ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2021Справа № 910/9160/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватної організації (установи, закладу) «Приватний заклад дошкільної освіти «Плей Скул»
до Фонду державного майна України
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Заклад освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідгард»
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національний комплекс «Експоцентр України»
про визнання дій протиправними, скасування протоколу та визнання аукціону таким, що не відбувся
Представники учасників справи:
від позивача: Данилова К.А.;
від відповідача: Федорчук О.В.;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: Рибачок А.О.;
від третьої особи 3: не з'явився.
07.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватної організації (установи, закладу) «Приватний заклад дошкільної освіти «Плей Скул» з вимогами до Фонду державного майна України про визнання дій протиправними, скасування протоколу та визнання аукціону таким, що не відбувся.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві вказує на те, що належним орендодавцем державного майна є не Фонд державного майна України, а його регіональні відділення, тому відповідач не мав підстав та повноважень вчиняти дії щодо проведення аукціону про передачу вказаного нерухомого майна в оренду. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що аукціон було проведено не належним суб'єктом, у зв'язку з чим результати такого аукціону підлягають скасуванню, а аукціон слід визнати таким, що не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 позовну заяву Приватної організації (установи, закладу) «Приватний заклад дошкільної освіти «Плей Скул» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 24.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 відкрито провадження у справі №910/9160/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Заклад освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідгард» та Національний комплекс «Експоцентр України»; підготовче засідання призначено на 21.07.2021, встановлено учасником справи строки для подання заяв по суті справи.
15.07.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що оголошення про проведення аукціону не містило відомостей про стартову орендну плату за весь об'єкт оренди за 1 місяць. Крім того, за твердженням позивача, відповідачем не визначалась балансова вартість об'єкту оренди станом на останнє число місяця, натомість, взято до уваги лише залишкову балансову вартість об'єкту без проведення незалежної оцінки.
21.07.2021 до Господарського суду міста Києва від Закладу освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідгард» надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 21.07.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 01.09.2021.
23.07.2021 до Господарського суд міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що стартова оренда плата була визначена ним відповідно до вимог законодавства, оскільки визначалась відповідно до інформації балансоутримувача станом на 28.02.2021. Крім того, Фонд державного майна України може самостійно виступати орендодавцем нерухомого майна, що перебуває у державній власності.
13.08.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
30.08.2021 третьою особою 2 подано клопотання про залишення позову без розгляду.
30.08.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
01.09.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 01.09.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 15.09.2021.
У підготовчому засіданні 15.09.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 29.09.2021.
У підготовчому засіданні 29.09.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 06.10.2021.
06.10.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення на третьої особи 2, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 06.10.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.11.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2021 надав усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача та представник третьої особи 2 у судовому засіданні 10.11.2021 надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили.
Представник третьої особи 1 у судове засідання 10.11.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.10.2021 та розпискою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 06.10.2021.
Представник третьої особи 3 у судове засідання 10.11.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 19.10.2021 була отримана третьою особою 3 (за ідентифікатором пошуку 0105478367534).
У судовому засіданні 10.11.2021 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши подані учасниками справи докази, суд
29.03.2021 на сайті https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-03-29-000102-1 опубліковано оголошення про проведення аукціону щодо передачі в оренду лоту №5715 «Оренда державного нерухомого майна - павільйону № 22 (літера « 22»-ІІІ), загальною площею 803,1 кв. м (інвентарний номер 10100022), реєстровий номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташоване за адресою: 03127, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1 (далі - Майно), та обліковується на балансі Національного комплексу «Експоцентр України». До вказаного об'єкту встановлено додаткові умови його використання, серед яких зокрема: неможливість використання об'єкта за певними групами цільових призначень (офісні приміщення, коворкінги, об'єкти поштового зв'язку та розміщення суб'єктів господарювання, що надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, редакції засобів масової інформації, видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, ломбарди, відділення банків, інших провайдерів фінансових послуг; заклади охорони здоров'я, клініки, лікарні, приватна медична практика, аптеки, ветеринарні лікарні (клініки), лабораторії ветеринарної медицини, ветеринарні аптеки, медичні лабораторії; склади, камери схову, архіви; нічні клуби, ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год), сауни, лазні, організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності, готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки, комп'ютерні клуби та Інтернет-кафе; розміщення суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють іншу виробничу діяльність), забов'язання орендаря щодо виконання ремонтних робіт (поточного та/або капітального ремонтів) майна на суму не менше ніж 4200000 грн без врахування ПДВ тощо. Детальний перелік додаткових умов міститься у оголошенні про оренду, наказі про їх затвердження та включено до проекту договору оренди (додається до документації аукціону).
Замовник аукціону - Фонд державного майна України.
Учасниками електронного аукціону були Приватна організація (установа, заклад) «Приватний заклад дошкільної освіти «Плей Скул» (позивач) та Заклад освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідгард».
Як вбачається з Протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-03-29-000102-1 від 28.04.2021, переможцем аукціону визнано Заклад освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідгард».
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві вказує на те, що належним орендодавцем державного майна є не Фонд державного майна України, а його регіональні відділення, тому відповідач не мав підстав та повноважень вчиняти дії щодо проведення аукціону про передачу вказаного нерухомого майна в оренду.
Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що аукціон було проведено не належним суб'єктом, у зв'язку з чим результати такого аукціону підлягають скасуванню, а аукціон слід визнати таким, що не відбувся.
