ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" листопада 2021 р. справа № 300/3271/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.,
за участі:
секретаря судового засідання Шпак М.М.,
представників позивача Тепак Л.П., Соловій Х.Д.,
представника відповідача Лаврука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Державне підприємство "Болехівське лісове господарство" звернулося в суд із позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2021 №001772/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 268425 грн.; №0001775/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій на загальну суму 969056 грн; №001779/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість зі вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 33470 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками планової виїзної документальної перевірки Державного підприємства "Болехівське лісове господарство", контролюючим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Підставою для прийняття таких стали висновки контролюючого органу про: нереальність господарських операцій всього на суму 955222 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 ; невідповідність задекларованих даних по рядку 2050 форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 рік в сумі 237778 грн; заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 4023 грн. за липень 2019 року по операціях з ФОП ОСОБА_6 ; несвоєчасну реєстрацію накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, в частині відображено доходи громадян з податковими номерами фізичних осіб, які не відповідають податковим номерам по яких дійсно було проведено виплати. Підприємство не погоджується з такими висновками, вважає їх необґрунтованими, суб'єктивними та протиправними. Стосовно реальності господарських операцій, зокрема руху активів, реального настання правових та економічних наслідків, то такі підтверджуються всіма необхідними первинними документами щодо факту придбання у контрагентів робіт (послуг) та реальне вчинення господарських операцій, а також подальше використання у господарській діяльності з метою отримання доходу. Контролюючим органом не було зазначено належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси були недостатніми для проведення відповідного виду діяльності або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями своїх контрагентів. Отже висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань на прибуток, частини чистого прибутку та ПДВ в зв'язку з нібито нереальністю господарських операцій є протиправними.
Щодо протиправності висновків про заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 4023 грн. за липень 2019 по операціях з ФОП ОСОБА_6 то відповідачем не враховано що обсяг продажу по даному контрагенту помилково відображено у податковій накладній по контрагенту ТОВ «Сан Вуд», що в подальшому виправлено згідно розрахунку коригувань, а вказані операції не вплинули на загальний обсяг постачання у декларації з ПДВ за липень 2019. З урахуванням викладеного, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2021.
Ухвалою від 15.09.2021 закрито підготовче провадження, розгляд справи розпочато по суті.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов 29.07.2021, відповідач вказує, що для виконання робіт між Підприємством та фізичними особами-підприємцями ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , як виконавцями, укладено ряд однотипних договорів про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом, якими передбачено, що виконавець власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надає послуги, пов'язані з лісництвом та лісозаготівлею, а також отримує дозвіл Держгіпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. При аналізі наданих Підприємством первинних документів встановлено, що вказані контрагенти дохід від виду діяльності «лісозаготівлі» не задекларували, нарахування та виплата доходів не проводилася, відсутні трудові ресурси. На запити контролюючого органу окремі фізичні особи-підприємці щодо переліку працівників, відповідності їх кваліфікації відповіді не надали. Вказане свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними фізичними особами-підприємцями.
Стосовно операцій з ФОП ОСОБА_6 , то перевіркою встановлено, що позивач реалізував даному підприємцю лісоматеріали круглі, однак до складу податкових зобов'язань по декларації за 2019 рік не включено дані операції. Вважає винесені податкові повідомлення-рішення правомірними (т.9, а.с.226-229).
У відповіді на відзив, яка надійшла 05.08.2021, позивач посилаючись на практику Верховного Суду вказав, що посилання відповідача на дані інформаційних ресурсів ДПС про звітність контрагентів, не спростовують фактичного руху активів та зміни майнового стану позивача, а тим більше не спростовують достовірність документів позивача, які були представлені до перевірки. Стосовно тверджень про ненадання окремими ФОП-ами відповідей на запити, то контролюючий орган в такому випадку вправі провести у такого контрагента перевірки, однак таким правом скористався (т.10, а.с.1-3).
Враховуючи зміст наказу Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 №529, Положення про Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, наказ Державної податкової служби України «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» від 24.12.2020 №755, керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, судом допущено заміну відповідача у справі - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області із кодом ЄДРПОУ 43142559 на його правонаступника - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області із кодом ЄДРПОУ 43968084.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
За наслідками проведення планової виїзної документальної перевірки Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, оформленої актом від 15.03.2021 №1285/09-19-07-01/22177986 (т.1, а.с.18-106), контролюючий орган 31.03.2021 прийняв податкові повідомлення-рішення:
- за №001772/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 268425 грн.;
- №001775/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій на загальну суму 969056 грн;
- №001779/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 33470 грн. (т.1, а.с.108-119).
