про залишення позову без розгляду
20 серпня 2021 року м. Київ Справа № 320/10277/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 перерахунок пенсійних виплат відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/10277/20 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Під час розгляду даної адміністративної справи судом з'ясовано, що позовну заяву подано позивачем з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
У зв'язку з наведеними обставинами позовну заяву ОСОБА_1 ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому суд наголосив, що шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати не з моменту отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.10.2020 № 9214-13109/С-02/8-1000/20, а з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за січень-лютий 2014 року, розрахунок яких, на думку позивача, зроблено територіальним органом Пенсійного фонду України невірно.
Суд також звернув увагу позивача на те, що частина друга статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV не встановлює строки звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а визначає норми матеріального права, які регулюють виплату за минулий час уже нарахованих, однак не виплачених з вини територіальних органів Пенсійного фонду України сум пенсій.
Суд також зазначив, що посилання позивача на наявність у нього права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком, що підтверджується, на його думку, рішеннями Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та 15.10.2013 № 9-рп/2013 також не приймаються судом до уваги, оскільки у вказаних рішеннях судом досліджувалось питання строку звернення до суду працівника у разі порушення законодавства про оплату праці, а не звернення до суду особи у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України.
16.08.2021 на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якої він посилається на відсутність у нього юридичної освіти, похилий вік та хворобу, а також стверджує, що про порушення своїх прав він дізнався у серпні 2020 року із засобів масової інформації.
При цьому, посилаючись на положення частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та 15.10.2013 № 9-рп/2013, а також висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 в адміністративній справі № 646/6250/17, 12.082019 в адміністративній справі № 620/643/19, 24.04.2018 в адміністративній справі № 646/6250/17 та 19.03.2018 в адміністративній справі № 806/1952/18 позивач знову наголошує на наявності у нього права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком.
Крім того, на думку позивача, у даному випадку слід застосовувати положення статті VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, якими встановлено тридцятирічний строк позовної давності з вимогами про відшкодування ядерної шкоди, завданої здоров'ю.
Вирішуючи питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Як вже зазначалось судом в ухвалі від 09.07.2021, з огляду на те, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, позивач з січня-лютого 2014 року знав або повинен був дізнатись про невиплату йому територіальним органом Пенсійного фонду України пенсійних виплат у належному розмірі, у зв'язку з чим шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом відраховується з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за січень-лютий 2014 року.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2021 в адміністративній справі № 240/12017/19.
Таким чином, твердження позивача про наявність у нього права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком суд вважає необґрунтованими.
При цьому посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.06.2018 в адміністративній справі № 646/6250/17, не приймається судом до уваги, оскільки вона прийнята за інших фактичних обставин справи.
Суд також звертає увагу позивача на те, що Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду регулює строки звернення з позовами про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства, в той час як предметом даного адміністративного позову є питання перерахунку позивачу пенсійних виплат (постанова Верховного Суду від 09.12.2019 в адміністративній справі № 431/1700/16-а).
Крім того, похилий вік, відсутність юридичної освіти та, як наслідок, необізнаність в особливостях чинного законодавства не є об'єктивними обставинами, які заважали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом.
У свою чергу жодних доказів на підтвердження обставин постійного лікування позивача, що позбавило його можливості оскаржити дії територіального органу Пенсійного фонду України до суду у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем суду не надано.
Так, подана позивачем копія постанови лікарсько-консультативної комісії від 26.07.2021 № 199 лише констатує поставлений ОСОБА_1 діагноз, а не підтверджує обставин постійного лікування позивача у період з 01.01.2014 по 21.10.2020 (день звернення до суду з даним адміністративним позовом).
Жодних інших належних та достатніх пояснень та/або доказів на підтвердження обставин неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом позивачем суду не надано.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
В силу приписів пункту 8 частин першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
2. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати (видати) сторонам (їх представникам) невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.