Враховуючи викладене, позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії Фонду державного майна України щодо проведення аукціону з передачі павільйону №22 (літера « 22»-ІІІ), загальною площею 803,1 кв.м. (інвентарний номер 10100022), реєстровий номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташований за адресою: 03127, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1;
2) скасувати протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-03-29-000102-1 від 28.04.2021 від 28.04.2021, затверджений наказом Фонду державного майна України №773 від 07.05.2021;
3) визнати проведений 28.04.2021 Фондом державного майна України аукціон з передачі в оренду павільйону №22 (літера « 22»-ІІІ), загальною площею 803,1 кв.м. (інвентарний номер 10100022), реєстровий номер 21710384.ААААЛЕ908, що розташований за адресою: 03127, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1 таким, що не відбувся.
15.07.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що оголошення про проведення аукціону не містило відомостей про стартову орендну плату за весь об'єкт оренди за 1 місяць. Крім того, за твердженням позивача, відповідачем не визначалась балансова вартість об'єкту оренди станом на останнє число місяця, натомість, взято до уваги лише залишкову балансову вартість об'єкту без проведення незалежної оцінки.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є:
а) Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна);
б) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке належить Автономній Республіці Крим;
в) органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності;
г) балансоутримувачі - щодо: нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об'єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна; нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує п'яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб'єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організування конгресів і торговельних виставок; іншого окремого індивідуально визначеного майна;
ґ) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
У ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» зазначено, що до основних завдань фонду належать, зокрема: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності.
Відповідно до п. 1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
У п. 4.4 Положення зазначено, що основними завданнями регіонального відділення, зокрема, є здійснення повноважень орендодавця державного майна.
Відповідно до п. 5.3 Положення Регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом, виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності.
З наведеного вбачається, що регіональне відділення може бути орендодавцем нерухомого майна державної форми власності після делегування йому таких повноважень Фондом державного майна України.
З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів делегування відповідачем відповідних повноважень регіональному відділенню, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та недоведеності викладених позивачем у позовній заяві обставин.
15.07.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що оголошення про проведення аукціону не містило відомостей про стартову орендну плату за весь об'єкт оренди за 1 місяць. Крім того, за твердженням позивача, відповідачем не визначалась балансова вартість об'єкту оренди станом на останнє число місяця, натомість, взято до уваги лише залишкову балансову вартість об'єкту без проведення незалежної оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вартістю об'єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати.
Балансоутримувач потенційного об'єкта оренди обов'язково здійснює переоцінку такого об'єкта у разі, якщо: у об'єкта оренди відсутня балансова вартість; залишкова балансова вартість об'єкта оренди дорівнює нулю; залишкова балансова вартість об'єкта оренди становить менше 10 відсотків його первісної балансової вартості (балансової вартості за результатами останньої переоцінки) (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Як вбачається з довідки вих. №02-11/173 від 19.03.2021 балансоутримувача спірного нерухомого майна (Національногой комплексу «Експоцентр України»), станом на 28.02.2021 залишкова балансова вартість нерухомого майна становила 54670,21 грн, первісна балансова вартість - 183997,00 грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вартістю об'єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати, та беручи до уваги відсутність обставин, визначених у ч. 2 ст. 8 вказаного закону, суд дійшов висновку, що довідка, видана балансоутримувачем нерухомого майна, є належним та допустимим доказом на підтвердження балансової вартості такого майна.
Відповідно до п. 52 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна стартова орендна плата на першому аукціоні для аукціонів з оренди майна, строк оренди якого перевищує один місяць, зазначається в розрахунку за місяць оренди та становить 1 відсоток вартості об'єкта оренди, визначеної відповідно до статті 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Доводи ж позивача відносно того, що оголошення про проведення аукціону не містило відомостей про стартову орендну плату за весь об'єкт оренди за 1 місяць, судом відхиляються, так як в оголошенні вказано, що стартова орендна плата без ПДВ становить 546,70 грн, що узгоджується з залишковою балансовою вартістю об'єкта оренди та п. 52 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (оголошення долучено позивачем до матеріалів справи 15.07.2021).
Що стосується доводів третьої особи 2 про відсутність порушених прав позивача так як він натиснув кнопку про відмову від очікування опублікування договору з переможцем, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, одним з яких є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси, зокрема, суб'єкта господарювання (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з системного аналізу ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.
Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів, а також у разі звернення до суду органів чи осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Отже, відсутність права та охоронюваного законом інтересу у позивача або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 73 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону, крім випадків використання переважного права чинним орендарем при проведенні аукціону на продовження договору оренди відповідно до пункту 149 цього Порядку.
Згідно з п. 75 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону (крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 73 цього Порядку), а у випадках, передбачених пунктом 76 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності звернення від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Отже, з умов п. 75 Порядку вбачається, що учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією може стати переможцем аукціону, якщо він 1) не звернувся з відмовою від очікування та 2) не натиснув відповідну кнопку про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Третьою особою 2 долучено до матеріалів справи копію листа №579-07/2021 від 28.09.2021 Державного підприємства «Прозорро.Продажі», в якому зазначено, що інформація про натискання позивачем кнопки про відмову від очікування завершення періоду для завантаження договору оренди міститься в ЕТС та відображено на сторінці електронного аукціону.
Таким чином, так як позивачем було натиснуто кнопку про відмову від очікування в особистому кабінеті, що, враховуючи п. 75 Порядку, є обставиною, яка свідчить про те, що позивач в будь-якому випадку не зможе стати переможцем оспорюваного аукціону, суд дійшов висновку, що права та законні інтереси позивача не порушені, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. У позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 22.11.2021.
Суддя О.М. Спичак