Не погодившись із прийнятими податковими повідомлення-рішеннями позивачем подано до ДПС України скаргу №151/03 від 09.04.2021, за результатами розгляду якої, останньою прийнято рішення №13788/6/99-00-06-01-01-06 від 18.06.2021, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (т.1, а.с.120-149).
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не ґрунтується на вимогах закону, позивач звернувся із даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Державне підприємство "Болехівське лісове господарство" 13.07.1995 зареєстроване юридичною особою, з 20.07.1995 перебуває на обліку в контролюючого органу. Основним видом економічної діяльності є лісозаготівля (т.5, а.с.227-242).
У період, що перевірявся позивач був платником податку на прибуток, ПДВ, частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету унітарними підприємствами.
Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).
У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
По суті, висновки податкового органу базуються на тому, що господарські операції всього на суму 955222 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 є нереальними; а також на: невідповідності задекларованих даних по рядку 2050 форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 рік в сумі 237778 грн; заниженні податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 4023 грн. за липень 2019 року по операціях з ФОП ОСОБА_6 ; несвоєчасній реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; заповненні та поданні податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, в частині відображено доходи громадян з податковими номерами фізичних осіб, які не відповідають податковим номерам по яких дійсно було проведено виплати.
Допитані в судовому засіданні свідки головні державні ревізори-інспектори відділу перевірок платників основних галузей економіки, перевірок у сфері матеріального виробництва та перевірок платників відокремлених управлінь управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення міжнародного оподаткування Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що контролюючий орган як суб'єкт владних повноважень, безпосереднім обов'язком якого є контроль за правомірністю нарахування та сплати податків і зборів суб'єктами господарювання, зобов'язаний врахувати та врахував відомості, зазначені у податковій звітності. В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено нереальність господарських операцій на підставі яких формувався податковий кредит, а також про не підтвердження платником податку їх товарності відповідними доказами, що випливає із відсутності у контрагентів ресурсів і умов, необхідних для виконання робіт (надання послуг) за договорами, укладеним із позивачем, а також доказів, які б розкривали зміст таких робіт (послуг).
Стосовно господарських операцій позивача із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 судом встановлено наступне.
Між Державним підприємством "Болехівське лісове господарство" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (учасник) 18.04.2016 укладено договір про закупівлю послуг, пов'язаних з лісництвом №01-46/16. Предмет договору - виконавець (учасник) власними силами та силами найманих працівників, засобами та матеріалами зобов'язується надати послуги, пов'язані з лісництвом та лісозаготівлею, а також отримати дозвіл Держгіпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Сума договору становить 87084 грн. Такі ж договори були укладені і в подальшому, зокрема 19.06.2017 №01-44/17 на суму 75734,64 грн., №01-43/17 на суму 55566,72 грн., 18.01.2017 №01-06/2017 на суму 28002 грн., 15.01.2016 №01-05/16 на суму 203840 грн. (т.7, а.с.64-98).
Матеріалами справи підтверджується, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 07.06.2016 наявний дозвіл Управління Держпраці в Івано-Франківській області №223.16.26 на виконання робіт підвищеної небезпеки (лісосічні роботи, трелювання лісу) (т.6, а.с.1).
Позивач у даного контрагента послуги «лісозаготівлі» закупляв через систему https://www.dzo.com.ua/tenders, шляхом оголошення тендерної пропозиції та визначення переможця та укладання договорів.
ФОП ОСОБА_1 визначений переможцем по тендерній пропозиції Лот №2. Перелік обладнання та механізмів, що ним надавався: трактор гусеничний трелювальний марки ТДТ-55 1985 року випуску 1 шт. та бензопила марки Stil 2015 року випуску-2 шт.
Детальний опис послуг, що пропонував ФОП ОСОБА_1 складався з проведення заготівлі лісу та розробка лісосік: валка лісу проводиться бензопилами Stil з подальшою обрізкою сучків даними бензопилами, трелювання деревини з лісосіки на верхній склад здійснюється гусеничним трелювальним трактором ТДТ-55 (т.10, а.с.36-38).
