Рішення від 08.11.2021 по справі 910/5367/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2021Справа № 910/5367/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Степов'юк С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця"

треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна

про визнання недійсною процедури скликання, організації, проведення і прийняття рішення Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", проведених 11 березня 2021 року та визнання недійсними результатів голосування.

Представники учасників справи:

від позивача: Педенко Д.В., ордер серія АА № 1094592;

від відповідача: Овчаренко І.С., ордер серія АІ № 1123509;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третіх осіб 2 - 4: Овчаренко І.С. ;

від третьої особи 5: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" про визнання недійсною процедури скликання, організації, проведення і прийняття рішення Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", проведених 11 березня 2021 року та визнання недійсними результатів голосування.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем процедури скликання, організації, проведення і прийняття рішень Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", проведених 11 березня 2021 року. Зокрема, позивач вказав на такі порушення: чергові загальні збори відповідно до діючого законодавства може скликати лише діюче правління ОСББ, а ініціативна група скликає позачергові збори; після проведення позачергових загальних зборів 27.10.2020 та оголошення рішення зборів 21.11.2020, діючим до сьогодні і легітимним правлінням є правління, обране 27.10.2020, яке не брало участі у скликанні даного зібрання ОСББ 11.03.2021; порядок денний зборів, скликаних попереднім правлінням та Ініціативною групою містить низку правових і фактичних колізій, які можуть унеможливити кваліфікацію та легітимізацію рішень даних зборів; неналежне повідомлення позивача та інших співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому створено ОСББ "Голосіївська фортеця" про скликання чергових загальних зборів, позбавило останніх можливості належним чином підготуватися до їх проведення, ознайомитись з порядком денним та документами, що розглядалися на загальних зборах, подати додаткові питання на включення до порядку денного, а також інші права, передбачені ст. 14 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"; грубо порушені правила реєстрації учасників, а саме: реєстрацію здійснювали не співвласники будинку; при реєстрації не пред'являвся документ, що посвідчує право власності або довіреність на представництво інтересів; реєстраційна відомість не велась, розписувались у списку не тільки не співвласники, але й не мешканці будинку; листи письмового опитування співвласників на зборах-мітингу заповнювали не самі співвласники будинку, а персонал попереднього офісу ОСББ (менеджер та бухгалтер); питання, зазначені в листах опитування не відповідають оголошеному порядку денному та не мають чіткого обґрунтування і формулювання; в листах опитування не зазначено документу та його ідентифікаційних даних, що підтверджує право власності; письмове опитування проводилось без участі більш ніж 14135 кв.м., що складає більш ніж 32,56% від всієї площі приміщень співвласників; у письмовому опитуванні брали участь представники співвласників без належного підтвердження передоручення повноважень, зокрема довіреності; у листах опитування співвласників не зазначено відповідальної особи за проведення опитування та відсутній її (особи) підпис.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11.05.2021.

07.05.2021 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.

11.05.2021 ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 подали заяви про вступ у справу в якості третіх осіб.

У судове засідання 11.05.2021 представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 підготовче судове засідання відкладено на 24.05.2021.

17.05.2021 представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

24.05.2021 ОСОБА_11 подала заяву про вступ у справу в якості третьої особи.

У судове засідання 24.05.2021 представники сторін з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 залучено до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 14.06.2021.

За результатами розгляду заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 про вступ у справу в якості третіх осіб, судом не встановлено, а означені заяви не містять умов, визначених ст. 50 ГПК України для залучення означених осіб до участі у справі в якості третіх осіб.

27.05.2021 третьою особою 2 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

09.06.2021 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

10.06.2021 третьою особою подано письмові пояснення.

14.06.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що правлінням ОСББ "Голосіївська фортеця", обраним на загальних зборах ОСББ "Голосіївська фортеця", які відбулись 27.10.2020, жодних рішень щодо скликання та проведення чергових/позачергових загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", у тому числі скликання та проведення спільно з ініціативною групою у складі ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 чергових зборів ОСББ, які відбулись 11.03.2021 не приймалось. При цьому, ініціативною групою, по сьогоднішній день не передано правлінню ОСББ "Голосіївська фортеця" Протокол загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", які відбулись 11.03.2021 № 1/21, від 26.03.2021 з додатками, зокрема реєстром співвласників багатоквартирного будинку, які були присутні та проголосували за загальних зборах ОСББ "Голосіївська фортеця", що проведені 11.03.2021; листів письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку, які прийняли участь у письмовому опитуванні на загальних зборах ОСББ "Голосіївська фортеця", які відбулись 11.03.2021; документів, які підтверджують повідомлення вручення або направлення повідомлень про проведення загальних зборів 11.03.2021. Через відсутність у відповідача вказаних вище документів, з метою спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві, представник відповідача вказав на необхідність зобов'язати третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, які входили до ініціативної групи, яка скликала та проводила загальні збори ОСББ "Голосіївська фортеця", що відбулись 11.03.2021, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 надати документи, які стосуються скликання та проведення ініціативною групою загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", які відбулись 11.03.2021

14.06.2021 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 подано клопотання про залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб.

