Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2571/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Повара Григорія Григоровича (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (61153, Харківська обл., м. Харків, проспект Ювілейний, буд. 54 А, офіс 232; код ЄДРПОУ: 43296559)
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Жолоба В.М., (особисто), паспорт № НОМЕР_2 ; Бруцької Т.А., ордер №1013221 від 19.07.21.
29.06.2021 Фізична особа-підприємець Повар Григорій Григорович звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" в погашення боргу за виконане перевезення суму у розмірі 122 840,00 грн., а також покласти на відповідача обов'язок відшкодування судового збору у розмірі 2 270,00 грн., суму судових витрат понесених на правову допомогу у розмірі 11 700,00 грн. та при задоволенні позову стягнути з відповідача суму гонорару успіху, який має бути виплачений адвокату, у розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на перевезення вантажу №1 від 14.04.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати послуг перевізника.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2021 прийнято позовну заяву (вх.№2571/21 від 29.06.2021) Фізичної особи-підприємця Повар Григорія Григоровича до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2571/21. Визначено, розгляд справи №922/2571/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.4 ст.250 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз'яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.
21.07.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.№17026 від 21.07.2021), в якому зазначив, що за результатами здійснення перевезення вантажу відповідно до умов договору №1 та заявки №7 перевізник неналежним чином виконав свою частину зобов'язань, а саме допустив порушення температурного режиму транспортування вантажу, що потягнуло за собою псування частини товару. При цьому, факт узгодження сторонами договору №1 умов щодо температурного режиму транспортування вантажу зафіксований в таких CMR від 16.04.2021 та заявці №7 до договору від 14.04.2021. Підставою для висновку про порушення перевізником способу транспортування вантажу є те, що у графі 13 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 16.04.2021 містилась чітка вказівка на те, що вантаж (авокадо, апельсини, селера) необхідно транспортувати в температурному режимі +5 градусів за Цельсієм безперервно. Аналогічна вказівка зазначалась і у заявці №7 від 14.04.2021 до Договору №1 від 14 04.2021. У графі «особливі умови» заявки №7 було вказано «для авокадо, селери, апельсинів температура строго по CMR, температурний режим - постійний; під час завантаження виміряти температуру продукції та внести ці далі в CMR, а під час розвантаження зробити роздруківку температурних показників». При цьому, з боку перевізника умова про вимірювання температури вантажу та внесення в CMR відомостей про температуру вантажу під час завантаження не була виконана, а роздруківка температурних показників під час розвантаження також не була надана, Що свідчить про виконання умов договору №1 неналежним чином. Окрім того, у заявці №7 вказувалось, що водій зобов'язаний брати участь у процедурі завантаження і якщо виникають невідповідності, одразу повідомити про це виконавцю. Відсутність повідомлень або застережень водія щодо вантажу або процедури завантаження у момент прийняття вантажу до перевезення свідчить про те, що водій ФОП Повар Г.Г. прийняв для транспортування вантаж у належному стані. Також обов'язок перевізника перевірити якість і комплектність товару і упаковки визначений пунктами 3.1.2. та 3.1.15 договору №1.
Як стверджує представник відповідача, роздруківка температурних показників (термограма) пристрою ThermoKingWinTraс5 свідчить про те, що постійний температурний режим +5 градусів за Цельсієм не був дотриманий з моменту завантаження продукції та її охолодження, під час транспортування аж до розвантаження в пункті призначення. Характер та обсяги пошкодження вантажу зафіксовані у висновку про дослідження збитків "Damage survey report" від 26.04.2021, наданому «Trust Control». Характер пошкоджень вантажу зумовлений особливостями його транспортування. Через коливання температури в дорозі на продукції утворився конденсат, що спричинив її гниття. У звіті про дослідження збитків від 26.04.2021 зазначено, що псування авокадо могло бути спричинене неналежним температурним режимом у вантажівці марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_4 під час транспортування фруктів в період з 15.04.2021 по 23.04.2021. Вартість пошкодженого вантажу зафіксована у претензійному рахунку відправника вантажу Соnsorfrut С21V000228 від 17.05.2021 на суму 2016,56 Євро.