По вказаних операціях, в матеріалах справи наявні копії рапортів про рух деревини за січень - травень, жовтень 2017 року, щоденники приймання лісопродукції, які засвідчені підписами ФОП ОСОБА_1 та майстрів лісу (т.7, а.с.99-127).
З наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) вбачається, що вантажоодержувачем виступав ФОП ОСОБА_1 (т.7, а.с.1-38, т.6, а.с.50-251).
Окрім цього сторонами договору підписано акти приймання-передачі робіт по заготівлі деревини. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_1 за виконані лісозаготівельні роботи, що підтверджується копіями рахунків та платіжних доручень (т.6, а.с.1-11, 14-49, т.7, а.с.128-173).
В матеріалах справи наявні акти огляду місць використання лісових ресурсів №11 від 10.03.2017, №30 від 14.03.2017. Огляд проводився в присутності, в тому числі, представника ДП "Болехівське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_1 . Якість рубок визначена, як задовільна (т.7, а.с.59-62, т.8, а.с.83-86).
Зазначені господарські операції з придбання робіт (послуг) позивачем відображено в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт23Кт631 в сумі 159137,02 грн., Дт901Кт23 в сумі 159137,02 грн, Дт791Кт901 в сумі 159137,02 грн., Дт64 Кт631 в сумі 31827,50 грн.
Операції з цим контрагентом відображено в податковому обліку (деклараціях по податку на прибуток) наступним чином: витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток, у розмірі 159137,02 грн. віднесено до витрат підприємства.
Податок на додану вартість в загальній сумі 31827,50 грн. включено до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість відповідних звітних періодів.
Окрім отриманих послуг по лісозаготівлі, позивачем за весь період, що підлягав перевірці, реалізовано лісопродукцію даному контрагенту, що підтверджується ТТН-ліс на загальну суму 3386145 грн., а податкові накладні по операціях, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стосовно господарських операцій з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 судом встановлено наступне.
Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) 21.03.2017 укладено договір про закупівлю послуг, пов'язаних з лісівництвом №09-04/17. За предметом вказаного договору виконавець має право та зобов'язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги пов'язані з лісівництвом. Загальна сума договору становила 25500 грн. (т.8, а.с.112-116).
Такого ж роду договори укладені 24.04.2017 №01-37/17 на суму 223266 грн. та 12.05.2017 №01-40/17 на суму 270756 грн., предмет яких окрім послуг, пов'язаних з лісівництвом визначено послуги, пов'язані з лісозаготівлею (т.8, а.с.117-129). Окрім цього, 19.10.2018 між цими ж сторонами укладено договір №01-53/18, предметом якого визначена лісозаготівля на суму 129528 грн. (т.8, а.с.130-136).
В матеріалах справи наявні копії рапортів про рух деревини, щоденника приймання робіт по вивезенню лісопродукції, актів розкрижівлі за 2018-2019 роки, акту на зміну якості та (або) призначення деревини (т.8, а.с.137-178).
Пізніше, між позивачем, як учасником біржової торгівлі (аукціонне свідоцтво №3/4/131) (продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (покупець) 01.11.2018 укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №06-134/18. Предметом договору були баланси породи бук. Загальна вартість товару 102720 грн.
Такого роду між позивачем (продавець), як учасником біржової торгівлі (аукціонне свідоцтво №3/4/3/20) з ФОП ОСОБА_5 02.11.2018 укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №06-161/18. Предметом договору були дрова (ГОСТ 3243-88 для палива). Загальна вартість товару 166320 грн. (т.7, а.с.174-178).
В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), з яких вбачається, що вивантажувачем виступав ФОП ОСОБА_5 , а також акти про надання послуг по перевезенню лісопродукції на склад (т.7, а.с.179-213, 221-251, т.8, а.с.1-28).
Окрім цього сторонами договору підписано акти приймання-передачі робіт по заготівлі деревини. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_5 за виконані лісозаготівельні роботи, що підтверджується копіями рахунків (т.8, а.с.31-82). В матеріалах справи наявні також копії платіжних доручень на підтвердження оплати позивачем послуг вказаному підприємцю (т.8, а.с.95-103, 106).