14.06.2021 представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_12 .

У судове засідання 14.06.2021 представники учасників справи з'явились.

За результатами розгляду заяв ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про вступ у справу в якості третіх осіб та клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_12 , судом не встановлено, а означені заяви не містять умов, визначених ст. 50 ГПК України для залучення означених осіб до участі у справі в якості третіх осіб.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 29.06.2021.

24.06.2021 представником третьої особи 4 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.06.2021 представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, яка в подальшому у судовому засіданні 29.06.2021 за клопотанням представника позивача залишена судом без розгляду.

У судове засідання 29.06.2021 представники учасників справи з'явились, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що поданий до суду відзив на позовну заяву 14.06.2021 не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки вказаний відзив від імені ОСББ "Голосіївська фортеця" підписаний адвокатом Петришаком А.Я. На підтвердження повноважень даного адвоката до відзиву додано копію ордеру серії КС № 427832, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 21.05.2021. Водночас, у відповідача відсутні відомості про укладення договору на правову допомогу як з адвокатським об'єднанням "КПД Консалтинг", у складі якого здійснює свою адвокатську діяльність Петришак А.Я. , так і з адвокатом Петришаком А.Я. Заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав на відсутність порушеного права позивача, оскільки позивачем у позові не зазначено які конкретні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси порушені відповідачем. За своєю суттю позовні вимоги зводяться лише до незгоди позивача із обранням нового складу правління ОСББ "Голосіївська фортеця", що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу. Твердження позивача, що чергові загальні збори може скликати лише діюче правління ОСББ, а ініціативна група може скликати лише позачергові збори є безпідставним, з огляду на положення ст. 10 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. 10 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 5 Розділу ІІІ "Статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування" Статуту ОСББ "Голосіївська фортеця". Як вбачається із зазначених норм законодавець взагалі не застосовує таких понять як чергові чи позачергові збори ОСББ. Діючі нормативно-правові акти та Статут ОСББ визначають загальні збори як форму волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку. Твердження позивача, що повідомлення про скликання/проведення загальних зборів 11.03.2021 не направлялося на її адресу не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявним в матеріалах справи рекомендованим листом з ідентифікатором поштового відправлення 0303915682203 від 19.02.2021 на адресу позивача вул. Голосіївська, 13, 38-39, м. Київ, 03039. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі АТ "Укрпошта", рекомендований лист з ідентифікатором доступу поштового відправлення 0303915682203 було отримано 20.03.2021 представником адресата за довіреністю. Крім того, представник позивача Шалденко Є.М. був присутній 11.03.2021 на загальних зборах ОСББ "Голосіївська фортеця" і на підтвердження своїх повноважень надав копію нотаріальної довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Грущинського О.В. Загальні збори ОСББ "Голосіївська фортеця" 11.03.2021 були проведені у відповідності до ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ "Голосіївська фортеця", затвердженого загальними зборами ОСББ "Голосіївська фортеця" 13.11.2017. Відповідно до реєстраційних відомостей у загальних зборах ОСББ "Голосіївська фортеця" 11.03.2021 взяли участь 102 співвласника, в тому числі був присутній представник позивача Шалденко Є.М. , який особисто розписався у реєстраційній відомості, проте участі у голосуванні не брав, оскільки його листок голосування відсутній. Твердження позивача, що ініціативною групою було протиправно змінено порядок денний загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", що проводились 11.03.2021 не відповідає дійсності та не підтверджується жодним доказом. Так, на підставі протоколу ініціативної групи № 2 від 04.03.2021 з розгляду загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" було знято 6 питань порядку денного, що було відображено у листі голосування учасника загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" та у листі опитування, що заповнювався співвласниками протягом 15 календарних днів з моменту проведення загальних зборів. Будь-яких нових питань замість тих, що були зняті з розгляду, до порядку денного не було включено. Крім того, позивач не зазначає, які саме його права були порушені при прийнятті ініціативною групою рішення про зняття з розгляду загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" 11.03.2021 ініційованих раніше цією ж групою питань 2-7 порядку денного. Безпідставним також є твердження позивача про наявність порушення процедури та порядку проведення письмового опитування співвласників, оскільки у письмовому опитування взяло участь 293 співвласника, що відображено у протоколі №1/21 від 26.03.2021. Всі листи опитування приймав та перевіряв член лічильної комісії проставляючи на ньому свій підпис та дату отримання. Інформація про членів лічильної комісії зазначалась в самому листі опитування. Таким чином, позивач у позові не навів належних доводів, які б вказували на порушення ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ "Голосіївська фортеця" при проведенні загальних зборів співвласників приміщень 11.03.2021, результат яких був оформлений протоколом загальних зборів від 26.03.2021 № 1/21.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про продовження строків підготовчого провадження та оголошено перерву до 26.07.2021.

