вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.11.2021м. ДніпроСправа № 904/5875/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Свистун Г.Г.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про розірвання договору та стягнення 19 219,00 грн.
Представники:
від позивача Карнаков О.В., ордер АР №1021546 від 01.03.2021, адвокат;
від відповідача не з'явився;
вільний слухач: Ліньков О.О.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд", в якій просить суд розірвати договір поставки грилю-барбекю електричного Bork G802 з серійним номером 2320-00582 укладеного у спрощений спосіб між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" суму грошових коштів, сплачених за Гриль-барбекю електричний Bork G802 з серійним номером 2320-00582, у розмірі 18 619,00 грн. та суму завданих збитків, що полягають у витратах на проведення оцінки товару, у розмірі 600,00 грн.
Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (доплатити 2 270,00 грн.) у строк до 02.07.2021 включно.
29.06.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду платіжне доручення № 1918 від 23.06.2021 про сплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
27.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
06.08.2021 позивач подав відповідь на відзив.
16.08.2021 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 30.08.2021 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/5875/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 27.09.2021.
У зв'язку із перебуванням судді Мілєвої І.В. на лікарняному у період з 15.09.2021 по 04.10.2021 підготовче засідання, призначене на 27.09.2021, не відбулось.
Після виходу судді з лікарняного ухвалою від 05.10.2021 призначено підготовче засідання на 18.10.2021.
Ухвалою суду від 18.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 29.11.2021 включно. Відкладено підготовче засідання 05.11.2021.
09.08.2021 позивач подав клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 05.11.2021 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" про призначення експертизи - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 22.11.2021.
12.11.2021 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.
15.11.2021 клопотання позивача задоволено.
22.11.2021 у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позивач зазначає, що між ним та відповідачем було досягнуто усної домовленості стосовно придбання у останнього грилю-барбекю електричного.
Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФZРМ-0000748510 від 08.12.2020 (а.с. 7) на оплату грилю-барбекю електричного Bork G802 у кількості 1 шт., вартістю 18 619,00 грн. з ПДВ.
Позивач зазначає, що платіжним дорученням № 1156 від 09.12.2020 (а.с.8) сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 18 619,00 грн., з призначенням платежу: «за гриль барбекю, зг. рах. № СФZРМ-0000748510 від 08.12.2020».
Відповідно до підписаної сторонами та скріпленої їх печатками видаткової накладної № PHZPM-000000747 від 10.12.2020 (а.с. 9), відповідач передав, а позивач отримав товар: гриль-барбекю електричний Bork G802 у кількості 1 шт., вартістю 18 619,00 грн. з ПДВ.
Господарський суд зауважує, що видаткова накладна № PHZPM-000000747 від 10.12.2020 підписана позивачем без жодних зауважень чи заперечень.
Таким чином, як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Солекс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (продавець) було укладено договір поставки Грилю-барбекю електричного Bork G802 у спрощений спосіб.
Однак, як стверджує позивач, протягом гарантійного строку, а саме 13.03.2021, у зв'язку з суттєвими виробничими дефектами товару позивач вимушений був звернутися до продавця для проведення діагностики та гарантійного ремонту товару.
Згідно з нарядом на виконання робіт від 18.05.2021 (замовлення № Z-00072217 від 13.03.2021) (а.с. 10) Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервісс» виявлена несправність - дефект нижнього корпусу.
Позивач зазначає, що після більше ніж двох місяців перебування товару на гарантійному ремонті у сервісному центрі (з 13.03.2021 по 18.05.2021) через очікування деталі нижнього корпусу, позивач відмовився від ремонту та забрав товар.
19.05.2021 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Укртест» для проведення експертного дослідження товару.
За результатами проведення дослідження Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Укртест» було складено висновок спеціаліста № 038/19.05.2021 від 21.05.2021 (а.с. 11-16).
Відповідно до вказаного висновку спеціаліста, при дослідженні встановлено:
« 3. Нижня знімна робоча поверхня нерівномірно прилягає до нижньої частини корпусу (дефект нижньої частин корпусу): щілини між: нижньою плитою і корпусом становить від 1 мм до 6 мм (див. Додаток, фото № 3, № 4, № 5).
Дефект носить виробничий характер, утворився внаслідок порушення технології виробництва.
4. Нижня частина корпусу, що розташована під нижньою знімною робочою поверхнею, біля кріпильних елементів в декількох місцях має деформацію в вигляді відхилення від площинної поверхні до 1 мм (див. Додаток, фото № 6, 7, 8).
Дефект носить виробничий характер, утворився внаслідок порушення технології виробництва».
За результатами проведення дослідження експерт дійшов наступного висновку: «в наданому на дослідження грилі електричному «BORK», модель G802 з серійним номером 2320-00582 виявлено суттєві виробничі недоліки нижньої частини корпусу, описані п.п. 3-4 даного висновку.
Зазначені дефекти носять виробничий характер, утворилися внаслідок порушення технології виробництва (або збірки виробу)».
