вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7274/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Свистун Г.Г.
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Донецька область, м. Лиман
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 87 150,00 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" про стягнення 87 150,00 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 13.08.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху; запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду поштових чеків та описів вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви та доданих до неї документів; запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог із зазначенням правильного ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача у строк до 27.08.2021 включно.
26.08.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2021 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Ухвалою суду від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
09.09.2021 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" надійшов адвокатський запит, в якому останній просить суд надіслати належним чином засвідчені скан-копії матеріалів справи № 904/7274/21.
У листі-відповіді Господарський суд зазначив, що відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Господарський суд зауважує, що представник позивача, адвокат Морозов В.Ю. не позбавлений права ознайомитись із матеріалами справи № 904/7274/21 безпосередньо у приміщенні суду.
Адвокат Морозов В.Ю. також зазначив, що позивач не надіслав копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу. Наведене спростовується матеріалами справи.
Так, ухвалою суду від 13.08.2021 позовну заяву залишено без руху; запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду поштових чеків та описів вкладення у цінний лист, які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
26.08.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2021 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками (а.с.39,40).
Відповідач отримав вищевказану ухвалу суду від 30.08.2021 - 07.09.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.47).
Відзив відповідач до суду не подав.
Ухвалою від 20.10.2021 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 05.11.2021.
27.10.2021 позивач подав до суду пояснення.
03.11.2021 позивач подав клопотання, в якому просив провести судове засідання 05.11.2021 без участі його предтавника.
У підготовче засідання 22.11.2021 представники позивач та відповідача не з'явились.
Ухвалою від 05.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 22.11.2021.
У судове засідання 22.11.2021 представники позивач та відповідача не з'явились.
Суд зазначає, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19, від 24.03.2020 у справі 904/1975/19.
За наведених обставин Суд доходить висновку, що вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, вчинення відповідних процесуальних дій та надання йому можливості взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позову, натомість відповідач, незважаючи на обізнаність про відоме йому судове провадження у цій справі, не вживав заходів, щоб дізнатись про його стан, зокрема, користуючись засобами поштового зв'язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, та не скористався процесуальними правами навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 ГПК України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.
При цьому, відповідач був обізнаний про наявність судового провадження у цій справі щонайменше з 07.09.2021 (а.с.47) та не обґрунтував об'єктивної неможливості скористатись передбаченими статтею 42 ГПК України правами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
09.02.2021 за залізничною накладною №47771845 (а.с. 6) зі станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці до Сартана Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" здійснено відправлення на адресу одержувача - ПрАТ «МК «Азовсталь» вантажу: лом чорним металів (марковано вапном, навалом).
При заповненні відповідачем вказаної накладної в відомостях вагонів було зазначено масу вантажу в вагоні № 67917765 - 62 100 кг (а.с. 6).
Під час проходження вантажу через станцію Кривий Ріг-Сортувальний Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми ГУ-23 № 297 від 14.09.2012 (а.с. 7), було проведено комісійне переважування вагона №67917765, за результатами якого було виявлено невідповідність маси, вантажу порівняно з перевізним документом, про що складено комерційний акт № 484809/45 від 19.02.2021 (а.с.5).
Відповідно до комерційного акту № 484809/45 від 19.02.2021 (а.с. 5), під час комісійного зважування вагону 67917765 на справних 150т держповірених 04.09.2020в/вагах вантажоодержувача встановлено: по документу значитьсябрутто не вказано, тара 22500 кг, нетто 62100 кг, фактично виявилось брутто 85850кг, тара 22500 кг, нетто 63350кг, що більше документа на 1250кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінився вагон технічно справний.
Посилаючись на те, що відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 87 150,00 грн. (17430,00х5).
Предметом доказування є встановлення наявності чи відсутності обставин неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні № 67917765, прийнятого до перевезення за залізничною накладною № 47771845.
Ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт"),
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).
Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача (ст. 6 Статуту залізниць України).
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (ч. 1 ст. 22 Статуту залізниць України).
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч. 1 - 3 ст. 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч. 1, 2 ст. 24 Статуту залізниць України).
Разом з тим згідно з абз.4 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644) вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч. 4 ст. 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105 Статуту залізниць України).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту залізниць України).
За змістом п.3 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334) акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. (п.4 Правил складання актів).
Матеріалами справи підтверджується, що під час проходження вантажу через станцію Кривий Ріг-Сортувальний Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми ГУ-23 № 297 від 14.09.2012 (а.с. 7), було проведено комісійне переважування вагона №67917765, за результатами якого було виявлено невідповідність маси, вантажу порівняно з перевізним документом, про що складено комерційний акт № 484809/45 від 19.02.2021 (а.с.5).
Відповідно до комерційного акту № 484809/45 від 19.02.2021 (а.с. 5), під час комісійного зважування вагону 67917765 на справних 150т держповірених 04.09.2020в/вагах вантажоодержувача встановлено: по документу значитьсябрутто не вказано, тара 22500 кг, нетто 62100 кг, фактично виявилось брутто 85850кг, тара 22500 кг, нетто 63350кг, що більше документа на 1250кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінився вагон технічно справний.
Вказаний комерційний акт за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, оформлений та підписаний повноважними особами залізниці.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644) якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Як встановлено судом вище, комерційним актом № 484809/45 від 19.02.2021 підтверджується зазначення в вагоні № 67917765 відправленого відповідно до накладної №47771845, маси вантажу на 1250 кг більше, аніж його фактична маса.
Пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. (ст.118 Статуту залізниць України).
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).
З огляду на викладене, предмет доказування, а саме обставини допущеного відповідачем неправильного зазначення маси вантажів у спірних вагонах доведений позивачем належними й допустимими доказами.
За вказаних обставин, всі наслідки за неправильність відомостей, зазначених у накладних, мають бути покладені на відповідача.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
Відповідно до накладної №47771845 розмір провізної плати вантажу у вагоні № 67917765 становить 17430,00грн.
Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що відповідачем порушені вказані вище вимоги Статуту залізниць України, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 87 150,00 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" (50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Ракіткіна, б.21, ідентифікаційний код 42821876) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька обоасть, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, ідентифікаційний код ВП 40150216) 87 150,00 грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.11.2021
Суддя І.В. Мілєва