майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/574/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Жарському В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Мирошніченко І.В., ордер серії КВ №473347 від 08.05.2020;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (м.Київ)
до Приватного підприємства "Компанія РОС" (м.Житомир)
про стягнення 69696,68грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" звернулось з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "Компанія РОС" 69696,68грн, з яких: 3010,18грн процентів за користування кредитом за платежами від 04.05.2020 та 01.06.2020, які не були враховані при вчиненні виконавчого напису; 998,61грн штрафних санкцій за п.8.2., 8.3., 8.4. Загальних умов кредитування, 6551,18грн відшкодування страхових платежів від 04.05.2020 та 01.06.2020, які не були враховані при вчиненні виконавчого напису; 8500,00грн коштів, що були сплачені за вчинення виконавчого напису нотаріусом та 50636,71грн витрат, пов'язаних з вилученням автомобіля у відповідача.
Ухвалою суду від 22.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.07.2021.
23.07.2021 від представника відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву від 23.07.2021, в обґрунтування якої останній посилається на те, що ордер на надання правової допомоги йому як адвокату ПП "Компанія РОС" було видано 22.07.2021; під час ознайомлення з матеріалами справи ним з'ясовано, що позивачем подано заяву про усунення недоліків, яку відповідач не отримував, доводи у якій є суттєвими для вирішення спору і впливають на визначення позиції відповідача, що має бути викладено у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 26.07.2021, зокрема, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 22.09.2021 (включно); відкладено підготовче засідання на 13.09.2021; продовжено відповідачу встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 13.08.2021.
16.08.2021 на адресу суду від ПП "Компанія РОС" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив, що через форс-мажорні обставини допустив затримку в оплаті поточних платежів згідно кредитного договору. Однак, в подальшому згідно платіжного доручення №1665 від 25.06.2020 відповідач перерахував кошти у розмірі 154252,21грн на виконання виконавчого напису №440 від 02.06.2020, а також здійснив оплату винагороди приватного виконавця у розмірі 15425,22грн та 275,00грн витрат по виконавчому провадженню відповідно до платіжного доручення №1666 та №1667 від 25.06.2020. Нарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та відшкодування вартості страхових платежів вважає безпідставним, оскільки в період їх нарахування Кабінетом Міністрів України на території України було встановлено карантин, а за приписами п.8 розділу ІХ ГК України в цей період позичальник звільняється від обов'язків сплачувати неустойку. Щодо стягнення коштів за вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 8500,00грн та 50636,71грн витрат, понесених у зв'язку з вилученням автомобіля, відповідач зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №240/10178/20 визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця у виконавчому провадженні №62409729 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення основної винагороди (а.с.147-151).
Ухвалою суду від 13.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 11.10.2021.
Ухвалою господарського суду від 11.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/574/21 до судового розгляду по суті на 15.11.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по сутні не з'явився. В адресованому господарському суду клопотанні від 15.11.1021 просив розглядати справу у відсутність представника відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.191).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
21.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (компанія, позивач) та Приватним підприємством "Компанія РОС" (позичальник) укладено кредитний договір №50013276, відповідно до основних умов якого сума кредиту складає 527013,76грн, сума додаткового кредиту - 163779,60грн, сума додаткового кредиту 2 - 40134,15грн; процентна ставка - 24,90%; цільове призначення - на придбання автомобіля марки VW, модель Golf, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 11395 куб.см., рік випуску 2015 (а.с.16-30).
Договір між сторонами складають цей кредитний договір, Загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту.
Згідно п.1.1 Загальних умов кредитування компанія зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях.
Компанія також може надати позичальнику додатковий кредит на страхування майна, придбання якого є цільовим призначенням кредиту у сумі, визначеній у кредитному договорі. Надання компанією додаткового кредиту позичальнику погоджується сторонами в кредитному договорі.
Сторони можуть погодити надання компанією додаткового кредиту на страхування майна або інший вид страхування та передбачити умови його надання у відповідній додатковій угоді до кредитного договору.
Відповідно до п.1.3.1 Загальних умов, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначаються в українських гривнях на день укладення кредитного договору та зазначаються у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні.
Пунктом 1.4.2 Загальних умов, крім іншого, передбачено, що до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіку погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіку погашення кредиту. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.