02.08.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№17922 від 02.08.2021), де зазначив, що за увесь період прострочення боржник не заявив про відсутність необхідного документа чи існування будь-яких інших перешкод для виконання грошового зобов'язання. Більше того, здійснив часткову оплату перевезення. При цьому, ніяких зобов'язань про направлення роздруківки температурного режиму позивач на себе не брав.
Разом з цим, позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Валері 2016", як учасник міжнародного перевезення, має бути обізнане про те, що не залежно від кола осіб, які приймають участь в міжнародному транспортуванні вантажу (мається на увазі участь у перевезенні експедитора), до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. На це вказує і пункт 5.1. Договору, укладеного між сторонами спору. Так от, згідно ч.1 ст.30 КДПВ, якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі.
10.08.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області відповідач надав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№18672 від 10.08.2021). Зазначив, що умовами договору №1 від 14.04.2021 та заявки №7 від 14.04.2021 було визначено сукупність дій позивача, за якісне вчинення яких відповідач повинен розрахуватись із коштів замовника (вантажовідправника). Враховуючи те, що позивач не надав жодних пояснень причин недотримання температурного режиму, а направлену йому претензію залишив без відповіді, UAB «ASA Prekyba», розраховуючись із ФОП Огризок В.В., утримала вартість пошкодженого вантажу із вартості послуг за дане перевезення, а решту суми направила на рахунок ФОП Огризок В.В. (платіжне доручення №7548 від 19.07.2021), який в подальшому направив ці кошти на рахунок ТОВ «Валері 2016» (платіжне доручення №3596 від 20.07.2021), а ТОВ «Валері 2016» негайно провела розрахунки із ФОП Повар Г.Г. Як стверджує відповідач, за таких обставин з боку ТОВ «Валері 2016» відсутня заборгованість перед ФОП Повар Г.Г., а тому зобов'язання з договором №1 від 14.04.2021 виконані належним чином.
20.08.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області позивач надав додаткові пояснення з приводу заперечення відповідача (вх.№19551 від 20.08.2021), де зазначив, що стосовно третьої особи ФОП Огризка В.В. та інших, яких називає відповідач, то правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" з цими особами їх внутрішніми відносинами. Стосовно даних температурних показників, то вони жодним чином не можуть свідчити про пошкодження вантажу, адже технологічно вказують на нормальну роботу холодильного устаткування під час виконання перевезення. Стверджує, що обладнання рефрижератора працює не безперервно, а циклічно, в залежності від того, наскільки піднімається температура у вантажному відсіку. Якщо температура піднімається вище певного показника, включається компресор, який охолоджує вантаж. При цьому, температура самого вантажу залишається завжди відносно сталою. Втім, на думку позивача, все це не має значення для правильного вирішення даного спору. Стосовно не підписання акту з боку відповідача, то з одного боку така бездіяльність не залежить від позивача, а з іншого боку характерною особливістю правовідносин, що витікають з договору перевезення є те, що роботу (послугу) приймає вантажоодержувач, а не посередник-експедитор (відповідач) і саме одержувач вантажу своєю відміткою в CMR фіксує факт належного виконання послуги перевезення. Тобто, інформація про виконання перевезення без будь-яких зауважень, яка може бути відображена в акті, уже зафіксована в CMR.
При цьому, позивач зазначив, що останній має TTН/CMR-страхування вантажу на випадок пошкодження. При настанні страхового випадку, і добросовісних контрагентах, перевізник вчасно робить страховику заяву про настання страхового випадку, а останній спільно з вантажоодержувачем встановлює розмір збитків, які згодом відшкодовуються страховою компанією.
