ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2021Справа № 910/9650/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/9650/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Лозинського Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ" (Україна, 02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 12-Б, кв. 115; ідентифікаційний код: 39867769)
про зобов'язання повернути майно та стягнення 169 440,00 грн
Представники сторін:
від позивача: Сичов О.О., ордер серії АІ № 1134561 від 21.07.2021;
від відповідача: не з'явились.
Фізична особа-підприємець Лозинський Андрій Володимирович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ" (далі - відповідач) про зобов'язання повернути майно - комплект будівельного риштування ЛСП 2000 "Будмайстер" в справному стані, очищеним від залишків будівельного сміття, яке було передано відповідачу в оренду відповідно до Договору оренди № 24-06-19 від 24.06.2019 та Акту прийому-передачі від 25.06.2019, доставивши його за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Нове, вул. Залізнична, 15а, та стягнення з відповідача заборгованості за оренду будівельного риштування в розмірі 141 200,00 грн і штрафу в розмірі 28 240,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором оренди № 24-06-19 від 24.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9650/21, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.07.2021.
У підготовче засідання 21.07.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 21.07.2021 судом було частково задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та оголошено перерву до 18.08.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/9650/21 призначено на 18.08.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання, призначене на 18.08.2021, не відбудеться, у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, підготовче засідання у справі призначено на 15.09.2021.
У підготовче засідання 15.09.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 15.09.2021 судом було частково задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 29.09.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/9650/21 призначено на 29.09.2021.
У підготовче засідання 29.09.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.10.2021.
У судове засідання 20.10.2021 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 20.10.2021 судом було оголошено перерву до 10.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/9650/21 призначено на 10.11.2021.
У судове засідання 10.11.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 10.11.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
24.06.2019 між Фізичною особою-підприємцем Лозинським Андрієм Володимировичем (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ" (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 24-06-19 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в оренду (тимчасове та платне користування) елементи будівельного риштування (далі - майно).
Згідно з п. 2.3 Договору майно передається по Акту приймання-передачі, у відповідності з Додатком № 1. Акт прийому-передачі майна є невід'ємною частиною Договору.
У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що місцем передачі предмета оренди від орендодавця до орендаря є: с. Нове, вул. Залізнична, 15. Місце передачі майна від орендаря до орендодавця по закінченню строку оренди є: с. Нове, вул. Залізнична, 15а. Обов'язок доставки предмета оренди покладено орендаря. Загальна вартість майна, що передається в оренду, складає: 119 495,20 грн, в тому числі ПДВ 20 %.
За умовами пунктів 3.1, 3.2 Договору плата за тимчасове користування майном, згідно з Додатком № 1 (орендна плата) складає 9 600,00 грн за 30 діб. Розмір орендної плати за 1 добу складає 320,00 грн на весь час оренди.
Відповідно до п. 3.3 Договору строк оренди складає 30 діб, від дати підписання Акту прийому-передачі майна.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендар здійснює передоплату за весь строк оренди майна протягом трьох календарних днів з моменту виставлення рахунку орендодавцем.
Згідно з п. 3.7 Договору за погодженням з орендарем строк оренди може бути подовжено, при цьому орендар повинен повідомити орендодавця листом не менше ніж за 3 дні до дати закінчення строку оренди. За відсутності заперечень з боку орендодавця Договір подовжується автоматично на термін, вказаний орендарем, але не менше ніж на 7 днів.
У пункті 5.1 Договору орендар зобов'язався своєчасно, на умовах п. 3.5 Договору, перераховувати орендну плату орендодавцю.
Відповідно до п. 6.1 Договору після закінчення строку оренди або при достроковому розірванню Договору орендар зобов'язаний повернути орендоване майно орендодавцю разом з упаковкою та технічною документацією (комплектно) за Актом прийому-передачі в день закінчення строку оренди та сплатити вартість наданих послуг згідно з Актом виконаних робіт.
За умовами пунктів 6.2, 6.3 Договору повернення орендованого майна здійснюється представниками сторін за Актом прийому-передачі. Орендоване майно має бути повернуто орендодавцю в справному стані, очищеним від залишків будівельного сміття.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування комплект будівельного риштування ЛСП 2000 "Будмайстер", що підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим їхніми печатками Актом прийому-передачі будівельного риштування в оренду від 25.06.2019.
За твердженнями позивача, строк дії Договору сторонами неодноразово продовжувався і загальний строк оренди становить 671 день (з 25.06.2019 по 25.04.2021), проте, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, відповідач здійснив оплату за оренду будівельного риштування лише в сумі 11 200,00 грн, тобто лише за 35 днів оренди.
З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2021 позивачем було направлено відповідачу вимогу вих. № 12 від 13.04.2021, в якій позивач повідомив відповідача про відмову від Договору та вимагав повернути орендоване майно, а також сплатити грошові кошти в сумі 118 800,00 грн.
