ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2021Справа № 910/9471/21
За позовом Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України
до Акціонерного товариства “Банк інвестицій та заощаджень”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдплюс”
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Корольов І.О., Качук Д.С., Березовський В.В. (представники за довіреністю);
від відповідача Мартиненко О.В. (адвокат);
від третьої особи не з'явилися.
В судовому засіданні 26.10.2021 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 09.11.2021 року, проте у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та навчанні повний текст рішення складено 22.11.2021 року.
11 червня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (позивач) надійшла позовна заява № 83/668 від 08.06.2021 року до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (відповідач) про стягнення заборгованості за банківською гарантією № 2018/20-ГВ від 12.02.2018 року в розмірі 1 099 216,96 грн. (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч двісті шістнадцять гривень 96 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за банківською гарантією № 2018/20-ГВ від 12.02.2018 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 року у справі № 910/9471/21 позовну заяву № 83/668 від 08.06.2021 року Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Центральній базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовими ідентифікаторами № 0105477664462 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 17.06.2021 року у справі № 910/9471/21 було вручене уповноваженому представнику позивача - 29.06.2021 року.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 05.07.2021 року (включно).
25.06.2021 року через відділ діловодства суду від Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України надійшла заява № 83/740 від 25.06.2021 "Про усунення недоліків".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9471/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдплюс".
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478375715 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 року у справі № 910/9471/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 07.07.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 22.07.2021 року (включно).
13.07.2021 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" надійшов відзив № 2021/07/07-02 від 07.07.2021 року, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що позивачем не доведено настання гарантійного випадку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 року постановлено здійснювати розгляд справи № 910/9471/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.08.2021 року.
В підготовчому засіданні 10.08.2021 року судом оголошувалася перерва.
Судом в підготовчому засіданні 07.09.2021 року було розглянуте та відхилене клопотання про зупинення провадження у справі, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 07.09.2021 року. Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що у відповідності до п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Дослідивши підстави поданого відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість на підставі приписів ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а саме з мотивів не доведення заявником факту об'єктивної неможливості розгляду справи № 910/9471/21 до вирішення справи № 910/3246/21 та про неможливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даному господарському спорі.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 07.09.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/9471/21 до судового розгляду по суті на 28.09.2021 року.
В судовому засіданні 28.09.2021 року судом оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 26.10.2021 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12 вересня 2018 року між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (надалі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» (надалі - підрядник, відповідач) укладено договір підряду на капітальне будівництво № 114 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк роботи з будівництва об'єкта “Будівництво двох 35-квартирних житлових будинків на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у м. Вишгород Київської області, друга черга - житловий будинок на 35 квартир" (Код за ДК 021:2015 - 45211000-9, Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків), а замовник зобов'язується передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.3. договору роботи, що є предметом договору виконуються поетапно, відповідно до наданих замовником завдань, а також календарного графіка виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток 1).
Пунктом 2.1. договору встановлено, що ціна робіт за договором є динамічною та становить 21 984 339,17 грн.
Відповідно до п. 4.3. договору роботи, які є предметом договору, повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 1 березня 2019 року.
Згідно з п. 9.3. договору розрахунки за виконані підрядником роботи, здійснюються виходячи з об'ємів виконаних робіт, їх вартості на підставі представлених підрядником до актів виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3 у строк протягом 10 робочих днів з моменту прийняття фактично виконаних робіт замовником. Акти виконаних робіт повинні надаватися підрядником з усіма виконавчими та підтверджуючими відповідно до умов договору документами.
Пунктом 9.4. договору визначено, що перелік документів, що оформлюються при здачі робіт має відповідати будівельним нормам і правилам та іншим чинним нормативним документам з будівництва в Україні. Роботи приймаються замовником до оплати, разом з двома комплектами виконавчої документації, складеної підрядником.
Відповідно до п. 9.5. договору замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3). Замовник перевіряє відповідність наданих згідно п. 9.3. договору документів умовам договору, будівельним нормам і правилам, іншим чинним нормативним документам з будівництва в Україні і в разі відсутності зауважень протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення підрядника про готовність робіт до здачі, підписує акт виконаних робіт і оплачує його вартість при наявності та в межах коштів загального фонду Державного бюджету України, що наявні на рахунку замовника стосовно об'єкта будівництва.