28.08.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області відповідач надав додаткові пояснення до заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№19958 від 28.08.2021), в яких зазначив, що позивачем не були дотримані вимоги температурного режиму, визначеного в товаросупровідних документах. Цей факт додатково підтверджує причинний зв'язок між діями позивача під час транспортування вантажу і його псуванням та те, що позивачем неналежно виконані обов'язки по договору №1 від 14.04.2021. Враховуючи факт недотримання позивачем температурного режиму транспортування вантажу UAB «ASA Prekyba» під час розрахунків із ФОП Огризок В.В., утримали вартість пошкодженого вантажу із вартості послуг за дане перевезення, а решту суми направила на рахунок ФОП Огризок В.В., який в подальшому направив ці кошти на рахунок ТОВ «Валері 2016», а ТОВ «Валері 2016» негайно провела розрахунки із ФОП Повар Г.Г. На підтвердження зазначеного відповідач надає платіжні доручення №7548 від 19.07.2021, №3596 від 20.07.2021, №1133 від 20.07.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2021, з урахуванням ухвали про виправлення технічної описки від 15.09.2021, вирішено перейти до розгляду справи №922/2571/21 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу №922/2571/21 до розгляду у підготовчому засіданні на 29.09.2021. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2021 відкладено підготовче засідання на 20.10.2021.
19.10.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№24404 від 19.10.2021) про долучення до матеріалів справи документів.
В підготовчому засіданні 20.10.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.11.2021.
Позивач в судове засідання 10.11.2021 не з'явився, яку свого представника не забезпечив. Проте, 21.09.2021 через канцелярію суду надав клопотання про слухання справи без участі представника позивача за наявними у справі документами (вх.№22138 від 21.09.2021), в якому зазначив, що позивач повністю підтримує свої позовні вимоги та просив суд у зв'язку із карантинними обмеженнями розглянути справу без участі його представника.
Присутні в судовому засіданні 10.11.2021 представник та директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 10.11.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.
14.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Поваром Григорієм Григоровичем (перевізник) було укладено договір на перевезення вантажу №1 (надалі - Договір) (а.с.10-11 т.1).
Відповідно до п.1.1. Договору, експедитор залучає перевізника для доставки вантажів автомобільним транспортом в міжнародних сполученнях, при цьому перевізник доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника на умовах, передбачених чинним Договором.
Згідно п.21. Договору експедитор, діючи на підставі цього Договору, зокрема передає перевізнику факсом, електронною поштою або іншими видами зв'язку заявку на перевезення вантажу не пізніше, ніж за 48 годин до моменту початку запланованого перевезення вантажу, завірену підписами та печатками експедитора. Всі транспортні заявки між експедитором і перевізником є невід'ємною частиною цього договору. Скановані копії цього Договору та заявок на перевезення вантажу з підписами і печатками експедитора і перевізника мають повну юридичну силу та можуть використовуватися в суді в якості офіційних документів до моменту обміну сторонами оригіналами заявок. Оплачує перевізнику вартість перевезення в порядку і на умовах, передбачених Договором (п.2.1.1.; п.2.1.4.).
Відповідно до п.3.1. Договору, перевізник зобов'язався, зокрема:
- перевірити цілісність і комплектність товару в момент його прийняття для перевезення, перевірити цілісність і придатність упаковки товару в момент його прийняття для перевезення. Наявність підпису перевізника в документі, який підтверджує прийом товару для перевезення, без вказівки зауважень щодо цілісності, комплектності товару, цілісності та придатності упаковки, свідчить про те, що перевізник прийняв товар до перевезення в належній якості і комплектності, в придатній упаковці і в точній відповідності з товаросупровідними (товаротранспортними) документами (п.3.1.2.Договору);
- забезпечити збереження вантажу і упаковки, а в разі опломбування дбати про безпеку митної пломби під час перевезення, відповідно до міжнародної конвенції КДПВ (п.3.1.4.договору);
- контролювати правильність заповнення товаросупровідних (товаротранспортних) документів, а також правильність розміщення та надійність кріплення вантажів в кузові; точно слідувати інструкціям експедитора і відправника щодо порядку видачі товару; перевірити повноваження особи, яка приймає вантаж, і отримати у нього оригінал або завірену копію довіреності від вантажоодержувача (якщо особа, яка отримує вантаж, не є вантажлодержувачем, а діє від його імені) (п.3.1.5.Договору);
- негайно будь-яким видом зв'язку інформувати експедитора про виникаючі перешкоди, пошкодження, затримки при виконання перевезення (п.3.1.6.Договору);
- за свій рахунок здійснювати можливі і необхідні заходи для запобігання збиткам і зменшення ступеня ризику будь-яких пошкоджень вантажу (п.3.1.7.Договору);
- при псуванні, втраті або пошкодженні вантажу перевізник зобов'язаний вжити всіх можливих і необхідних заходів щоб запобігти збитку чи зменшити його (п.3.1.10.Договору);
- перевіряти відповідність вантажу, який приймається, відомостям, вказаним в накладних CMR та Carnet-TIR. При невідповідності поставити до відома експедитора та зробити відповідний запис в товарно-транспортних накладних (п.3.1.15.Договору);
- перевізник зобов'язаний протягом 7 днів з моменту виконання перевезення направити експедитору рекомендованим листом з описом вкладення пакет документів, необхідних для здійснення оплати перевезення: оригінал рахунку, оригінал товарно-транспортної накладної CMR, оригінал акта виконаних робіт (п.3.1.17.Договору).