В матеріалах справи наявні також копії довідок взаєморозрахунків між Прикарпатською універсальною товарною біржою та Державним підприємством "Болехівське лісове господарство" з продажу необробленої деревини, що мали місце в 2017-2018 роках (т.8, а.с.104-105, а.с.107-110).
За результатами огляду місць використання лісових ресурсів складено акти від 10.12.2018. Огляд проводився в присутності, в тому числі, представника ДП "Болехівське лісове господарство" та лісозаготівельника ОСОБА_5 . Якість рубок визначена, як задовільна (т.8, а.с.87-88, 93-94).
Матеріалами справи підтверджується, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 є платником єдиного податку, з 30.01.2015 у нього наявний дозвіл ТУ Держгірппромнагляду в Івано-Франківській області №22.15.26 на виконання робіт підвищеної небезпеки (лісосічні роботи, трелювання лісу) (т.8, а.с.29-30).
Господарські операції з придбання робіт (послуг) з контрагентом ФОП ОСОБА_5 позивачем відображено в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: ДТ23Кт631 в сумі 314798,56 грн., Дт901 Кт23 в сумі 314798,56 грн., Дт791 Кт901 в сумі 314798,56 грн.
Операції відображено в податковому обліку позивача (деклараціях по податку на прибуток) наступним чином: витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток, у розмірі 314798,56 грн. віднесено до витрат підприємства.
За весь період, що підлягав перевірці, позивачем реалізовано лісопродукцію цьому контрагенту на загальну суму 1641162,26 грн., що підтверджується ТТН-ліс, а податкові накладні по операціях зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стосовно господарських операцій з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 судом встановлено наступне.
Між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 14.12.2017 укладено договір про надання послуг пов'язаних з лісівництвом №01-71/17 та додаткову угоду №11-03/18 від 05.02.2018, за предметом якого виконавець зобов'язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги, пов'язані з лісівництвом. Сума договору 78449,50 грн. (т.8, а.с.220, 228-234).
Далі, 10.12.2018 між цими ж сторонами укладено договір про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом №01-71/18, за предметом якого Підприємець зобов'язується надати послуги пов'язані з лісозаготівлею на загальну суму 58190 грн. (т.8, а.с.235-241).
Між цими ж сторонами, де позивач виступав як замовник, а Підприємець виконавець, 11.11.2019 укладено договір про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом №01-120/19, де виконавець зобов'язується надати послуги пов'язані з лісозаготівлею на суму 31350 грн.(т.8, а.с.221-227).
Пізніше, між позивачем (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 27.12.2019 укладено договір купівлі-продажу лісопродукції №04-232/19 на загальну суму 34370 грн. (т.8, а.с.217-219).
Сторонами договорів підписано акти приймання-передачі робіт по заготівлі деревини. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_4 за виконані лісозаготівельні роботи, що підтверджується копіями рахунків та платіжних доручень, прибуткового касового ордеру (т.8, а.с. 95-103, 106, 179-198, 208-212).
В матеріалах справи наявні копії рапортів про рух деревини за 2018-2019 роки, щоденників приймання лісопродукції (заготівля), а також товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), з яких вбачається, що вивантажувачем виступав ФОП ОСОБА_4 (т.8, а.с.203-207, 242-248, т.9, а.с.1-15).
Матеріалами справи підтверджується, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з 02.03.2016 наявний дозвіл Управління Держпраці в Івано-Франківській області №44.16.26 на виконання робіт підвищеної небезпеки (лісосічні роботи, трелювання лісу) (т.8, а.с.213-214).
Господарські операції з придбання робіт (послуг) позивачем відображено в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт23 Кт в сумі 115441,43грн., Дт901 Кт23 в сумі 115441,43грн, ДТ791 КТ901 в сумі 115441,43грн.
Операції відображено в податковому обліку (деклараціях по податку на прибуток) наступним чином: витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток, в розмірі 115441,43грн. віднесено до витрат підприємства.
За весь період, що підлягав перевірці, позивачем реалізовано даному контрагенту ліспопродукцію, що підтверджується ТТН-ліс на загальну суму 152144,65 грн., а податкові накладні по операціях зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стосовно господарських операцій з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 судом встановлено наступне.
