79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.11.2021 справа № 914/2706/21
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон»
про: стягнення 34 662,93 грн.,
Представники
позивача: Пучак І.А.
відповідача: не з'явився.
07.09.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон» про стягнення 34 662,93 грн.
13.09.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 06.10.2021р.; явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
У судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2021р. учасники справи участь уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд ухвалив відкласти судове засідання на 27.10.2021р. о 11.45 год.
Крім того, ухвалою від 11.10.2021р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав позивача та відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.
Судове засідання 27.10.2021р. не відбулося, у зв'язку із відпусткою судді Король М.Р.
Господарським судом Львівської області ухвалою від 02.11.2021р. у справі №914/2689/21 ухвалено судове засідання призначити на 17.11.2021р. о 15.30 год.
Ухвалою від 02.11.2021р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав позивача та відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.
У судове засідання 17.11.2021р. позивач забезпечив участь повноважного представника, позовні вимоги підтримано.
У судове засідання 17.11.2021р. відповідач не забезпечив участь повноважного представника.
Кореспонденція, зокрема ухвала суду від 13.09.2021р., направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою про невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відзиву від відповідача не надходило.
Про дату, час та місце проведення судових засідань у справі відповідач повідомлявся засобами поштового зв'язку на адресу згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ.
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.3 ст. 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Позиції сторін у справі:
Позовна заява мотивована тим, що договір оренди нерухомого майна було розірвано за рішенням суду від 10.03.2011р., а також даним рішенням суду вирішено виселити відповідача з орендованих приміщень, проте такі фактично повернуто ним лише 06.05.2016р. Позивач заявив до стягнення 34662,93 грн. неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період 01.05.2015р. - 01.05.2016р.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
25.07.2008р. року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтною фірмою «Бізон» (надалі-відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-6414-8 (надалі - договір), згідно з п.1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 м.кв.
Відповідачем при укладенні договору взято на себе низку зобов'язань, в тому числі своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.7.2).
Розділом 5 договору встановлені орендна плата та порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 5.1 договору, розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди склав 404,20 грн. без ПДВ. Відповідно до п. 5.1 договору, розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції.
Згідно з п. 9.3 договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. договору (закінчення терміну дії договору або його дострокове припинення чи розірвання).
Проте, позивач вказує, що незважаючи на вищезазначені умови укладеного договору та вимоги законодавства, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.08.09р. у справі №26/188 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон» на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 3 223,79 грн. заборгованості по орендній платі.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.03.11р. у справі № 5015/518/11 розірвано договір оренди №Ф-6414-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 25.07.2008р., укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ Ремонтно-будівельна фірма «Бізон», зобов'язано виселити ТзОВ Ремонтно-будівельна фірма «Бізон» з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,3 кв.м., вирішено стягнути з ТзОВ Ремонтно-будівельна фірма «Бізон» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 8471,96 грн. боргу, за період за червень 2009р. -жовтень 2010р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2014р. у справі №914/1053/14 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно - ремонтна фірма «Бізон» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 25 546,13 грн. - плати за фактичне користування орендованим приміщенням з 01.01.2012 р. по 01.01.2014 р.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 12.06.2015р. у справі №914/748/15 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтна фірма «Бізон» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 19 354,06 грн. - плати за фактичне користування орендованим приміщенням за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2015 р.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №50679075 з примусового виконання рішення суду у справі № 914/2708/15 про зобов'язання відповідача на користь позивача повернути нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул.Київська,18 у м.Львові загальною площею 21,30 кв.м., рішення виконано 06.05.2016р., що підтверджується актом державного виконавця.
Відтак, відповідачем дане приміщення було повернуто позивачу 06.05.2016 року.
Тому, позивач просить стягнути з відповідача 34662,93 грн неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Отже, за період користування приміщенням з 01.02.2015р. по 01.05.2016р. відповідачу нараховувалась неустойка.
Відповідно до довідки про заборгованість №4-2302-23599 від 19.07.2021р. у відповідача наявна заборгованість за договором № Ф-6414-8 у розмірі 34662,93грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з п. 9.3 договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. договору (закінчення терміну дії договору або його дострокове припинення чи розірвання).
Положення частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення суду щодо виселення з об'єкта оренди виконано в процесі примусового виконання рішення відповідачем 06.05.2016р.
Відтак, Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтна фірма «Бізон» неустойку в розмірі 34662,93 грн. за період з 01.02.2015р. по 01.05.2016р. На підтвердження наведеного позивачем подано суду довідку про заборгованість №4-2302-23599 від 19.07.2021р.
Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення неустойки, суд прийшов до висновку, що ця сума нарахована позивачем вірно.
Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №230 від 15.06.2021р. на суму 2 270,00 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтної фірми «Бізон»
(місцезнаходження: Україна, 02160, місто Київ, ПРОСПЕКТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ, будинок 9; ідентифікаційний код 03331237) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ПЛ.ГАЛИЦЬКА, будинок 15; ідентифікаційний код 25558625) 34 662,93 грн неустойки та 2 270, 00 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2021 р.
Суддя Король М.Р.