Рішення від 22.11.2021 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/4198/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

без виклику представників учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс», юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Ярославська, 25, адреса для листування: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, а/с 3350, код ЄДРПОУ 33121916;

до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629;

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення заборгованості за Договором поставки № 948дп від 20.07.2020 у розмірі 82455, 76 грн, з яких: основний борг у розмірі 68020, 80 грн, пеня у розмірі 6726, 18 грн та інфляційні втрати у розмірі 7708, 49 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, витрати складаються з суми судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2270, 00 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 4198/21 від 20.10.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 21.10.2021 прийнято позовну заяву (вх. № 922/4198/21) до розгляду в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/4198/21, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.

28.10.2021 на адресу суду від Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» надійшов відзив на позовну заяву вих. № 002-16/013/5426 від 26.10.2021 (вх. № 25341), в якому останній просив у задоволенні позову щодо стягнення пені за Договором № 948дп від 20.07.2021 у розмірі 6726, 18 грн, застосувавши позовну давність відповідно до статті 258 ЦК України. Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

04.11.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» надійшла відповідь на відзив (вх. № 25965), в якій останній просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором поставки № 948дп від 20.07.2020 у розмірі 68020, 80 грн, пеню у розмірі 2895, 53 грн, 3 % річних у розмірі 2346, 12 грн та інфляційні втрати у розмірі 7860, 18 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що заява про зменшення розміру позовних вимог викладена у відповіді на відзив (вх. № 25965 від 04.11.2021) відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, подана у встановлений ГПК України строк, а тому приймається до розгляду і спір вирішується відповідно до викладених в заяві позовних вимог.

10.11.2021 на адресу суду від Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» надійшли заперечення на відповідь на відзив вих. № 002-16/013/5617 від 08.11.2021 (вх. № 26509), в яких останній просив відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення пені за Договором № 948дп від 20.07.2021 та інфляційних втрат. Вказані заперечення досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.07.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» (постачальник) укладено Договір поставки № 948дп (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується прийняти та оплатити товарно - матеріальні цінності (далі - товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначаються сторонами окремо в специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (а.с. 15-21).

Згідно з п. 1.2. Договору, поставка товару буде відбуватися однією партією. Для погодження товару сторони складають та підписують специфікацію, що є невід'ємною частиною Договору, яка має в обов'язковому порядку містити посилання на цей Договір, асортимент, комплектність, кількість, вартість товару та бути підписаною сторонами.

Відповідно до п. 1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу - виробника, технічній документації та нормативно - правовим актам України, а також країни виробника товару.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим Договором та складає 132751, 08 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 22125, 18 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, покупець зобов'язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п. 4.5. Договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію не визначені сторонами відповідно до п. 1.2. Договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

Згідно з п. 2.4. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Відповідно до п. 3.2. Договору, про готовність товару до поставки постачальник повідомляє покупця письмово не пізніше ніж за 3 календарних дні до дати поставки. Не повідомлення постачальника покупця про готовність товару до поставки прирівнюється до невиконання зобов'язань по поставці.

Згідно з п. 10.1. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2020, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов'язань - до повного виконання.

20.07.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» (постачальник) підписано специфікацію № 1 до Договору поставки № 948дп від 20.07.2020 (а.с. 20-21).

Відповідно до вказаної специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 132751, 08 грн.

Згідно з умовами вказаної специфікації поставка продукції здійснюється протягом 7 календарних днів з моменту підписання специфікації.

30.07.2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ-3007/01 на суму 68020, 80 грн (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2020 поставка продукції була здійснена на загальну суму 68020, 80 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-3007/01 від 30.07.2020 (а.с. 24).

Умовами специфікації сторони погодили наступний порядок оплати: 100 % оплати за фактом постачання, відтермінування платежу 30 календарних днів.

Таким чином, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 29.08.2020 (включно).

30.08.2021 між сторонами підписано та скріплено печатками останніх Акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що заборгованість Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» становить 68020, 80 грн (а.с. 25).

Водночас, позивач вказує, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 68020, 80 грн відповідачем сплачено не було.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу, на підставі п. 6.3.1. Договору пені у розмірі 2895, 53 грн, на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 2346, 12 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7860, 18 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що товар на загальну суму 68020, 80 грн був поставлений, переданий відповідачу та прийнятий останнім без будь-яких зауважень.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення вимог статей 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про оплату отриманого товару.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару на суму 68020, 80 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у розмірі 2895, 53 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами Договору, сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, так, відповідно до п. 6.3.1. Договору, у разі неналежного виконання грошового зобов'язання, прострочення якого триває більше 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від простроченої до оплати суми, за кожен день такого порушення, але в будь - якому випадку не більше 30 % від суми заборгованості за відповідним зобов'язанням.

За розрахунком позивача, сума пені за період з 18.10.2020 по 18.04.2021 становить 2895, 53 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 2895, 53 грн за вищезазначений період у системі «Законодавство» та із урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд встановив, що дані нарахування здійснено не вірно.

Судом здійснено власний розрахунок у системі «Законодавство» із урахуванням вимог статті 232 ГК України та встановлено, що до стягнення підлягає пеня за період з 18.10.2020 по 18.04.2021 у розмірі 2085, 85 грн.

В решті нарахованої суми пені у розмірі 809, 68 грн слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2346, 12 грн та інфляційних втрат у розмірі 7860, 18 грн, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача, сума 3 % річних за період з 25.08.2020 по 18.10.2021 становить 2346, 12 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 2346, 12 грн за вищезазначений період у системі «Законодавство» та вимог законодавства, суд встановив, що дані нарахування здійснено не вірно, оскільки період нарахування повинен починатись на наступний день після граничного строку оплати.

У відповідності до умов специфікації № 1 оплата здійснюється: 100 % за фактом постачання, відтермінування платежу протягом 30 календарних днів.

Поставка товару відбулась 30.07.2020, а отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 29.08.2020 (включно).

Таким чином, період нарахування повинен починатись з 30.08.2020.

Судом здійснено власний розрахунок у системі «Законодавство» та встановлено, що до стягнення підлягає сума 3 % річних за період з 30.08.2020 по 18.10.2021 становить 2318, 27 грн.

В решті нарахованої суми 3 % річних у розмірі 27,85 грн слід відмовити як безпідставно нарахованої.

За розрахунком позивача сума інфляційних втрат за період з вересня 2020 року по вересень 2021 року становить 7860, 18 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення інфляційних втрат, в обґрунтування вказує, що позивачем необґрунтовано збільшено їх розмір після подання позовної заяви.

Суд не приймає вказані доводи відповідача, оскільки заявлений позивачем період нарахування відповідає вимогам статті 625 ЦК України, адже він починається на наступний місяць після граничного терміну оплати та закінчується місяцем, який передує подання позову до суду. Нарахування на період розгляду справи позивачем не здійснено.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 7860, 18 грн за вищезазначений період у системі «Законодавство», суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та здійснено вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 7860, 18 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 2246, 56 грн. на відповідача, в іншій частині залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» заборгованість за Договором поставки № 948дп від 20.07.2020 у розмірі 68020, 80 грн, пеню у розмірі 2085, 85 грн, 3 % річних у розмірі 2318, 27 грн, інфляційні втрати у розмірі 7860, 18 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2246, 56 грн.

В іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Новий офіс» (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 25, код ЄДРПОУ 33121916).

Відповідач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько П.В. Хотенець