вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7921/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради м. Дніпро
до Дніпропетровської міської профспілкової організації Української міжгалузевої республіканської профспілки "Праця" м. Дніпро
про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 4158грн.42коп.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровської міської профспілкової організації Української міжгалузевої республіканської профспілки "Праця" з позовом про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 4158грн.42коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання з оплати орендної плати за період з 01.08.2019 по 30.01.2020 на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №235-ДКП/15 від 23.12.2015; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №904/4341/19; акту приймання комунального нерухомого майна від 30.01.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін.
Запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Поштова кореспонденція з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно із частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно інформації з довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області №04-07/2791-21 від 18.08.2021 місцезнаходженням відповідача є: 49050, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 84, кв. 25.
Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, відповідача відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про розгляд господарським судом справи.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №904/4341/19 встановлені наступні обставини.
Між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - орендодавець), та Дніпропетровською міською профспілковою організацією Української міжгалузевої республіканської профспілки "Праця" (далі - орендар) укладений договір №235-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.12.2015 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного вище договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 №41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення (далі - об'єкт оренди), загальною площею 42,4 кв. м (в т.ч. ганок 1,2 кв.м), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 84, у цокольному поверсі 5-ти поверхового будинку, вартість яких згідно з незалежною оцінкою становить 298779грн. без ПДВ., що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для використання під розміщення конторського приміщення, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.
Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами даного договору та акту приймання-передачі об'єкта оренди (пункт 2.2 договору).
За умовами пункту 2.3. договору передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 18.08.2015, на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.
На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.12.2015, копія якого залучена до матеріалів справи.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і в порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна затвердженою міською радою.
Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною даного договору, становить 763,12 грн. без ПДВ/базова за листопад місяць 2015 рік/.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з грудня місяця 2015 року.
У платіжному дорученні обов'язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 381,56грн. до загального фонду міського бюджету;
- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 381,56грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточній місяць (пункт 3.4 договору).
25.05.2016 сторонами підписано додаткову угоду №1 до спірного договору, якою змінено порядок сплати орендної плати, а саме, встановлено, що орендар зобов'язаний сплачувати 70% від загальної суми орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету та 30% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Відповідно до пункту 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди включно.
У пункті 5.2 договору сторони встановили, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди включно.
Згідно з пунктом 10.1. Договору останній діє з 23.12.2015 до 09.12.2018 включно.
Пунктом 10.2. Договору визначено, що після закінчення терміну його дії Орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладення договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий термін встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору, переважне право орендаря на переукладення договору припиняється.
Позивач листом за № 7/5-1946 від 31.10.2018 повідомив відповідача про те, що термін дії договору оренди закінчується 09.12.2018.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №904/4341/19 набрало законної сили 10.01.2020. Докази того, що вказане рішення було скасовано у порядку, встановленому чинним законодавством в матеріалах справи відсутні. Таким чином, не підлягають доказуванню обставини, встановленні у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №904/4341/19.
Вказаним рішення суду також встановлено, що договір №235-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.12.2015 припинив свою дію 09.12.2018.
Відповідно до акту приймання комунального нерухомого майна від 30.01.2020 Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (балансоутримувач) прийняло об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення, загальною площею 42,4 кв. м (в т.ч. ганок 1,2кв.м), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 84.
Вказаний акт підписаний між Комунальним підприємством "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (балансоутримувач) та Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець).
Відповідно до змісту акту Дніпропетровська міська профспілкова організація Української міжгалузевої республіканської профспілки "Праця" від підписання вказаного акту відмовилось.
Докази того, що відповідач повернув орендоване приміщення до 30.01.2020 в матеріалах справи відсутні.
З наведеного вбачається, що фактично Дніпропетровська міська профспілкова організація Української міжгалузевої республіканської профспілки "Праця" здійснювало користування приміщенням, орендованим згідно договору №235-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.12.2015, до 30.01.2020.
При підписанні акту приймання комунального нерухомого майна від 30.01.2020 балансоутримувач та орендодавець визначили, що станом на 30.01.2020 Дніпропетровська міська профспілкова організація Української міжгалузевої республіканської профспілки "Праця" має заборгованість за договором №235-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.12.2015 у розмірі: 6451грн. - заборгованість зі сплати орендної плати, яка підлягає перерахуванню балансоутримувачу; 1006грн.11коп. - заборгованість з орендної плати, яка підлягає перерахуванню до загального фонду міського бюджету.
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за договором №235-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.12.2015 за період з 01.08.2019 по 30.01.2020 складає 4158грн.42коп. Вказана сума відповідачем у добровільному порядку не сплачена, внаслідок чого позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача вказану суму.
Щодо правового режиму користування майном під час дії та у разі припинення договору найму (оренди).
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник за договором оренди майна (що належить до об'єктів державної власності) стосовно платежів з орендної плати, які підлягають сплаті відповідачем як орендарем через несвоєчасне виконання ним обов'язку повернути орендоване майно позивачу як орендодавцю після припинення договору оренди.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 "Найм (оренда)" розділу III "Окремі види зобов'язань" книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України та статей 283- 291 Господарського кодексу України.
Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами першою та шостою статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
За частиною першою статті 773 Цивільного кодексу України на наймача покладений обов'язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).
Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналогічні положення містив Закон України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону України від 10.04.92 N 2269-XII (далі - Закон про оренду) до втрати ним чинності з 01.02.2020 (у зв'язку з введенням в дію з 01.02.2020 Закону України від 03.10.2019 N 157-IX "Про оренду державного та комунального майна"). Закон про оренду регламентував умови та порядок використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду.
За змістом наведених норм із закінченням строку договору найму (оренди) (далі - договір), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов'язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).
Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За змістом наведених норм, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/11131/19 від 19.04.2021.
Судом встановлено, що договір №235-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.12.2015 припинив свою дію 09.12.2018. Таким чином, вимога щодо орендної плати за користування майном за період з 01.08.2019 по 30.01.2020 (після припинення дії договору), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
З огляду на наведене у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати за договором №235-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.12.2015 в розмірі 4158грн.42коп. за період з 01.08.2019 по 30.01.2020 - слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Дніпропетровської міської профспілкової організації Української міжгалузевої республіканської профспілки "Праця" про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 4158грн.42коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 22.11.2021.
Суддя Р.Г. Новікова