В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) 01.08.2018 укладено договір №01-39/18 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом, де виконавець зобов'язувався надати послуги пов'язані з лісозаготівлею у Витвицькому лісництві кв.3, в.12 п.6,2 лісорубний квиток №116 від 13.07.2018 на загальну суму 27370 грн. (т.9, а.с.63-69).
Пізніше, 27.11.2018 між цими ж сторонами укладено договір №01-68/18 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом, за предметом якого виконавець ФОП ОСОБА_3 зобов'язувався надати послуги, пов'язані з лісозаготівлею у Витвицькому лісництві кв.37, в.14 п.2,2 лісорубний квиток №002948 від 19.11.2018. загальна сума договору становила 161805 грн. (т.9, а.с.56-62).
Дозвільний документ на виконання робіт підвищеної небезпеки (лісосічні роботи, трелювання лісу) №228.18.26 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області видано 07.05.2018 (т.9, а.с.51).
Далі, між цими ж сторонами 27.12.2018 укладено договір №04-137/18 купівлі продажу лісопродукції, за предметом якого позивач зобов'язувався продати, а ФОП ОСОБА_3 прийняти й оплатити ліспродукцію на загальну суму 45580,20 грн. (т.9, а.с.53-55).
Сторонами договору підписано акти приймання-передачі робіт по заготівлі деревини. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_3 за виконані лісозаготівельні роботи, що підтверджується копіями рахунків, платіжного доручення та видатковими касовими ордерами (т.9, а.с.16-43,49-50, т.10, а.с.95-103).
В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), з яких вбачається, що вивантажувачем виступав ФОП ОСОБА_3 (т.9, а.с.44-48).
Також, матеріали справи містять копії щоденників приймання деревини від заготівлі по вказаних вище договорах, рапорту про рух деревини (т.9, а.с.70-92).
Зазначені господарські операції з придбання робіт (послуг) позивачем відображено в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт23 КТ631 в сумі 178552,23 грн., Дт901 Кт23 в сумі 178552,23 грн., Дт791 Кт901 в сумі 178552,23 грн.
Операції з даним контрагентом відображено в податковому обліку позивача (деклараціях по податку на прибуток) наступним чином: витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток, в сумі 178552,23 грн. віднесено до витрат підприємства.
За весь період, що підлягав перевірці, позивачем реалізовано лісопродукцію даному контрагенту, що підтверджується ТТН-ліс на загальну суму 63567,96 грн., а податкові накладні по операціях зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стосовно господарських операцій з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 судом встановлено наступне.
В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) 08.07.2019 укладено договір №01-67/19 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом, за предметом якого виконавець зобов'язується надати послуги, пов'язані з лісозаготівлею в Болехівському лісництві кв.12 в 4,5 п.3,8 лісорубний квиток №002965 від 26.12.2018. Загальна сума договору 182 210 грн. (т.9, а.с.145-151).
Між цими ж сторонами 09.07.2019 укладено договір №01-68/19 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом, за предметом якого виконавець зобов'язується надати послуги, пов'язані з лісозаготівлею в Церківнянському лісництві кв.4 в 4,1 п.1,0 лісорубний квиток №003093 від 08.07.2019. Загальна сума договору 40820 грн. (т.152-157).
Згідно укладеного 17.07.2019 договору купівлі-продажу лісопродукції №04-131/19 ФОП ОСОБА_2 купив у позивача лісопродукцію, загальна вартість якої 258431,40 грн. (т.9, а.с.168-170).
Далі, 19.07.2019 укладено догорів №01-69/19 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом. Роботи та послуги надавалися в Церківнянському лісництві, кв.4 в 4,2 п.0,9 лісорубний квиток №003093 від 08.07.2019. Загальна сума договору 30992 грн. (т.9, а.с.158-164).
Такого ж роду договір за №01-92/19 між цими ж сторонами укладено 04.09.2019. Роботи та послуги надавалися в Церківнянському лісництві кв.51 в 7 п.20,0 лісорубний квиток №003115 від 21.08.2019 (т.9, а.с.138-144).