Згідно п.4.1. Договору, перевізник взяв на себе відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться і своєчасність його доставки.
Відповідно до п.4.6. Договору, перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу. У разі, якщо в процесі виконання Договору вантаж був пошкоджений перевізник виплачує експедитору грошову компенсацію, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача та штраф в розмірі 5 відсотків від вартості пошкодженого вантажу протягом трьох днів з моменту отримання відповідної вимоги. Розмір грошової компенсації, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача, розраховується вантажоодержувачем і направляється експедитору.
Згідно п. 5.1. Договору, надання транспортно-експедиторських послуг здійснюється відповідно до умов CMR (КДПВ - Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів) та іншими нормами і правилами, як міжнародними, так і України, а також цим Договором, Правилами перевезень в Україні.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що факсимільна копія, а також документи електронної пошти, угоди мають юридичну силу на рівні з оригіналом.
Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що експедитор оплачує транспортні послуги перевізника з коштів, що надходять від замовника, за вирахуванням своєї експедиторські винагороди за умови отримання від перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акта виконаних робіт і оригіналів інших документів, що закривають перевезення. При зміні курсу валют, яка обумовлена в заявці, більш ніж на 3%, перевізник зобов'язується перерахувати раніше виставлений рахунок.
Претензії, що виникають в рамках цієї угоди, пред'являються протягом одного місяця після виникнення підстави для їх пред'явлення (п.7.2.Договору).
Датою пред'явлення претензії вважається дата штемпеля на листі або дата позначки факсимільного апарату. Сторона, яка отримала претензію, зобов'язана розглянута її і відповісти по суті (підтвердити згоду на повне або часткове її задоволення або повідомити про повну або часткову відмову в її задоволенні) не пізніше двох тижнів від дата отримання претензії (п.7.3.Договору).
В той же день, сторонами було погоджено та підписано заявку Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" №7 від 14.04.2021 до Договору №1 від 14.04.2021 (надалі - Заявка) (а.с.12 т.1).
Вищезазначену Заявку було підписано на виконання міжнародного перевезення за маршрутом: м. Алджинет (Валенсія, Іспанія); м. Корбера (Валенсія, Іспанія) до м. Київ (Україна).
Відповідно до Заявки, перевезення вантажу здійснювалось перевізником Фізичною особою-підприємцем Поваром Григорієм Григоровичем на автомобілі марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_5 (водій ОСОБА_1 ).
Також, сторонами було складено міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) б/н від 16.04.2021 (а.с.13 т.1).
В графі 3 CMR вантажовідправник уточнив місце розвантаження, вказавши таким місцем с. Мартусівку (Бориспільського р-ну, Київської обл.).
Обумовлена в пункті «Сума фрахту» Заявки ціна перевезення складає 3700,00 євро. За змістом цього пункту кошти сплачуються у гривнях за курсом Ощадбанку, встановленим на день розвантаження.
