Ухвала від 08.11.2021 по справі 921/717/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2021 року м. ТернопільСправа № 921/717/21

Господарський суд Тернопільської області

Суддя Боровець Я.Я. , ознайомившись з позовною заявою №27/10-21 від 27.10.2021 (вх.№794 від 01.11.2021) та доданими до неї матеріалами, Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Транслайн" , вул. Груднева, 46А, м. Гайсин, Вінницька область до відповідача Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", вул. Степана Бандери, м. Бучач, Тернопільська область про зобов"язання внести зміни в планово-картографічні матеріали лісовпорядкування ДП "Бучацький лісгосп" Язловецьке лісництво на території Скомороської сільської ради з урахуванням старих меж позаміського дитячого оздоровчого закладу "Лісовий дзвіночок", встановив таке.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України.

Згідно з частиною 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти (п.2); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (п.9); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).

Однак, всупереч наведених норм процесуального закону, зазначена позовна заява не містить вищевказаних вимог.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як визначено статтею 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов"язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є бланк опису вкладення, який заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення (п. 61 Правил).

Водночас, відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", п. 2 Правил надання послуг поштового зв"язку, підтвердженням надання послуг поштового зв'язку є документ (розрахунковий документ) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам у справі є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з документом, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Проте, як доказ надіслання відповідачу позовної заяви з додатками, позивачем долучено тільки фіскальний чек про оплату поштових послуг.

Отже, позивач, не дотримавшись вимог статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, не надав до позовної заяви документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення із зазначенням переліку додатків доданих до позовної заяви).

Крім того , за приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Статтею 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд відзначає, що розгляду господарським судом підлягає спір, якщо він виник між суб'єктами господарювання саме в процесі здійснення господарської діяльності.

Згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься інформація про те, що 28.09.2021 внесено відомості про перебування юридичної особи - ДП "Бучацьке лісове господарство" в стані припинення.

Окрім того, слід зазначити, що внесення змін в планово-картографічні матеріали лісовпорядкування регулюються нормами Земельного кодексу України, Лісовим кодексом України та іншими нормативними актами та підпадає під повноваження Управління Держкомзему.

Таким чином, суд зазначає що позивачу слід визначити правильний суб'єктний склад учасників справи.

Також, суд зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суд наголошує на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Як роз"яснено п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.

Натомість невизначення позивачем чіткого змісту позовних вимог та підстав позову нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.

При цьому, суд зауважує, що судове рішення за результатами вирішення спору не може бути абстрактним або умовним, а повинно містити відповідні закону або договору способи захисту прав та інтересів позивача за чітко визначеним переліком вимог.

Також, суд, звертає увагу на тому, що ухвалюючи рішення у справі та формуючи його резолютивну частину, суд повинен чітко вказувати яким чином буде здійснено відновлення порушених прав того чи іншого учасника справи, з метою уникнення можливих ускладнень під час його виконання.

Зазначеного заявником не враховано при визначенні суб'єктного складу учасників даного спору.

Таким чином, наведене свідчить, що позивачем порушено вимоги статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно вимог частини 1 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 ГПК України).

Таким чином, у зв'язку із наведеним, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:

- відомості про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися ;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви ;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення у цінний лист із зазначенням переліку додатків доданих до позовної заяви);

- визначення остаточного суб'єктного складу сторін у спірних правовідносинах та у зв'язку з цим зазначити, обґрунтувати заявлені позовні вимоги до відповідача та конкретизувати позовні вимоги в прохальній частині позову.

Згідно частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ТОВ "Світ Транслайн" - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали надіслати заявнику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: ТОВ "Світ Транслайн", вул. Груднева, 46А, м. Гайсин, Вінницька область.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано "22" листопада 2021 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Я.Я. Боровець

Попередній документ
101239873
Наступний документ
101239875
Інформація про рішення:
№ рішення: 101239874
№ справи: 921/717/21
Дата рішення: 08.11.2021
Дата публікації: 23.11.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.11.2021)
Дата надходження: 01.11.2021
Предмет позову: зобов'язення вчинити дії