13.07.2021 представником відповідача подано письмові пояснення щодо пояснень адвоката Петришака А.Я. на підписання відзиву від імені ОСББ "Голосіївська фортеця".

У судове засідання 26.07.2021 представники учасників справи з'явились, представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, клопотання про витребування доказів, клопотання про виклик та допит свідків, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5 ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет позову з її урахуванням.

За результатами розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів, заслухавши пояснення представників учасників справи, судом відмовлено у задоволені означеного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 210 ГПК України.

При цьому, судом зобов'язано відповідача надати оригінали доказів, доданих до відзиву на позовну заяву під час розгляду справи по суті та дослідження доказів, у відповідності до ч. 3 ст. 210 ГПК України.

За результатами розгляду заявленого позивачем клопотання про виклик та допит свідків, заслухавши пояснення представників учасників справи, судом залишено означене клопотання без задоволення з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 88 ГПК України визначено, що заява свідка, у якій за змістом ч. 1 ст. 88 ГПК України, письмово викладаються показання свідка, має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. Позивач подає докази у строк, визначений ч.2 ст. 80 ГПК України разом з поданням позовної заяви.

Натомість заяви свідків додано позивачем до поданого клопотання про виклик та допит свідків, поданого 26.07.2021, тобто поза межами встановленого законом строку та без обґрунтування поважності пропуску строку на їх подання, в зв'язку з чим, заяви свідка у відповідності до ч. 8 ст. 80 ГПК України судом до розгляду не прийняті.

В свою чергу, відповідно до ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Проте, оскільки надані позивачем разом з із заявленим клопотанням про виклик та допит свідків заяви свідків судом до розгляду не прийняті, на даний час відсутні підстави сумніватись у їх показах, які фактично не надавались.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєву Наталію Михайлівну в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 09.08.2021.

09.08.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.

У судове засідання 09.08.2021 представник третьої особи 5 не з'явився, інші учасники судового процесу з'явились.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, в зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.09.2021.

10.08.2021 представником третьої особи 5 подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи 5.

13.09.2021 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 13.09.2021 представник третьої особи 5 не з'явився, інші учасники судового процесу з'явились.

За результатами судового засідання, з огляду на заявлене позивачем клопотання про відкладення судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання до 04.10.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.

04.10.2021 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 04.10.2021 представники позивача та третьої особи 5 не з'явились, інші учасники судового процесу з'явились.

За результатами судового засідання, враховуючи поважність причин неявки представника позивача та подане клопотання про відкладення судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 18.10.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.10.2021 представником третьої особи 4 подано клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу.

18.10.2021 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів на обґрунтування поданих заперечень та доказів витрат на правову допомогу.

18.10.2021 представником відповідача та третіх осіб 2-4 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

18.10.2021 представником позивача подано письмові пояснення та клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 18.10.2021 представники позивача та третьої особи 1 з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.

За результатами судового засідання, враховуючи подане представником відповідача та третіх осіб 2-4 клопотання про відкладення судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 08.11.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.

08.11.2021 представником позивача подано заперечення на клопотання представника відповідача та третьої особи 4 про приєднання доказів витрат на правову допомогу.

08.11.2021 представником відповідача подано заперечення на клопотання позивача про залучення доказів.

