22.11.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1110/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
розглянувши заяву ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" від 15.11.2021 (вх.№19927/21 від 18.11.2021) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХ ЮА"
до відповідача Приватного підприємства "СЕНДЕМ БУД"
про стягнення 2 665 940, 98 грн, з яких 2 595 580 грн - заборгованість за договором купівлі-продажу від 27.07.2021 №272/0721, 15 573, 48 грн - 3% річних, 54 787, 50 грн - інфляційні втрати,
установив таке.
ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" звернулося з позовом до ПП "СЕНДЕМ БУД" про стягнення 2 665 940, 98 грн, з яких 2 595 580 грн - заборгованість за договором купівлі-продажу від 27.07.2021 №272/0721, 15 573, 48 грн - 3% річних, 54 787, 50 грн - інфляційні втрати.
Суд згідно з ухвалою від 22.11.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Одночасно з пред'явленням позову ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" подав заяву від 15.11.2021 (вх.№19927/21 від 18.11.2021) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, наявні на рахунках ПП "СЕНДЕМ БУД" у межах суми позовних вимог у розмірі 2 665 940, 98 грн. Посилається на те, що в результаті кредитування відповідача та укладення договору застави екскаватор гусеничний Doosan DX 340 LCA (товар, визначений у специфікації до договору купівлі-продажу від 27.07.2021 №272/0721) може стати в подальшому предметом забезпечення вимог банку. Вказує, що позивач немає можливості задовольнити свої вимоги шляхом повернення переданого майна, тому існує необхідність вжити заходів забезпечення позовних вимог, які є співвмірними з заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні поданої заяви суд керується приписами ч. 2 ст. 136 ГПК України, згідно з якою забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Наведені висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в ряді постанов Верховного Суду (наприклад, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 30.09.2021 №908/3247/20), і враховуються судом відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічні правові висновки викладені у постанові ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові ВС від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Відповідно до приписів ст. 136, 137 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно наявністю заборгованості відповідача та потенційною можливістю того, що переданий за договором товар стане предметом забезпечення кредитних зобов'язань. Проте сам лише факт порушення покупцем своїх зобов'язань за договором чи укладення ним іншого виду договорів не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України.
Фактично подана заява ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду, щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.
Позивач не надав належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, з якими чинне законодавство пов'язує доцільність застосування заходів забезпечення позову. У той же час, вжиті заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти на рахунках товариства навпаки можуть призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони. Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 910/3836/20.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 136 -141, 144, 234, 235, 254-256 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "СПЕЦТЕХ ЮА" від 15.11.2021 (вх.№19927/21 від 18.11.2021) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 22.11.2021.
Суддя О. В. Малєєва