В п. 9.8. договору визначено, що у разі відсутності зауважень до виконаних робіт датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх отримання у разі їх підписання (прийняття замовником за актами виконаних робіт у порядку, встановленому договором) виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково лише за згодою замовника.
Згідно з п. 9.13. договору, у разі відсутності у приймальної комісії замовника зауважень стосовно об'єкта будівництва, роботи вважаються закінченими в день надсилання підрядником замовнику повідомлення щодо готовності об'єкта до введення в експлуатацію.
В додатковій угоді № 2 від 27.02.2019 року до договору сторони погодили продовжити строк виконання робіт за договором до 20.08.2019 року.
В додатковій угоді № 6 від 10.03.2020 року до договору сторонами погоджено новий план фінансування, згідно з яким у 2020 році підрядник зобов'язався виконати та передати за актами, а замовник прийняти роботи на суму 10 711 337,70 грн.
За умовами п. 20.3. договору підрядник не пізніше дня укладення договору зобов'язаний надати замовнику банківську гарантію в розмірі 5% договірної ціни, передбаченої п. 2.1. договору.
На забезпечення виконання ТОВ "Інтертрейдплюс" відповідних зобов'язань за вищезазначеним договором підряду ПАТ “Банк інвестицій та заощаджень” було надано банківську гарантію № 2018/20-ГВ від 12.02.2020 року на суму 1 099 216,96 грн.
У банківській гарантії визначено, що гарантією покриваються вимоги бенефіціара (позивача) у разі невиконання принципалом (ТОВ "Інтертрейдплюс") своїх зобов'язань за договором. Банківська багатія надається на строк дії договору, буде використана для гарантування виконання принципалом таких зобов'язань: сплати штрафних санкцій та/або відшкодування бенефіціару збитків, зумовлених невиконанням (повним або частковим) та/або неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором; повернення переплачених сум грошових коштів; належного виконання встановлених згідно умов договору зобов'язань; інші випадки передбачені договором.
Гарант цією гарантією зобов'язується протягом 5 (п'яти) банківських днів заплатити бенефіціару суму гарантії, за умови отримання від бенефіціара письмової вимоги, з посиланням на гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена бенефіціару, у зв'язку з невиконанням принципалом своїх зобов'язань у відповідності до договору із зазначенням обставин порушення принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором.
До вимоги про сплату по гарантії повинні бути додані: копія договору; копії документів, що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов'язань за договором (надаються у разі наявності); копія письмової вимоги бенефіціара до принципала про виконання ним зобов'язань, передбачених договором; копія письмової відмови принципала від виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених договором (додається у разі надання принципалом такої письмової відмови).
Гарантія набуває чинності з моменту підписання її гарантом і діє по 31 грудня 2020 року включно. Зобов'язання гаранта за цією гарантією закінчуються також у разі закінчення строку дії гарантії.
Як вказує позивач, підрядник всупереч пп. 3.4.4., 3.4.13, 4.2, 4.4, 9.3, 9.5. договору у встановлений договором термін не надав замовнику акти виконаних робіт, не повідомив замовника про завершення виконання робіт за їх видами, що згідно з умовами договору та календарного графіка є простроченням виконання зобов'язань підрядника з виконання робіт. Враховуючи фактичне порушення виконання підрядником своїх зобов'язань, а саме прострочення виконання робіт за договором та несвоєчасну їх передачу і не передачу замовнику за актами виконаних робіт та з порушенням встановлених умовами договору та календарного графіка строків, позивач у вимозі № 83/1378 від 22.12.2020 року вимагав від підрядника припинити невиконання, неналежне виконання підрядником господарських зобов'язань за договором, зокрема виконати та передати будівельні роботи замовнику у порядку встановленому умовами договору.