Враховуючи зазначені обставини, позивачем було направлено відповідачу претензію № 26/05 від 26.05.2021 (а.с. 18-20) з вимогою про повернення грошових коштів, сплачених за товар, та відшкодування збитків, що полягають у витратах на проведення оцінки товару.
Однак, як стверджує позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, законні вимоги позивача не виконав.
Господарський суд зазначає, що відповідач подав до суду відповідь на претензію № 842/12-00/20 від 15.06.2021 (а.с. 56-58), яку 16.06.2021 було направлено на адресу позивача.
В якості доказу направлення на адресу позивача вказаної відповіді на претензію відповідач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскального чеку (а.с. 59-60).
Відповідно до відповіді на претензію № 842/12-00/20 від 15.06.2021, відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимог, викладених у претензії № 26/05 від 26.05.2021, з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.
До того ж, як зазначає позивач, внаслідок порушення відповідачем вимог щодо якості товару, позивачу завданні збитки, що полягають у витратах на проведення оцінки товару, у розмірі 600,00 грн.
Вказане і стало причиною звернення до суду.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
У претензії позивач посилається на п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, відповідно до п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;
Разом з тим суд звертає увагу, згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Тобто дія даного закону не розпоповсюджується на випадки придбання товарів юридичною особою. А відповідно до видаткової накладної (а.с.9) спірний гриль-барбекю був придбаний саме юридичною собою ТОВ «Агрофірма «Солекс».
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України).
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України).
Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України).
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару (ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України).
Позивач не вимагав заміни товару і посилається саме на п.1 ч.1 ст. 678 ЦК України.
По-перше, тлумачення п.1 ч.2 ст. 678 ЦК України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору.
Суд звертає увагу, що хоча описова частина направленої на адресу відповідача претензії і містить посилання на те, що «покупець має право відмовитись від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми» (а.с.19), проте безпосередньо у її резолютивній частині позивач вимагав лише повернути грошові кошти у розмірі 18 619,00грн. та відшкодувати 600,00грн збитків (а.с.20).
По-друге, згідно з ч.1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим ч.1 ст. 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов'язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Позивач зазначає, що протягом гарантійного строку були виявлені дефекти товару. Відповідних документів щодо строку гарантії позивачем не надано, однак строк гарантії не оспорюється відповідачем.
Згідно з ч.2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов'язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Визначення поняття гарантії якості товару міститься у ч.1 ст. 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема ч.2 ст. 678 ЦК України при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов'язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.
Зазначене узгоджується також з положеннями п.18 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506), згідно з яким на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений ч.2 ст. 679 ЦК України обов'язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до ч.1 ст. 679 ЦК України покладається на нього.
Позивач стверджує, що протягом гарантійного строку ним було виявлено суттєві виробничі дефекти товару, у зв'язку із чим він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Ремпобутсервісс» для проведення діагностик та гарантійного ремонту товару.
Позивач зазначає, що згідно з нарядом на виконання робіт від 18.05.2021 (замовлення № Z-00072217 від 13.03.2021) (а.с. 10) Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервісс» виявлена несправність - дефект нижнього корпусу.
В матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервісс» (а.с. 63), в якому зазначено, що 13.03.2021 до ТОВ «Ремпобутсервісс» звернулась приватна особа ОСОБА_1 з вимогами про усунення недоліків в грилі-барбекю електричному Bork G802 (серійний номер 2320-00582). Заявлена несправність - не прилягає нижня пластина приладу та висвічується помилка. Під час огляду приладу - грилю-барбекю електричного Bork G802 (серійний номер 2320-00582), наданого ОСОБА_1 , було виявлено типові ознаки механічного пошкодження нижньої частини корпусу, а саме механічне пошкодження защіпки нижньої частини корпусу. Споживачу було повідомлено, у випадку порушення гарантійних умов виробника (в тому числі при виявленні механічних пошкоджень), рішення про можливість безоплатного ремонту поза межами гарантії виробника, приймає саме підприємство-виробник приладу. Споживачу повідомили, що за його погодженням ТОВ «Ремпобутсервісс" буде направлено запит про таку можливість. Споживач з цим погодився та залишив прилад у сервісному центрі. ТОВ «Ремпобутсервісс» був направлений запит представнику заводу-виробника щодо даного звернення споживача, були надані фото пошкоджень (додаток 1, 2). Розглянувши запит, на нашу електрону адресу була надана відповідь про те, що одноразово, в рамках жесту доброї волі виробника (внаслідок лояльного ставлення до клієнтів), було прийнято рішення про безоплатний для споживача ремонт даного пошкодження, хоча це є негарантійний випадок. Разом з цим був надісланий акт технічного стану № 995.00014525 від 12.04.2021 виданий ТОВ «Крок-ТТЦ», з яким у ТОВ «Ремпобутсервісс» договір суб-авторизації на обслуговування торгової марки «Bork». Також споживачу було повідомлено, що даної корпусної частини немає на складі в України, та її необхідно замовляти за кордоном, орієнтовній срок прибуття запасної частини - середина липня. Споживач погодився з умовами та строками ремонту. Після згоди споживача була замовлена необхідна для проведення ремонту запасна частина, а саме «нижня частина корпусу». Проте, 18.05.2021 споживач прибув до ТОВ «Ремпобутсервісс» та повідомив, що строки ремонту його не влаштовують, він бажає забрати прилад. Споживачу було повідомлено, що в випадку його відмови від проведення ремонту в рамках лояльності виробника, СЦ буде змушений скасувати замовлення необхідної для ремонту виробу запасної частини, та у випадку, якщо споживач передумає, треба буде подавати новий запит про можливість безоплатного ремонту його приладу. Незважаючи на це, споживач забрав прилад, підписавши акт-наряд виконаних робіт № 7217, в якому зазначено, що саме споживач відмовився від очікування запасної частини. Акт технічного стану № 995.00014525 споживач підписати та отримати на руки відмовився.
