обов'язок провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з огляду на відсутність відомостей щодо неї у списках поданих уповноваженими органами до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а тому, довів правомірність своїх дій.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність дій відповідача, у зв'язку із чим, позовні вимоги визнає безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.