30.12.2020 року позивачем подано до АТ «Банк інвестицій та заощаджень» вимогу № 83/1417 щодо перерахування коштів банківської гарантії у зв'язку із неналежним виконанням принципалом умов договору та наявністю відповідних підстав для перерахування. Вказана вимога містила твердження, що підрядник роботи, у визначені договором строки, не виконав, акти виконаних робіт до замовника не надходили, що є невиконанням зобов'язань за договором та підставою для сплати коштів за гарантією.
Листом № 05-1/01/497 від 25.01.2021 року АТ «Банк інвестицій та заощаджень» відмовило у задоволенні вимог щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією, у зв'язку з відсутністю гарантійного випадку.
На думку позивача, відмова відповідача сплатити кошти за гарантією порушує права позивача на отримання компенсаційної виплати у випадку порушення зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво № 114 від 12.09.2018 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Суд зазначає, що гарантія може забезпечувати як грошове так і не грошове зобов'язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов'язання.
При цьому, відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов'язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов'язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо).
Відповідно до п. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ 15.12.2004 № 639 (надалі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Відповідно до п. 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.
Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Суд зазначає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов'язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов'язання носить самостійний характер по відношенню до основного зобов'язання.
Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно з п. 5 глави 2 розділу 2 Положення гарантія вважається чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії вважається день надіслання бенефіціару або банку бенефіціара, або візуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення із зазначенням умов гарантії або дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надіслання гарантії поштовим зв'язком, або день передавання її представнику бенефіціара або принципала для подальшого передавання її бенефіціару. Облік наданої гарантії здійснюється в день набрання нею чинності за відповідними позабалансовими рахунками.
Судом встановлено, що 12.02.2020 року ПАТ “Банк інвестицій та заощаджень” було надано банківську гарантію № 2018/20-ГВ на суму 1 099 216,96 грн. (надалі - банківська гарантія).
Вказаною гарантією визначено, що відповідач зобов'язується протягом 5 (п'яти) банківських днів заплатити бенефіціару суму гарантії, за умови отримання від бенефіціара письмової вимоги, з посиланням на гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена бенефіціару, у зв'язку з невиконанням принципалом своїх зобов'язань у відповідності до договору із зазначенням обставин порушення принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором.
Письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 31.12.2020 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Таким чином, зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає лише після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред'явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов'язання.
Отже, враховуючи зміст банківської гарантії № 2018/20-ГВ від 12.02.2020 року, суд дійшов висновку, що останньою було забезпечено належне виконання боржником (принципалом) не грошового зобов'язання, а саме зобов'язання по виконанню робіт за договором підряду на капітальне будівництво № 114 від 12.09.2018 року (предметом якого є виконання робіт з будівництва об'єкта).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, строк виконання робіт за договором - до 20.08.2019 року.
Пунктом 4.3. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 27.02.2019 року) передбачено, що роботи, які є предметом договору, повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 20.08.2019 року.
При цьому, станом на 31.12.2020 року зобов'язання третьої особи за договором підряду на капітальне будівництво № 114 від 12.09.2018 року виконані не були, і доказів іншого матеріали справи не містять.
За таких обставин, оскільки принципал порушив свої зобов'язання та умови договору підряду на капітальне будівництво № 114 від 12.09.2018 року по виконанню робіт у встановлені строки, а виконання принципалом зобов'язань було забезпечено банківською гарантією № 2018/20-ГВ від 12.02.2020 року, наданою ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень", враховуючи положення ч. 1 ст. 563 Господарського процесуального кодексу України, у відповідача, як гаранта, виник обов'язок сплатити позивачу (кредитору) грошові кошти відповідно до умов гарантії.