Вказані роботи підприємцем виконувалися на підстав дозвільних документів Управління Держпраці в Івано-Франківській області №248.16.26 від 01.07.2016 на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме лісосічні роботи, трелювання лісу; №№320.16.26, 321.16.26 від 01.09.2016 на технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки/експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (технологічне устаткування деревообробної промисловості: верстат стрічково-пильний горизонтальний ВСГ-1000, 2008 року виготовлення, країна виробник Україна; верстат круглопильний багатопильний ВКБ-10, 2015 року виготовлення, країна виробник-Україна) (т.9, а.с.135-137).
Згідно укладеного 11.10.2019 договору купівлі продажу лісопродукції №04-181/19 ФОП ОСОБА_2 купив у позивача лісопродукцію, загальна вартість якої 121920 грн. (т.9, а.с.165-167).
Сторонами договору підписано акти приймання-передачі робіт по заготівлі деревини. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_2 за виконані послуги лісозаготівлі, що підтверджується копіями рахунків-фактури та платіжними дорученнями (т.9, а.с.93-124, т.10, а.с.74-76).
В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), з яких вбачається, що вантажоодержувачем виступав ФОП ОСОБА_2 (т.9, а.с.125-134).
В матеріалах справи наявні акти огляду місць використання лісових ресурсів №№40-41 від 27.03.2020. Огляд проводився в присутності, в тому числі, представника ДП "Болехівське лісове господарство" та лісозаготівельника Гулія Я.М. Якість рубок визначена, як задовільна (т.9, а.с.171-179).
Окрім цього, в матеріалах справи містяться копії щоденників приймання деревини від заготівлі по договору по вказаних вище договорах, рапорту про рух деревини (т.9, а.с.180-214).
Зазначені господарські операції з придбання робіт (послуг) позивачем відображено в бухгалтерському обліку насипним чином: Дт23 КТ631 в сумі 187291,88 грн., Дт901 Кт23 в сумі 187291,88 грн., Дт791 Кт901 в сумі 187291,88 грн.
Операції з даним контрагентом відображено в податковому обліку позивача (деклараціях по податку на прибуток) наступним чином: витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток, в сумі 187291,88 грн. віднесено до витрат підприємства.
За весь період, що підлягав перевірці, позивачем реалізовано лісопродукцію даному контрагенту, що підтверджується ТТН-ліс на загальну суму 161287,45 грн., а податкові накладні по операціях зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В ході проведення податкової перевірки встановлено, що дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з контрагентами відсутня, отримання послуг з лісозаготівлі, продаж лісопродукції відображено позивачем у бухгалтерському обліку.
Податкові накладні по згаданих операціях із контрагентами, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать відповідні квитанції, копії яких наявні в матеріалах справи.
Контролюючий орган зазначає, що згідно наданих документів ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 вказано ряд працівників відповідної кваліфікації, які мали здійснювати роботи по лісозаготівлі, однак нарахування та виплати доходів по таких працівниках не проводилося, а дохід від виду діяльності «лісозаготівля» цими підприємцями не декларувалося.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про безтоварність вказаних господарських операцій з підстав неналежного ведення податкової звітності цими підприємцями, оскільки податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Адже, порушення певним контрагентом у ланцюгу надання послуг вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару/послуг вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, за умови відсутності фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.
Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року надає змогу не допустити обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни. Вказаним Рішенням роз'яснено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином, платник податків, який дотримується вимог податкового законодавства під час здійснення господарської операції та ведення бухгалтерського обліку, не повинен нести непомірний тягар стосовно обмеження права на податковий кредит у разі недотримання його контрагентом обов'язків, визначених податковим законодавством щодо сплати податків та ведення податкової звітності.
Не є у спірному випадку належним доказом безтоварності операцій позивача із ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 доводи відповідача про відсутність у цих контрагентів необхідної кількості трудових ресурсів.
Суд зазначає, що судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо). Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Відповідачем не обґрунтовано та не надано доказів, що для здійснення лісозаготівлі вказаними підприємцями є необхідною саме значна кількість працівників, а наявна кількість є недостатньою для виконаня вищевказаних договорів.
Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Контролюючим органом надано реєстр направлених запитів проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків ДП "Болехівське лісове господарство" відомостей стосовно відносин із контрагентами. Запити стосувалися суб'єктів господарювання ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_5 , ПП ОСОБА_3 .. ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4 (т.10, а.с.25-26).