За умовами п. 3.2. Загальних умов, cторони погоджуються, що компанія має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору у випадках порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць.
Позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення Позичальником розраховується Компанією і вказується у повідомленні Компанії) протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником. Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення такого повідомлення (3.3. Загальних умов).
Згідно з п.5.5 Загальних умов кредитування позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, протягом усього строкe дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована компанією.
Відповідно до пункту 5.6 Загальних умов кредитування якщо позичальник не сплатить суму страхових платежів на користь страхової компанії у строки, обумовлені договором страхування, вказаним у статті 5.5 цього кредитного договору, сторони підписують відповідну додаткову угоду до кредитного договору, що передбачає надання додаткового кредиту на страхування на умовах, передбачених кредитним договором. Позичальник дає згоду і доручає Компанії укласти від імені і за рахунок позичальника договір страхування та здійснити від імені і за рахунок позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким договором (договорами) страхування, на користь страхової компанії.
У разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, позичальник сплачує компанії пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний строк користування кредитом та/або додатковим кредитом (п.8.1 Загальних умов кредитування).
Відповідно до п.8.2 Загальних умов кредитування, у разі порушення Позичальником терміну повернення кредиту та/або додаткового кредиту, визначеного у ст. 3.3, за винятком умови порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, передбаченої в статті 3.2.1, позичальник сплачує Компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту.
Компанія направляє позичальнику перший лист щодо сплати штрафу у розмірі 250 українських гривень за кожен випадок порушення позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. Якщо позичальник у розумний строк після направлення першого листа продовжує порушувати вказані статті, компанія направляє другий лист. У такому випадку штраф за порушення позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. складатиме 350 українських гривень. Позичальник зобов'язується сплатити всі вищевказані штрафи протягом строку відповідно до кредитного договору або у строки, окремо вказані компанією (п.8.3 договору).
Збитки, заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції (п. 8.5 Загальних умов кредитування).
21.12.2015р. сторонами підписано графік погашення кредиту до кредитного договору (а.с.18-20).
21.12.2015р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору (а.с.31-32), згідно п.1.1 якої компанія зобов'язується надати позичальнику додатковий кредит на страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу (далі за текстом додатковий кредит 2), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії додатковий кредит 2 у повному обсязі, а також сплатити проценти за його використання та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до п.1.4 додаткової угоди сума додаткового кредиту 2 дорівнює сумі страхових платежів, які має сплатити позичальник відповідно до договору страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу, укладеного позичальником з авторизованою страховою компанією.
Згідно п.1.5 додаткової угоди додатковий кредит 2 надається компанією позичальнику шляхом перерахування компанією на користь страхової компанії, з якою позичальник уклав договір страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу, грошових коштів за страхові премії відповідно до договору страхування, що підлягають сплаті компанією рівними місячними платежами, якщо інше не вказано в кредитному договорі, на реквізити вказані в кредитному договорі.
21.12.2015 між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та ПП "Компанія РОС" укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу №11/04/0000/27 - автомобіля марки VW, модель Golf, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1395 куб.см., рік випуску 2015 (а.с.53-56).
21.12.2015 між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та ПП "Компанія РОС" підписано договір добровільного страхування наземного транспорту №гк26242а5ф - автомобіля марки VW, модель Golf, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1395 куб.см., рік випуску 2015, та затверджено порядок сплати страхових платежів (а.с.39-50, 50-52).
Відповідно до умов п.3 даного договору вигодонабувачем визначено ТОВ "Порше мобіліті".
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №50013276 від 21.12.2015, між сторонами укладено договір застави транспортного засобу №50013276 від 24.12.2015, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Товяновьким С.Я. (а.с.33-38).
Відповідно до п.1.1 договору застави заставодавець з метою забезпечення виконання викладених нижче зобов'язань заставляє майно, а саме автомобіль - марки VW, модель Golf, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1395 куб.см., рік випуску 2015.
За даними позивача, відповідач допустив порушення умов кредитного договору №50013276 від 21.12.2015 в частині внесення щомісячних платежів, у зв'язку з чим позичальнику були виставлені для проведення оплат наступні рахунки-фактури:
- 16.03.2020 № 00452226 про сплату 351,82грн пені та штрафу (а.с.61);
- 06.04.2020 №00453749 про сплату 202,57грн пені, 350,00грн штрафу (а.с.63);
- 16.04.2020 №00453962 про сплату 94,22грн пені (а.с.64).
