вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.11.2021м. ДніпроСправа № 904/141/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення грошових коштів у розмірі 292 449,53 грн. та розірвання договору поставки
Суддя Крижний О.М.
Секретар судового засідання Колісник О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс" надійшла заява про прийняття додаткового рішення, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" 20000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс" про ухвалення додаткового рішення. Судове засідання призначено на 15.11.2021.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Дослідивши наявні у справі документи, суд, -
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" 84000,00 грн. основного боргу, 128875,00 грн. пені, 421,15 грн. 3% річних, 79153,38 грн. збитків;
- розірвати договір поставки від 09.07.2020 №1907/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" про стягнення грошових коштів у розмірі 292 449,53 грн. та розірвання договору поставки задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс" 84000,00 грн. - основного боргу, 406,23 грн. - 3% річних та 3368,09 грн. судового збору. Вирішено розірвати договір поставки від 09.07.2020 №1907/1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" витрати, пов'язані із оплатою за проведення судової експертизи у розмірі 6841,12 грн.
Від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення, у якій просить пу якій просить стягнути з відповідача 20000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Так, у позовній заяві позивач зазначав, що орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу складає 10000,00 грн. У той же час, до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано копії договору №0112/20-2 про надання правової допомоги від 01.12.2020, акту виконаних робіт на суму 20000,00 грн., рахунки-фактури №СФ-0000081 від 01.12.2020 на суму 10000,00 грн. та №СФ-0000166 від 27.10.2021 на суму 10000,00 грн., платіжні доручення №1245 від 01.12.2020 на суму 10000,00 грн. та №1385 від 28.10.2021 на суму10000,00 грн.
Згідно п. 1.1 зазначеного договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані Адвокатським об'єднанням послуги в порядку, розмірі та у строки, що визначені умовами договору.
Відповідно до п. 4.3 цього договору гонорар адвоката за даним договором складає 1000 грн. 00 коп. за одну годину роботи адвоката з консультування, вивчення матеріалів справи, підготовки та подання до суду процесуальних документів; 1500 грн. 00 коп. за одну годину роботи адвоката з участі в судовому засіданні в суді в межах міста Дніпра. Остаточна вартість правової допомоги визначається в рахунку та акті виконаних робіт (наданих послуг).
За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги та її вартість. Акт надсилається клієнту Адвокатським об'єднанням поштою (в тому числі й електронною). На письмову вимогу клієнта, Адвокатське об'єднання може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією. Сума, вказана в рахунку та акті виконаних робіт (наданих послуг) є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (п.п.4.5, 4.7 договору).
З акту виконаних робіт (надання послуг) від 28.10.2021 вбачається надання адвокатом наступних послуг:
- попереднє консультування клієнта та вивчення матеріалів справи та судової практики з метою визначення судової перспективи спору (витрачений час 2 години, вартість послуги - 2000 грн.);
- складання позовної заяви, виготовлення та завірення копій документів та подання їх до суду (витрачений час - 7 годин, вартість послуги 7 000 грн.);
- підготовка відповіді на відзив надіслання її Товариству з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" та подання її до суду (витрачений час - 2 години, вартість послуги - 2 000,00 грн.);
- участь у судовому засіданні (витрачений час 6 годин, вартість послуги - 9 000 грн.).
Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 ГПК України).
Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвокатів, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини відповідача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг позивачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Відповідач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою позивачем наданих відповідачеві послуг з правової допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг відповідачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Розглянувши доданий акт виконаних робіт (надання послуг) від 28.10.2021, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, ціну позову, кількість судових засідань, відсутність заперечень та клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу відповідача, суд вважає 20000,00 грн. адекватним розміром правничої допомоги, наданої адвокатом позивача у цій справі.
Разом з цим, у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10381,34 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 46, 221, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжметсервіс" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Технічна, 7А/2, ідентифікаційний код 43396461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гростехнікс" (02192, м. Київ, вул. Малишка, 2, ідентифікаційний код 41202647 (адреса для листування: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 27А, кв.1)) витрати на правничу допомогу у розмірі 10381,34 грн. (десять тисяч триста вісімдесят одна грн. 34 коп.).
У стягненні решти заявлених витрат на правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 22.11.2021.
Суддя О.М. Крижний