На запит контролюючого органу ФОП ОСОБА_2 надіслав пояснення з приводу запитуваної інформації. Підприємцем детально надана інформація з приводу його видів діяльності, наявності дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки, інформацію щодо виконання ним договорів, укладених в 2019 році із позивачем. До вказаних пояснень підприємцем надано примірники договорів, актів та ТТН-ліс (т.10, а.с.40-41).
Як вбачається з матеріалів справи, ні на час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи, представником контролюючого органу оцінки наданим поясненням та документам не надавалося. Чіткого переліку необхідних документів контролюючим органом не визначено, а також не зазначено, котрі із уже поданих ФОП ОСОБА_2 документів є неналежними.
Контролюючим органом також надано акт №250/09-19-13-05/ НОМЕР_1 від 28.03.2019 документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 (т.10, а.с.42-70).
Перевіркою встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військовому збору з чистого доходу, не відображення по розрахунках сум доходів даних про суми нарахованих та виплачених доходів фізичним особам-підприємцям за ознакою «157», заниження єдиного внеску з оподаткованого доходу, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, завищення суми від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, неподання звітів про суми податкових пільг по податку на додану вартість, не ведення книги обліку доходів і витрат, неподання первинних документів в неповному обсязі.
В даному випадку, позиція відповідача базується лише на результатах податкового контролю контрагента позивача ОСОБА_1 , однак за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом. Зазначене є лише припущенням відповідача.
Наведені відповідачем обставини можуть свідчити про наявність підстав для більш детальної перевірки відповідних господарських правовідносин, однак в жодному випадку не є належними доказами нереальності надання послуг контрагентом позивачу.
Як також зазначав в ході розгляду справи представник відповідача, посилаючись при цьому на дані інформаційних ресурсів ДПС про звітність контрагентів, неподання окремими контрагентами відповідей на запити контролюючого органу, є додатковою підставою безтоварності господарських операцій на суму 955222 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_5 , ПП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4 .
Суд вважає такі доводи відповідача про ненадання відповідей на його запити окремими підприємцями є безпідставними, оскільки податкове законодавство в такому випадку надає право контролюючому органу в порядку ст.78 Податкового кодексу України провести у такого контрагента позапланову перевірку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося представником відповідача, таких перевірок відповідач не проводив.
Також матеріали справи свідчать про те, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як фізичні особи-підприємці, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Суд в даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27 січня 2016 року у справі № 4842/11/2670, а саме: за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій замовника та його постачальника для одержання замовником незаконної податкової вигоди, останній не міг зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції ДП "Болехівське лісове господарство" з його контрагентами мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: договорами, актами прийому-передачі виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, бухгалтерськими проведеннями.
Відповідність вказаних документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам Податкового кодексу України податковим органом не спростовується.
Зазначені докази в їх сукупності підтверджують факт реального виконання сторонами умов договорів та відповідно правомірного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях.
Таким чином, всупереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про відсутність реальності його господарських операцій з контрагентами, тобто, фактично, контролюючим органом заміщений обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу право на податковий облік певних операцій.
В цій справі суд також враховує висновки акту №07-21/1 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Болехівське лісове господарство" від 19.03.2020. Ревізія проводилася Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області за період з 01.01.20217 по 01.01.2020 (т.1, а.с.151-197).
За висновками акту порушень дотримання законодавства під час отримання та використання бюджетних коштів не встановлено.
Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється згідно з принципами і методами, передбаченими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. На підприємстві застосовується план розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 №291. За результатами ревізії питання «стан і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності» порушень не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що реальність операцій з надання послуг по лісозаготівлі та продажу лісоматеріалів, за наслідками яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.
Суд вважає, що наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з його контрагентами свідчать про безпідставність збільшення податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Щодо висновків контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 4023 грн. за липень 2019 року по операціях з ФОП ОСОБА_6 суд зазначає, що контролюючим органом не враховано що обсяг продажу по даному контрагенту помилково відображено у податковій накладній по контрагенту ТОВ «Сан Вуд», що в подальшому виправлено згідно розрахунку коригувань, а вказані операції не вплинули на загальний обсяг постачання у декларації з ПДВ за липень 2019 року.
Згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Суд вважає, що виправлення в подальшому позивачем помилки, призвело лише до приведення у відповідність його податкової звітності з ПДВ, та не є податковим порушенням. До того ж, як сам зазначив відповідач у акті перевірки, встановлене порушення не вплинуло на правильність визначення об'єкта оподаткування податковим на прибуток (т.1, а.с.40).
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до ч.1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У справі, що розглядається, позивачем було надано оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій з вказаними контрагентами. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано суду належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період, що підлягав перевірці.
У спірних правовідносинах орган державної податкової служби, який заперечує проти позову, не довів правомірності прийняття ним податкових повідомлень-рішення отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу на користь ДП "Болехівське лісове господарство" 19064,26грн. сплачених судових витрат.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 Кодексу).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
На підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн., позивачем надано суду копії договору №013МТА/ІФ-21 від 20.04.2021, укладеного між адвокатським об'єднанням «МТА Партнери» в особі заступника голови об'єднання Тепак Л.П. та ДП "Болехівське лісове господарство", ордер серії ІФ №101978, копії свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ№001178 від 31.05.2017, замовлення №2 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 01.07.2021, акту №013МТА/ІФ-21 про надання правничої допомоги від 29.10.2021, рахунків-фактури №013МТА/ІФ-21 від 19.07.2021, від 29.10.2021, від 09.11.2021на суму 10000 грн. кожний, платіжних доручень №1818, 2271, 2053, 2316 від 23.07.2021, від 29.10.2021,від 02.11.2021, від 10.11.2021 на суму 10000 грн. кожне (т.9, а.с.235-240, т.10, а.с.84-94).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи у суді, суд враховує наступне.
Згідно акту про надання правничої допомоги вбачається, що адвокатом вчинено наступні дії: проведення консультацій з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, правовий аналіз наданих клієнтом документів, підготовка правової позиції, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовка відповіді на відзив 10 год. вартістю 20000 грн.; ознайомлення з матеріалами справи в сумі 1 год. вартістю 2000 грн., підготовка до участі та участь у судових засіданнях 4 год. вартістю 8000 грн. (т.10, а.с.87).
Як вбачається з матеріалів справи, послуги з підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів, були оцінені у 20000 грн.
Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки час, який був витрачений адвокатом на етапі підготовки правової позиції, вочевидь, не відповідає складності та змістовності поданих процесуальних документів. Крім того, суд бере до уваги значну кількість аналогічних справ та відповідно наявність певної судової практики, а також враховує розмір витрат на правничу допомогу по інших аналогічних справах.
Викликає сумнів необхідність такої тривалої консультації (10 год.) клієнта на цьому етапі, не вбачається обґрунтованим та необхідним тривалий правовий аналіз для досвідченого фахівця, а тому, на переконання суду, розмір, заявлений до відшкодування за надання таких послуг підлягає зменшенню до 10000 грн.
Щодо ознайомлення з матеріалами справи, вартість якої визначено 2000 грн. за 1 год., суд вважає також необґрунтовано високою, адже, матеріали справи містять документи, що надавалися стороною позивача разом із позовною заявою. Заяви по суті справи, які надані стороною відповідача, як того вимагають положення Кодексу адміністративного судочинства, направлялися позивачу. Об'єктивна необхідність для ознайомлення протягом години часу із матеріалами справи, які по суті і так є у позивача, відсутня, жодним чином необґрунтована, а тому витрати в розмірі 2000 грн. явно завищені та підлягають зменшенню до 500 грн.
Витрати, пов'язані підготовкою до участі та участь у судових засіданнях, сумнів у суду не викликають, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об'єм виконаної роботи суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок ДПС в розмірі 18500 грн. за всіма визначеними у договорі складовими професійних правничих послуг. Вказаний розмір витрат обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи №300/3271/21 у суді, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.03.2021 №001772/0701, яким Державному підприємству "Болехівське лісове господарство" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 268425 грн.; №001775/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій на загальну суму 969056 грн; №001779/0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість зі вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 33470 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ) на користь Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 22177986, вул.Коновальця, буд.101, м.Болехів, Івано-Франківська область) сплачений судовий збір у розмірі 19064 (дев'ятнадцять тисяч шістдесят чотири)грн. 26коп.та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18500 (вісімнадцять тисяч п"ятсот) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Рішення складене в повному обсязі 22 листопада 2021 р.