16.04.2020 позивач направив відповідачу вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. №50013276, у якій вимагав дострокового повернення невиплаченої суми кредиту у повному обсязі, яка становила 155250,82грн та складалась з наступних сум:
- невиплачена сума кредиту - 91625,61грн;
- несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) 51583,71грн;
- штрафні санкції відповідно до п. 8.3 кредитного договору - 1338,12грн (а.с.74-76).
02.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Golf, 2015 року випуску, чорного кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ПП "Компанія РОС", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №50013276 від 21.12.2015 в сумі 154252,21грн (а.с.78).
23.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м.Київ Мілоцьким О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62397427 на підставі виконавчого напису №440 від 02.06.2020 (а.с.79).
25.06.2020 виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника - VOLKSWAGEN, модель Golf, 2015 року випуску, чорного кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.80-81).
25.06.2020 відповідачем згідно платіжних доручень №№ 1665, 1666, 1667 перераховано приватному виконавцю 169952,43грн на виконання виконавчого напису №440 від 02.06.2020 (а.с. 152-154).
26.06.2020 приватний виконавець перерахував позивачу 154252,21грн стягнутих по виконавчому провадженню №62397427, що підтверджується платіжним дорученням №636 (а.с.158).
Постановою приватного виконавця від 26.06.2020р. закінчено виконавче провадження №62397427 (а.с.168-170).
Після сплати відповідачем заборгованості згідно виконавчого напису №440 від 02.06.2020, останній звернувся до позивача з листом щодо надання довідки про відсутність боргу, однак у відповіді №2 від 15.01.2021 позивач повідомив, що отриманих 26.06.2020 коштів недостатньо для погашення заборгованості за кредитним договором №50013276, сума витрат, які підлягають відшкодуванню становить 59136,71грн (а.с.82-83).
Позивач вказує, що для здійснення дій з розшуку автомобіля відповідача він скористався послугами ТОВ "Дельта М Юкрейн" на підставі договору про надання колекторських послуг від 01.08.2011 (а.с.88-95), на підтвердження чого надав акт №4 від 25.06.2020, згідно якого вартість колекторських послуг ТОВ "Дельта М Юкрейн" з передачі предмету застави за кредитним договором №50013276 становить 50636,71 грн. (а.с.96-97).
Також, позивач скористався юридично-консультаційними послугами ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" щодо вчинення виконавчого напису, за які, на підставі акту наданих послуг №50 від 02.06.2020, ним було сплачено 8500,00грн. за послуги по клієнту ПП "Компанія РОС", договір 50013276 (а.с.98-99).
За даними позивача, після надіслання листа-вимоги про дострокове погашення кредиту, за період травень-грудень 2020 року відповідачу для оплат були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 69696,68грн, які ПП "Компанія Рос" не були оплачені, а саме :
- 04.05.2020 - рахунок №00454344 про сплату 1505,09грн відсотків за користування кредитом (а.с.65);
- 14.05.2020 - рахунок №00455520 від 14.05.2020 про сплату 3275,59грн відшкодування страхових платежів згідно п.5.6 загальних умов кредитування (а.с.66);
- 01.06.2020 - рахунок №00455873 про сплату 1505,09грн відсотків за користування кредитом (а.с.67);
- 03.06.2020 - рахунок №004569296 про сплату 8500,00грн інших витрат згідно п.8.5 кредитного договору (а.с.68);
- 12.06.2020 - рахунок №00457026 про сплату 3275,59грн відшкодування страхових платежів згідно п.5.6 загальних умов кредитування (а.с.69);
- 06.07.2020 - рахунок №00458405 на сплату 50636,71грн на сплату інших витрат (послуг) згідно п.8.5 кредитного договору (а.с.70);
- 23.12.2020р. - рахунок №00466905 на суму 15000,00грн на сплату інших витрат (послуг) згідно п.8.5 кредитного договору (а.с.71).
