вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"16" листопада 2021 р. м. Рівне Справа № 918/804/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛАНЛЕГПРОМ"
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енерногенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення заборгованості в сумі 644 575,60 грн.
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гутнік М.А. (в режимі відеоконференцзв'язку)
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛАНЛЕГПРОМ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 831 792, 80 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 15.03.2021 № 53-122-01-21-10475 в частині оплати за поставлену продукцію.
Ухвалою суду від 21.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 12.10.2021.
01.10.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги та просить вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову. Окрім того, представником зазначено про часткову оплату суми заборгованості в розмірі 109 323, 20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
Ухвалою суду від 04.10.2021 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні 12.10.2021 в режимі відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 05.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні 12.10.2021 в режимі відеоконференцзв'язку, у зв'язку з відсутністю технічної можливості проведення судового засідання в Господарському суді Київської області.
Ухвалою суду від 12.10.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.11.2021, закрито провадження у справі № 918/804/21 в частині стягнення 187 217, 20 грн основної заборгованості та повернуто позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2 808, 25 грн.
Ухвалою суду від 18.10.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні 16.11.2021 в режимі відеоконференцзв'язку. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Голосіївському районному суду м. Києва.
Ухвалою суду від 23.10.2021 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні 16.11.2021 в режимі відеоконференцзв'язку.
16.11.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якому останній повідомляє суд, що згідно платіжних доручень від 20.10.2021 та 23.10.2021 відповідачем сплачено 150 000, 00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 16.11.2021 участі не приймав, оскільки Голосіївський районний суду м. Києва не вийшов на зв'язок у заздалегідь заброньований час.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2021 визнала суму основного боргу, з урахуванням вже погашеної заборгованості, та просила суд вирішити питання про повернення позивачу 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України у зв'язку з визнанням позову до початку розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного розгляду справи та вирішення спору по суті, внаслідок чого може бути розглянута за наявними документами та за відсутності представника позивача.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 16.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені в позові, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
15 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛАНЛЕГПРОМ" (далі - Постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Замовник) було укладено договір поставки товару №53-122-01-21-10475(далі - Договір) (а.с. 4-6).
Договір підписаний повноважними представниками постачальника та замовника, а також скріплений відтисками печаток вказаних юридичних осіб, що не заперечується сторонами.
Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (а.с.7-8).
Загальна сума Договору, згідно з умовами пункту 2.2. Договору, складає 954 814,80 грн.
Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010. Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення відокремленого підрозділу "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (пункту 3.1. Договору).
Замовнику поставлено продукцію на загальну суму 954 814, 80 грн, згідно видаткових накладних №1153 від 22.03.2021 (а.с. 16); №1342 від 01.04.2021 (а.с. 18); №1365 від 01.04.2021 (а.с 20); №1911 від 28.04.2021 (а.с 22).
Відповідно до пункту 6.1. Договору узгоджено, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Про дату оформлення ярлика на придбану продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (п. 6.2. Договору)
Замовником повідомлено дати оформлення ярликів, а саме: по видатковій накладній №1153 від 22.03.2021 - ярлик №1-1-16 від 05.04.2021 (а.с. 17); видатковій накладній №1342 від 01.04.2021 - ярлик №1-1-24 від 14.04.2021 (а.с. 19); видатковій накладній №1365 від 01.04.2021 - ярлик №1-1-28 від 14.04.2021 (а.с. 21); видатковій накладній №1911 від 28.04.2021 - ярлик 21.06.2021 (а.с. 23).
Відтак, враховуючи умови договору, граничний строк для здійснення Замовником оплати вартості поставленого товару настав по видатковій накладній №1153 від 22.03.2021 - 20.05.2021; по видатковій накладній №1342 від 01.04.2021 - 29.05.2021; по видатковій накладній №1365 від 01.04.2021 - 29.05.2021; по видатковій накладній №1911 від 28.04.2021 - 21.06.2021.
Розділом 9 Договору сторони передбачили відповідальність, зокрема:
Пунктом 9.1. У випадку порушення строків поставки, Постачальник зобов'язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції.
Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань по Договору
Пунктом 9.3. Договору сторонами погоджено, що усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.
Згідно п. 9.4. Договору якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов'язковим.
Згідно з п. 12.1 Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками. Строк дії Договору по 30.12.2021, а в частині виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.
Як встановлено судом, між сторонами підписано специфікацію № 1 до Договору (а.с. 7 -8).
Згідно специфікації № 1 сторони погодили поставку товару на загальну суму 954 814, 80 грн.
Специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їхніми печатками.
Крім того судом встановлено, що між сторонами підписано технічну специфікацію, яка є Додатком № 2 до Договору (а.с. 8 - 15).
Замовником частково проведено оплату за отриману продукцію у сумі 123 022, 00 грн, згідно виписки по рахунку (а.с. 24).
Існування заборгованості Замовника перед Постачальником визнано Замовником у відповіді №14118/001-юр від 11.08.2021 на претензію Постачальника №168 від 30.07.2021 (26-31).
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів належної оплати заборгованості за отриманий від позивача товар. При цьому, суд враховує, що відповідач повністю підтвердив розмір основної заборгованості. Таким чином, основна заборгованість на момент подання позовної заяви становила 831 792, 80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи було погашено частину основного боргу в розмір 187 217, 20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №10075 від 20.09.2021 на загальну суму 47 798,00 грн, № 10077 від 20.09.2021 на загальну суму 11 524, 80 грн, № 10504 від 23.09.2021 на загальну суму 50 000,00 грн, №10848 від 01.10.2021 на загальну суму 27 894, 00 грн, № 10715 від 28.09.2021 на загальну суму 50 000, 00 грн.
Ухвалою суду від 12.10.2021 закрито провадження в частині стягнення 187 217, 20 грн основної заборгованості та повернуто позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2 808, 25 грн.
Окрім того, 16.11.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява в якому останній повідомляє суд, що згідно платіжних доручень від 20.10.2021 та 23.10.2021 відповідачем сплачено 150 000, 00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 150 000, 00 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача за поставлений товар становить 494 575,60 грн., доказів погашення якої суду не надано.
Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із виконанням умов договору поставки товару №53-122-01-21-10475 щодо своєчасної оплати поставленого товару, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України. (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З положень ст. 509 ЦК України, що кореспондується із ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 954 814, 80 грн. Проте, всупереч взятих на себе зобов'язань, відповідач не оплатив повністю вартість зазначеного товару. Таким чином, заборгованість Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" станом на момент розгляду справи у суді становить 494 575, 60 грн.
Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та сторонами не оспорюється, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 494 575, 60 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак оцінюючи подані позивачем докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що відповідач визнав позов у повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 130 ГПК України, що кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем визнано наявну заборгованість до початку розгляду справи, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 3 709, 31 грн. Решта судового збору в розмірі 3 709, 31 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з цим, позивачу підлягає повернення судового збору в розмірі 2 250, 00 грн у зв'язку з закриттям провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 150 00, 00 коп.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Суд звертає увагу позивача, що позивач має право звернутись до суду із заявою про повернення судового збору в розмірі 5 959, 31 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити.
2. Провадження у справі в частині стягнення 150 000, 00 грн - закрити в зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛАНЛЕГПРОМ" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 31862978) 494 575 (чотириста дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн 60 коп. - основного боргу та 3 709 (три тисячі сімсот дев'ять) грн 31 коп. - судового збору.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22 листопада 2021 року.
Суддя А.М. Горплюк