У судове засідання 08.11.2021 представники позивача, відповідача та третіх осіб 2-4 з'явились, представники третіх осіб 1 та 5 не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

За наслідками розгляду клопотання представника позивача від 18.10.2021 про долучення доказів, з урахуванням заперечень представника відповідача від 08.11.2021 на клопотання позивача про залучення доказів суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу, пункт 5 частини третьої статті 162 ГПК України покладає саме на позивача обов'язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову. Крім того, згідно з пунктом 8 цієї норми, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Отже, на позивача покладено обов'язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, при розгляді справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і вирішити спір відповідно до норм матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню у конкретному випадку з урахуванням принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, зокрема, диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Разом з цим, статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Стаття 119 ГПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Системний аналіз статей 80, 119, 162 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні бути подані разом з відповідним позовом. При цьому докази, подані з порушенням строку, суд приймає, з урахуванням положень ст.ст. 80, 119 ГПК України, та обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії, тобто, лише у разі наявності об'єктивних обставин, які стали причиною порушення процесуального строку подання таких доказів (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності об'єктивних обставин, які стали причиною порушення позивачем процесуального строку подання таких доказів.

Враховуючи наведені приписи процесуального закону, подані позивачем 18.10.2021 докази судом до розгляду не приймаються.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третіх осіб 2-4 надав усні пояснення по суті спору.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників третіх осіб 1 та 5 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи подане представником третьої особи 5 клопотання про розгляд справи за відсутності представника останньої, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 08.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 розділу І Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" (відповідач у справі), затвердженого загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" (протокол від 13.11.2017), вказане ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку № 13, що розташований за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Голосіївська, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та Статуту. Об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис до реєстру стосовно державної реєстрації юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.11.2009, номер запису: 10681020000025202, та діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами ОСББ "Голосіївська фортеця" (протокол від 13.11.2017).

ОСОБА_1 (позивач у справі) згідно зі свідоцтвом про право власності виданим Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.05.2008 є власником квартири у житловому будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 142,10 кв. м.

Протоколом № 1 засідання ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" 01.02.2021 у присутності ОСОБА_17 (АДРЕСА_20), ОСОБА_18 (АДРЕСА_21), ОСОБА_19 (383), ОСОБА_20 (АДРЕСА_23) та запрошеної чинної голови правління ОСББ Поліщук Ю. у зв'язку із виниклою ситуацією, що склалася навколо позачергових загальних зборів, проведених 27.10.2020, а саме: частина співвласників не була допущена до участі в них, а ті хто зміг зареєструватись не могли приймати участь у голосуванні та обговоренні питань порядку денного, оскільки фізично не були допущені у кімнату проведення зборів (на вході були співробітники приватної охоронної фірми, які перешкоджали доступу до кімнати проведення зборів). Станом на 01.02.2021 співвласники ОСББ "Голосіївська фортеця" не можуть ознайомитися із результатами позачергових загальних зборів, проведених 27.10.2020. Жодна інформація про новообраний склад правління відсутня, всі звернення до членів ініціативної групи щодо надання інформації ігноруються. У ЄДРПУО керівником ОСББ "Голосіївська фортеця" зареєстровано ОСОБА_3 . У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/20466/20 про визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", оформлені протоколом № 1/2020, дата проведення 27.10.2020. Крім того, Голосіївським управлінням поліції відкрито кримінальне провадження. Оскільки виникла необхідність проведення повноцінних зборів співвласників ОСББ з метою обговорення ситуації, що склалась та прийняття законних рішень більшістю співвласників вирішено:

- утворити ініціативну групу зі скликання і проведення загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" у складі: ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 та звернутися до голови правління ОСББ "Голосіївська фортеця" з проханням допомогти ініціативній групі організувати та провести загальні збори, а також звітувати на них щодо роботи за 2019-2020 р.р;

- затвердити план роботи ініціативної групи;

- затвердити кошторис на організацію та проведення загальних зборів;

- затвердити місце та час проведення загальних зборів;

- затвердити Порядок денний загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" в наступній редакції:

1. Про обрання Голови та Секретаря чергових загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця".

2. Звітування Правління про результати роботи за вересень 2019 - грудень 2020р.

3. Звіт Ревізійної комісії по діяльності ОСББ "Голосіївська фортеця" за 2019 рік та 2020 рік.

4. Про затвердження Положення про Резервний фонд ОСББ "Голосіївська фортеця".

5. Про затвердження положення Про Ревізійну комісію ОСББ "Голосіївська фортеця".

6. Про здійснення незалежного аудиту фінансово-господарської діяльності ОСББ "Голосіївська фортеця" за період 2016-2020рр.

6.1. Доповідь ініціативної групи "Громадський аудит".

6.2. Відповідь Правління по питанням доповіді.