За змістом пункту «Строки оплати» Заявки, кошти сплачуються протягом 12-15 банківських днів після отримання оригіналів документів (CMR, рахунку, акту, заявки, договору).
Також, у Заявці №7 від 14.04.2021 та міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 16.04.2021 було зазначено, що під час транспортування вантажу (авокадо, селера, манго, апельсин) необхідно суворо і постійно дотримуватись температурного режиму рефрижератора в межах +5 градусів за Цельсієм, а на розвантаженні зробити роздруківку температурних показників.
Окрім того, у Заявці №7 вказувалось, що водій зобов'язаний брати участь у процедурі завантаження і якщо виникають невідповідності, одразу повідомити про це виконавцю.
Розвантаження вантажу, відповідно до інформації зазначеної у графі 24 CMR відбулося 23 квітня 2021 року.
Як стверджує позивач, курс Ощадбанку на вказану дату становив 33,20 грн. за 1 євро, що передбачає оплату перевезення в сумі 122 840,00 грн.
На переконання позивача, послуга перевезення за обумовленим в Заявці маршрутом була виконана належним чином без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача та замовника перевезення. Вказану обставину, на думку позивача, підтверджує наявність підпису відповідальної особи та відтиск штампу вантажоодержувача у графі 24 накладної CMR та відсутність будь-яких зауважень у цій графі.
27.04.2021 позивач надіслав на адресу відповідача документи обумовлені умовами Договору для здійснення відповідачем оплати виконаного позивачем перевезення, зокрема рахунок на оплату №31 від 23.04.2021 на суму 122 840,00 грн. (а.с.14 т.1) та акт надання послуг №31 від 23.04.2021 на загальну суму 122 840,00 грн. (а.с.15 т.1).
Наявний в матеріалах справи акт надання послуг №31 від 23.04.2021 на загальну суму 122 840,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" не підписаний.
В свою чергу відповідач, не погоджуючись з позицією позивача, стверджує, що між сторонами Договору на перевезення вантажу №1 виникли взаємні права і обов'язки, зокрема у перевізника ФОП Повар Г.Г. обов'язок дотриматись строків та умов перевезення вантажу, в тому числі дотримання постійного температурного режиму із наданням роздруківки температурних показників під час розвантаження товару у пункті призначення тощо, а у експедитора - обов'язок прийняти і оплатити належне виконання послуги з переведення вантажу.
Проте, як стверджує відповідач, з боку перевізника умова про вимірювання температури вантажу та внесення в CMR відомостей про температуру вантажу під час завантаження не була виконана, а роздруківка температурних показників під час розвантаження також не була надана, що свідчить про виконання умов Договору №1 неналежним чином. В порушення умов Договору на перевезення вантажу №1 та Заявки №7 до цього договору позивач надав роздруківку температурних показників із запізненням, лише 18 травня 2021 року засобами електронної пошти, тоді як мав зробити це негайно під час розвантаження товару.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до роздруківки температурних показників (термограми) пристрою ThermoKingWinTrac5 (Logger ID НОМЕР_4 , Serial number 00000936170630, TK Unit ID 0000005001077335), постійний температурний режим +5 градусів за Цельсієм з моменту завантаження продукції та її охолодження, під час транспортування до моменту розвантаження в пункті призначення не був дотриманий.
Так, у день завантаження 16.04.2021 температурний показник у рефрижераторі коливався від встановленого +5 градусів за Цельсієм до +6,9, + 7,9 градусів за Цельсієм, а іноді знижувався до +3,3 градуси за Цельсієм.
Також під час транспортування, 21.04.2021 у період часу між 04:02 годиною та 04:17 годиною, тобто протягом 15 хвилин, коливання температури становило від +5,7 до +8,1 градусів за Цельсієм.
Як стверджує відповідач, наведені показники термограми свідчить про те, що водієм ФОП Повар Г.Г. не був заданий температурний режим рефрежиратора +5 градусів за Цельсієм безперервно (TMP.FRIGO +5, NON STOP!) як того вимагали товаросупровідні документи, що стало причиною пошкодження частини вантажу.