19.05.2021 позивачем було направлено відповідачу вимогу від 18.05.2021 про сплату вартості оренди будівельного риштування, в якій позивач вимагав у відповідача підписати Акт виконаних робіт за період з 25.07.2019 по 26.04.2021 на суму 141 120,00 грн та сплатити вказану суму грошових коштів за оренду майна строком 441 день.
Також, 19.05.2021 позивачем було направлено відповідачу вимогу від 18.05.2021 про повернення будівельного риштування в справному стані, очищеним від будівельного сміття.
Проте, як зазначає позивач, вказані вимоги, попри їх отримання відповідачем, були залишені останнім без відповіді та задоволення.
З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повернути орендоване майно та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 141 200,00 грн і штраф у розмірі 28 240,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв'язку з укладенням Договору та прийняттям в користування будівельного риштування, виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування об'єктом оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Факт користування відповідачем об'єктом оренди за Договором у період з 25.06.2019 по 26.04.2021 підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією Акту прийому-передачі будівельного риштування в оренду від 25.06.2019.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем об'єкта оренди за Договором позивачу.
Згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Отже, статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний порядок розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Матеріалами справи підтверджується факт невнесення відповідачем орендної плати за користування будівельним риштуванням протягом трьох місяців підряд.
Суд встановив, що вимогу позивача вих. № 12 від 13.04.2021 про відмову від Договору було отримано відповідачем 26.04.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0318706809317.
З огляду на викладене, в силу ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, Договір вважається розірваним з моменту отримання відповідачем вимоги позивача вих. № 12 від 13.04.2021, тобто з 26.04.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Підсумовуючи вищенаведене, у зв'язку з відмовою позивача від Договору, відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 Договору, орендоване майно має бути повернуто орендодавцю, відтак вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути комплект будівельного риштування підлягає задоволенню.
За доводами позивача, загальний строк оренди будівельного риштування, за який відповідач не здійснював оплату, складає 636 днів, проте з огляду на обмежену можливість використання орендованого майна в холодну пору року та з урахуванням карантинних обмежень, ним було нараховано орендну плату за 441 день користування майном за період з 25.07.2019 по 26.04.2021 в сумі 141 120,00 грн, із розрахунку 441 х 320,00 грн.
За змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд звертає увагу, що умовами Договору не передбачено порядку оформлення надання позивачем послуг з оренди та їх прийняття відповідачем.
У матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії виставленого позивачем рахунку-фактури № 1505 від 15.05.2021 на суму 141 120,00 грн та Акту виконаних робіт від 15.05.2021 на суму 141 120,00 грн, які були направлені позивачем разом з вимогою від 18.05.2021 та отримані відповідачем 24.05.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями опису вкладення у цінний лист та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0814700540348.
Доказів на підтвердження наявності у відповідача заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг, а також претензій щодо виконання позивачем умов Договору суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення пункту 3.5 Договору, зобов'язання з оплати орендної плати мало виконуватись відповідачем за весь строк оренди на умовах передоплати.
Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати суми боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості підлягає частковому задоволенню в розмірі 141 120,00 грн.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за порушення орендарем строків перерахування орендної плати орендар сплачує штраф у розмірі 20 % від простроченого платежу, за кожен день затримки.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд встановив, що відповідачем порушено строки перерахування орендної плати, що зумовлює для відповідача настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 20% від простроченого платежу, відтак вимога про стягнення з відповідача штрафу підлягає частковому задоволенню в розмірі 28 224,00 грн (141 120,00 грн х 20 %).
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повернути орендоване майно - комплект будівельного риштування ЛСП 2000 "Будмайстер" в справному стані, очищеним від залишків будівельного сміття, яке було передано відповідачу в оренду, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 141 120,00 грн і штрафу в розмірі 28 224,00 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4 810,16 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, а решта витрат позивача зі сплати судового збору, у зв'язку з необхідністю часткової відмови у задоволенні позову - на позивача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ" (Україна, 02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 12-Б, кв. 115; ідентифікаційний код: 39867769) повернути Фізичній особі-підприємцю Лозинському Андрію Володимировичу ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) майно - комплект будівельного риштування ЛСП 2000 "Будмайстер" в справному стані, очищеним від залишків будівельного сміття, яке було передано в оренду відповідно до Договору оренди №24-06-19 від 24.06.2019 та Акту прийому-передачі від 25.06.2019, доставивши його за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Нове, вул. Залізнична, 15а.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баукунст Київ" (Україна, 02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 12-Б, кв. 115; ідентифікаційний код: 39867769) на користь Фізичної особи-підприємця Лозинського Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) заборгованість за оренду будівельного риштування в розмірі 141 120 (сто сорок одна тисяча сто двадцять) грн 00 коп., штраф у розмірі 28 224 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять чотири) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 810 (чотири тисячі вісімсот десять) грн 16 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1,44 грн покласти на Фізичну особу-підприємця Лозинського Андрія Володимировича.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 22.11.2021
Суддя О.В. Нечай