У зв'язку з несплатою відповідачем виставлених для оплати сум, ТОВ "Порше Мобіліті" звернулося до суду з позовом про стягнення з ПП "Компанія РОС" 69696,68грн, з яких: 3010,18грн відсотки за користування кредитом, 998,61грн штрафні санкції, 6551,18грн відшкодування страхових платежів, 8500,00 грн. кошти за вчинення виконавчого напису, 50636,71грн витрати понесені, у зв'язку з вилученням автомобіля у відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами виникли з кредитного договору №50013276 від 21.12.2015.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч.ч 1, 2 ст.1050 ЦК України).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення суми кредиту, несплачених чергових платежів та штрафних санкцій (а.с.74-77).
Таким чином, пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту від 16.04.2020, позивач фактично змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені сторонами у кредитному договорі.
Разом з тим, приписи ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 564/2199/15-ц, від 15.06.2021р. у справі №913/21/19.
Оскільки з моменту пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами після 16.04.2020 в сумі 3010,18грн за платежами від 04.05.2020 та 01.06.2020 (рахунки на а.с. 65, 67) є безпідставним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 998,61грн штрафних санкцій, нарахованих на підставі пунктів 8.2, 8.3, 8.4 Загальних умов кредитування, суд зазначає наступне.
Як зазначав позивач, ним були виставлені для оплати відповідачем рахунки від 16.03.2020 №00452226 про сплату 51,82грн пені та 300,00грн штрафу (а.с.61), від 06.04.2020 №00453749 про сплату 202,57грн пені та 350,00 грн. штрафу (а.с.63), від 16.04.2020 №00453962 про сплату 94,22грн пені (а.с.64).
Зі змісту пунктів 8.2, 8.3, 8.4 Загальних умов кредитування вбачається, що сторонами визначено відповідальність у вигляді стягнення 20% штрафу, 350грн штрафу, 15% штрафу за порушення позичальником умов різних пунктів договору кредитування.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач вказуючи в позовній заяві, що штрафні санкції нараховані на підставі пунктів 8.2, 8.3, 8.4 Загальних умов кредитування, не надав суду доказів та пояснень з приводу того, за порушення саме яких приписів (пунктів) договору кредитування були нараховані штрафні санкції в сумі 998,61грн, що позбавляє суд можливості перевірити правильність та правомірність їх нарахування.
Разом з тим, починаючи з 12.03.2020 в силу Закону України від 16.06.2020 №691-ХІ "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19", у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".
Таким чином, виходячи з приписів вищевказаних норм, позивач неправомірно нараховував відповідачу штрафні санкції та виставляв для їх оплати рахунки-фактури
Також, суд зазначає, що умовами п.8.4 загальних умов передбачено обов'язок позичальника сплатити штрафні санкції протягом 7 робочих днів з дня направлення відповідної вимоги компанією.
Позивач не надав суду доказів направлення відповідачу вимог про нарахування та сплату штрафних санкцій.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 998,61грн штрафних санкцій.
Щодо відшкодування страхових платежів в сумі 6551,18грн, то в підтвердження своїх вимог позивач надав копії рахунків від 14.05.2020 на суму 3275,59грн та від 11.06.2020 на суму 3275,59грн (а.с.66,69), виставлені АТ "СК "АРКС" для оплати ТОВ "Порше мобіліті" страхових платежів згідно зазначеного переліку страхувальників.
Позивач зазначив, що відповідачу для відшкодування ним страхових платежів згідно п.5.6 загальних умов кредитування були виставлені рахунки фактури №00455520 від 14.05.2020 про сплату 3275,59грн та №00457026 від 12.06.2020 про сплату 3275,59грн.
При цьому, п.22.5.2 договору добровільного страхування наземного транспорту №гк26242а5ф від 21.12.2015 передбачено, що у разі невиконання зобов'язань Страхувальника (відповідач) за цим договором щодо сплати страхового платежу, вигодонабувач має право за своєю ініціативою проводити оплату страхового платежу (в повній сумі або відповідними щомісячними платежами).
Тобто, сплата страхового платежу замість ПП "Компанія РОС" є правом вигодонабувача, яким є ТОВ "Порше мобіліті", а не його обов'язком.
Крім того, після направлення вимоги про дострокове погашення кредиту від 16.04.2021 та в подальшому після сплати відповідачем сум заборгованості за виконавчим написом не вбачається необхідності у сплаті позивачем страхових платежів замість відповідача.