Характер та обсяги пошкодження вантажу зафіксовані у висновку про дослідження збитків «Damage survey report» від 26.04.2021, наданому «Trust Control», відповідно до якого характер пошкоджень вантажу зумовлений особливостями його транспортування. Через коливання температури в дорозі на продукції утворився конденсат, що спричинив її гниття.
У звіті про дослідження збитків від 26.04.2021 зазначено, що псування авокадо могло бути спричинене неналежним температурним режимом у вантажівці марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_6 під час транспортування фруктів в період з 15.04.2021 по 23.04.2021.
Вартість пошкодженого вантажу зафіксована у претензійному рахунку відправника вантажу Consorfrut C21V000228 від 17.05.2021 на суму 2016,56 євро.
25.05.2021 відповідачем засобами електронної пошти була направлена позивачу претензія щодо необхідності відшкодування суми збитку, завданого пошкодженням вантажу шляхом зниження суми фрахту на суму вартості пошкодженого вантажу та у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань згідно Договору на перевезення вантажу №1 від 14.04.2021.
Як стверджує відповідач, вищезазначена претензія залишена позивачем без відповіді.
Враховуючи факт недотримання температурного режиму транспортування вантажу UAB «ASA Prekyba» під час розрахунків із ФОП Огризок В.В. утримали вартість пошкодженого вантажу із вартості послуг за дане перевезення, а решту суми направила на рахунок ФОП Огризок В.В., який в подальшому направив ці кошти на рахунок ТОВ «Валері 2016».
В подальшому, ТОВ «Валері 2016» провела розрахунки із ФОП Повар Г.Г.
На підтвердження зазначеного відповідач надає платіжні доручення №7548 від 19.07.2021, №3596 від 20.07.2021, №1133 від 20.07.2021 (а.с.225-227 т.1).
Так, відповідно до платіжного доручення №1133 від 20.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" перерахувало на рахунок Фізичної особи-підприємця Повара Григорія Григоровича грошові кошти у розмірі 55 890,50 грн. за транспортні послуги згідно рахунку №31 від 23.04.2021 (а.с.225 т.1).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зазначена норма кореспондується з вимогами ст. 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо підстав виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (далі - Конвенція) закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами склалися правовідносини з перевезення вантажу у міжнародному сполученні автомобільним транспортом, в якому позивач за первісним позовом здійснив перевезення з території України в пункт призначення в Валенсію (Іспанію), на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, які мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України.
Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.
Поряд з цим, відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Аналогічні приписи містяться в статтях 909, 919 Цивільного кодексу України.
Положеннями статті 311 Господарського кодексу України передбачено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2021 сторонами було погоджено та підписано Заявку №7, відповідно до якої позивач мав виконати перевезення вантажу за маршрутом: м. Алджинет (Валенсія, Іспанія); м. Корбера (Валенсія, Іспанія) до м. Київ (Україна).
По факту доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу, 23.04.2021 останнім було підписано та засвідчено печаткою міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б/н від 16.04.2021.
Таким чином, зобов'язання в частині доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу було виконано Фізичною особою-підприємцем Поваром Григорієм Григоровичем у строк погоджений сторонами.
Після виконання перевезення, на підтвердження доставки вантажу вантажоодержувачу, Фізичною особою-підприємцем Поваром Григорієм Григоровичем було оформлено рахунок-фактуру №31 від 23.04.2021 на суму 122 840,00 грн. та акт надання послуг №31 від 23.04.2021 на суму 122 840,00 грн., які було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016".
Підписуючи Договір на перевезення вантажу №1 від 14.04.2021 сторони в п.6.1. Договору погодили, що експедитор оплачує транспортні послуги перевізника з коштів, що надходять від замовника, за вирахуванням своєї експедиторські винагороди за умови отримання від перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акта виконаних робіт і оригіналів інших документів, що закривають перевезення.
