ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" листопада 2021 р. Справа № 300/7189/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713, податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 за № 002862/0713, за № 002860/0713, за № 002859/0713, за № 002863/0713, -
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713, податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 за № 002862/0713, за № 002860/0713, за № 002859/0713, за № 002863/0713.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Як слідує зі змісту позовної заяви, в якості відповідача представником позивача визначено Державну податкову службу України, однак, жодних позовних вимог до вказаного органу Якубчаком О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 не заявлено. В той же час, у відповідності до прохальної частини позову, вимоги щодо предмета спору звернені представником позивача до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка не є стороною (відповідачем) у справі.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (частина 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак, в порушення зазначених норм законодавства, Якубчаком О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 не зазначено в позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, всупереч вказаної норми законодавства, Якубчаком О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору, оскільки квитанції, які містяться в матеріалах позову свідчать про сплату судового збору в неналежному розмірі.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, що зобов'язує ОСОБА_1 сплатити заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 432861,49 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 02652/0713, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 76926,23 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 18.05.2021 за № 002862/0713, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 480090,28 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 436445,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43644,57 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 18.05.2021 за № 002860/0713, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 20094,86 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 13911,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5108,09 грн. та пені - 1075,23 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 18.05.2021 за № 002859/0713, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 64152,10 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 58320,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5832,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 18.05.2021 за № 002863/0713, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 40007,52 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 36370,48 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3637,04 грн.
Таким чином, звернені до суду вимоги про визнання протиправними та скасування рішень (рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713 та податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 за № 002862/0713, за № 002860/0713, за № 002859/0713, за № 002863/0713) відповідача - суб'єкта владних повноважень (Головного управління ДПС в Івано-Франківській області), безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача ( ОСОБА_1 ), є майновими, а позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713 носить немайновий характер.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який вступив в дію з 01.01.2021, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 908,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 позовними вимогами становить 7720,71 грн., а саме позовні вимоги майнового характеру (із розрахунку ціни позову 76926,23+480090,28+20094,86+64152,10+40007,52=681270,99 грн.) - 6812,71 грн. та немайнового характеру - 908,00 грн., проте, згідно квитанцій АТ КБ "ПриватБанк" від 05.08.2021 за № 0.0.2220422875.1 та від 12.11.2021 за № 0.0.2337222536.1, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме в загальній сумі 5448,00 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина 2 статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов'язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 цього Закону.
Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно з абзацами 4-6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішень органу доходів і зборів, прийнятих в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є десятиденний строк.
Враховуючи те, що позов в інтересах ОСОБА_1 подано ОСОБА_2 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 15.11.2021, що підтверджується відтиском реєстраційного штампу, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713.
У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Втім, всупереч вказаної норми законодавства, Якубчаком О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску в частині вимог про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713, податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 за № 002862/0713, за № 002860/0713, за № 002859/0713, за № 002863/0713 - залишити без руху.
Надати представнику позивача десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: визначення відповідача у відповідності до сформульованих позовних вимог щодо предмета спору із зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України щодо такого відповідача та/або визначення змісту позовних вимог щодо заявленого відповідача - Державної податкової служби України; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надання письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання документа про сплату судового збору в повному обсязі; подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2021 за № Ф-002650/0713 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2021 за № 002652/0713.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.