Як зазначає позивач, після більше ніж двох місяців перебування товару на гарантійному ремонті у сервісному центрі, через очікування деталі нижнього корпусу, позивач відмовився від ремонту та забрав товар, про що зазначено в наряді на виконання робіт від 18.05.2021.
В подальшому позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Укртест» для проведення експертного дослідження товару.
За результатами проведення дослідження Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Укртест» було складено висновок спеціаліста № 038/19.05.2021 від 21.05.2021 (а.с. 11-16).
Господарський суд зазначає, що наданий позивачем висновок спеціаліста складений на двох сторінках із додатками - фотографіями на чотирьох сторінках.
Відповідно до висновку спеціаліста № 038/19.05.2021 від 21.05.2021, дослідження проводилось за методом: «зовнішній візуальний огляд при природному та штучному освітленні; перевірка функціонування. Візуально (оглядом виробу) контролювався зовнішній вигляд, наявність механічних пошкоджень та характеристика дефектів виробу, а потім визначалися імовірні причини виникнення дефектів.».
З викладеного вбачається, що прилад не розбирався, внутрішні механізми приладу не досліджувались, зокрема нижня частина корпусу на предмет порушення технології виробництва, натомість, спеціалістом проводився лише зовнішній, візуальний огляд спірного грилю, за результатами чого визначались імовірні причини виникнення дефектів.
Господарський суд зауважує, що відповідно до висновку при дослідженні встановлено:
« 3. Нижня знімна робоча поверхня нерівномірно прилягає до нижньої частини корпусу (дефект нижньої частин корпусу): щілини між: нижньою плитою і корпусом становить від 1 мм до 6 мм (див. Додаток, фото № 3, № 4, № 5).
Дефект носить виробничий характер, утворився внаслідок порушення технології виробництва.
4. Нижня частина корпусу, що розташована під нижньою знімною робочою поверхнею, біля кріпильних елементів в декількох місцях має деформацію в вигляді відхилення від площинної поверхні до 1 мм (див. Додаток, фото № 6, 7, 8).
Дефект носить виробничий характер, утворився внаслідок порушення технології виробництва».
З викладеного вбачається, що спеціаліст описує зовнішній, візуальний стан спірного грилю, після чого робить висновок, що даний дефект носить виробничий характер та утворився внаслідок порушення технології виробництва. Однак жодних належних обґрунтувань, підстав, за наявності яких спеціаліст дійшов такого висновку, висновок спеціаліста № 038/19.05.2021 від 21.05.2021 не містить.
Також, господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 затверджено "Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі - Інструкція).
Відповідач зазначає, що під час отримання товару він був повністю оглянутий позивачем, після чого сторонами було підписано видаткову накладну.
Господарський суд зауважує, що видаткова накладна № PHZPM-000000747 від 10.12.2021 підписана позивачем без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо наявності пошкоджень корпусу, тощо.
У зв'язку із чим суд дійшов висновку, що на момент продажу товару, він був справним та відповідав вимогам щодо його якості.
Відповідно до п. 9. Інструкції прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.
Господарський суд зазначає, що дефект нижньої частин корпусу, не є прихованим недоліком, оскільки міг бути виявлений при звичайній для даного виду продукції перевірці, зокрема шляхом його зовнішнього огляду.
В той же час, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що вказані пошкодження виявлено позивачем майже через 3 місяці експлуатації (10.12.2021 дата видаткової накладної - 13.03.2021 звернення позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервісс»).
З огляду на все вищевикладене, недоліки, які виявив споживач, могли бути виявлені в ході огляду товару при його прийманні покупцем.
За обставинами справи недоліки були виявлені позивачем після передання йому придбаного грилю і його використання.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 619,00 грн., сплачених за товар, задоволенню не підлягають.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України).
З урахуванням встановлених вище обставин страви та відсутності підстав для стягнення вартості грилю-барбекю електричного Bork G802, суд вважає позовні вимоги щодо розірвання договору та стягнення 600,00грн. такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 4 540,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.11.2021
Суддя І.В. Мілєва