Разом з цим п.4.6. Договору сторони погодили, що перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу. У разі, якщо в процесі виконання Договору вантаж був пошкоджений перевізник виплачує експедитору грошову компенсацію, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача та штраф в розмірі 5 відсотків від вартості пошкодженого вантажу протягом трьох днів з моменту отримання відповідної вимоги. Розмір грошової компенсації, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача, розраховується вантажоодержувачем і направляється експедитору.
Так, відповідно до висновку про дослідження збитків «Damage survey report» від 26.04.2021, наданому «Trust Control», характер пошкоджень вантажу зумовлений особливостями його транспортування. Через коливання температури в дорозі на продукції утворився конденсат, що спричинив її гниття.
У звіті про дослідження збитків від 26.04.2021 зазначено, що псування авокадо могло бути спричинене неналежним температурним режимом у вантажівці марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_6 під час транспортування фруктів в період з 15.04.2021 по 23.04.2021.
Вартість пошкодженого вантажу зафіксована у претензійному рахунку відправника вантажу Consorfrut C21V000228 від 17.05.2021 на суму 2016,56 євро.
Відповідно до п.7.2. Договору, претензії, що виникають в рамках цієї угоди, пред'являються протягом одного місяця після виникнення підстави для їх пред'явлення.
25.05.2021 відповідачем засобами електронної пошти була направлена позивачу претензія щодо необхідності відшкодування суми збитку, завданого пошкодженням вантажу шляхом зниження суми фрахту на суму вартості пошкодженого вантажу та у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань згідно Договору на перевезення вантажу №1 від 14.04.2021.
Разом з цим, враховуючи факт недотримання температурного режиму транспортування вантажу UAB «ASA Prekyba» під час розрахунків із ФОП Огризок В.В. утримали вартість пошкодженого вантажу із вартості послуг за дане перевезення, а решту суми направила на рахунок ФОП Огризок В.В., який в подальшому направив ці кошти на рахунок ТОВ «Валері 2016».
20.07.2021 відповідач (експедитор) оплатив транспортні послуги позивача (перевізника) у суму, що склала 55 890,50 грн., з коштів, що надійшли від замовника, за вирахуванням своєї експедиторські винагороди, як то було передбачено сторонами п.6.1. Договору.
Вищезазначене підтверджується платіжними дорученнями №7548 від 19.07.2021, №3596 від 20.07.2021, №1133 від 20.07.2021 (а.с.225-227 т.1).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з цим, сторонами в Заявці було погоджено строк оплати послуги перевезення, який становить 12-15 робочих днів після отримання оригіналів документів.
Доказів отримання відповідачем оригіналів документів матеріали справи не містять.
Поряд з цим, згідно зі ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналася Україна, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Частиною 1 статті 9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" визначено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
У відповідності з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Так, відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з частинами першою, третьою статті 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Відповідно до статті 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Поряд з цим, одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони цього спору, керуючись принципом свободи договору, у пункті 4.6. Договору на власний розсуд врегулювали питання несення відповідальності за збереження вантажу.
Так, підписуючи спірний Договір сторони визначили, що у разі, якщо в процесі виконання Договору вантаж був пошкоджений перевізник виплачує експедитору грошову компенсацію, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача та штраф в розмірі 5 відсотків від вартості пошкодженого вантажу протягом трьох днів з моменту отримання відповідної вимоги. Розмір грошової компенсації, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача, розраховується вантажоодержувачем і направляється експедитору.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Таким чином, суд не вбачає в діях відповідача порушення умов спірного Договору, оскільки розрахунок з позивачем відповідач здійснив на підставі п.4.6. та 6.1. Договору, з урахуванням, зокрема висновку про дослідження збитків «Damage survey report» від 26.04.2021, наданого «Trust Control», та претензійного рахунку відправника вантажу Consorfrut C21V000228 від 17.05.2021.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Водночас беручи до уваги, що судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за подання позову покладається на позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд надає сторонам строк протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду для надання доказів, пояснень, клопотань чи заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Повара Григорія Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" про стягнення заборгованості - відмовити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 17 листопада 2021 року об 11:40.
Сторонам протягом 5 днів надати суду докази понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "22" листопада 2021 р.
Суддя Т.О. Пономаренко