Враховуючи правову природу гарантії (її автономність та відсутність залежності від обставин припинення основного зобов'язання, про що, зокрема, свідчать також положення ч. 3 ст. 565 та ст. 568 Цивільного кодексу України) та характер основного зобов'язання, яке забезпечене гарантією (негрошове зобов'язання) - виплата гарантом суми, на яку видано гарантію, жодним чином не може зараховуватись в рахунок виконання основного зобов'язання та відповідно впливати на його чинність/припинення. При цьому, враховуючи умови гарантії - одного лише факту наявності прострочення виконання основного зобов'язання (незалежно від періоду та обсягу простроченого зобов'язання) достатньо для заявлення бенефіціаром вимоги до гаранта про виплату відповідного забезпечення; а отже фактичне виконання у повному обсязі основного зобов'язання в майбутньому жодним чином не впливає на обов'язок з виплати гарантійної суми, який виник у зв'язку з настанням гарантійного випадку в межах, обумовлених гарантією.
Згідно з ч. 2-4 ст. 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Отже, вимога позивача № 83/1417 від 30.12.2020 року була надана ним у порядку, передбаченому банківською гарантією, відповідає вимогам, встановленим у банківській гарантії та направлена у строки, встановлені гарантією.
Відповідно до ч. 2 ст. 564 Цивільного кодексу України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Відповідно до ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу 2 Положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, має переконатися в достовірності цієї вимоги. У разі отримання вимоги від бенефіціара банк-гарант (резидент) повинен перевірити справжність підписів на вимозі або в разі отримання повідомлення від іншого банку про виставлення бенефіціаром вимоги - перевірити ключі, підписи, формат SWIFT. У разі потреби банк-гарант (резидент) надсилає запит до банку бенефіціара або іншого банку, через який було передано вимогу, для уточнення достовірності цієї вимоги/повідомлення. Банк-гарант (резидент) приймає вимогу, яка відповідає умовам гарантії, надсилає копію цієї вимоги принципалу (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) після отримання відповідних уточнень, що підтверджують її достовірність, або до отримання таких уточнень. Якщо після подання копії вимоги принципалу банк-гарант отримує письмове підтвердження недостовірності пред'явленої вимоги, то банк-гарант надсилає письмове повідомлення про такий факт принципалу та бенефіціару.
Згідно з п. 2 глави 4 розділу 2 Положення одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Відповідно до п. 3 глави 4 розділу 2 Положення сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку. Банк-гарант (резидент) здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта (резидента). Якщо гарантія надавалася за рахунок іншого забезпечення, прийнятного для банку, то банк-гарант вирішує питання щодо погашення заборгованості принципала шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з поточних/депозитних рахунків принципала, або шляхом проведення інших дій, передбачених законодавством України (за умови, якщо це передбачено договором).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив позивачу відповідь від 25.01.2021 року № 05-1/01/497, в якій відмовив у задоволенні вимоги щодо сплати гарантії.
Підставою, на які відповідач посилався для відмови у виплаті грошових коштів за гарантією було не настання гарантійного випадку.
Суд зазначає, що вимога позивача про сплату гарантії повністю відповідає вимогам гарантії: письмова вимога містить твердження, що принципал не виконав свої зобов'язання за договором підряду на капітальне будівництво № 114 від 12.09.2018 року, а саме не виконав роботи згідно умов договору; вимога є своєчасною, оскільки подана 30.12.2020 року, як це обумовлено умовами гарантії.
Враховуючи викладене, суд визнає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним, оскільки умовою виплати гарантії є допущення порушення принципалом зобов'язань за договором, яке у даному випадку мало місце, встановлене судом та не спростоване учасниками процесу.
Інших підстав для відмови у виплаті гарантії за банківською гарантією № 2018/20-ГВ від 12.02.2020 року та під час розгляду справи у суді наведено не було.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню про стягнення з відповідача на користь позивача гарантійної суми за банківською гарантією у розмірі 1 099 216,96 грн.
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 16 488,25 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Банк інвестицій та заощаджень” (ідентифікаційний код 38301210, адреса: 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка (Мельникова), 83-Д) на користь Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (ідентифікаційний код 14323014, адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 40-А) грошових коштів: заборгованості за банківською гарантією № 2018/20-ГВ від 12.02.2018 року - 1 099 216,96 грн. (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч двісті шістнадцять гривень 96 копійок) та судовий збір - 16 488,25 грн. (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 25 копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.11.2021р.
Суддя О.В. Котков