6.3. Розгляд комерційних пропозицій аудиторських компаній та затвердження джерела коштів на проведення незалежного аудиту.

7. Про затвердження кошторису на 2021р. та розміру внеску на утримання будинку на прибудинкової території ОСББ "Голосіївська фортеця".

8. Переобрання та затвердження складу Правління ОСББ "Голосіївська фортеця".

9. Переобрання та затвердження складу Ревізійної комісії ОСББ "Голосіївська фортеця".

Протоколом № 2 засідання ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" 04.03.2021 у присутності ОСОБА_17 (АДРЕСА_20), ОСОБА_18 (АДРЕСА_21), ОСОБА_19 (АДРЕСА_22), ОСОБА_20 (АДРЕСА_23) та запрошених: ОСОБА_23 (АДРЕСА_24), ОСОБА_24 (АДРЕСА_25), ОСОБА_25 (АДРЕСА_26), ОСОБА_26 (АДРЕСА_27) вирішено:

- зняти з Порядку денного загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" питання №№ 2-7;

- обрати членами лічильної комісії для підрахунку голосів, збору підписних листів та оформлення загальної відомості голосування по черговим загальним зборам ОСББ "Голосіївська фортеця" наступних співвласників: ОСОБА_23 (АДРЕСА_24), ОСОБА_24 (АДРЕСА_25), ОСОБА_25 (АДРЕСА_26), ОСОБА_26 (АДРЕСА_27), ОСОБА_18 (АДРЕСА_21), ОСОБА_4 (АДРЕСА_22).

Протоколом № 1/21 від 26.03.2021 оформлені результати загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця", які відбулись 11.03.2021.

Згідно із вказаним протоколом загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 480 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 43 412 кв. м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 293 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 25 874,80 кв.м. Два опитувальні листи (квартира АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) загальною площею 181,6 кв.м. визнані недійсними. Таким чином до розрахунку прийнята загальна площа 25 696,20 кв.м., що складає 59,18% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Згідно протоколу № 1/21 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця", які відбулись 11.03.2021 на загальних зборах вирішено:

- обрати головою загальних зборів ОСОБА_27 , секретарем зборів ОСОБА_12 ;

- затвердити кошторис на 2021 рік;

- затвердити склад правління: 1) ОСОБА_28 (власник квартири АДРЕСА_4 ) ОСОБА_21 (власник квартири АДРЕСА_5 ) ОСОБА_29 (власник квартири АДРЕСА_6 ), ОСОБА_30 (власник квартири АДРЕСА_7 ), ОСОБА_31 (власник квартири АДРЕСА_8 ), ОСОБА_32 (власник квартири АДРЕСА_9 ), ОСОБА_18 (власник квартири АДРЕСА_10 ), ОСОБА_4 (власник квартири АДРЕСА_11 ), ОСОБА_33 (власник квартири АДРЕСА_12 ), ОСОБА_34 (власник квартири АДРЕСА_13 ), ОСОБА_22 (власник квартири АДРЕСА_14 );

- обрати склад ревізійної комісії: 1) ОСОБА_35 (власник квартири АДРЕСА_15 ) ОСОБА_36 (власник квартири АДРЕСА_16 ), ОСОБА_37 (власник квартири АДРЕСА_17 ).

Згідно з текстом вказаного протоколу по першому питанню співвласники проголосували "за" одноголосно, питання 2-7 Порядку денного залишено без розгляду згідно Протоколу № 2 від 04.03.2021, по восьмому питанню порядку денного проголосували "за" - 23 643,20 кв.м., що складає 54,46% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; "проти" - 2 033,90 кв.м., що складає 4,69% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, по дев'ятому питанню порядку денного "за" проголосували 25 045,70 кв.м., що складає 57,69 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; "проти" - 647,50 кв.м., що складає 1,49% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку співвласників, по десятому питанню порядку денного "за" проголосували 25 201,5 кв.м., що складає 58,05 загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; "проти" - 424,10 кв.м., що складає 0,98% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку співвласників.

Згідно зі змістом вказаного протоколу, листки письмового опитування заповнені відповідно до вимог абз. 4 ч. 8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" пронумеровані та прошнуровані на 291 аркушах додаються.

Протокол № 1/21 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця", які відбулись 11.03.2021 підписаний головою зборів ОСОБА_38 та секретарем зборів ОСОБА_39 .

На підставі вказаного протоколу 14.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Наталією Михайлівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис № 1000681070017025202 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме відомостей про зміну керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" (код ЄДРПОУ 36791839).