Окрім того, суд зазначає, що рахунки АТ "СК "АРКС" не є платіжними документами в розумінні приписів чинного законодавства, та не підтверджують здійснення фінансової операції, а тому не можуть бути доказом понесення позивачем витрат на оплату страхових платежів.
Враховуючи наведене вище, позивач не довів належними та допустимими доказами понесення ним витрат на сплату страхових платежів за ПП "Компанія РОС" за договором добровільного страхування наземного транспорту № гк26242а5ф від 21.12.2015, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 59136,71грн збитків, яка складається з 8500,00грн. витрат за вчинення виконавчого напису та 50636,71грн витрат, понесених у зв'язку з вилученням автомобіля, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
З огляду на положення статті 224 ГК України, статей 22, 611, 614, 623 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Так, позивач просить стягнути з відповідача 50636,71грн. витрат, понесених у зв'язку з вилученням автомобіля у відповідача, які полягають в оплаті послуг ТОВ "Дельта М Юкрейн".
Позивач зазначає, що для здійснення дій з розшуку автомобіля відповідача він скористався послугами ТОВ "Дельта М Юкрейн" на підставі договору про надання колекторських послуг від 01.08.2011 та сплатив йому на підставі акту №4 від 25.06.2020 - 50636,71грн (а.с. 96-97).
ТОВ "Дельта М Юкрейн" згідно акту №4 від 25.06.2020 надало послуги з передачі позивачу предмета застави за кредитним договором №50013276.
Слід вказати, що на дату підписання позивачем та ТОВ "Дельта М Юкрейн" акту №4 від 25.06.2020 на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Мілоцького О.Л. перебувало виконавче провадження №62397427, і саме виконавцем у відповідності до приписів ч.3 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника має виноситися постанова про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Тобто, дії з розшуку автомобіля мали вчинятися саме виконавцем в рамках виконавчого провадження, а тому укладення позивачем правочину про надання послуг з розшуку автомобілю було здійснено ним на власний розсуд та ризик.
Окрім того, суд зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №240/10178/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця у виконавчому провадженні №62397427 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення основної винагороди (а.с159-166).
Тобто, всі дії вчинені приватним виконавцем у межах виконавчого провадження №62397427 є такими, що не відбулися.
Обґрунтовуючи розмір збитків в сумі 8500,00грн, позивач вказує, що дані кошти були сплачені за вчинення виконавчого напису, а саме оплату послуг ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі", на підтвердження чого надає копію акту наданих послуг №50 від 02.06.2020. та дебетового повідомлення про переказ від 04.06.2020 (а.с.98-99).
В акті наданих послуг №50 від 02.06.2020. вказано, що ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" 02.06.2020 надано юридично-консультаційні послуги відповідно до п.3.5.2 договору.
Разом з тим, копію договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012. позивач до матеріалів справи не надав, у зв'язку з чим суд не має змоги перевірити відповідність переліку наданих послуг, що зазначені в акті від 02.06.2020 умовам договору.
Віднесення до збитків витрат позивача на оплату юридичних послуг та витрат на розшук майна суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться в необхідному (логічному) зв'язку із заборгованістю, яка існувала у відповідача за кредитним договором на момент понесення таких витрат.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 26.04.2018, від 09.07.2018 та від 03.07.2018 у справах №911/3483/16, №911/2449/17, № 904/6270/16.
Слід зазначити, що правовідносини позивача з ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" та ТОВ "Дельта М Юкрейн", які існують в рамках укладених ними договорів, жодним чином не стосуються відповідача та правовідносин сторін в даній справі, які випливають з договору кредитування №50013276.
З огляду на вищевикладене, суд не погоджується з твердженнями позивача, що витрати на оплату юридичних послуг ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" та витрати на послуги ТОВ "Дельта М Юкрейн" з розшуку автомобіля боржника в загальному розмірі 59136,71грн є збитками, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором, а тому відмовляє в їх стягненні в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір в розмірі 2270,00грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00грн покладаються на позивача в порядку п.2 ч.4 ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 22.11.21
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 1 - у справу;
2 - позивачу (рек.з повід.) та на ел.пошту (info@porschefinance.ua);
- представнику позивача - Мирошніченко І.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
3 - відповідачу (рек. з повід.) та на ел.пошту (golbuh@ros.zt.ua);
- представнику відповідача - Швець А.А. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).