вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.11.2021р. Справа № 904/6466/21
За позовом: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Респект», м. Дніпро
Про: стягнення 2 340, 54 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Охорона Респект» (відповідач) про стягнення 2 340, 54 грн. - штрафу за неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором №ПР/НО-20209/НЮ від 15.04.20р. (укладеним між сторонами).
Ухвалою суду від 02.08.21р. відкрите провадження у справі №904/6466/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Респект» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи (поміж-іншим), що позивач за умовами п.2.2.1. договору самостійно вираховує суму узгоджених збитків з суми, яка підлягає оплаті за актом виконаних робіт на даний період, тому відповідач (виконавець) не може вплинути на своєчасність відшкодування збитків у строки, передбачені п.п.5.6. договору, а саме - здійснити відшкодування протягом 30 днів з дня підписання акту узгодження; позивач не скористався своїм правом на стягнення штрафних санкцій, оскільки протягом строку дії договору не здійснював претензійно-позовну роботу, передбачену п.п.8.2. договору, не заявляв вимог щодо стягнення штрафних санкцій. Також зазначає, що відповідач своєчасно здійснив виплату правопорушення за актами узгодження в розмірі 11 702, 69 грн., іншим учасниками господарських відносин, у тому числі і замовнику (позивачу) шкода не завдавалась, отже, нарахування на цю суму штрафу в розмірі 2 340, 54 грн. є неспівмірним у зрівнянні з виконаними в строк зобов'язаннями, враховуючи належне виконання зобов'язання по сплаті суми правопорушення за актами узгодження. Враховуючи вищезазначені обставини, відповідачем також подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 70%.
АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» (позивач) заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій , зазначаючи (поміж-іншим), що метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак господарським судом під час розгляду цієї справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
15.04.20р. між АТ «Українська залізниця» (замовник) та ТОВ «Охорона «Респект» (виконавець) укладено договір № ПР/НО-20210/НЮ, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик та своїми силами надати, а замовник прийняти й оплатити послуги з охорони майна, що знаходиться на території в межах станцій Пологівського залізничного вузла - Гайчур. Гуляй Поле, Пологи, Челюскін, Новокарлівка, Гусарка, Магедове, Комиш Заря, Кирилівка, Синя Гора та перегонів Гайчур - Синя Гора, Новокарлівка - Комиш Заря:
- рухомий склад, що має зупинки на станціях (в т.ч. вагони, локомотиви, моторвагонний рухомий склад);
- залізнична колія (в т.ч. деталі верхньої будови колії, деталі стрілочних переводів);
- засоби енергопостачання та енергозбереження; засоби сигналізації та зв'язку (п.1.1. Договору).
Під об'єктом охорони розуміється майно, зазначене в пункті 1.1.1 та територіально розташоване на станціях Пологівського залізничного вузла - Гайчур. Гуляй Поле, Пологи, Челюскін, Новокарлівка, Гусарка, Магедове, Комиш Заря, Кирилівка, Синя Гора та перегонів Гайчур - Синя Гора, Новокарлівка - Комиш Заря (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору загальна сума договору становить 3 396 398, 40 грн. з ПДВ, визначена виходячи з вартості однієї години роботи виконавця (додаток № 1 до договору).
Оплата послуг охорони здійснюється за фактично відпрацьований час (підпункт 2.2. договору).
Відповідно до пункту 2.3 договору фактичне надання виконавцем послуг за договором фіксується сторонами в двосторонньому акті прийманні-передачі наданих послуг, що складається виконавцем не пізніше п'ятого числа місяця, що слідує за звітним Замовник, у випадку відсутності заперечень (зауважень), підписує акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання.
Підпунктом 2.4. договору передбачено, що у випадку наявності у замовника заперечень, вони оформлюються актом узгодження. Акт узгодження складається протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня надходження акта приймання-передачі наданих послуг і надається виконавцю. Виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від замовника розглядає та підписує акт узгодження, де визначається сума, яка підлягає вирахуванню із суми вартості наданих послуг.
Розрахунок замовника з виконавцем здійснюється шляхом перерахування замовником суми, що підлягає оплаті за календарний місяць, на поточний рахунок виконавця протягом 30 банківських днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг, акта узгодження (за наявності) та після виставлення рахунку-фактури, але не раніше реєстрації податкової накладної (пункт 2.5 договору).
У разі, якщо замовник має зауваження до якості наданих виконавцем послуг, він має право до моменту підписання та повернення виконавцем Акту узгодження відмовитись від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, надавши при цьому наявні зауваження виконавцю в письмовій формі, оформленні належним чином і підтверджені наявними доказами. У разі згоди з цими зауваженнями виконавець письмово повідомляє про це замовника та: якщо зауваження стосуються того, що послуги були надані виконавцем не в повному обсязі або неякісно, надсилає Акт приймання-передачі наданих послуг охорони об'єкта, скоригований з урахуванням його зауважень; якщо зауваження стосуються того, що Замовнику були заподіяли збитки, то сторони діють згідно з вимогами розподілу 5 цього Договору (п. 2.8 договору).