Предметом позову в даній справі є вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" № 1/21, які відбулися 11.03.2021 та скасування запису № 1000681070017025202 від 14.06.2021 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частинами 1-2 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII.

Згідно із частинами першою, другою статті 4, частиною першою статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Відповідно до пункту п'ятого статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Оскільки позивачем оспорюється рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця", тобто рішення зборів вже створеного ОСББ, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню умови Статуту вказаного ОСББ та норми спеціального закону - Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-ІІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 та від 13.10.2021 у справі № 908/2709/20.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з частинами першою, четвертою та п'ятою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.

Отже, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (аналогічний висновок міститься у п. 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).

Позивач, як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку, який входить до складу ОСББ «Голосіївська фортеця», є співвласником ОСББ згідно приписів статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Як співвласник ОСББ, позивач має право брати участь в управлінні ОСББ у порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Як зазначє позивач, вона не була повідомлена про час, місце скликання та порядок денний загальних зборів ОСББ, тому не мала можливості приймати у них участь, висувати пропозиції щодо запропонованого порядку денного, голосувати, тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Частинами третьою та четвертою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III передбачено, що скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Тобто, вищевказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: по-перше, форма повідомлення обов'язково повинна бути письмовою; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 18.09.2018 у справі №916/782/17.

Аналогічні положення, які зазначені в частинах третій та четвертій статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III, містяться у статті 5 розділу ІІІ Статуту, згідно з якою загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Матеріали справи свідчать, що ініціативною групою співвласників ( ОСОБА_21 , ОСОБА_40 , ОСОБА_4 , ОСОБА_41 ) зі скликання загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" 18.02.2021 було складено повідомлення про проведення чергових загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 11.03.2021 о 19:00 у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 з проєктом порядку денного зборів.

При цьому, означене повідомлення про проведення чергових загальних зборів було додано позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що з метою повідомлення позивача про скликання зборів 11.03.2021 відповідачем 19.02.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено повідомлення про проведення зборів, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком № 830 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих за Ф. 103 зі штрихкодовим ідентифікатором 0303915682203.

Згідно з відомостями, які містяться на офіційному інтернет сайті ПАТ "Укрпошта" за результатом пошуку судом встановлено, що відправлення за номером: 0303915682203 не було вручене під час доставки об'єктом поштового зв'язку з індексом 03039.

В той же час, неотримання позивачем листа та повернення його без вручення є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо його належного отримання, тобто є власною волею та діями (бездіяльністю) такої особи.

Водночас, з відомості співвласників ОСББ "Голосіївська фортеця" присутніх на чергових загальних зборах 11.03.2021 вбачається, що від ОСОБА_1 був присутній її представник ОСОБА_16 , який діяв на підставі довіреності від 11.03.2021 реєстровий номер 51804379.

Жодних доказів на спростування обставин уповноваження ОСОБА_16 на участь його у загальних зборах 11.03.2021 від імені ОСОБА_1 , як і доказів скасування, відкликання або визнання недійсною в установленому порядку довіреності, позивачем не надано, як і не заперечено факту її видачі, в поданих по суті заявах.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з постановою Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є надати саме ту кількість доказів, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Так, на підтвердження надіслання позивачу повідомлення про загальні збори, відповідач надав текст повідомлення, список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих за Ф. 103 з відбитком поштового відділення датованим 19.02.2021, відомості співвласників ОСББ "Голосіївська фортеця" присутніх на чергових загальних зборах 11.03.2021, ксерокопію довіреності на ім'я ОСОБА_16 . Натомість, позивач не надав суду жодних доказів на спростування цієї обставини.

Встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.

Аналогічних правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2021 року у справі № 916/3074/20.

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Відповідно до статті 6 розділу ІІІ Статуту у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі у зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх уповноважених співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну від загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. (п. 7 розділу ІІІ Статуту).

Пунктом 8 розділу ІІІ Статуту передбачено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Статуту, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" чи "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятим.

Пунктом 10 розділу ІІІ Статуту визначено, що під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Згідно із п. 11 розділу ІІІ Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

- обрати головою загальних зборів ОСОБА_27 , секретарем зборів ОСОБА_12 ;

- затвердити кошторис на 2021 рік;

Згідно зі змістом вказаного протоколу, листки письмового опитування заповнені відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III, копії яких, пронумеровані та прошнуровані на 291 аркушах, наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_42 листків голосування та опитування вбачається, що в них зазначено, з яких питань порядку денного зборів проводилось голосування (письмове опитування). У листках голосування та опитування стоять прізвища співвласників та їх номери квартир, результат голосування (письмового опитування) з кожного питання порядку денного, власноручний підпис та дата. Відповідно до поданих листів голосування та письмового опитування (загальні підсумки) рішення з питань порядку денного загальних зборів, що відбулися 11.03.2021, прийняті більшістю (більш, ніж половиною загальної кількості співвласників) голосів співвласників ОСББ.

