ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" листопада 2021 р. справа № 300/6082/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягають у не включенні до грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" до складу сум грошового забезпечення, за якою нараховувалась та виплачувалась у 2015-2017 роках грошова допомога на оздоровлення, передбачена частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, ОСОБА_1 ; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року №889 до складу сум грошового забезпечення, за якою нараховувалась та виплачувалась у 2015-2017 роках грошова допомога на оздоровлення, передбачена частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ (з урахуванням раніше виплачених сум).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
11.11.2021 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зазначений спір виник з приводу проходження ОСОБА_1 публічної служби, а відтак про порушення своїх прав позивач був обізнаний в день повного розрахунку при звільненні із служби, а саме 27.12.2018.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В свою чергу, згідно частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Суд вважає, що вимоги щодо нарахування грошової допомоги на оздоровлення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, внаслідок чого, суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати грошової допомоги на оздоровлення військовослужбовця.
Щодо посилань представника відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19 суд відзначає, що предметом розгляду у цих справах було питання строку звернення до суду у справах про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати. Натомість, у цій справі спірним є питання щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, яка, як уже було зазначено вище, є складовою частиною заробітної плати та входить до її структури.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин вимог частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки приписи частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України є спеціальними, які прямо встановлюють предмет судового захисту.
Як наслідок, заявлене військовою частиною НОМЕР_2 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 122, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України суддя, -
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.