Підпунктом 3.1.4 договору сторони визначили, що послуги за цим договором надаються щоденно (цілодобово) протягом 163 діб. Період надання послуг - квітень-листопад 2020 р.
На виконання п. 1.1 договору виконавець зобов'язується: вжити необхідних заходів щодо затримання осіб, які посягають на майно замовника, забезпечити збереження слідів правопорушення. Щоденно доповідати замовнику у письмовій формі узагальнені відомості про порушення виявлені під час здійснення охорони об'яєкту, вжиті ним заходи щодо їх припинення, запобігання подібних випадків, здійснення профілактичних заходів (п. 4.1, 4.1.1 договору) ; забезпечувати збереження майна від крадіжок, розобладнань, пошкоджень чи псування будь яким способом сторонніми особами, уживання заходів реагування у випадку надходження сигналу про несанкціоноване проникнення на об'єкт (п. 4.1, 4.1.2 договору) ; відшкодовувати збитки завдані пошкодження, розкраданням (неправомірним заволодінням) або знищенням майна Замовника, котрі є об'єктом охорони ( п. 4.1.3 договору).
Відповідно до пункту 5.2 договору за неякісне надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісно наданих послуг на підставі акта узгодження, в якому перераховуються недоліки.
Згідно з пунктом 5.6 договору виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки в повному обсязі, завдані в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань. Таке відшкодування здійснюється протягом тридцяти днів з дня підписання акта узгодження сторонами, в якому викладаються відомості про нанесені збитки та зауваження замовника. У випадку відмови виконавця від підписання акта узгодження та добровільного відшкодування завданих збитків, замовник має право не проводити оплату послуг до моменту підписання сторонами акта узгодження та/або стягувати з виконавця завдані замовнику збитки та шкоду шляхом звернення до господарського суду. (а.с.6-11).
04.08.20р. сторонами підписано акт узгодження, зі змісту якого вбачається, що згідно з матеріалами розслідування структурного підрозділу «Служба сигналізації і зв'язку» регіональної філії «Придніпровська залізниця» про розкрадання майна, що знаходиться на території та в межах станцій Пологівського залізничного вузла - станцій Гайчур, Гуляй Поле, Пологи, Челюскін, Новокарлівка, Гусарка, Магедове, Комиш Заря, Кирилівка, Синя Гора та перегонів Гайчур - Синя Гора, Новокарлівка - Комиш Заря у період з 00.00 год. 01.07.2020 до 24.00 год 31.07.2020, встановлено факт неналежного виконання договірних зобов'язань в частині охорони майна; згідно пунктів 5.5, 5.6, 5.7 договору від 15.04.2020 №ПР/НО-202209/НЮ, у період з 00.00 год. 01.07.2020р. до 24.00 год 31.07.2020 підлягає вирахуванню 11 702, 69 грн. з ПДВ, внаслідок чого вартість послуг з охорони, за липень 2020 року, що підлягає оплаті, складає 634 238, 11 грн. з ПДВ. (а.с.12).
Враховуючи вищезазначені обставини неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань та погоджену сторонами вартість неякісно наданих послуг в розмірі 11 702, 69 грн., позивач , керуючись п.5.2. договору , нарахував відповідачу 2 340, 54 грн. штрафу (11 702, 69 грн. х 20% = 2 340, 54 грн.) та звернувся з цим позовом до суду. На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення вищезазначеного штрафу перед позивачем не надано.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 ЦК України)
Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші Інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В постанові від 8 березня 2020 року у справі №902/417/18 Велика палата Верховного Суду зазначила таке: за частиною третьою статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин; зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі; господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань; з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, суд у справі, що розглядається, враховує те, що за умовами договору №ПР/НО-20209/НЮ від 15.04.20р. відповідач повинен був належним чином виконувати свої зобов'язання з охорони майна позивача, проте внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивачу були завдані збитки в розмірі 11 702, 69 грн. (які були утримані позивачем із винагороди відповідача за певний календарний місяць). Стягнення штрафу за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором одночасно із відшкодуванням збитків, завданних таким неналежним виконанням , не суперечить вимогам чинного цивільного законодавства України .
Суд критично оцінює заперечення відповідача стосовно недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, оскільки чинним ГПК України не передбачено обов'яковий порядок досудового врегулювання спорів данної категорії .
Також суд не знаходить достатньо правових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи незначний розмір штрафу та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності; а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона Респект» (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 35; код ЄДРПОУ 38981412) на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 0075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237): 2340, 54 грн. - штрафу та 2270,00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 22.11.21р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.