Доводи позивача про те, що листи голосування та листи опитування підписано із зазначенням результатів особами, які не є власниками квартир та житлових приміщеннях у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , судом відхиляються як безпідставні, оскільки надана позивачем інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить інформацію станом на 02.07.2021, в той час як листи голосування та/або листи опитування заповнювались в період з 11.03.2021 по 26.03.2021.

В свою чергу є неспроможними посилання на те, що у деяких листах голосування та опитування міститься однаковий підпис співвласників квартири, що свідчить про те, що по переліченим квартирам у підрахунок загальної кількості голосів відповідачем включені викривлені дані. Суд зауважує, що жодним співвласником зазначених квартир не висувалися заперечення щодо висловленої в листах голосування позиції щодо того чи іншого питання і матеріали справи таких доказів не містять. При цьому, позивач дійшов висновку про «однаковість» підписів не надавши суду жодних доказів на підтвердження вказаних аргументів, як-то висновків експертиз.

Твердження позивача щодо порушення прав інших співвласників багатоквартирного будинку, у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення, судом до уваги не приймаються, адже такі доводи фактично заявлено в інтересах третіх осіб, тоді як у цьому випадку позивач не є представником інших співвласників багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 , а позовні вимоги спрямовані на захист власних прав (інтересів). Втім порушення прав ОСОБА_1 судом не встановлено. При цьому інші співвласники зазначеного вище багатоквартирного будинку не скористались своїм правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Щодо доводів позивача про те, що перелік розглянутих на загальних зборах питань не відповідає тому переліку, який було визначено в оголошенні про скликання загальних зборів, суд зазначає таке.

Як вбачається з протоколу № 2 засідання ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" 04.03.2021 у присутності ОСОБА_17 (АДРЕСА_20), ОСОБА_18 (АДРЕСА_21), ОСОБА_19 (АДРЕСА_22), ОСОБА_20 (АДРЕСА_23) та запрошених: ОСОБА_23 (АДРЕСА_24), ОСОБА_24 (АДРЕСА_25), ОСОБА_25 (АДРЕСА_26), ОСОБА_26 (АДРЕСА_27) вирішено:

- зняти з Порядку денного загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" питання №№ 2-7;

Крім того, судом враховано, що згідно з протоколом № 1/21 загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", які відбулися 11.03.2021 на порядок денний були поставлені питання, що відповідали тим, що були зазначені в повідомленні про проведення чергових загальних зборів ОСББ від 18.02.2021.

При цьому, судом також враховано, що згідно з протоколом № 1/21 від 26.03.2021 питання Порядку денного №№ 2-7, а саме щодо: звітування Правління про результати роботи за вересень 2019 - грудень 2020р., звіту Ревізійної комісії по діяльності ОСББ "Голосіївська фортеця" за 2019 рік та 2020 рік, про затвердження Положення про Резервний фонд ОСББ "Голосіївська фортеця", про затвердження положення Про Ревізійну комісію ОСББ "Голосіївська фортеця", про здійснення незалежного аудиту фінансово-господарської діяльності ОСББ "Голосіївська фортеця" за період 2016-2020рр. (Доповідь ініціативної групи "Громадський аудит", Відповідь Правління по питанням доповіді, Розгляд комерційних пропозицій аудиторських компаній та затвердження джерела коштів на проведення незалежного аудиту), про участь у державних, місцевих та інших програмах щодо енергозбереження, капітальних ремонтів, тощо були залишені без розгляду згідно з Протоколом № 2 від 04.03.2021.

В свою чергу, посилання позивача на неприйняття рішення про встановлення внеску співвласників на 2021 рік у розмірі 9,8 грн. з м2, за яке проголосувало 54,46%, з огляду на положення ч. 14 ст. 10 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" судом відхиляються, з огляду на наступне.

Оскільки Статутом не передбачено прийняття таких рішень, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників, що узгоджується із приписами ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та відповідно свідчить про безпідставність доводів позивача в цій частині.

При цьому, суд, розглядаючи спір про визнання недійсним рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити, порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі №916/3074/20 від 06.09.2021.

Однак, звертаючись з позовом до суду, позивач жодним чином не обґрунтовує порушення прав і законних інтересів позивача (в чому вони проявились) та не зазначає, яким чином у разі задоволення поданого позову буде відновлено порушене право з урахуванням встановлених судом обставин справи.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; від 27 вересня 2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі "Ruiz Torija v. Spain", заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994; пункт 29).

Позивачем не доведено наявності обставин, які можуть бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця", результати яких оформлені протоколом 1/21 від 26.03.2021, як і не доведено наявності порушеного права позивача, яке потребує відновлення, а тому вимоги позивача про визнання незаконною процедури скликання, організації та проведення Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця", проведених 11.03.2021 та визнані результати голосування, що були прийняті на заході, названому Чергові загальні збори ОСББ "Голосіївська фортеця" 11.03.20211, і скасування рішення Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" оформлені протоколом № 1/21 Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" які відбулися 11.03.2021, від 26.03.2021 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В свою чергу, похідні вимоги про скасування державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника (Голови правління), проведеної 14.06.2021 на підставі рішення Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" оформленого Протоколом № 1/21 Загальних зборів ОСББ "Голосіївська фортеця" які відбулися 11.03.2021, від 26.03.2021 також задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем представлено до матеріалів справи: Договір про надання правової допомоги № 13 від 08.05.2021, Кошторис від 08.05.2021, яким визначено, що оплата послуг згідно із актом здійснюється замовником протягом 180 банківських днів з дати вступу у законну силу рішення постанови чи ухвали суду, якими звершується розгляд відповідної справи судом, Акт надання послуг № 14 від 13.10.2021 на суму 11 350,00 грн.

В свою чергу, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу третьою особою 4 представлено до матеріалів справи: Договір про надання правової допомоги № 12 від 14.06.2021, Кошторис від 20.06.2021, яким визначено, що оплата послуг згідно із актом здійснюється замовником протягом 180 банківських днів з дати вступу у законну силу рішення постанови чи ухвали суду, якими звершується розгляд відповідної справи судом, Акт надання послуг № 13 від 13.10.2021 на суму 69 250,00 грн.

Позивач в свою чергу, у поданих запереченнях на клопотання про приєднання доказів витрат на правову допомогу зазначає, що вказані витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріями співмірності, розумності, реальності та спрямовані на неправомірне збагачення відповідача за рахунок позивача. Також позивач просить суд врахувати, що позивач є звичайним пенсіонером, утримує чоловіка, який є інвалідом війни ІІ-ї групи та військовим пенсіонером.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, виходячи з представлених відповідачем та третьою особою 4 до матеріалів справи документів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень відповідача та третьої особи про виникнення обов'язку з понесення в межах розгляду спору витрат на професійну правничу допомогу в сумі 69 250,00 грн. та в сумі 11 350,00 грн. відповідно.

При цьому, оцінюючи докази, надані відповідачем та третьою особою 4, судом враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 Господарського процесуального кодексу України).

Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19.

Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

За приписами ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду у справі №910/4515/18.

Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом відповідача та третьої особи 4 документів, одночасне представництво адвокатом і відповідача, і третьої особи 4 у справі, їх значення для вирішення спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами на 50%.

Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з висновків суду стосовно відмови у задоволенні позову, витрати на правничу професійну допомогу відповідача та третьої особи 4 покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_18 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська фортеця" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 13; ідентифікаційний код: 36791839) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34 625 (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_18 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_19 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.11.2021

Суддя О.А. Грєхова

Попередній документ

101238824

Наступний документ

101238826

Інформація про рішення:

№ рішення:	101238825
№ справи:	910/5367/21
Дата рішення:	08.11.2021
Дата публікації:	23.11.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (02.02.2022)
Дата надходження:	02.04.2021
Предмет позову:	про визнання недійсною процедури скликання, організації, проведення і прийняття рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

11.05.2021 10:30	Господарський суд міста Києва
24.05.2021 11:00	Господарський суд міста Києва
14.06.2021 11:10	Господарський суд міста Києва
09.08.2021 12:00	Господарський суд міста Києва
13.09.2021 10:20	Господарський суд міста Києва
04.10.2021 11:40	Господарський суд міста Києва
18.10.2021 11:20	Господарський суд міста Києва
08.11.2021 10:30	Господарський суд міста Києва
02.03.2023 12:00	Північний апеляційний господарський суд
01.05.2023 12:50	Господарський суд міста Києва